Писок – Пити
Іван Франко
Писок
1. Аби раз писок отворив. (Нагуєвичі)
Про мовчазливого чоловіка, що за весь час загальної розмови не прорік ані слова.
2. А по писку го! (Нагуєвичі)
Окрик на якогось безличного брехуна або в відповіді на якусь лайку.
3. Великий писок бодай висох! (Ясениця Сільна)
Прокляття на балакучі уста, щоб вони замовкли.
4. Вилетіло з писка, як сороці з під хвоста. (Нагуєвичі)
Про брехню або погану сплетню.
5. Від писка відняти. (Гнідковський)
Скривдити когось, відняти йому щось найпотрібніше.
6. Годі з писка холяву робити. (Гнідковський) Не годиться … (Теребовля)
Не випадає брехати. Пор. Adalberg Pysk 6.
7. Дав му в писок. (Нагуєвичі) Дай … (Нагуєвичі) Заїхав … (Нагуєвичі) Замалював … (Нагуєвичі)
Ударив у лице.
8. Десь го писок не болит. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що балакає багато. Пор. Wander ІІІ, Maul 291, 321.
9. З одного писка горячу й зимну пару пускає. (Ценів)
Говорить раз сердито то знов розважно. Пор. Wander ІІІ, Maul 324, 332.
10. З писком до пана! (Нагуєвичі)
Перед паном не можна розводити зайвої балачки.
11. За писок бют в писок. (Лучаківський)
За непотрібну балакучість. Пор. Liblinský 23; Adalberg Pysk 111; Славейков II, 189; Wander ІІІ, Maul 130, 148; Čelakovský 73.
12. Запри си писок, бо дістанеш по мельдунку! (Грибовичі)
Замовчи.
13. Його писком лиш би г-но їсти. (Нагуєвичі)
Про злого, безстидного чоловіка, що любить говорити погані слова.
14. І як тебе писок не болит? (Нагуєвичі)
Говорять пискатому, балакучому чоловікові.
15. Май меньший писок, більші очи. (Жуків)
Менше говори, а більше уважай.
16. Мині так, як би в писок дав. (Буданів)
Замовк нагло, почувши щось неприємне.
17. Набрав повний писок. (Нагуєвичі)
Значення двояке: вкусив великий шматок або набрав по морді. Пор. Wander ІІІ, Maul 326.
18. На хвилю му сі писок не запре. (Нагуєвичі)
Говорять про невтомного балакуна.
19. Не дармо свій писок годує. (Нагуєвичі)
Бо вміє добре говорити або брехати. Пор. Wander III, Maul 325.
20. Не криви писки сівши коло чужої миски. (Гнідковський)
При чужім обіді не кривдуй собі і не гримасуй.
21. Не мели писком, сиди нишком. (Лучаківський)
Не говори багато, волиш мовчати. Пор. Гильфердинг 225.
22. Не погань писка! (Нагуєвичі)
Не говори бридких слів. Пор. Даль І, 316.
23. Не розпускай писка! (Великі Очі)
Не заходи в великі балакання або в лайку.
24. Не сміє писка отворити. (Нагуєвичі)
Про несмілого, загуканого чоловіка. Пор. Wander ІІІ, Maul 283.
25. Ніколи му сі писок не запирає. (Нагуєвичі)
Про невгавучого балакуна.
26. Ніхто нікому писка не заткав і не заткає. (Товсте)
Чоловіка годі змусити до мовчання.
27. Отворив писок як ворона. (Нагуєвичі)
Дурні люди мають звичай в хвилі зацікавлення широко відчиняти рот.
28. Ото писок, бодай ти го вкрутило! (Буданів)
Про балакучий рот.
29. Пакує повним писком. (Нагуєвичі)
Про захланного ненажерного чоловіка.
30. Песьсьий би писок мав, хто би си тут кривдував. (Нагуєвичі)
Нема тут ніякої кривди.
31. Песій писок мати. (Гнідковський)
Брехати або клеветати на кого.
