Розум – Рот

Іван Франко

Розум

1. Більше у него розуму в пяті, як у тебе в голові. (Ількевич)

Говорять дурному, що уважає себе розумнішим від іншого, розумного чоловіка.

2. Бодай му й той розум виплив, що го не має. (Нагуєвичі)

Кленуть нерозважного, малоумного чоловіка.

3. Бувай здоров, розуме, не зобачимося, аж завтра. (Ількевич)

Говорить чоловік, напиваючися до п’яна.

4. Ви мене з розумом не тромфуйте. (Лучаківський)

Не вчіть мене розуму, властиво не показуйте себе розумнішими від мене.

5. Він має більше розуму в пяті, як ти в голові. (Коломия)

Говорять такому, що закидає іншому дурноту, а сам недалекий розумом.

6. Він не сповна розуму. (Нагуєвичі)

Про божевільного або придуркуватого чоловіка.

7. Він тілько розуму має в голові, що я в пяті. (Лучаківський)

Говорить розумний чоловік про дурня.

8. Всі розуми поїв. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що вдає дуже розумного. Пор. Носович с. 421.

9. Всьо є, іно розуму нима. (Жидачів)

Говорять про заможного, але придуркуватого чоловіка.

10. Вчи сі розуму не до старости, а до смерти. (Сороки)

Чоловік ніколи не перестає набиратися нових відомостей.

11. Гоню сі з розумом. (Нагуєвичі)

Вагаюся, не можу дійти до якоїсь постанови.

12. Дай мені Боже той розум на перед, що русинові на послід. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Дай Боже мені тот розум наперед, що жидови в посліди. (Снятин)

Русин мудріє аж по сумнім досвіді. Це зрештою можна сказати і про інші нації. Пор. Тимошенко 269; Даль І, 555.

13. Де мій розум був, як я то робив? (Нагуєвичі)

Кається чоловік, зробивши якусь дурницю.

14. Де розум, там парть і щастя. (Зазулинці)

Розумний чоловік усе дасть собі раду.

15. Де розуму не стає, там сили добуває. (Ількевич)

Де не можна переконати розумними словами, там він уживає кулака.

16. Дійде до розуму, ни буде того робити. (Ю. Кміт)

Оправдують нерозумний поступок недолітка.

17. Дурень розум, як уваги не має. (Нагуєвичі)

Самим розумом не можна виміркувати найбільшу підлість, тому розум повинен у житті кермуватися увагою, то значить обміркуванням усіх обставин і результатів задуманого діла.

18. Є розум над розум. (Ількевич)

На розумного чоловіка знайдеться ще розумніший.

19. І тілько, небоже, розуму не маєш, щоби г-о посолити. (Ценів)

Говорять до дурного, недогадливого чоловіка.

20. Коби жид мав той розум на почітку, що мужик на послідку! (Снятин)

Мужик, обдурений жидом, усе каже, що другий раз не дасть себе вдурити. А жид від разу має той розум, щоб обдурити мужика. Пор. Даль І, 555.

21. Коби му пан Біг дав той розум! (Сороки)

Говорять про нерозважного або завзятого чоловіка, бажаючи, щоб нарозумився.

22. Козячий розум, а капустяна голова. (Замулинці)

Коза належить до найрозумніших звірів. Друга половина приповідки означає дурня, отже не відповідає першій.

23. Ліпший розум природжений, ніж навчений. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Чоловік, що з роду не має бистрого розуму, не набуде його ніякою наукою.

24. Лопатою розуму не вложиш. (Замулинці)

Говорять про тупоумного чоловіка, якому не можна вияснити найпростішої речі. Пор. Носович с. 421, 423.

25. Має воно, не бійте сі, свій розум. (Нагуєвичі)

Про дитину, що уперлася на щось.

26. Має розум, як жєба фіст. (Піднеч)

Про нерозумного, забудьковатого чоловіка.

27. Маєш розум, але уваги не маєш. (Нагуєвичі)

Говорили до розумного, але безсердечного чоловіка.

28. Май розум, а не впусти в воду. (Гринява)

Не трать його в якійсь рішучій хвилі.

