Рукав – Рятувати
Іван Франко
Рукав
1. Говорит, як з рукава сипле. (Карлів)
Говорить швидко, многослівно.
2. Не писані рукави скачуть, іно сите черево. (Ількевич) … але … (Надвірна) … а сите … (Орелець) … трісут сі … (Старі Богородчани)
Танець – вираз радості, яку дає задоволення органічних потреб.
3. Не скачут рукави шиті, іно черева ситі. (Гнідковський)
Варіант до попереднього числа.
4. Рукави позакочувати. (Гнідковський)
Приступаючи до деяких робіт, закочують рукава.
5. Рукавом ніс утирає. (Дрогобич)
Кепкують із простака, що не знає товариських форм.
6. Того ти з рукава не витрісу. (Нагуєвичі)
Це не така легка річ, цього нізвідки взяти. Adalberg Rękaw 1.
Рукавиця
1. На полици в рукавици. (Нагуєвичі)
Тобто: сховано. Жартують із немудрого сховка.
2. Скроїв му рукавиці. (Дрогобич)
Рід дитячої забави: ручку дитини бере дорослий у кінці ліктя між сказівний і великий палець розставлені мов ножиці і затискає та розчепірює їх кілька разів, немовби краяв сукно.
Рум
1. Рум сі став. (Нагуєвичі)
Розрух, шум, гармидер.
Рум’яний
[Доповнення 1910 р.] 1. Рум’яна як рожа. (Львів)
Говорять про молоду, здорову дівчину. Пор. Giusti 366.
Русин
1. А русини добрі люди – їли пили коло буди; а поляки пси, собаки – їли, пили коло с-ки. (Маріямпіль)
Жартлива примівка, а властиво приспівка з протиставленням русинів полякам.
2. Борше русинові серце скрухне, як жидови. (Нагуєвичі) … як полякови. (Городок)
Русин склонніший до співчуття з людським терпінням, ніж жид або поляк.
3. Він такій русин, як за грейцар пес. (Угринів Долішний)
Кепський русин.
4. Дай Боже русинови той розум на перед, що в ляха по заду. (Гнідковський)
Ляхи славні тим, що бувають мудрі по шкоді, а русин бажає собі такого розуму перед шкодою.
5. По ярмарці русин мудрий. (Балигород)
Коли його там одурять, то вертаючи він обговорює все дуже розумно.
6. Русина лях бє тай сам гвалту кричит. (Гнідковський)
Це звичайна історична поява, що ті, що кривдять, найбільше кричать про кривду.
7. Русин найміцніший у груди, а жид у пйити. (Нагуєвичі)
Бо русин і в зимі носить груди під обшивкою розтворені, а жид і в зимі виходить на вулицю в патинках з голими п’ятами.
8. Русин – пізний Іван. (Львів)
До всякого діла русин забирається пізно.
9. Русин розумний, але потому. (Нагуєвичі)
Потому в значенні по шкоді, по доконанім факті. Пор. Даль І, 406, 555.
10. Твердий русин. (Ількевич) … як … (Залісє) Упертий … (Львів)
Мова про руську впертість і неподатливість. Пор. Adalberg Rusin 6.
11. У русина все розум назад. (Косів)
Наперед у нього все занадто малий.
12. Ховав русин пана і ніс велику коругов, а маленький колач дістав. (Зазулинці)
Кривдував собі, діставши замалу плату за якусь роботу.
13. Що русин, то наличка, що лях то пес. (Головацький Збірки)
Припадкова схожість припадкових прикмет.
14. Що русин, то свиня. (Дрогобич)
Приповідають поляки.
15. Я русин, ти москаль, я ся вс-у, ти таскай. (Снятин)
Передиралися селяни народовці з москвофілами. Приповідка мабуть занесена із російської України. [Але в російській Україні не було поняття «русин» – М. Ж., 20.03.2021 р.]
Руснак
1. Руснак з’їсть головку маку, а два тижні постит. (Мшанець)
Кепкують із руського посту, буцімто й мак уважається масною стравою.
2. Руснак неборак: хто не хоче, той го не кривдит. (Климець)
Жалується русин на свою кривду. Пор. Adalberg Rusin 4.
Русь
1. Руси твердий корінь. (Львів)
Стара приповідка про тривкість руського населеня у засиджених місцях.
2. Сама Русь на відпусті була. (Бубнище)
Говорили про відпуст у польськім відпустовім місці .
3. Тверда Русь все перебуде. (Ількевич)
Потішають себе русини в біді.
Руський
1. Коли знаєш руську мову, то знай же й політику. (Коломия)
Під політикою розуміється тут спосіб чемного поводження з людьми.
2. Най буде по руськи, але не по людськи. (Ясениця Сільна)
Чому якраз протиставлено руське людському, годі сказати.
3. Руська ощадність: оден сірник на чотирох, а кварта горівки на одного. (Тисьмениця)
Говорять арештанти, яким заборонено в казнях держати запалки і яким хочеться курити, а від часу до часу випити горілки. Діставши контрабандою запалки вони ховають їх як найстаранніше, а щоб мати їх на довше, розколюють один сірник на дві або чотири часті і при помочи тріння ялової дошки твердим патичком, приміром держалном ложки, викликують на дошці таке тепло, що з неї починає куритися дим, і тоді в тім місці без потирання сірничка запалюють його хоч би із четвертою частю головки. Натомість горілку, спроваджену контрабандою, стараються випити як найшвидше і по найбільшій мірці.
