Преч – Припікати
Іван Франко
Преч
1. Най сі преч каже! (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Най преч сє каже! (Снятин)
Формула відігнання злої сили.
2. Нехай ся пріч каже. (Ількевич)
Варіант до попереднього ч.
3. Преч би сі казало! (Коломия)
Варіант до ч. 1 і 2.
Прибагнути
1. Такого би не прибаг, не приповів. (Нагуєвичі) Того … (Нагуєвичі)
Про щось дивне, не подібне до віри.
Прибратися
1. Прибрала ся, як бура на сабаш. (Кобаки)
Значення не зовсім ясне; що таке бура? може Сура?
Прибуток
1. З прибутку голова не болить. (Ількевич) Від … (Нагуєвичі)
Прибільшення добра на чинить ніякої шкоди. Пор. Носович с. 437; Adalberg Przybytek 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 3.
2. Не з прибутка, але з убутка голова схне. (Гнідковський)
Чоловік журиться не задля збільшення, але задля зменшення свого добра.
Привести
1. Я никого не маю чим привести. (Лімна)
Говорив бідний чоловік, що не мав за що привести свідків до суду для попертя своєї справи.
Привикати
1. Мусиш привикати, бо не маєш своєї хати. (Зазулинці)
Говорять сироті, що наймався на чужу службу.
Привід
1. Дає привід до всього злого. (Нагуєвичі)
Про якогось бунтівного, зіпсованого чоловіка.
Привітати
1. Привитав го грубшим кінцьом. (Жидачів)
Привітав ударенням кия.
Прив’язати
1. Привяжи собі газду. (Ю. Кміт)
Присилуй його, аби сидів дома; говорила жінка своїй сусідці.
Пригадати
1. Як собі пригадаю, що в мене било, ни можу горі собов пари підтягнути. (Ю. Кміт)
Жалувалася бідна жінка, згадуючи свої давні гаразди.
Пригар
1. Спекла хліб тай самі пригарі. (Нагуєвичі)
Пригарі – пригорілий хліб.
Пригін
1. У пригоні дві вороні, в колесниці дві синиці, а в підтоці дві сороці. (Лімна).
Мудрування на тему складових частин воза.
Пригнати
1. Ніч прижене, ніч вижене. (М. Яцків) … мене … (Нагуєвичі)
Говорить робітник, що йде перед сходом сонця на роботу, а вночі вертає до дому, або також господар у літі.
Пригнести
1. Вже-м ті трошка пригніт за шию до землі, та ще ті не так притисну. (Нагуєвичі)
Говорив багач до бідного.
Пригода
1. Бодай ви пригоди не мали на худібці! (Любша)
Із жебрацької молитви.
2. В пригоді мисль о свободі. (Ількевич)
В лихій пригоді думай про вихід із неї. Пор. Adalberg Przygoda 6: O przygodzie myśl na swobodzie.
3. В пригоді пізнавай приятеля. (Ількевич)
Пригода має тут значення потреби або нещастя. Пор. Славейков І, 83; Bebel 249 Adalberg Przygoda 10; Hempel 858–861; Wander I, Freund 58.
4. Єдного пригода другого пересторога. (Ількевич)
З нещастя одного вчаться інші розуму. Пор. Wander I, Fall 4; Adalberg Przygoda 2.
5. Кожна пригода до мудрости дорога. (Ількевич) Чужа… (Нагуєвичі)
Бо з неї чоловік учиться обережності Пор. Даль І, 159; Liblinský 9; Adalberg Przygoda 4.
6. Пригоди учать згоди. (Ількевич)
У лихій пригоді чоловік потребує помочі інших. Пор. Krumbacher 6; Liblinský 123; Adalberg Przygoda 13; Hempel 373.
7. Пригоди хоронят від шкоди. (Гнідковський)
Бо вчать чоловіка обережності. Пор. Adalberg Przygoda 8.
8. Ти станиш у пригоді, а ми станим у вигоді. (Жидачів)
В нещасті поможемо тобі. Властиво повинно би бути: як ти будеш у пригоді, ми тобі станемо у вигоді.
Пригоріти
1. Пригоріло аж до пушок. (Kolberg Pokucie)
Хтось держав скипку в руці, поки йому не пригоріло до болючого.
2. Як пригорит до пушок, то пустит. (Kolberg Pokucie)
Як дійде якась прикрість до крайності, то чоловік відкараскується від неї.
