Плекати – Пов’язатися

Іван Франко

Плекати

1. Віплекала-м собі лихонько на голову. (Kolberg Pokucie)

Говорила мати про невдалу дитину.

Пленичити

1. Пленичит, що ні лізе, ні тече. (Стара Сіль)

Балакає, плете нісенітниці.

Плесканє

1. Яке таке плесканє, аби було добре мешканє. (Лучаківський)

Плесканєм називається будування хат із глиняних вальків, звичайне на Поділлі.

Плести

1. Не плети, бо аж гидко слухати. (Станіславів)

Не говори дурниць.

2. От плете ні в пять, ні в девять. (Лучаківський) … ні се, ні те. (Лучаківський)

Говорить не до ладу. Пор. Adalberg Pleść 16.

3. Плете, аби сі плело. (Нагуєвичі)

Говорить без ніякої цілі.

4. Плете банелюки. (Ількевич)

Говорить дурниці. Баналюка – титул розширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польських письменником Твардовським на польську мову п. з. «Historya przedziwna о królewnej Banialuce».

5. Плете дуби, як на палилі. (Ількевич)

Говорить нісенітниці. Палило – рід тортури, у якій припалювали обвинуваченому ноги або інші часті тіла, аби визнав правду, при чім одначе у страшних муках він не раз говорив зовсім несотворені речі. Пор. Adalberg Pleść 9.

6. Плете мандрони. (Нагуєвичі)

Говорить якісь небувалі і недоладні історії.

7. Плете ми сі на язиці. (Нагуєвичі)

Якесь слово пригадується і не може пригадатися. Пор. Славейков ІІ, 51.

8. Плете нісенітниці. (Kolberg Pokucie)

Говорить небувалі речі. Пор. Adalberg Pleść 15.

9. Плете, сам не знає що. (Коломия)

Говорить аби говорити.

10. Плете сухого дуба. (Дорожів)

Говорить недотепні жарти. Пор. Liblinský 161; Adalberg Pleść 3.

11. Плете так, що аж блювати сі хоче. (Нагуєвичі) … ригати … (Коломия)

Говорить щось обридливе.

12. Плете таке, що ні лізе, ні тече, само ся волоче. (Лолин)

Говорить не до ладу а довго. Пор. Пленичити ч. 1.

13. Плете шаўки-опаўки. (Ясениця Сільна)

Передача польського «Plecie koszałki opałki» в значенні говорити дурниці. Пор. Adalberg Pleść 14.

14. Плетеш ні в сім, ні в чотири. (Бірки Великі)

Говориш щось недоладне. Пор. Adalberg Pleść 17.

15. Плете що де є на світі. (Нагуєвичі)

Розповідне різні речі без ніякого зв’язку.

16. Плете, як із просонку. (Ростоки)

Говорить непритомно мов крізь сон.

Плечі

1. Добрі плечі за собою мати. (Гнідковський)

Мати протекцію, чужі впливи.

2. Йому все в плечі вітер дує. (Нагуєвичі)

Йому все щастить в житті. Пор. Wander V, Wind 290.

3. Стиснути плечима. (Нагуєвичі) Здвигнути … (Нагуєвичі)

Жест здвигнення плечима означає: байдуже мені до того. Пор. Гильфердинг 2678.

[Доповнення 1910 р.] 4. То він за моїми плечима зробив. (Нагуєвичі)

Зробив без мого відома.

[Доповнення 1910 р.] 5. То ти плечий не урве. (Нагуєвичі)

Цим не передвигаєшся.

Плисти

1. Ні плине, ні тоне. (Лучаківський)

Ні живе, ні гине.

2. От виплив тай не захлиснув ся. (Лучаківський)

Про чоловіка, що вийшов без шкоди із якоїсь немилої пригоди.

3. Плине му як з води. (Гнідковський)

Ведеться йому добре.

4. Плинув, плинув, а на березі втонув. (Залісє) Плив, плив … (Нагуєвичі)

Говорять коли довгі змагання чоловіка кінчаться його невдачею. Пор. Adalberg Pływać 9.

5. Плинут води, як Дунаї. (Нагуєвичі)

Про велику повінь.

6. Тяжко плисти против води. (Ількевич)

Тяжю змагатися проти якоїсь пануючої течії або моди. Пор. Liblinský 155; Wahl I, 67; Bebel 493; Adalberg Pływać 2, 11, 12.

7. Уміє плавати, як сокира. (Нагуєвичі) Плине … (Нагуєвичі)

Про такого, ще не вміє плавати. Пор. Liblinský 150; Adalberg Pływać 7.