4. Руське серце, польський дух, а німецький капелюх. (Комарно)
Характеризують перекинчика, що вдає раз русина, раз поляка.
5. Руський місяць. (Львів)
Руський місяць уважається чимось довшим від звичайного. Пор. ІІ, Пам’ятати 5.
6. Руський хліб мелай, а булка в носі свище. (Коломия)
Значення не зовсім ясне; говорять, коли кому не смакує мелай і він забагає чогось ліпшого.
7. Руські кости обросли польским мнєсом. (Іванівці Ж.)
Дражнять перекинчиків, або русинів латинського обряду.
8. Скажи міні по руськи тай по людськи. (Ценів)
Руське ідентифікується тут із загально-людським. Пор. Дикарев 1252.
9. Хто сі руского язика встидає, той благословенства од Бога ніколи не має. (Невід.).
Афоризм книжкового походженя.
Рута
1. Зелене як рута. (Нагуєвичі)
Рута вживається декуди обік барвінку до виття весільних вінців.
2. Не поможе рута і маруна, як ся оберне голова до труна. (Збараж)
Рута і маруна (розмарин) належать до лічничих ростин.
3. Не поможе рута яра, як стара машкара. (Дрогобич)
Заквітчане рутою не робить старого лиця молодим.
4. Ци з рутов ци без рути, а вже бабі дівков не бути. (Нагуєвичі)
Ніякі строї не поможуть старій видатися молодою.
Ручити
1. Хто за другого ручит, того біда мучит. (Лучаківський)
Наражується на неприємні наслідки. Пор. Adalberg Ręczyć 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 93.
2. Хто ся ручит, сам ся мучит. (Гнідковський)
Бере на себе зовсім зайвий клопіт. Пор. Adalberg Ręczyć 1, 3, 5.
Рушати
1. Де сі рушу, все щось скрушу. (Нагуєвичі)
Говорить нещасливий чоловік, що має вроджену незручність і все мусить щось розбити з необережності. Пор. Adalberg Ruszać 1.
2. Не рушай болота, то не буде смердіти. (Берегомет)
Розбовтане болото смердить тванню, намулом.
3. Не рушай лайна, най не вонит. (Гнідковський)
Не розноси прикрої справи, щоб не робилася прикрішою. Пор. Носович с. 379; Гильфердинг 1757; Bebel 66. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 266.
4. Рушив з копита. (Нагуєвичі)
Погнав швидко конем.
5. Рушив розумом, як здохле теля хвостом. (Ількевич)
Говорять про млявий дотеп недотепного чоловіка.
6. Руш сі з місцьи, бо далі тут коріньи пустиш. (Коломия)
Жартують із чоловіка, що занадто довго сидить на однім місці.
7. Як хочете, аби миш не рушила збіжжя, то як ідете орати, то аби-сте ні до кого ані слова не сказали, ані до челядини, ні до худобини, так будьте як німий. І так оріт, як можете витримати, то цілий день, а як ні, то два-три загони, а тогди як будете вертати додому, то скажіт: «Як я тут рота не рознимав, так само аби миш на мою працю зубів не піднимала.» (Нагуєвичі)
Народне вірування і відповідний обряд.
Ряд
1. Коли сидиш у ряду, давай коляду. (Ількевич, Petruszewicz)
Ряд тут розумівся ряд хат, вулиця або так званий кут у селі.
2. Нима ряду ніякого. (Лімна)
Нема порядку.
3. Хто в ряду, мусить дати коляду. (Ількевич) … сидит … (Лучаківський)
Варіант до ч. 1.
4. Хто ни стоїт в ріду, ни дістане коліду. (Kolberg Pokucie)
Варіант до ч. 1 і 3.
5. Чекай ряду, дістанеш коляду. (Lewicki, Ількевич)
Дохід із колядування розділяють між колядників, які стають рядом і по черзі кожний одержують свою пайку.
6. Як сидимо в ріду, то тєгнім коліду. (Глебівка)
Говорять колядники, запрошені до хати, посаджені рядом на лаві.
7. Як сидиш в ряду, давай коляду. (Залісє).
Варіант до ч. 1.
Рядити
1. Всім Бог рідит. (Великі Очі)
Бог – поняття всесвітнього порядку.
2. Зарядив своїй маєтком. (Львів)
Полишив усний чи письменний заповіт своєї останньої волі.
Ряса
[Доповнення 1910 р.] 1. Ряса не чинит монаха. (Львів)
Пор. латинське Cuculus non facit monachum; Giusti 121.
Рясний [У І. Ф. – Рісний]
1. Рісний як панцьир. (Нагуєвичі)
Про рясний плід на дереві. Натяк на давні панцирі, роблені зі штучно і рясно позсилюваних зелізних колісець.
[Доповнення 1910 р.] 2. Така була рісна, ик листьи на ні. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік просвою стару, колись дуже плодючу грушу.
Рятувати [У І. Ф. – Ратувати]
1. Не поратував би чоловіка, аби ту зараз умирав. (Нагуєвичі)
Про завзятого, нелюдяного чоловіка. Пор. Wander II, Helfen 146.
2. Поратував пальцьом за г-цю. (Нагуєвичі)
Про зовсім неважний рятунок.
3. Ратуйте, хто в Бога вірує, не дайте души загибати! (Нагуєвичі)
Кричить чоловік, якого б’ють або мордують.