Робити
Іван Франко
1. Або роби, або сіди, або спи. (Ю. Кміт)
Говорять до непосидючого нероби.
2. Аж ми сі не знатищо робит. (Нагуєвичі)
Не можу витримати, щось допікає мені.
3. А робив бис грудьми! (Нагуєвичі)
Прокляття. Робити грудьми – важко дихати.
4. «А робив би-сь?» – «Най ко!» – «А їв би-сь?» – «Дай ко!» – «Оженив би-сь ся?» – «Ого!» – «А сорочка де?» – «Мовчи!» (Ількевич)
Кепкують із нероботящого голодранця.
5. А робив би-с під себе! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти у тяжкій недузі ср-в під себе.
6. А то би с робив чужими руками! (Нагуєвичі)
Дорікають лінивому або такому, що любить послугуватися іншими.
7. «А що воші там робили?» – «Табаки понюхали, ради послухати тай додому пішли.» (Лучаківський) … бесіди … (Нагуєвичі)
Жартливий вислів про приємне проводження часу людей, що не мають ніякої роботи.
8. «А що робите?» – «От що легше.» (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, зайнятий дрібною, щоденною хатною роботою.
9. А якже! Не буду нич робити, лем Пилипа женити! (Балигород)
Не мав би ліпшої роботи. Говорять про всяке непильне або маловажне діло. Пор. ІІ, Пилип 3, 4.
10. Ви так робите, як якис казав. (Невід.)
Значення неясне.
11. Він так робит, як піп через ріку паски свйитит. (Корчин)
Про недбалу, невикінчену роботу.
12. Годі так робити, як хотіти, треба так як мочи: троха в день, троха вночі. (Комарно)
Говорять про якусь примусову роботу.
13. Єден робит очима, а другий плечима. (Лучаківський)
Значення неясне.
14. Є що робити, а нема чим платити. (Залуче)
Говорить незаможний властитель занедбаного господарства.
15. За прости-біг робити. (Коломия)
Робити задармо.
16. Зробив своє тай пішов. (Нагуєвичі)
Зробив, що до нього належало, зробив якусь пакість.
17. Зробив, що до нього належьило. (Нагуєвичі)
Сповнив свій обов’язок.
18. Зробив, що му ся патрило. (Турка)
Зробив по своїй волі, як йому подобалося.
19. Коби дома робив, то би й дома роботу знайшов. (Petruszewicz)
Говорять про лінивого чоловіка, що шукає постороннього зарібку.
20. Коби робив Тома, найшов би роботу дома. (Petruszewicz)
Про лінивого Тому, якому дома не хотілося робити.
21. Кожний на себе робит. (Нагуєвичі)
Працює для власної користі.
22. Коли-сь робив, як пристало, не плач, що ся не удало. (Замулинці)
Чесна праця сама собою дає задоволення, а за успіх не можна ручити. Пор. Adalberg Robić 22.
23. «Коли то зробиш?» – «З неділі будь котрого тижне». (Белз)
Зроблю невідомо коли. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 225.
24. Ледвеньки ти тото зробиш. (Нагуєвичі)
Сумнів, чи хтось доконає те, що взявся робити.
25. Ледво з сотнов бідов якось то зробив. (Лімна)
Зробив з крайнім напруженням сил, не уважаючи на всякі перешкоди.
26. Ліпше робити руками, як головов. (Вовчинець)
Легша фізична робота як духова.
27. На горло робити. (Гнідковський)
Мова про п’яницю, що пропиває все, що заробив.
28. На дідька ти тото робиш. (Нагуєвичі)
Даремна, непотрібна твоя робота.
29. На осліп робити. (Гнідковський)
Робити без обдумання, без плану.
30. Наробив сі до десьитого поту. (Нагуєвичі)
Натрудився, намучився.
31. На що чоловік робит? На біду. (Нагуєвичі)
Робить на те, щоб заспокоювати необхідні потреби свого бідного життя.
