Пташина – П’ять

Іван Франко

Пташина

1. Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі і богатій стрісі. (Гнідковський)

Краще пташині жити на свободі, як у клітці.

Пташка

1. То непевна, то хитра пташка. (Ількевич)

Про непевну, хитру людину.

Пташок

1. А ту-c ми, пташку! (Нагуєвичі)

Пташок у значенні злодія; окрик, коли піймають кого на гарячім учинку.

2. Заки намалює пташка – вола з’їсть. (Львів)

Говорять про безталанного маляра.

3. Ранні пташки зуби тереблять, а пізні очи. (Ількевич) … очи протирают. (Petruszewicz)

Варіанти до Птах ч. 6. Пор. Schleicher 168; Liblinský 126; Wander ПІ, Krähe 10.

Птиця

1. Добра птиця свого гнізда держиться. (Гнідковський)

Добра дитина держиться своєї хати.

2. Добра птиця свого гнізда не каляє. (Ількевич)

Добрий чоловік не поганить свого роду. Варіант до Птах ч. 2.

3. Кожда птиця до свого гнізда зносит. (Комарно)

Кождий чоловік старається мати своє господарство.

4. Кожда птиця знайде свого Гриця. (Ількевич) … має … (Лучаківський)

Свого самця, свого товариша.

5. Кожда птиця своє гніздо хвалит. (Гнідковський)

Варіант до Птаха ч. 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 116; Le Roux I, 122; Giusti 61.

6. Кожда птиця свому гнізду співає. (Гнідковський)

Кождий робить приємність для своєї родини.

7. Пізнати птицю по пірю. (Гнідковський)

Кожний рід птахів має іншу барву. Пор. Птах ч. 5.

8. Ранна птиця зуби теребит. (Лучаківський)

Коротший варіант до Пташок ч. 3.

Птичка

[Доповнення 1910 р.] 1. Ранна птичка зуби долобає, а пізна очи протирає. (Іванівці К.)

Пор. т. ІІ, Птах 6 і Птиця 8; Даль І, 660; Wander І, Früh 21, 22.

Публіка [У І. Ф. – Побліка]

1. Побліка півперек світа. (Ясениця Сільна)

Про якийсь скандал.

Пуга

1. Згине пуга, буде друга. (Головацький Збірки)

Пуга має двояке значення: пугач або батіг.

2. Яка пуга, така й смуга. (Ількевич)

Який батіг, такий синяк від його удару.

Пугач

1. Не показуй пугачеви зеркала, бо він сам знає, що красний. (Ількевич)

Пугач справді належить до найкрасших птахів, але наш народ уважає всі сови поганими птахами.

Пуд

1. Дало му пуду. (Довгополе над Черемошем)

Перелякався.

2. Пудами тото зробиш. (Нагуєвичі)

Спішно, гоном зробиш.

Пуджати

1. Ни пуджай ся, ніт, не вирве тя! (Ю. Кміт)

Не лякайся, бо нема тобі смерті.

2. Пуджьий того, що сі боїт. (Жабє)

А я не боюся. Пор. Даль І, 291.

Пудний

1. Пудна година. (Косів)

Страшна година.

Пук

1. Що пук, то з рук (Криворівня) … то все … (Карлів)

Пук тут означав мабуть стрільця; значення приказки неясне.

Пукнути

1. Мало-м не пук зо сміху. (Нагуєвичі)

Мало не тріс.

2. Хоть пукни туй зараз на місци, то нічого не врадиш. (Борислав)

Хоч трісни. Говорять про безвихідне положення.

Пустка

1. Пустка така, що вітер по хаті ся гонит. (Лучаківський)

Про незамешкану або дуже убогу хату.

2. Пустков смердит. (Нагуєвичі)

Про давно незамешкану хату.

Пустий

1. Все пусте! (Нагуєвичі)

Про марність усього світу. Пор. Wander I, Eitel 2.

2. З пустого не наллєш. (Нагуєвичі)

Про пусту посудину, але також про малоумного чоловіка, від якого не довідаєшся нічого путнього. Пор. Симони 1163.

3. З пустої стодоли ино пуста птиця вилетит. (Гнідковський) … пусте потьи … (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 1. Пор. Симони 1154.

4. З пустої студоли не вилетить хіба сова. (Ількевич)

З пустої сім’ї не вийде порядна людина. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 451.

