Рабунок – Раст

Іван Франко

Рабунок

1. Коли рабунки, то і я зо дві булки. (Darowski)

Відгрожується якийсь зовсім не небезпечний кандидат на розбійника.

Рад

1. Де ти раді, там рідко бувай, а де не раді, там не заглядай. (Ількевич) … тобі ради … (Petruszewicz)

Правило життєвої мудрості. Пор. Тимошенко 260; Носович с. 281; Liblinský 29; Krumbacher 13.

2. Рада би душа до раю, та її гріхи не пускают. (Petruszewicz) … та гріхи … (Нагуєвичі)

Чоловікові не одно бажається, чого задля натуральних перешкод не може осягнути. Пор. ІІ, Душа ч. 72.

3. Рада би мама за пана, та пан не бере. (Ількевич)

Не все справджується те, чого чоловік бажає.

4. Рад би го в лижці води втопити. (Нагуєвичі)

Говорять про завидющого чоловіка. Пор. Liblinský 166; Гильфердинг 3183: Носович доповнення 8. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 207.

5. Рад бим, аби ми ся земля розступила. (Гнідковський)

Говорить чоловік, знеохочений до життя.

6. Рад бим, аби хоть сльози мої на його сліди падали. (Гнідковський)

Вислів великого жалю або якогось кривдовання.

7. Рад би му неба прихилити. (Гнідковський)

Любить його дуже, рад би бачити його щасливим.

8. Ради єсмо як світові. (Гнідковський)

Говорять до пожаданих, любих гостей.

9. Раді люди літу, а пчоли цвіту. (Коломия)

Літо веселе для всякої живої тварі. Пор. Даль І, 194. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 146.

10. Рад не рад, а мусів. (Нагуєвичі)

Чоловік не раз мусить робити щось по волі і по неволі.

11. Така-м ти рада, як г-ця трісці. (Мшанець)

Кепкує дівка із нелюбого парубка.

12. Такий йим ти рад, як чиракови на г-ци. (Мшанець)

Кепкує парубок із нелюбої дівки.

13. Так тому рад, як би му пси обід з’їли. (Ількевич)

Дуже нерад, незадоволений.

14. Чи би не рада душа до раю, та гріхи не пускают. (Пісочна)

Варіант до ч. 2.

Рада

1. Ані до ради, ані до звади. (Ількевич)

Говорять про мовчазливого, невимовного чоловіка.

2. Він нагне ся під твою раду. (Станіславів)

Послухає твоєї ради, похилить свою волю під твою.

3. Дай ми раду голові. (Нагуєвичі)

Порадь мені на якусь роботу.

4. Дай си раду, лізь в коноплі. (Мшанець)

В коноплях найвигідніше сховатися, бо там не чути й запаху чоловіка, то що й пси не знайдуть.

5. Де велика рада, там рідкий борщ. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич)

З багато слів і промов мала користь. [Доповнення 1910 р.] Пор. Muka 1231.

6. Де рада о кім, там і о всім. (Комарно)

Почнуть говорити про одного чоловіка і зійдуть на всяку всячину.

7. Добра рада як готові гроші, а лиха – готове нещастє. (Ількевич)

Коли хто слухає одної або другої.

8. Захотів ти дати раду гузичній кишці. (Гошів)

Про недоладну пораду.

9. З него ані ради, ані поради. (Лучаківський)

Про непривітного або нерозумного чоловіка.

10. Коли шукаєш ради, стережися зради. (Ількевич)

Шукаючи чужої поради, немає легшого, як попасти на фальшиву дорогу.

11. Ніхто з Богом на раді не був. (Нагуєвичі)

Ніхто не може знати, що з ким буде. Пор. Славейков ІІ, 21.

12. «Полиці, лавиці, дайте ми радиці!» – «Хоть би пан, хоть Іван, то юж не дам.» (Мшанець)

Приповідають про невісту, що в передпородових болях не може знайти собі місця і навіть полиці та лави в хижі просить о поміч. (М. Зубрицький).

13. Рада велика, а робота мала. (Кобаки)

За великим балаканням ніколи й робити.

14. Рада в раду. (Гнідковський)

Говорять, коли між гуртком людей починається нарада про щось.

15. Яка рада, така громада. (Снятин)

З перебігу наради можна пізнати інтелігентний рівень громади.

[Доповнення 1910 р.] 16. Добра рада ліпша, як готові гроші. (Львів)

Говорять поучені життєвим досвідом. Пор. Giusti 74.

Радити

1. Добре той радить, хто людей не звадить. (Ількевич)

Старається заховати їх від незгоди.