29. Мені розум притулити до баби? (Турка)

Себто: не треба мені бабським розумом жити.

30. Наганьий розум з г-ці до головиці! (Нагуєвичі)

Вибити кого різками по задниці.

31. На чужий розум ни спускай сі. (Kolberg Pokucie)

Роби все своїм розумом, не за чужою порадою.

32. Не вчи розуму до зросту, а до гробової дошки. (Кобаки)

Чоловік учиться не до повнолітності, але до смерті.

33. Не вчи ся розуму до старості, але до смерти. (Petruszewicz) Не вчит ся чоловік … (Буданів)

Варіант до попереднього ч.

34. Не зашкодит голові розум. (Лімна)

На те вона й є, щоб громадила в собі розумні думки.

35. Не має розуму за курку. (Лучаківський)

Про малоумного чоловіка.

36. От би-с мав розум хоць на старі літа! (Нагуєвичі)

Говорять до пристаркуватого чоловіка, що хоче зробити якусь дурницю.

37. Панський би розум мав, як би то зробив. (Нагуєвичі)

Панський розум уважається вищим від хлопського.

38. Перейшов на дитинячий розум. (Ількевич)

Говорять про старшого чоловіка, що робить дурниці.

39. Пішоў розуму глядати. (Тиханя)

Про чоловіка, що вибрався в дорогу, не знаючи сам по що.

40. Прибудь розум, шастє буде. (Лімна)

Без розуму чоловік ніякого щастя не доб’ється.

41. Розуму богато, а грошей мало. (Мінчакевич) … много … (Petruszewicz)

Говорять про розумного, а незаможного чоловіка. Пор. Даль І, 87; Славейков ІІ, 86.

42. Розуму до голови нагнати. (Ількевич)

Набити когось.

43. Розум чоловіка вчит і по сімдисьить літ. (Буданів)

У пізній старості розум і пам’ять слабне.

44. Тогди розум є, коли ни треба. (Жидачів)

По шкоді чоловік отямлюється.

45. Треба наганьити розум з г-ці до головиці. (Нагуєвичі)

Старий погляд, що дітей треба вчити при помочи різок.

46. Треба розум мати. (Коросно)

Уговкують чоловіка, що починає говорити дурниці.

47. Треба розумом надточити, де сила не зможе. (Ількевич)

Розумом осягаються такі цілі, яких самою силою не можна осягнути.

48. У кого розум короткий, тому вуха натьигают. (Нагуєвичі)

Оправдують псевдопедагогічний спосіб наклоняти лінивих або непам’ятущих дітей до більшої пильності або уваги потяганням за вуха.

49. У кого розум, у того й щастє. (Балигород)

В житті щастя рідко ходить в парі з самим розумом.

50. У нього розуму як нас-в. (Нагуєвичі) … нас-но. (Нагуєвичі)

Говорять про розумного, самозадоволенного чоловіка.

51. Ци ти при повнім розумі? (Нагуєвичі) … при своїм … (Нагуєвичі)

Зупиняють чоловіка, що починає говорити щось неправдоподібне, мов божевільний.

52. Як би він свій розум мав, то би сі вчити не потребував. (Ценів)

Кепкують із ученого чоловіка, що робить дурниці.

53. Як би він мав свій розум, то би не потребував з книжок учитися. (Уриче)

Говорили про безталановитого ученика.

54. Як би ти мав у голові якийсь розум, то бис ни пащьикував таке нездале. (Ю. Кміт)

Говорили зарозумілому балакунові.

55. Як Бог розум відбере, то коваль ни вкуйи. (Голови)

Говорять про тупоумного чоловіка, якому тяжко щось вияснити. Пор. Liblinský 132; Славейков 1, 230; Wander II, Himmel 120.

56. Який розум, така й бесіда. (Ількевич)

По бесіді цінять розум чоловіка.

57. Як нима розуму, то й коваль ни вкує. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 55.

58. Я також свій розум маю. (Бірки Великі)

Говорить чоловік, якому інші накидаються зі своїми порадами.