5. Пуста твоя бесіда. (Нагуєвичі) … робота. (Нагуєвичі)

Говорять до легкодухого, пустомовного чоловіка. Пор. І, Бесіда ч. 7.

6. Пустий як бубен. (Сороки)

Про надутого, балакучого чоловіка.

Пустити

1. Пусти єго під стів, а він лізе на стів. (Жидачів)

Варіант до Пес ч. 160.

2. Пустив го з димом. (Нагуєвичі)

Спалив йому хату.

Пустота

1. В кім пустота, в тім і робота. (Станіславів)

Хто любить пустоту, веселість, буває іноді проте добрим робітником.

Пустувати

1. Пустуют, мало кізлиньи з хати не позносьит. (Нагуєвичі)

Мова про надмірно веселих, збиточних дітей.

Путеря

1. Кождий робить позадь путеров тай позадь можністьов і тай позадь затьиком. (Криворівня)

Путеря – сила або змога; повадь – в значенні: в міру, відповідно до чого.

Пуття [У І. Ф. – Путє]

1. Набрало ся їх без путя. (Токи)

Набралося без ліку.

2. Нема там путя. (Токи)

Нема ладу.

3. Я бим з ними путя не видів. (Токи)

Не дав би собі ради.

Путь

1. На путь ми сі прийшло. (Белз)

Випало піти в дорогу.

2. Хто на пути, мусит іти. (Гнідковський)

Хто вибрався в дорогу, мусить іти.

3. Хто путь перед собою має, часу не питає. (Гнідковський)

Хто має вибратися в дорогу, мусить поспішати.

Пушити

1. Не пуши, головки не суши. (Ількевич)

Пушити – надувати, ганьбити, докоряти.

Пушка

1. Лиш пушка пари в нім. (Нагуєвичі)

Пушка по українськи пучка – те, що можна взяти стуленими двома пальцями: великим і вказівним.

2. Пушка сили діжка смроду. (Підгірки)

Про слабосилого, а ненажерного чоловіка.

Пуща

1. То на пущи казано. (Гнідковський)

Це говорено надармо.

Пущання

1. Вечьир на пущиньи чельидь танцує на колопні, аби сі родили. (Жабє)

Народне вірування і обряд.

2. Який день на пущиня, такий й на Великдень. (Мшанець)

Народне вірування.

Пхати

1. Не пхай свої два крейцарі межи панцкі гроші. (Стрий)

Не втикай свого простого слова в розмову мудрих людей.

2. Не пхайся, де тя не треба. (Ількевич)

Не встрявай не в свою компанію.

3. Не пхай твого писка до чужої миски. (Берегомет)

Не впрошуйся на чужий обід.

4. Пхається, як до свяченої води. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Декуди по освяченю води в річці на Йордан люди тиснуться до ополонки, щоб першому набрати води, вірячи, що та вода буде мати чудесну, лікарську силу, що буде помічна на різні слабості.

5. Пхає сі, як свиньи під чоловіка. (Kolberg Pokucie)

Говорять згірдно про натрутливого чоловіка.

6. Треба пхати біду наперед, коль ззаду ни мож лишьити. (Ю. Кміт)

Говорить бідний чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 7. Не пхай ся поперед батька в пекло. (Коломия)

Не забігай у будучність чи то злим, чи добрим помислом. Пор. Даль І, 112.

Пчих

1. Бодай тобі тісний пчих був! (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Бодай би тобі був довгий пчих! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття. Оповідають, що колись була така пошесть, що люди від пчиханя умирали, і від тоді війшло в звичай по кождім пчиху говорити: «На здоров’я».

Пчихати

1. Випчихай сі, заки тото зробиш! (Нагуєвичі)

Це не легка робота.

Пчола

1. В кого пчоли, в того мід. (Гринява)

Користь із пасіки.

2. І пчола на красний цвіт летит. (Гнідковський)

Гарну людину всі люблять. Пор. Носович с. 418. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 475.

3. Пчоли міцно кусають на слоту. (Лучаківський)

Перед сльотою вони сердиті.

4. Пчоли сі усторобили. (Стара Сіль)

Значить не сиділи в улію, але летіли в поле.

5. Пчоли свйитого Петра телеса. (Нагуєвичі)

Народна легенда про те, що Ісус перемінив Петрові кишки в рій пчіл, бо Петро як чоловік був звичайно голодний і жалувався на голод.

6. Хто має пчоли, той має мід: хто має діти, той має смрід. (Нагуєвичі)

Гумористичне протиставлення користей пасіки і родинного життя.