2. Другого ся рай, а свій розум май. (Замулинці)

Засягаючи чужої поради, не треба ніколи зрікатися своєї власної думки. Раяти побічна форма від радити.

3. Іншим радит, а собі не вміє порадити. (Львів)

Кепкують із премудрого дорадника. Пор. Wander ІІ, Helfen 144.

4. Кожне свойов головов радит. (Борислав)

Старається сам собі дати раду.

5. Радь ся всіх, слухай одного, а найрадше себе самого. (Кобаки)

Правило життєвої мудрості.

6. Радь ся другого, а смотри свого. (Ількевич)

Дбай поперед усього про свої діла.

Радіж

1. З радіж бим дала. (Городок)

З радіж – скріплення замість радо, з радістю.

Радість

1. Лиха то радість, по котрій смуток наступає. (Ількевич)

Це неминуча черга всякої радості, що по ній наступає смуток.

2. Нова радість стала: баба з печі впала! Як летіла, то перділа, а як впала, то сьи вср-а. (Довга Войнилів)

Пародія звісної колядки: Нова радость стала, яка не бувала.

[Доповнення 1910 р.] 3. По радости наступає смуток. (Тростянець)

Життєва практика.

[Доповнення 1910 р.] 4. Уживайте радости, покля смутку не знате. (Ізби)

Поучення старого молодим.

Радний

1. Радних аж за много, а слухати нікого. (Кобаки)

В великім клопоті хто-будь береться радити чоловікові, так що він не знає, кого слухати.

Радуватися

1. Она ся дує, добрі ся не здує. (Маційова – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Говорять про занадто живо виявлену гордість.

Радця

1. Бодай то богато радців не мати ! (Батятичі)

Бажання, щоб чоловік не зазнав такої халепи, у якій би до нього тислися всякі непокликані дорадники.

Раз

1. Бодай вам було раз коло разу, а по середині ані разу! (Коломия)

Жартливе прокляття, щоб вам не було нічого.

2. За одним разом дуба не зрубаєш. (Львів)

Одним замахом великого діла не зробиш. Пор. Osm. 139.

3. За раз не вішають. (Ількевич)

Дають кілька днів проволоки.

4. Кварта горівки на раз, а сірник на два рази. (Миколаїв над Дністром)

Хвалився чоловік, що побував у арешті: замовлену кварту горівки мусів випивати нараз зі страху перед ревізією, а один сірник розлупував на двоє і при помочи тріння запалював кожну половину окремо.

5. Най буде раз, але гаразд. (Миколаїв над Дністром)

Раз, але щось хороше.

6. Отто раз хлопець! (Нагуєвичі)

Про бравого, дотепного, смілого хлопця.

7. Раз а гаразд. (Гнідковський)

Варіант до ч. 5. Пор. Славейков І, 167; Носович с. 456; Даль ІІ, 27

8. Раз, два, три, їв я й ти. (Жидачів)

Рід мудрування.

9. Раз, два, три, штири, п’ять. (Жидачів)

Промовляють замість: В ім’я Отця, Сина св. Духа, амінь.

10. Раз за разом. (Нагуєвичі)

Одно по однім, про натуральне наступство.

11. Раз му сі впало. (Нагуєвичі)

Пощастило, вдалося.

12. Раз на раз. (Нагуєвичі)

Ненастанно, завсіди.

13. Раз наш, раз ваш. (Нагуєвичі)

Про дволичного чоловіка, що держить раз із цією, раз із тією стороною.

14. Раз по при раз. (Нагуєвичі)

Густо, про биття, молочення або іншу подібну роботу.

15. Раз сесе, раз тото. (Коломия)

Коли кому забагається чогось, що раз іншого.

16. Раз так, раз сяк. (Нагуєвичі)

Тобто: говорить. Про непостійного чоловіка.

17. Раз у раз. (Нагуєвичі)

Ненастанно, часто.

18. Раз хвалит, раз ганит. (Нагуєвичі)

Про хиткого, легкодушного чоловіка.

19. Раз шиє, раз поре. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що робить раз так, а потім навпаки.

20. То йно зразу їли діти логазу, а як сі запомогла, то без вечері спати лягли. (М. Яцків)

Ширший варіант до Логаза ч. 3.

21. Хоть раз, а гаразд. (Lewicki, Ількевич)

Бажання бідного чоловіка, отже, аби мені було. Варіант до ч. 4, 5.

[Доповнення 1910 р.] 22. Ліпше раз, як ні разу. (Львів)

Ліпше щось, як нічого. Пор. Giusti 131.

Разити

1. Не рази, коли хоч, аби ся гоїла рана. (Гнідковський)

Рана вражувана і розвивана часто не хоче гоїтися.