32. Писки му сі повіддували, як пампухи. (Нагуєвичі)
Писки – тут в значенні щоки.
33. Писком хоть г-о їдж, лиш руки при собі тримай. (Коломия)
Ротом хоч лай, а не бий.
34. Писок до Кракова заведе. (Нагуєвичі)
Можна допитатися дороги. Пор. Wander ІІІ, 188.
35. Писок кому заткати. (Гнідковський)
Змусити його до мовчання.
36. Писок маєш. (Нагуєвичі)
Говорять сварливому чоловікові.
37. Писок му завязаний. (Гнідковський)
Мовчить уперто.
38. Писок му не стає як питель. (Нагуєвичі)
Про балакливого, лопітливого чоловіка.
39. Писок на колодку не замкнеш. (Нагуєвичі)
Не заборониш чоловікові говорити. Пор. Wander ІІІ, Maul 164.
40. Писок у гору дре. (Станіславів)
Про гордого чоловіка.
41. Писок як ворота. (Нагуєвичі)
Широкий і балакливий.
42. Писок як у ворони. (Гнідковський)
Крикливий рот.
43. Писок як у перекупки. (Дрогобич)
Про сварливу, вищекану жінку.
44. Попік си писок на тім. (Нагуєвичі)
Спіймали його на якійсь брехні.
45. Робити з писка с-ку. (Нагуєвичі)
Блювати.
46. Розпустив писок як розвору. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що лається багато.
47. Такий має писок широкий, як ворота. (Лучаківський)
Про пискатого і сварливого чоловіка.
48. Такий писок, як відси ді Львова. (Жидачів)
Широченний рот.
49. Такий писок, як цісарська брама. (Жидачів)
Варіант до попереднього ч.
50. Так писком рубат, ги сокиров. (Ю. Кміт)
Про остроязикого, сердитого чоловіка.
51. Так як би му писок замурувало. (Нагуєвичі)
Коли хтось замовкне нараз. Пор. Liblinský 195.
52. Ти до мене з писком не ставай, бо я з тобов свині не пас. (Нагуєвичі)
Ставати з писком – сваритися.
53. То писочок має, бодай му випарило. (Буданів)
Прокляття на сварливого чоловіка.
54. То писочок раз! (Буданів)
Про сварливого чоловіка.
55. То ти писок ходит, як на коливороті. (Нагуєвичі)
Говорять балакучому чоловікові. Пор. Adalberg Pysk 3; Wander ІІІ, Maul 264, 303.
56. To ще писок невипарений. (Дорожів)
Рот, що може їсти гарячу страву, а образово: сварливий чоловік.
57. Шкода си ним писок паскудити. (Нагуєвичі)
Шкода говорити про нього. Мова про якогось паскудного чоловіка.
58. Як ти в писок замалюю, то й світа не ввидиш. (Нагуєвичі)
Погроза: наб’ю по морді.
59. Я ни зроблю з свого писка холєви. (Жидачів)
Не буду брехати, не зломлю слова. Варіант до ч. 6.
60. Я ти заткаю писок! (Нагуєвичі)
Скажу таке, що будеш мусів мовчати. Пор. Wander III, Maul 322, 330.
[Доповнення 1910 р.] 61. Де масні писки, там пісні пироги. (Горуцко)
Люди, що приємно говорять, скупо годують гостя.
Письменний
1. З письменних усе лихо повстає. (Замулинці)
Нарікають неписьменні люди.
2. Через письменних світ ся западе. (Замулинці)
Вірування неписьменних людей. Пор. Славейков ІІ, 190.
Письмо
1. В письмо дивитися. (Гнідковський)
Читати писане.
2. Пізнав письмо носом. (Кобиловолоки)
Пронюхав, у чім діло. Пор. Adalberg Pismo 5.
[Доповнення 1910 р.] 3. Понюхав письмо носом. (Григорів Р.)
Зрозумів у чім діло.