7. Як даш пчолі їсти до святого Йвана, то вона зробит з тебе пана. (Залісє)

Ранньою весною бував часом потрібно годувати пчоли в уліях, коли їм не стане власного корму, та не можуть зібрати нічого в полі.

Пшенець

1. В Пшенци всі купці: в осени продают, на яри купуют. (Мшанець)

Продають восени збіжжя, щоб сплатити довги, податки, а навесні купують те саме збіжжя за дорожчу ціну, бо нема що їсти ані засіяти.

Пшениця

1. Коби тота. пшениця добра була, то би її і там змололи (Ількевич)

Говорив хтось про пшеницю, звернену із млина.

2. Моя пшениця, мій чьирь, бо я заробила. (Ю. Кміт)

Що хто заробить, те його.

3. Пшеница дурница, а гроші мара, сегоднє є, а завтра нима. (Голови)

В Головах пшениця не родиться, хіба виїмково і для того тамошні гуцули не придають їй важного значення.

4. Пшенице на гроші, а послід на хліб. (Буданів)

Характеристика новочасного селянського господарства на Поділлі, де чільну пшеницю мусять продавати, а хіба послід уживати на власну потребу.

5. Пшениці му сі сипле. (Нагуєвичі)

Йому добре діється. Сиплеться – значить, виростає в колоски.

6. Пшениця му цвите. (Гнідковський)

Йому добре діється.

7. Пшениця, то хлопська мука, мельницька біда, а панська їда. (Пужники)

Пшениця коштує селянина багато праці, але йде звичайно не на його пожиток. Пор. Етнографічний збірник VI, 361.

8. Яка пшениця, така паланиця. (Ількевич)

Властивіше було б сказати: яка пшенична мука.

9. Як мені пшениця родила, то мене й родина любила. (Токи)

Поки я був заможніший.

Пшоно

[Доповнення 1910 р.] 1. Про єдно пшоно борщ сі удаст. (Гвізд)

Одне зерно пшона не робить ніякої різниці.

П’явка

1. Тогди то буде, як пявка крикне. (Сороки)

П’явка не кричить ніколи; про якусь неможливу річ.

П’ядь

1. Найлучше ся своєю пядею мірити. (Ількевич)

П’ядь – значить віддалення між кінцем великого і вказівного пальця, простертих у простій лінії. Це була найстарша міра для предметів невеликої довготи.

П’яний

1. Коли-сь не пяний, не потикайся. (Гнідковський)

Говорять чоловікові, що позволяє собі на якийсь невчасний жарт.

2. Коли-сь пяний, то лізь у болото, а не зачіпай. (Ількевич)

Відкараскуються від зачіпок п’яного чоловіка.

3. Коли тобі два скажут, що ти пяний, лягай спати. (Львів)

Жартлива характеристика думки більшості. Пор. Даль І, 317.

4. Пяний виспит сі, але дурний ніколи. (Нагуєвичі) … безумний … (Гнідковський)

Значить, п’яний ліпший від дурного. Пор. Wander ПІ, Narr 331; Čelakovský 209; Дикарев 4729; Даль I, 564.

5. Пяний дурному брат. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю, що ніколи не скаже нічого розумного. Пор. Záturecky 70.

6. Пяний на все зізваляє. (Ількевич)

У нього розум обезсилений, він не може нічому противитися.

7. Пяний плота сі чіпає. (Миколаїв над Дністром)

Не маючи чепитися чого іншого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 142.

8. Пяний собі розум відбирає, а Біг му знов дає. (Ількевич)

Витверезівши, він знов приходить до розуму і кається.

9. Пяний свічки не поставить. (Ількевич) … не засвітит. (Petruszewicz) … добре (Жидачів)

Він не може нічого вдержати твердо в руках.

10. Пяний як дитина і нехотя правду скаже. (Гнідковський)

П’яному розв’язується язик. Пор. латинське: In vino veritas.

11. Пяний як ніч темна. (Нагуєвичі)

Про смертельно п’яного чоловіка.

12. Пяний як решетом накритий. (Постолівка)

Значення неясне, може тому, що не може звестися з місця.

13. Пяний як штік. (Нагуєвичі) … шток. (Жидачів)

Про дуже п’яного чоловіка, здається з німецького Stock, яке в сполученні з прикметниками означає усилення прикмети, приміром stockfinster, stockdumm.