Разовий

1. То разовий пан. (Лучаківський)

Аналогія до разового хліба, отже не великий, не першорядний пан.

Рай

1. Коби-сь був у раю, а я коло тебе хоть з краю! (Постолівка)

Побожне бажання для двох.

2. На силу в раю не будеш. (Львів)

Без нашої волі Бог не може нас спасти. Пор. Славейков І, 293.

Райця

1. Нема понад пана райцю і попову свиню. (Комарно)

Говорили з докором про якогось титулованого і зарозумілого, хоч не дуже заслуженого урядника.

Рак

1. Аж рака лазили зо сміху. (Нагуєвичі)

Аж клалися, заходилися зі сміху. Пор. Славейков ІІ, 77.

2. Біда, раче, вода кіпит. (Григорів Б.)

Когось чекає велика небезпека.

3. З рака мала познака. (Львів)

З нього нема великого наїдку. Пор. Muka 2334.

4. Коли-сь ся обібрав за рака, то лізь в кошіль. (Добросин)

Варіант аналогічної приповідки про гриба.

5. На безрибю і рак риба. (Львів)

В браку чого ліпшого вистане й гірше. Пор. Даль І, 94. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 43.

6. На ти, сиву, рака, набухай ся, та йди молоти. (Ількевич) … обухай ся … (Кобринський, Petruszewicz) … набухай сі та йди молотити. (Нагуєвичі)

Одним раком не дуже можна набухатися. Жартують із надто скупої матері.

7. Пішов раки годувати. (Львів)

Втопився. Пор. Wander II, Krebs 46.

8. Пішов як рак по дріжджі. (Ількевич, Petruszewicz)

Пішов і довго не вертається.

9. Помалу, раку, аби-сь не вліз в ср-у. (Львів)

Якийсь не дуже дотепний жарт.

10. Почервонів, як рак. (Нагуєвичі)

Про сердитого або засоромленого чоловіка. Пор. Славейков І, 186.

11. Рака лазити. (Нагуєвичі)

Є така дітська забава. Добираються двоє нерівного росту. Менший обіймає більшого ногами в поясі і спускається горілиць униз. Більший стає на четвереньки, т. зн. на руки й на ноги, а менший протикає йому передню часть свого тіла поміж ноги і опирається обома руками на його п’яти. Так повстає щось немов звір з двома головами, що може лізти взад і вперед.

12. Раки печи. (Гнідковський)

Говорять про рум’янці, які виступають на лиці дівчини, коли вона засоромиться. Пор. Носович с. 420; Wander II, Krebs 48; Čelakovský 263.

13. Сотворив Бог рака, дав му очи там, де ср-а. (Petruszewicz) … в ср-і очи. (Нагуєвичі)

Можливість у рака плисти взад давала здавна нагоду до здогадів і жартів, немов то він може також лізти взад і має очі в хвості.

14. Тогди то буде, як рак свисне. (Сороки)

Говорять про щось неможливе. Пор. Даль І, 356.

15. Чепився, як рак леду. (Карлів)

Рак не може причепитися до леду, Значить, поклав надію на щось зовсім нетривке і неможливе.

16. Чудо а не раки, сами в торбу лізуть. (Сілець Беньків)

Раки радо лізуть на всяку принаду, особливо вночі.

17. Це тогди буде, як рак на дубі свисне. (Ценів)

Ширший варіант до ч. 14.

18. Що свисни рак, а все ни так. (Жидачів)

Про якесь недоладне поступування або недотепні жарти.

19. Як рак на дуба вилізе тай свисне, тогди то сі стане. (Нагуєвичі)

Про щось неможливе. Ширший варіант до ч. 14 і 17.

20. Як рак свисне. (Lewicki)

Примівка про щось неможливе.

[Доповнення 1910 р.] 21. Змилосердивсі Бог над раком, тай дав му в ср-у очи. (Григорів Р.)

Пор. т. І, Бог 206; т. ІІІ, Рак 13.

Рама

1. Оправ його хоть і в рами, а він усе такий самий. (Львів)

Оправити в рамки якийсь образ – знак особливого пошанування. [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 1147.

Рана

1. Милая рана від свого пана. (Лучаківський) Мила й … (М. Яцків)

Говорить жінка про любого чоловіка, що її іноді побиває. Пор. Пан ч. 14.

2. Рана загоїться, але зле слово ніколи. (Ількевич)

Злим словом можна тяжче образити чоловіка ніж зраненням.

3. Трудно рану гоїти, а не вразити. (Ількевич)

Незагоєну рану конечно треба розвивати і очищувати не раз дуже болючими способами.