Плитко

1. Плитко, що й дна не видко. (Нагуєвичі)

Говорять про глибоку воду, яку хтось видає за плитку.

Пліснявка

1. Цес дістав буракову плісньивку в роті. (Ценів)

Жартливий вислів про оскомину після квасного борщу.

Пліт

1. Аби-с під плотом здох як пес. (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Бодай єс не виділа на плоті порток, а на оборі трісок! (Підгірки)

Клянуть жінці, аби весь вік жила без мужчини.

3. З доброго плота добрий кіл. (Ількевич)

З доброго роду добра дитина.

4. Ні в пліт, ні в ворота, а ходит як сирота. (Замулинці)

Про невродливу і недотепну людину.

5. Під добрим плотом ліпше сидіти, як під лихим паном. (Гнідковський)

Добрий пліт заслонить хоч від вітру або дощу Пор. Adalberg Płot 12.

6. Ти бо ти ні в пліт, ні в ворота. (Ростоки)

Про невдалого, непотрібного чоловіка.

7. Як не буде в плоті, то бодай на болоті. (Ясениця Сільна)

Аби бути де-будь.

Пліш

1. Поки пліші, поти книші. (Ількевич)

Згадували про лисого попа, що поки жив, то годував свою родину, яка потім зійшла на біду.

Плоскінка

1. Не годиться дівчині плоскінками пупець вязати. (Стратин)

Народне вірування.

Плуг

1. Де плуг господар а борона господині, там повно в кождій судині. (Залісє)

Де порядно орють і сіють, там в достаток.

2. Ні плуга ні ролі, виспиш сі до волі. (Жидачів)

Кепкують із безрольного а лінивого чоловіка.

3. Плуг і коса і небесна роса людей не морили, в біду не вводили. (Кобаки)

Хліборобство було все джерелом достатку, не робило нікому шкоди.

4. Плуг та чересло, то хлопське ремесло. (Лучаківський)

Це основи хліборобської праці.

[Доповнення 1910 р.] 5. Добрі плуги, та коні здихают. (Тростянець)

Панські плуги занадто важкі для малих хлопських коней.

[Доповнення 1910 р.] 6. Плуг і патики, дали ми сьи в знаки. (Вербовець)

Жалувався слуга, що мусив орати тяжким плугом і носити з лісу тяжкі патики на опал.

Плювати

1. Бодай на тебе всі люде плювали! (Нагуєвичі)

Щоб ти зробився предметом загальної погорди.

2. В долоні плюй і бороду масти! (Сороки)

Жартливий вислів при починанню якоїсь тяжкої праці.

3. В руки плюй, голову масти. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього.

4. Годі плюнувши лизати. (Гнідковський)

Сказавши якесь згірдне слово, важко його відкликати. Пор. Носович с. 279 ; Славейков I, 231; Adalberg Pluć 2.

5. Коли плюнеш, не хапай же! (Гнідковський)

Бо вже не вернеться.

6. На нього й плюнути не варто. (Нагуєвичі)

Говорять про якогось негідного чоловіка. Пор. Wander І, Ausspucken 1.

7. Не плюй в кирницю, здасться прийти по водицю. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Не плюй в кирницю, з котрої пив водицю. (Львів)

Не псуй собі відносин з людьми, з якими ще доведеться стрічатися. Пор. Тимошенко 49; Симони 1663; Носович с. 370; Schleicher 176; 185; Славейков ІІ, 309. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 204; Giusti 199.

8. Не плюй у воду, лучиться напитись. (Ількевич)

Варіант до попереднього.

9. Плюнь му в очи, а він обітре сі тай скаже, що то дощ. (Нагуєвичі)

Говорять про безхарактерного чоловіка. Пор. Даль І 159; Славейков І, 112, 287.

10. Плюнь му в очи, бо бреше. (Нагуєвичі)

Брехунові іноді плюють в очі.

11. Плюнь тай не дивися. (Гнідковський)

Плюнь і відвернися; вираз погорди.

12. Плюнь тай ногов розітри! (Нагуєвичі)

Вираз крайньої погорди.

13. Поплюй в руки і бери сі до роботи. (Нагуєвичі)

Звичай плювати в долоні, беручи в руки сокиру. Пор. Славейков І, 184. 311; ІІ, 51.

14. Сам плює, сам лиже. (Сороки)

Про безхарактерного чоловіка, що бреше і потому відкликає.

15. То таке, що й плюнути не варта. (Нагуєвичі)

Про щось зовсім нездале.

16. То таке, шо хиба плюнь тай ногов розітри. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 12.