14. Пяні а діти і нехотя правду скажуть. (Ількевич)

Варіант до ч. 9.

15. Пяного молитва, як хорого піст. (Зазулинці)

Обоє неважні. Пор. Симони 1738.

16. Пяного Пан Біг стереже. (Миколаїв над Дністром)

Він хоч упаде, то звичайно не дуже потовчеться.

17. Пяному вступи сі з дороги. (Нагуєвичі)

Бо він шукає зачіпки. Пор. Wander І, Betrunkener 1.

18. Пяному море на коліна. (Львів)

Він не вміє оцінити перешкоди, відважиться на все. Пор. Liblinský 160. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 388.

19. Такий пяний, що хоть до нього хрести ся. (Лучаківський)

Радше: хоч відхрещуйся від нього, як від нечистого духа.

20. У пяного що в серци, то й на язиці. (Нагуєвичі)

Він не вміє утаїти нічого.

21. Хоть пяний, а правду каже. (Батятичі)

П’яний не все бреше. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 265.

П’яниця

1. Добро пяниці капля. (Darowski)

Йому аби що-то, то задовольниться. Пор. Schleicher 177 Носович с. 418

2. Лучший пяниця, як недбалиця. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz) Ліпший … (Залісє)

Через недбальство чоловік не раз більше тратить, як через пиятику.

3. Пяниця і натще валиться. (Гнідковський)

Він уже так знесилений, що натще виглядає як п’яний.

4. У пяниці хата броваром смердит. (Борислав)

Смердить горілкою або пивом.

П’ята

1. Аж му в пятах постило. (Гнідковський)

З великого страху.

2. Маю тебе в пяті. (Нагуєвичі)

Вислів маловаження і погорди.

3. Пятами в зад затинатися. (Гнідковський)

Підскакувати, кепкувати. собі з кого.

4. Пятами накивати. (Lewicki, Ількевич, Остерм)

Втікати Пор. Liblinský 214; Даль I, 329.

5. Пйити задерти. (Нагуєвичі)

Упасти горілиць або вмерти. Нор. Носович с. 418; Záturecky 60.

6. Я його в пєті ношу. (Буданів)

Маю його в зневазі, не поважаю його. Пор. ч. 2.

П’ятий

1. Пяте через десяте. (Львів)

Про недоладне рахування. Пор. Liblinský 151; Носович с. 418.

П’ятка

1. Не стало пйитки до десьитки. (Нагуєвичі)

Лихий рахунок.

2. Що пйитка, то не десьитка. (Сороки)

Бо десятка вдвоє стільки, що п’ятка.

[Доповнення 1910 р.] 3. Пйитку замилив. (Яворів К.)

Видав з десятки одну п’ятку замість двох.

П’ятниця

1. Буде сім пятниць в одну неділю. (Городенка)

Якась неможлива будущина.

2. В пятницю не вільно хліба печи, аби свята Пятнонька не гнівалася. (Вислобоки)

Народне вірування.

3. В пйитницю по Вознесению не мож прати шматьи. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

4. Довша пйитнонька, як неділі. (Бібрка)

Бо п’ятниця пісна, а неділя масна. Пор. Záturecky 621.

5. Ой Пятнице, осиянцька гора горит! (Мшанець)

Значення неясне.

6. Пятниця на гусячих ногах ходит. (Мшанець)

Народне вірування. П’ятниця ідентифікується з Сивіллою і старофранцузькою Бертою, що обі представляються як жінки на гусячих ногах, пор. Сирен.

П’ять

1. Де пьитьом варьит, там сі шестий погодує. (Нагуєвичі)

При більшій компанії легко одного заспокоїти. Пор. Muka 973.

2. Є у нас тут пйить, пйитнадцять, без двох двадціть семеро й троє маленьких двоє. (Нагуєвичі)

Жартлива загадка на суму 50.

3. Ні в пять, ні в девять. (Ількевич) … десять (Нагуєвичі)

Про щось недоладне. Пор. Носович с. 382.

4. Пйить ти меже очима! (Іванків)

Значенняне неясне, може п’ять, а може натяк на відомий грецький жест, де показане комусь долоні з пятьма простягненими пальцями значить велику образу. Греків, що ображаються тим жестом, який у їх понятті означає злодія, називають пендосами.

[Доповнення 1910 р.] 5. «Пєть». – «Твій дідько зєть!» (Тростянець)

Мудрування.