Питати
1. Другого ся питай, а свій розум май. (Ількевич)
Варіант до Люди ч. 34.
2. Не питай, чий я, іно питай: що я? (Ількевич)
Давніше кожного молодого чоловіка питали: «чий ти?» Пізніше стали це уважати зневагою.
3. Не питай сирого, але бувалого. (Гнідковський)
Старі люди не все бувають досвідніші. Пор. Славейков І, 309; ІІ, 49; Симони 1666; Osm. 202; Носович с. 418; Adalberg Pytać 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 634.
4. He питайся, бо старий будеш. (Яворів) … посивієш. (Яворів)
Надмірну цікавість уважають гріхом.
5. Не питай: як ся маєш? Посмотри, тай пізнаєш. (Lewicki, Ількевич) … Подивися … (Львів)
Кепкують із звичайної формули привітання: «Як ся маєте?» Пор. Schleicher 150.
6. Не питаний мовчи, не битий не кричи. (Лучаківський)
Звичайне правило доброго тону.
7. Питатися кума-розума. (Ількевич)
Властивіше: питати в кума розуму, тобто випитувати кума як розумнішого.
8. Тобі не питати, а міні не казати. (Снятин)
Відповідь на недоречне питання.
9. Хто питає ся, той не блудит. (Ількевич) … питає … (Darowski)
Отже, питає дороги. Пор. Носович с. 459; Adalberg Pytać 6.
10. Хто ся питає, той не рад дає. (Лучаківський)
Хто за якусь просьбу перепитує докладно про її зміст, той очевидно вагається з її сповненням.
[Доповнення 1910 р.] 11. Коли хтось питає ся другого, хто то зробив, то кажуть: піп волоский. (Коломия)
В значенні: невідомо, хто зробив.
[Доповнення 1910 р.] 12. Не питай де; кричи, то сі обізве. (Ілинці)
Із селянської практики: на полях або в лісі не допитається один до другого, але докричиться.
Пити
1. Або пий, або ся бий. (Ількевич)
Занадто гостинний чоловік примовляє до товариша, що не хоче пити. Erasm 637; Adalberg Pić 1; Záturecky 96.
2. А напив би він ся крови! (Львів)
Прокляття пиякові.
3. А напив бис сі своєї керви! (Нагуєвичі)
Кляла жінка чоловікові – п’яниці.
4. Ані пивши, ані ївши, скачи дурню ошалівши. (Городок)
Коли хтось без причини скаче з великої радості. Пор. Носович с. 387.
5. Ані пий, ані їж – прийде біда, візьме грабіж. (Миколаїв над Дністром)
Жалується бідний чоловік, що не має з чого сплатити податку.
6. А пийте ж бо! Буде вам зараз легше і мені. (Ворохта)
Так приповідав пияк, частуючи людей присутніх у корчмі: їм легше буде, бо вип’ють задарма, а йому, бо більше заплатить.
7. Він то до мене пє. (Нагуєвичі)
Говорить мені в докір, на мій адрес.
8. Він у вас пив, прийшов до хати і мене побив. (Ю. Кміт)
Жалувалася жінка на сусідку, що розпоювала її чоловіка.
9. Віпий до дна, бо вже лиш цє одна. (Kolberg Pokucie)
Припрошують при останній чарці.
10. Віпили-м собі повні. (Kolberg Pokucie)
Почастувалися або посварилися.
11. Дай кому пити, він не дасть ти жити. (Гнідковський)
Ти його почастуй, а він тобі накляне.
12. Де пєть ся, там льлєть ся. (Снятин) … сі пє … сі ллє. (Kolberg Pokucie)
Звичайна поява в корчмах, що п’ючи розливають горілку. Пор. Даль І, 100.
13. Де пют, там розливают; де бют, там утікают. (Лучаківський)
В корчмах це звичайна поява, що п’ють і б’ються. Пор. Дикарев 1327; Носович с. 256; Славейков I, 159; Даль I, 89.