17. Хто до гори плює, тому на лице паде. (Нагуєвичі)

Хто ображає вищих від себе, той наживає собі сорому. Пор. Krumbacher 29; Wahl I, 75; Adalberg Pluć 1; Osm. 246; Гильфердинг 1568.

18. Хто плює, той не бє. (Лучаківський)

Плювання все-таки менш небезпечне від биття.

19. Хто плюне, той не лиже. (Нагуєвичі)

Хто скаже слово, той не відкликає.

20. Як плюнути на огонь, сприщит язик. (Папірня)

Народне вірування. Пор. Leutsch 27.

Плявза

1. Пустили на мене плявзу. (Богородчани)

Плявза – лиха поголоска.

Пляцок

1. На ж тобі пляцка, та не кричи, бо свйичений. (Дрогобич)

Говорять дурникові.

2. Пляцка кому дати. (Дрогобич)

Вдарити його долонею, приміром дитину по ср-і. Пор. Adalberg Placek 3.

Пльотка

1. Пльотку на мене накладают. (Лімна)

Пустили сплетню про нього.

Побачити

1. Аби-м ті тогди побачила, коли свою неню небошку! (Комарно)

Прокляття.

2. Тогди бим тя побачив, як своє вухо! (Гнідковський)

Прокляття.

Побивати

1. За житя побиват, здоровля збавят, а відтак скиглить. (Ю. Кміт)

Говорила жінка про недоброго чоловіка.

Побирати

1. Побирати за ким. (Гнідковський)

Значення неясне.

2. Побирати на кого. (Гнідковський)

Значення неясне.

Побіжущий

1. Побіжущий як кінь. (Замулинці)

Про прудкого чоловіка.

Побіліти

1. Побілів як полотно. (Нагуєвичі) … стіна. (Нагуєвичі)

З великого перестраху або хвороби. Пор. Даль І, 327.

2. Побілів як трава на морозі. (Kolberg Pokucie)

Посивів.

Побожити

1. Як тото побожиш, то головов наложиш. (Голобутів)

Грозять чоловікові, що фальшива присяга буде причиною його смерті.

2. Я то побожу. (Нагуєвичі) Можу тото побожити. (Нагуєвичі)

Можу присягти, що це правда.

Побожний

1. Побожний чоловік, а тілько гріхів, що й конем би не довіз. (Тисьмениця)

Кепкують із неправедного чоловіка, що вдає побожного.

2. Побожний, як святого Юра кінь. (Нагуєвичі)

Про безбожного або лицемірного чоловіка. Пор. Wander ІІ, Fromm 99; Adalberg Pobożny 1.

3. Такий побожний, що що другий день свєткує. (Кнігинин)

Іронічно про лінивого чоловіка.

Побратим

1. Побратиме, г-о стине. (Нагуєвичі)

Мудрування.

Побратися

1. Коли-смо сі не пібрали, то покумаймо сі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік жінці, з якою мав женитися і не оженився.

2. Не янали си – пібрали си, пізнали си – розійшли си. (Снятин)

Про недобране подружжя.

3. Поберім ся, небого! Ти не маєш ні чого, а я й того. (Лучаківський)

Кепкують із подружжя немаючих людей. Пор. І, Брати 50.

4. Поберім ся обоє – піде нам рукою – я піду за борщем, а ти за мукою. (Львів)

Кепкує немаючий кавалер із немаючої дівки.

Побренькач, побрязкач

1. Як є побренькачі, то є й послухачі. (Лучаківський) Щоб були … то будут … (Стоянів)

Побренькачі – гроші. Розмову багатого люди радо слухають. Пор. Даль І, 65; Wander ІІ, Haben 56; Носович с. 267. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Geld 926; Čelakovský 162.

2. Аби були побрязкачі, то, будуть і послухачі. (Ількевич)

Варіант до попереднього Пор. Schleicher 168. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 238.

Побрехати

[Доповнення 1910 р.] 1. Хто побреше, той на плечах понесе; а хто правду повість, той і не попоїсть. (Горуцко)

Брехня пану миліша, як правда.

Повага

1. Має повагу, як кіт під лавою. (Збараж)

Кепкують із неповажного чоловіка.

Повалити

1. Би тє грім ясний повалив за мою працю! (Дрогобич)

Прокляття.

Повечеряти

1. Як би я ни повечерав, то було би ми низько під голову. (Буданів)

Жартує чоловік, що привик сито вечеряти.

Повика

1. У нас така повика носити довге волосся. (Тяглів)

Повика – звичай. Тяглівці – мужчини всі великого росту і носять довге волосся.