32. Не все сі то робит, що сі говорит. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось грозить комусь. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 233.
33. Не всьо так робить ся, як в параграфі написано. (Глещава)
Легше уложити припис, ніж виконати його.
34. Не знаєш, що робити? Поплюй в руки! (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що надумується, починаючи роботу.
35. Не зробиш му квасно. (Гнідковський)
Не зробиш йому неприємності.
36. Ней трошки зробит, а прийизно. (Гринява)
Про веселого, охочого робітника.
37. Не роби грудьми, не будеш людьми. (Добросин)
Значення неясне. Робити грудьми – тяжко дихати.
38. «Не роби так, бо гріх.» – «Е, гріх у міх, а спасеніє в торбу, а хто буде на перешкоді, того в морду.» (Буськ)
Вимовляються від закиду, що гріх щось робити.
39. Не робит і за пса. (Нагуєвичі)
Про лінивого чоловіка. Пор. Wander V, Arbeiten 163.
40. Не робит сильне, але спосібне. (Лучаківський)
Самою силою без вправи можна більше напсувати як наробити.
41. Не робім з розгоном, але з розумом. (Підгірки)
Ліпше робити розважно і помалу, ніж швидко і недбало.
42. Не хочеш робити з людьми, бода-с робив грудьми. (Комарно)
Кленуть такому, що занедбує свою роботу.
43. Нічого не зробиш, хоть би-с по-шию брив. (Вовчківці)
Бристи по шию тут у значенні докладати всіх можливих сил і способів.
44. Овва, що ми зробиш! Підпалиш ми хату, коли я ни маю. (Kolberg Pokucie)
Кепкує собі чоловік, що чує себе свобідним, не маючи нічого стратити.
45. «Ой, куме! чому за вами іно єден сніп, а за мнов два?» – «А, господарю, бо ви робите собі, а я вам.» (Миколаїв над Дністром)
Хто робить для себе, тому робота йде спірніше ніж тому, хто робить для іншого.
46. Ой роб, поки не підеш в гроб. (Миколаїв над Дністром)
Така людська доля, щоб робити до смерті.
47. По моїй голові роби си що хочеш. (Великі Очі)
Говорив чоловік непослушному синові, що по його смерті буде мати повну свою волю.
48. Роби, а прикрадай, то будеш багатий. (Лучаківський)
Кепкують над злодійкуватим багачем.
49. Робив, на себе ся дивив. (Ількевич) Робит, на себе сі дивит. (Нагуєвичі)
Робить недбало, не вважаючи на те, як робить.
50. Роби войну, роби! (Ю. Кміт)
Война тут у значенні сварки або хатньої бійки.
51. Роби небоже, то й Бог поможе. (Теребовля)
Заохота до чесної, щирої праці. Пор. Adalberg Robić 62; Wander I, Arbeiten 4.
52. Роби, роби, а до гробу ся диви. (Великі Очі)
Для робочого чоловіка смерть являеться увільненням від праці.
53. Роби, роби, а їсти нема що. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якого праця йде марно.
54. Роби, роби, та й нічого не доробиш сі. (Нагуєвичі)
Говорить наймит, що мусить робити на інших.
55. Роби, роби, дубе; яке зробиш, таке буде. (Бібрка)
Яка праця, такий її здобуток.
56. Роби тай роби до зложіня рук. (Великі Очі)
Доля робочого чоловіка. Зложення рук – покійника по смерті наряджують, складаючи йому руки на груди.
57. Робит, бодай му грудьми робило! (Нагуєвичі)
Кленуть лінивому, недбалому робітникові.
58. Робит войну в хаті що дньи, що години. (Нагуєвичі)
Про сварливого, скорого до бійки чоловіка.
59. Робит з чорного біле, а з білого чорне. (Нагуєвичі)
Говорять про брехуна або про адвоката. Пор. Liblinský 191.