14. До кого сі ни пє, най ни каже: «Добре здоровйі!» (Kolberg Pokucie)
До кого не п’ють, той нехай не відповідає. Правило доброго тону.
15. До теби ни пют, ни відповідай. (Жилач)
Варіанти до попереднього числа.
16. Запив сі як шток. (Городок)
Напився до безтями. Шток або штік – німецьке Stock – кий, палиця.
17. Коли пили, то гомоніли, а як прийшло платити – поніміли. (Лучаківський)
По веселості при келішку в більшій компанії наступає звичайно неприємна сцена виплати, при якій кожний старається звалити виплату на когось іншого.
18. Коли я до тебе не пю, то не кажи: дай Боже здоровля. (Збараж)
Не бажай мені ніякого добра, коли я до тебе не говорю. Варіант до ч. 14.
19. Ми пили вперед, хочемо й типирь. (Ю. Кміт)
Не хочуть відвикнути від пиття.
20. Ми пили, тобі ни лишьили. (Ю. Кміт)
Хваляться такі, що пили при якійсь оказії, коли хтось прийде запізно.
21. Най пє, доки жиє, як умре, пити не буде. (Нагуєвичі)
Говорила жінка про чоловіка, що любив випити.
22. Напив бис сі смоли горьичої! (Нагуєвичі)
Прокляття.
23. Напив бис ся з г-а юшки. (Кобаки)
Прокляття.
24. Напий сі до мене студенов водов! (Нагуєвичі)
Делікатний спосіб висліву замість: подай мені води. Пор. Славейков ІІ, 47.
25. Напийся води, коли-сь з’їв пів біди. (Ількевич)
Дрочать чоловіка, що впав у якусь біду.
26. Напий ся квасу та не роби гамбарасу. (Печеніжин)
Відповідь на домагання, щоб дали горілки.
27. Напити ся до кого. (Гнідковський)
Звичай пити в чиїсь руки, обертаючися до нього з короткою формулою в роді: «На ваше здоровля» або «Дай вам, Боже, здоровля» і т. п.
28. Не до тебе пило ся. (Ількевич) … пито. (Нагуєвичі)
Не до тебе говорено.
29. Не до тебе пют а кажеш: дай Боже здоровлє. (Залісє)
Докір влізливому чоловікові. Варіант до ч. 14, 18; Adalberg Pić 21.
30. Не до тебе пют; не кричи, хоть бют. (Теребовля)
Як б’ють, то годі не кричати.
31. Нима що пити, ни треба закусувати. (Жидачів)
Говорять голодні гості в шинку.
32. Ні впє, ні вжиє. (Печеніжин)
Про марно проведене життя.
33. Ні з ким пити ані говорити. (Долина)
Нетовариський чоловік.
34. От там я випивала по дві неповних! (Darowski)
Жалувалася жінка на своє бідування в якімось селі, або в якійсь службі.
35. Отто будеш пити, сухо в губі буде. (Львів)
Кепкують, коли хтось робить собі надію на щедру випивку.
36. Пє на вовчу шкіру. (Ількевич)
Ще не забивши вовка. Про такого, що любить пити на борг. Пор. Adalberg Pic 39.
37. Пє як війт, бє як панський фірман, а робит, як попів наймит. (Petruszewicz)
Про напасливого, питущого і лінивого чоловіка.
38. Пє як воду. (Нагуєвичі)
Отже, горілку. Говорять про п’яницю. Пор. Славейков II, 47.
39. Пє як конина, ще й перериває. (Богородчани)
П’є з добрим апетитом, але оглядно.
40. Пє як по оселедци. (Ількевич)
З великим апетитом, з’ївши щось солоне.
41. Пє як швець. (Снятин)
П’є без міри, часто запивається.
42. Пив би мою працю? Ліпше напийся смоли. (Лучаківський)
Говорила жінка до чоловіка, що пропивав її добро.
43. «Пив єс, Іване, горівку?» – «Ні.» – «To-с дурень.» – «А пан пили?» – «Ні.» – «А що тепер буде?» (Лучаківський)
Анекдотична розмова пана з Іваном.