Повиснути

1. Бодай єс повис! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пор. Schleicher 185.

Повінь

1. Кілько разів вилле в зимі вода, тілько буде в зимі повений. (Мшанець)

Народне вірування. В зимі вода час від часу виливає поверх леду і замерзає знов.

Повісити

1. Бода-с сі повісив. (Нагуєвичі) … задригнув! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Мало сі не повісит за нев. (Нагуєвичі)

Говорять про закоханого парубка.

3. Най мі й повісьит, а я правду скажу. (Заліщики)

Говорив характерний чоловік, арештований без причини.

4. Певно сі десь хтось повісив, що такі вітри зірвали сі. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що коли хтось повіситься, то зараз зривається велика буря.

5. Повісь ся на сухій вербі! (Красносілці)

Прокляття.

6. Ти певно повісиш ся, бо так ти від Бога суджено, таку-с собі в Бога ласку заслужив. (Лолин)

Говорили злому чоловікові, що не переставав робити громаді різні пакості.

7. Хиба міні повісити сі або втопити сі? (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, доведений до розпуки. Пор. Даль І, 152.

8. Чень мі за то не повісьит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, вагаючися, чи має братися до якогось діла, чи ні. Пор. Wander ІІ, Henken 15.

Повісти

1. Повів бим ти щось, але сі людий онимаю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до другого, вагаючися, чи сказати йому належне грубіянство.

Повістувати

1. Так люде повістуют. (Голгочі)

Оповідають.

Повішенник

1. На повішенника вітер віє. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Пор. вище Повісити ч. 4.

Повний

1. З повного лехко брати: хоч убуває, не так знати. (Ількевич)

Господарська практика. Пор. Гильфердинг 681; Adalberg Pełno 1.

2. Як мішок повний, то го завєзую. (Дрогобич)

Як виговорив усе, то замовкаю.

[Доповнення 1910 р.] 3. Повне як яйце. (Львів)

Говорять про повну посудину, або про повне кругле лице. Пор. Giusti 369.

Повно

1. Ми всього повно мали, ще й людий годували. (Ю. Кміт)

Говорили багаті люди.

2. Повно так, що й говки не встромиш. (Лучаківський) … що нікуди іглі упасти. (Нагуєвичі)

Багато народу в хаті, в церкві або на ярмарку.

3. Як повно в судині, жінка господині. (Лучаківський)

Тоді вона має свою волю.

Повня

1. І в повні має і не опускає. (Добросин)

Про достатнього і скупого або ощадного чоловіка.

Поводитися

1. Поводит му сі, як логазі в ступі. (Нагуєвичі)

Поводиться не найліпше, бо логазу в ступі товчуть. Пор. Adalberg Wieść się 1.

2. Поводит сі, як печений баран. (Нагуєвичі)

Про нерухливого і нерозмівного чоловіка.

3. Так му ся добре поводит, як би цицьку ссав. (Лімна)

Цицьковій дитині поводиться остільки добре, що сама не потребує дбати за себе.

4. «Як вам ся поводит?» – «Як червакови в хроні.» (Коропець)

Про кепське поводження.

Поволеньки

1. Поволеньки ни в завод, бо голову вломиш! (Kolberg Pokucie)

Примовляють бистрому коневі.

Поволі [У І. Ф. – Поволи]

1. Ни дивниці, жи поволи іде, бо му тяжко нести. (Жидачів)

Кепкують з лінивого, що помалу йде, хоч нічого не несе.

2. Поволи йди, далі зайдеш. (Нагуєвичі) Помалу … (Нагуєвичі)

Остерігають такого, що йде швидко. Пор. Wander І, Gemach 1; Liblinský 5; Adalberg Powoli 6; Носович с. 404: Славейков I, 236.

3. Поволи й стару злапаємо. (Комарно)

Яка стара – невідомо. Говорять в такім значенні, що помалу осягнемо й найвищу ціль. Пор. Wander І, Auge 184.

4. Поволи, хлопчику! Раз хліба, два рази борщику. (Ількевич)

Уговкують такого, що їсть більше хліба, як борщу.

5. Хто поволи їсть, той поволи робить. (Ількевич)

Мова про повільних людей.

Повх

1. Лізе як повх. (Нагуєвичі)

Повх – рід польового щура (Myoxus glis), що взначається короткими лапками і грубий черевом.

Пов’язатися

1. «Кумо, може би ми повязалися?» – «Ігі на тебе! Завяжи собі путо на шию!» (Ю. Кміт)

Пов’язатися тут в значенні: побратися.