60. Робити з г-ці сани. (Нагуєвичі)
Поковзнутися на снігу або на леду і впасти назад.
61. Робити з кого дурня. (Коломия)
Ошукати, дурити.
62. Робити з писка хольиву. (Нагуєвичі)
Брехати, обмовляти.
63. Робити з рота с-у. (Нагуєвичі)
Блювати.
64. Робити з себе сміх. (Нагуєвичі)
Удавати дурня, смішити людей своїм виглядом або балаканням.
65. Робити кажут, їсти не дают. (Нагуєвичі)
Нарікає наймит на скупу господиню. Пор. Adalberg Robić 48.
66. Робити му ся не хоче, тай жиє мантячками. (Лучаківський)
Живе з ошуканства, з дурення людей.
67. Робити ні сіло ні пало не годиться. (Крехів)
Необдумана робота не веде до пожаданої цілі.
68. Робити, то не жартувати. (Нагуєвичі)
Треба робити з застановою і повагою.
69. Робити, то не меду лизати. (Нагуєвичі)
Робота не розкіш.
70. Робити, то треба впріти і змерзнути. (Нагуєвичі)
Робота не зважає на пору; треба робити в догідну і недогідну погоду.
71. Робиш як безум. (Нагуєвичі)
Робить як дурний, без застанови.
72. Робити як у пана, їсти як у драба. (Ясениця Сільна)
Жалується наймит у багатого і скупого господаря.
73. Робит, робит, а не видно ні за ним, ні перед ним. (Нагуєвичі)
Про безплодну, недохідну роботу. Пор. Adalberg Robić 55.
74. Робит так, як би ся гріха не бояв. (Львів)
Робить безсовісно, не почуваючися ні до якого обов’язку.
75. Робит як віл у ярмі. (Нагуєвичі)
Робить тяжко, ненастанно. Пор. Adalberg Robić 51; Wander I, Arbeiten 71.
76. Робит як дурень, а не як товариш. (Лучаківський)
Мимоволі робить якісь прикрості або збитки.
77. Робит як за Біг-заплать. (Нагуєвичі)
Про недбалого робітника, що робить так, немовби йому за те нічого не платили. Пор. Wander І, Arbeiten 68.
78. Робит як за напасть. (Нагуєвичі)
Робить нехотячи, мов силуваний. Пор. Adalberg Robić 47. Wander I, Arbeiten 79; Arbeitsader 1.
79. Робит як за панщину. (Нагуєвичі)
Робить мов під примусом, неохітно. Пор. Adalberg Robić 52: Wander I, Arbeiten 163.
80. Робю, як кінь у кираті. (Нагуєвичі)
Робить серед найприкріших обставин. Кінь у кираті мусить ходити все довкола на однім місці. Кират – з німецького Kehrrad, машина, порушувана кінською силою. Пор. Wander І, Arbeiten 78.
81. Робит, як Лелюм-Полелюм. (Кобаки)
Робить помалу, ліниво. Пор. Adalberg Robić 53. [«Лель i Полель» – назва повісті І. Франка (1887 р.), однак ця приповідка не пояснює смислу назви. – М. Ж., 24.04.2021 р.]
82. Робит, як мокре горит. (Нагуєвичі)
Робить ліниво. Пор. Schleicher 177.
83. Робит, як не своїми руками. (Нагуєвичі)
Робить незручно, ліниво.
84. Робит, як пес за варстатом. (Львів)
Робить погано, не робить нічого.
85. Робит, як чориий віл. (Берегомет)
Про важку, невилазну працю бідного чоловіка. Пор. Wander І, Arbeiten 71.
86. Робит, як чужими руками. (Лучаківський)
Чужими руками дуже вигідно робити, але треба платити. Пор. Славейков II, 95.
87. Роби, що хоч. (Ю. Кміт)
Вислів непорадності, коли чоловік не знає, що робити.