44. Пий, а не бий. (Ількевич)
Не напивайся до п’яна, щоб не стратив розуму.
45. Пий до ковалихи! (Гнідковський)
Говорить коваль до кума.
46. Пиймо, покий жиємо, бо по смерти ни мемо. (Голови)
Варіант до слідуючого ч.
47. Пиймо, покий жиємо, доків дийдим до неба, сім раз торгнемо. (Голови)
Гуцульська заохота до пиятики.
48. Пиймо, покий тут, бо у небі не дадут. (Голови). Пиймо тут … (Стоянів)
Варіант до Напитися ч. 6 і Пити 45, 46.
49. Пий, ней серде смутку забуде! (Гринява) Пий, най серцю жалю не буде. (Ясениця Сільна)
Примовляють п’ючи з горя.
50. Пий, серце, смутку забудеш! (Лучаківський) Трінк … (Darowski)
Варіант до попереднього
51. Пийте до мене тай до мої жінки. (Дрогобич)
Приговорюють міщани при пиятиці.
52. Пийте жили, поки живі! Як умрете, чорта зіпєте. (Darowski).
Жартлива промова п’яниці. Пор. Носович с. 400. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 163.
53. Пий – умреш, не пий – умреш, то ліпше вже пити і вмерти. (Львів)
Примовляють у веселій компанії з випивкою. Пор. Даль І, 511.
54. Пий Яцю панську працю! (Кобаки)
Панською працею названо панську горілку.
55. Пити ци ни пити, аби з добрими людьми поговорити. (Комарно)
Говорять при гостині із скупою випивкою.
56. Попилися, як би їх решетом покрив. (Постолівка)
Не добре видять, немов крізь решето.
57. Розпив сі, що нема де далі. (Нагуєвичі)
Про налогового п’яницю, що протратив усе своє добро.
58. Самі пют, попивают, мені дати не гадают. (Орелець)
Говорить бідний чоловік, терплячи оскомину в корчмі при виді п’ючих сусідів.
59. Сам пє ги воду, а люде би брав наказовати. (Тухля)
Говорили про попа п’яницю.
60. Хоть пити, хоть лишити. (Гнідковський)
В усякім разі ліпше випити.
61. Хто богато пє, сам себе побє. (Ількевич)
Твереза моралізація.
62. Хто пє, той платит. (Нагуєвичі)
Звичайна практика. Пор. Славейков І, 233.
63. Хто пє, тому наливайте, хто не пє, тому не давайте. (Lewicki)
П’яницька моралізація. Пор. Adalberg Pić 15.
64. Ци пє, ци не пє, то все пяний. (Ількевич)
Про перепитого чоловіка, якому вистарчить одна чарка, щоб упився.
65. Як пє, то не проливає; як бє, то добре влучає. (Ількевич)
Тип «порядного» чоловіка.
66. Як пють, то мене минають, а як бють, то від мене зачинають. (Якимчиці)
Говорив бідний чоловік, що любив сидіти в корчмі.
[Доповнення 1910 р.] 67. Доки будеш пити мою кров? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до жінки, що гризе його ненастанно.
[Доповнення 1910 р.] 68. Не пий разом з другим з кирнички води, бо тьи кров зальийи. (Вербовець)
Правило обережності: двом разом із одної кринички пити невигідно.
[Доповнення 1910 р.] 69. Пє як бібула. (Львів)
Кепкують із п’яниці, якого не раз називають просто бібулою. Латинське слово bibulous справді значить п’яниця.
[Доповнення 1910 р.] 70. Пє як губка. (Львів)
Губка тим визначається, що насисається води.
[Доповнення 1910 р.] 71. Пив бис си кров! (Нагуєвичі)
Прокляття. Пити свою власну кров уважається чимось страшним.
[Доповнення 1910 р.] 72. Пити не просити.
Пиття – приємність або почесть, якій кожний рад.