Раневичі

1. Я з Раневич, міні до того нич. (Нагуєвичі)

– село Дрогобицького повіту.

Ранній [У І. Ф. – Раній]

1. Ранша рука, ширша лука. (Гнідковський)

Косарі, що починають вчасніше косити, люблять звичайно перекошувати трохи непочаті ще сусідські частки.

2. Що ране, то не погане. (Богородчани, Гнідковський)

Вчасно упоратися з чим-будь усе ліпше ніж запізнитися.

Рано

1. Йик би так рано вставав, аж дід з Устєрік прийде, доробив би си йик Мошко танцуючи на шпильках. (Гринява)

Жартливий гуцульський вислів про пізнє вставання.

2. Коби до раня, буде зубови кониць. (Ю. Кміт)

Потішав себе чоловік, у якого цілу ніч болів зуб.

3. Коби мені до рана, подамся на пана. (Замулинці)

Міг це саме зробити і вночі з тим самим наслідком.

4. Мусиш рано встати, аби мене спіймати. (Ценів)

Образово: мусиш бути далеко розумніший, щоб одурити мене.

5. Не рано, не пізно, в сам добрий день. (Barącz) … самий … чьис. (Нагуєвичі)

В саму пору.

6. Ні рано, ні пізно, в сам добрий час: в велику суботу з кужелем на вечерниці. (Збараж)

Жартливе розпросторення загально відомої приповідки ч. 5 з іронічним вістрям про прихід зовсім не впору.

7. Рано встала, на порозі задрімала. (Darowski)

Про ліниву служницю.

8. Рано встань, зітхни до Бога і в руки поплюй. (Нагуєвичі)

Поучення для роботящого чоловіка, якому спішно до роботи.

9. Рано встати, а вчасно оженитися не пожалуєш. (Львів)

Правило життєвої мудрості. Пор. Славейков І, 241; Даль І, 454.

10. Рано встати, а на порозі освинути. (Гнідковський)

Освинути –дождатися сходу сонця.

11. Рано встати не встид. (Нагуєвичі)

Навпаки, запопадливі господарі мають собі це за честь.

12. Рано встати, треба ся вмити і розчесати. (Ількевич)

Припис звичайного порядку щоденного життя.

13. Рано встати, щоби мене одурити. (Нагуєвичі)

Говорить хитрий, собі на умі чоловік. Варіант до ч. 4.

14. Треба рано встати, аби його ошукати. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

15. Хто рано встає, той ся не кає. (Довжанка)

Бо зробить вчасно свою роботу.

16. Хто рано встає, тому Біг дає. (Lewicki, Ількевич, Petruszewicz) … Бог … (Нагуєвичі)

Тому щастить, іноді знайде щось на дорозі. Пор. Славейков І, 240; Liblinský 3; Носович с. 459. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 661.

17. Хто ранше встав, той ся в ліпші штани вбрав. (Збараж)

Міг вибирати.

18. Що рано, то не погано. (Лімна)

Ті, що встають рано, уважають собі це за честь або за заслугу.

19. Я рано тілько стану, то юж не знаю, чого ся яти. (Лемківщина)

Говорив війт, обтяжений різними громадськими справами.

[Доповнення 1910 р.] 20. Рано встав, а на порозі освив. (Снятин)

Кепкують із такого, що хотів рано встати, а встав пізно. Пор. т. ІІІ, Рано 10.

[Доповнення 1910 р.] 21. Щоби рано встати, тре йти з курми спати. (Нагуєвичі)

Інакше чоловік не виспиться. Пор. Wander І, Aufstehen 35.

Ранок

1. Від ранка аж до останка. (Гнідковський)

Від початку до кінця.

2. Ранок-панок. (Ількевич, Кобринський)

Мова про раннє вставання як корисну річ. Пор. Рано ч. 15, 16, 18.

3. Ранок-панок: що ранком не зробиш, то вечером не здогониш. (Сороки)

Занедбавши щось рано, тяжко вже зробити вечером.

4. Як буди зранку, так буди до останку. (Жидачів) Як було зранку, так і до останку. (Ількевич) … буде … (Гнідковський) Яке було … таке буде й … (Бучач) [Доповнення 1910 р.] Як нема зранку, то нема й на останку. (Жураки)

Про вроджені наклонності, що виявляються вже в наймолодших літах і не покидають чоловіка до смерті. [Доповнення 1910 р.] Говорять про лихого чоловіка, що був лихий від молоду. Пор. Muka 1471.

Раст

1. Не буде раст топтати. (Гнідковський)

Раст – українська форма ряст, мурава. Ряст топтати – ходити по землі. Мова про чоловіка, якому близько до смерті.