[Доповнення 1910 р.] 59. Дурний розум до торби доводит. (Нагуєвичі)

Дурний чоловік змарнує своє добро. Пор. Даль І, 556.

[Доповнення 1910 р.] 60. Є розум, є гріш. (Тростянець)

Розумний чоловік скрізь заробить.

[Доповнення 1910 р.] 61. Май розум инший! (Карлів)

Той, який маєш, лихий.

[Доповнення 1910 р.] 62. На дурний розум нема ліку. (Нагуєвичі)

Його не береться ніяка наука. Пор. Wander І, Arzenei 18.

[Доповнення 1910 р.] 63. Ніхто всіх розумів не поїсть. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що чинить себе розумнішим від інших. Пор. Wander ІІ, Klug 22.

[Доповнення 1910 р.] 64. Розуму за гроші не купиш. (Львів)

Він – набутна річ, але зовсім не покупна. Пор. Славейков ІІ, 186.

[Доповнення 1910 р.] 65. У нього розум, як у старого. (Нагуєвичі)

Жартуючи говорять про молодого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 66. Чужим розумо далеко не зайдеш. (Нагуєвичі)

Тобто: без свого власного розуму не проживеш у гаразді. Пор. Даль І, 565.

Розуміти

1. Розуміє сі, як рабін на корові. (Городок)

Рабін, звичайно затоплений у студіюванні книг, мало розуміється на речах практичного життя.

2. Розуміє сі, як свиня на перци. (Нагуєвичі) Так ся … (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Ти сьи так розумійиш, як свиня на перци. (Вербовець)

Про чоловіка, що говорить про таке, на чім не розуміється зовсім. Пор. Liblinský 148; Wander V, Verstehen 527; Даль І, 550; Славейков ІІ, 82.

3. Такі, шо дещо розуміют, то такі не будут умирати чистов смертев, на них мусит щось десь шибнути. (Волоща)

Вони не раз падають жертвою зависті, або чарів.

4. Так сі розуміє, як глуха в танці. (Kolberg Pokucie)

Глуха не чує музики і не може держати такту.

5. Я вже не дитина, аби-м того не розумів. (Великі Очі)

Дитина не розуміє багато дечого такого, що розуміють старші.

6. Я розумію ся на речах. (Станіславів)

Знає звичаї, як собі порадити в кожнім разі.

7. Я розумію, що куди йде. (Буданів)

Із невиразних натяків чоловік вирозуміє, про що мова.

[Доповнення 1910 р.] 8. Ти сьи так розумійиш, як вовк на дзвіздах. (Вербовець)

Не розумієшся на тім ані трохи.

[Доповнення 1910 р.] 9. Хтось ту сі розуміє на смичку. (Нагуєвичі)

«На смичку» образово замість: на музиці.

Розумний

1. Добре розумному! (Криворівня)

Тобто: а дурному лихо.

2. З розумним стань і погоди сі. (Сороки)

З ним легко дійти до згоди.

3. Коли з розумним говорю, то ся розуму наберу, а як з дурним, то й свій згублю. (Ількевич)

Звичайна життєва практика, що між розумними чоловік і сам розумніє, а між дурними дуріє. Пор. Носович с. 437.

4. Ліпше з розумним згубити, як з дурнем знайти. (Сороки) [Доповнення 1910 р.] Ліпше з розумним загубити, як з дурним найти. (Іванівці К.)

Бо з дурним знайдеш і не поділишся. Пор. Тимошенко 270. [Доповнення 1910 р.] Пор. Čelakovský 208.

5. Розумна голова не числит лихі слова. (Гнідковський)

Не робить собі нічого з лихих слів, а числиться тільки з ділами.

6. Розумний під стіл не ляже. (Ількевич)

Не буде вдавати дурного.

7. Розумний, як Беркова ярмурка. (Кобаки)

Говорять про хитро-мудрого дурня.

8. Таке розумне, як музикове котя. (Лучаківський)

Жартують із живої, розумненької дитини.

9. Такий зарозумний, як Фишків кінь. (Kolberg Pokucie)

Жартують із простоватого, тупого чоловіка.