88. Робіт, як вас Бог навчив. (Товсте)
Говорять чоловікові, який не хоче слухати посторонньої поради.
89. Роблю, аж ми скіра з рук лізе. (Львів)
Робить якусь тяжку ручну роботу.
90. Робю, аж ми очи з голови лізут. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що мусить двигати якісь тяжкі тягарі.
91. Робю, аж си рук не чую. (Нагуєвичі)
Мова про знечулення рук або про затерпнення від великої натуги і болю м’язів.
92. Само сі нічо не зробит. (Нагуєвичі)
Треба до всього рук доложити. Пор. Adalberg Robić 63.
93. Сам собі зробю, сам собі ззім. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, задоволений сам собою. Пор. Wander І, Arbeiten 6.
94. Своїм Богом робити. (Гнідковський)
Робити по своїй уподобі.
95. Так єм зробив, як кобилі Павла. (Орелець)
Зробив не до ладу.
96. Так робить, як попів наймит: як їсть, то ся роздягає, а як робить, кожух бере. (Головацький Збірки)
Попів наймит у приказках і загалом у народній традиції являється уособленням лінивого, а при тім хитрого слуги, що рад би збути роботу дармичкою. Пор. Wander I, Arbeit 72.
97. Так робит, як попів наймит: як сідає їсти, то ся розгорне, а до роботи бере на себе кожух. (Petruszewicz)
Варіант до попереднього.
98. Ти днись роби, я своє вже зробила. (Ю. Кміт)
Говорила стара свекруха до невістки.
99. Ти робиш, а біда сі тішит. (Нагуєвичі)
Біда чигає на плоди праці бідного чоловіка.
100. Ти тілько зробиш, що кіт наплаче. (Сороки)
Не зробиш нічого.
101. Тото зробиш підсвистуючи. (Нагуєвичі)
Це буде легка робота.
102. Усе добре робити, але не разом. (Карлів)
Нараз двох робіт не зробиш.
103. Хто не робит, той голий ходит. (Нагуєвичі)
Бо не заробить на одежу.
104. Хто не робит, той їсти не повинен. (Нагуєвичі)
Основний принцип соціального життя, щоб не було дармоїдів. Пор. Wander I, Arbeiten 55. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 227.
105. Хто не робить, той не їсть. (Миколаїв над Дністром) [Доповнення 1910 р.] Хто не робит, най не їст. (Тростянець)
Недокладний варіант попереднього числа. Пор. Adalberg Robić 28. Мабуть най не їсть.
106. Хто нічого не робит, той ніколи не має часу. (Коломия)
Йому все здається, що він чимось дуже зайнятий.
107. Хто робит з ласки, тому ласкою платят. (Гнідковський)
Робити з ласки – іронічно: робити недбало, як будь, а за таку роботу буває й плата менша.
108. Хто робит, на того ще більше роботи звалюют. (Нагуєвичі)
Ліниві мають звичай вислугуватися роботящим чоловіком.
109. Хто робит, того ще й бют. (Нагуєвичі)
Мова про робочого коня, а образово також про всякого робітника, на якого налягають різні напасті.
110. Хто робит, той їсти хоче. (Нагуєвичі)
Бо робота виснажує організм. Пор. Adalberg Robić 30.
111. Хто робит, той має. (Нагуєвичі)
Звичайно доробляється чогось. Пор. Wander І, Arbeiten 42.
112. Хто робить, той ся доробить. (Ількевич)
Надія всякого роботящого чоловіка. Пор. Adalberg Robić 32.
113. Хто робит, той сі доробит біди на голову. (Нагуєвичі)
Іронічно про нещасливого чоловіка, на якого, не зважаючи на його працю, спадають самі нещастя.
114. Хто робит, той щось приробит. (Нагуєвичі)
Додасть щось до суми людської праці. Пор. Wander I, Albeit 18; Adalberg Robić 33.
115. Хто робит, тому варта їсти дати. (Нагуєвичі)
Говорять про пильного і дбалого робітника.