10. Такий розумний, йик бабині шкургани. (Гринява)

Говорять про чоловіка, що не вміє знайтися між людьми.

11. Тепер розумнійші яйця від курей. (Теребовля)

Розумніші молоді від старих.

12. Ти такий розумний, як Михась дурний. (Ворона)

Говорять делікатно, замість: ти дурень.

[Доповнення 1910 р.] 13. Що занадто розумне, то сі не виховає. (Нагуєвичі)

Ненависно говорять про молодого чоловіка, що докоряє старшим їх темнотою або нерозумом.

Розхід

1. Більший розхід, ніж прихід. (Ількевич)

Говорять про неоплатне господарство.

Розходитися

1. Порозходили сі, як жидівськ і косарі. (Kolberg Pokucie)

Розійшлися безладно, хто куди.

Розчерепитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Розчерепив сі горнець. (Нагуєвичі)

Збився, розлетівся на череп’я.

[Доповнення 1910 р.] 2. Та ви сі розчерепили всі. (Львів)

Потратили голови.

Розчинати

1. Буду розчьинати з кінця. (Ю. Кміт)

Розчинати – діалект замість починати.

Розчинити

1. Не знаю, що чинити, хиба всцятися і розчинити. (Мшанець)

Кепкують з жінки, якій не стало теплої води на розчин.

Роман

1. Зле, Романе, робиш, що литвином ореш. (Зоря Галицька, 1850, с. 492)

В статті «Молодая Русь» до цієї приказки додано: так мовляли прапрадіди наші до дерзкого свого князя, коли побідивши орди сусідних наїздників, жорстоко з ними явся [!] обходити. [Найновіший коментар до цієї приповідки: Горовенко А. В. . – Тамбов: 2010 г., с. 99. – М. Ж., 1.06.2021 р.]

Рорати

1. Вже не підим на рорати, бо взяв паню чорт рогатий. (Пужники)

Сказав фірман, що віз паню із далекого села до міста до латинського костела досвітнє набоженство в день Різдва, назване рорати від першого слова церковної пісні, «Rorate coeli», якою починається відправа. Пор. Етнографічний збірник VI, 322.

2. Маєш рурати, дідьку чубатий! (Ількевич)

Варіант до попереднього числа. «Чубатий» для того, що пані мала на собі капелюх з високим чубом. Пор. Adalberg Roraty 1.

Роса

1. З росою і з заходом сонця найліпший час до співання і до милування. (Шибалин)

Із життєвої практики.

2. Роси нема, дощ буде. (Снятин)

Після вохлих [!] і теплих ночей у літі роси не буває і тоді надіються дощу.

Рости

1. Бодай єс не зріс більший! (Нагуєвичі)

Прокляття малому хлопцеві.

2. Випусти як мак, вросте як кулак. (Добросин)

Про плітку або новину, що ширячися між людьми, із дрібниці виростає до великого розміру.

3. Де ти росла, де я ріс, до купки нас ворог зніс. (Кукизів) … дідько … (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до нелюбої жінки, яку знайшов десь у далекій стороні.

4. Росте, коби здорове. (Нагуєвичі)

Говорить мати про свою дитину. «Коби здорове» – звичайна примівка материнської або взагалі людської ласкавості.

5. Росте як жидівська михва. (Гнідковський)

Росте швидко. Про людську біду і клопіт.

6. Росте як з води. (Ількевич, Буданів)

Про дитину, що росте швидко. Пор. Даль І, 484.

7. Росте, як на дріжджох. (Ількевич)

Тісто на дріжджах кисне і виростає.

8. Рости велика, а не будь дика! (Дорожів)

Бажають дівчині доброго росту і приязності.

9. Ростут за ним золоті верби. (Лучаківський)

Про загально любленого, доброчинного чоловіка.

10. Ростут, як гриби по дощи. (Нагуєвичі)

Говорять про здорових дітей, але також про довги.

11. Тепер так люди ростут, як жиди танцюют. (Кнігинин Р.)

Не добро ростуть, виростають малі.

12. Чикай братку, тей я ни ріс під дурного хатов. (Лисиничі)

І я також не з дурного роду.