116. Хто робит, тому сі не кучит. (Дрогобич)
Не має часу нудитися. Пор. Wander I, Arbeiten 39.
117. Хто хоче робити, роботу знайде. (Нагуєвичі)
Роботи все більше як робочих рук. Пор. Wander І, Arbeiten 87, Arbeiter 20.
118. Що ж я буду робила, нещаслива година! Коноплі не терті, а діти обдерті! (Кукизів)
Нарікала бідна господиня, що не мала часу потерти коноплі.
119. Що зробиш, то так, як у кішени маєш. (Нагуєвичі)
Буде тобі готове.
120. Що зробю, то буде зроблено. (Нагуєвичі)
Говорить тямучий, зручний робітник.
121. Що маєш зробити завтра, то зроби нині, а що маєш ззісти нині, то ззіж завтра. (Kolberg Pokucie)
Правило зовсім невірне, бо завтрішньої роботи ніхто не зробить нині, бо кожний день має свою роботу, а зактрішньою їдою ніхто нині не буде ситий.
122. Що маєш зробити нині, то не відкладай, а що маєш ззісти нині, відложи на завтра. (Львів)
Говорить роботящий, ощадний чоловік, що рад би упорати за дня свою денну роботу і волить тимчасом не доїсти. Пор. Славейков І, 230, 231; Adalberg Robić 6.
123. Що-м зробив, з тим сі не таю. (Нагуєвичі)
Це видно всім людям.
124. Що му хто зробит? Ріпу му спалит? (Кобиловолоки)
Він не має нічого до страчення. Пор. Ріпа 1.
125. «Що робити, щоби стати богатим?» – «Треба стати на рік свинею.» – «А по році що буде?» – «По році привикнеш і дальше будеш нею!» (Монастирок)
Іронічне правило, як стати багачем.
126. Що робиш? Г-о дробиш. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що робить якусь паскудну, непотрібну роботу. Пор. Adalberg Robić 7.
127. Щось робит, а нима ні за ним, ні пирид ним. (Жидачів)
Про недоладну, неспору роботу.
128. Що хто роби, сам собі робит. (Нагуєвичі)
Робить на власну відвічальнісгь. Пор. Славейков І, 2-13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 82.
129. Я вже як хто хоче, так робю. (Богородчани)
Робить те, що йому кажуть.
130. Як бим била нич ни робила, тілько пєц помелятьом замітала, то бим заслужьила на поховок за такі роки. (Ю. Кміт)
Говорила жінка, що проробивши весь вік, не мала де притулитися на старість.
131. Як зробиш, так сходиш. (Кобаки)
На яку одежу заробиш, таку будеш носити. Пор. Wander V, Arbeiten 110.
132. Як не зробиш тепер, то не зробиш і в четвер. (Львів)
Говорять про пильну, невідкладну роботу.
133. Як робим, так ся маєм. (Гнідковський)
Від нашої роботи залежить наше поводження.
134. Як ся не зробит тепер, то хіба в четвер. (Княждвір)
А все-таки мусить бути зроблено.
135. Як хто робит, так і має: прийде зима, то зазнає. (Комарно)
Хто робить, той збирає запас на неробітну пору.
[Доповнення 1910 р.] 136. Не роби другому, що тобі не мило. (Львів)
Пор. т. ІІІ, Чинити 1; Giusti 322.
[Доповнення 1910 р.] 137. Робиш добре, жди добра. (Тростянець)
Пор. т. ІІ, Добре 30.
[Доповнення 1910 р.] 138. Робиш, як не люди. (Ізби)
Робиш не по-людськи, погано.
[Доповнення 1910 р.] 139. Роб, як хочеш, і як знаєш. (Ізби)
Роби як твоя воля і сила.
[Доповнення 1910 р.] 140. Як робиш, так маєш. (Львів)
Пор. т. ІІІ, Робити 133 і 135; Giusti 84.