13. Чим буде рости, тим буде красніти. (Белз)

Відповідають, коли хто говорить, що дитина негарна.

14. Я ріс, та все в ніс. (Замулинці)

Огризається чоловік, із якого кепкують, що має великий ніс.

[Доповнення 1910 р.] 15. Росте на очех. (Тростянець)

Говорять про збіжжя або городовину весною.

Рот

1. А то ти рот не стане, що вода. (Дидьова)

Говорять до балакучого чоловіка.

2. В беззубий рот добре пальці пхати. (Збараж)

Бо не вкусить.

3. Великий рот у вола, а говорити не може. (Кобринський, Ількевич)

Бо не має дару мови. Говорять про чоловіка з великим ротом і з дурною головою.

4. В запертий рот муха не влетит. (Гнідковський)

Обережному чоловікові не станеться немила несподіванка.

5. Він такий, що собі від рота відійме, а другому дасть. (Нагуєвичі)

Про милосердного чоловіка, що хоч сам бідний, любить помагати іншим. Пор. Славейков ІІ, 29.

6. Всюда піде, двері замкне, але людях рота не замкне. (Бібрка)

Говорять, коли люди пустять якусь пльотку, яку годі зацитькати. Пор. Schleicher 177.

7. До рота й на потемки трафит. (Львів) … не заблудиш. (Нагуєвичі)

Це найпростіша дорога для руки. Пор. Wander ІІІ, Maul 143.

8. Доси їв рот, а тепер най їсть ніс. (Ваньов)

Говорили про людей, що від курення люльки переходили до нюхання табаки.

9. Є чим рот веселити. (Ю. Кміт) … полокати. (Нагуєвичі)

Говорять про горілку, призначену для угощення гостей.

10. З єдного рота зимне й тепле. (Нагуєвичі)

Чоловік потрафить із одного рота випускати холодну і теплу пару. Пор. Erasm 350, 376; Liblinský 191; Schleicher 172.

11. З рота комин робити. (Нагуєвичі)

Говорять про курення люльки.

12. Коло рота текло, а в рот не попало. (Львів)

Про якусь пропущену добру нагоду. Пор. Носович с. 330.

13. Кому в роті гірко, тому все гірко. (Львів)

Говорять про сквашеного, невеселого чоловіка. Пор. Wander ІІІ, Maul 191; Schleicher 172.

14. He роззявлюй рота, бо ворона залетит. (Замулинці)

Остерігають роззяву або говорять, коли хто зіває. Буває так, що коли хто зіває говорячи з іншим, цей другий розкладає руки навхрест, а коли позіваючий запитає, чому він це зробив, цей каже: «Я боявся, щоб ти мене не проковтнув.» [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 220.

15. Рот му сі не запирає. (Нагуєвичі)

Говорять про невгавучого балакуна.

16. Рот му ходит як коливорот. (Нагуєвичі)

Говорять про балакучого чоловіка. Пор. Wander ІІІ, Maul 263, 303.

17. Рот як вітрак. (Львів)

Говорять про невгамоваиого балакуна. Пор. Muka 1428.

18. Чужого рота не запреш. (Нагуєвичі)

Іншому чоловікові не заборониш говорити. Пор. Даль I, 532; Носович с. 421. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Leute 1367; Даль ІІ, 232, 433.

19. Як ти сеє до рота лізе? (Гнідковський)

Як можеш у такім смакувати?

[Доповнення 1910 р.] 20. Не смій рота отворити! (Львів)

Говорять слуги про дім, у якім держиться остра дисципліна так, що непокликаний не сміє навіть промовити.

[Доповнення 1910 р.] 21. Ротови не вірь, бо рот ворог чоловіка: що видит, то би ззів. (Криворівня)

Рот захланний і брехливий.

[Доповнення 1910 р.] 22. Що з рота вилетіло, то вже не вивертай. (Тростянець)

Говорять про сказане слово.

[Доповнення 1910 р.] 23. Як би-сте ми з рота виймили. (Нагуєвичі)

Я сам тільки що хотів сказати те саме. Пор. Гильфердинг 730.