Придатися
1. Не так ми сі то придало, але так, що не дай Господи. (Березів)
Стало щось дуже в пригоді, понадобилося, вирятувало з лихої пригоди.
2. Придав ся на тамтого. (Лучаківський)
Подібний до нього зовсім.
3. Так си придав, як старий віник у новій хаті. (Карлів)
Про щось непожиточне.
4. То ти сі не придасть ні на що. (Нагуєвичі)
Це не принесе тобі ніякого пожитку. Пор. Adalberg Przydać się 2.
Придаток
1. Придаток не стоїть за даток. (Ількевич)
В придатку дається звичайно щось дуже маленьке. Пор. Adalberg Przydatek 1.
Придуркуватий
1. То якийсь придурковатий чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять про тупого непам’ятливого чоловіка.
Придушити [У І. Ф. – Придусити]
1. Придусив го до самої землі.
Про бідного чоловіка, пригнобленого багачем.
Придячитися
1. Не придєчило ми ся там бути. (Богородчани)
Не пощастило.
Приємний
1. Приємний як сіль в оці, а тернина в боці. (Дрогобич)
Про дуже наприкреного чоловіка. Пор. Liblinský 166.
Признатися
1. Наперед признай сі, а потому сі відіпреш. (Ценів)
Говорять жартливо злочипцеві при допиті, коли він не хоче признатися до вини.
Призначити
1. Як кому Бог призначит, так буде. (Великі Очі)
Народне фаталістичне вірування.
Приїхати
1. Не по то я приїхала, аби-м в тебе обідала, лиш аби-м тебе відвідала. (Лучаківський)
Говорила сестра до негостинного брата. Примівка взята із народної пісні.
2. Приїхав верхом на палици. (Нагуєвичі, Сороки)
Прийшов пішки з палицею в руках. Пор. Даль І, 95; Adalberg Przyjechać, 3.
3. Приїхав додому, а ту ні вкроїти, ні вдоїти, нема що робити. (Полєниця)
Вернувся на спустошене домашнє гніздо.
[Доповнення 1910 р.] 4. Ліпше борше приїхати, як не зафатити. (Криворівня)
«Не зафатити» в значенні не застати, спізнитися.
Приймати
1. Приймай мале за велике. (Гнідковський)
Говорить чоловік до свого добродія, даючи йому малий дарунок на знак своєї вдячності. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wenig 27.
2. Приймай, що дают, не виварачьий. (Нагуєвичі)
У поминають перебирливого просителя. Пор. Wander I, Annehmen 1.
3. Тим приймає, що хата має. (Лучаківський)
Про звичайну гостинність, що приймає несподіваного гостя.
4. Треба приймати, як випаде. (Нагуєвичі)
Чоловік мусить приймати те, що дає йому доля. Пор. Wander I, Annehmen 3.
Прийти
1. До того ни прийди. (Жидачів)
Це не станеться, цього не буде.
2. Время придеть, слези утреть. (Кукизів)
Час осушує сльози.
3. З чим прийшов, з тим і пішов. (Замулинці)
Прийшов з порожніми руками і не дістав нічого. Пор. Wander І, Gehen 281; Гильфердинг 2705; Даль I, 38; Славейков I, 215; II, 139.
4. Легко прийшло, легко й пішло. (Нагуєвичі)
Легко набуте добро швидко тратиться. Пор. Славейков I, 231; Wander II, Kommen 135; Adalberg Przyjść 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Geld 778.
5. Ни прийде до того, аби ти била на горі, а я на споді. (Ю. Кміт)
Говорив чоловік до супротивної жінки.
6. Прийде і на пса колись зима. (Ількевич)
На всякого чоловіка приходить лиха пригода.
7. Прийде на кінцкий великдень. (Kolberg Pokucie)
Не буде ніколи.
8. Прийде нічь, прошу Бога, оби пильно день бив. (Ю. Кміт)
Говорив чоловік, що не міг спати вночі.
9. Прийде ся розпукнути, розпасти. (Ю. Кміт)
Говорив чоловік, доведений до розпуки.
10. Прийдеш до сина, кепська гостина; прийдеш до доньки, наслухаєш ся бідоньки; прийдеш до зятя, не твоя хата. (Михновець)
Говорила бідна вдова, що не могла найти нігде притулку.
11. Прийшла-м на нич. (Ю. Кміт)
Зійшла нінащо.
12. Прийшло клам ід нам. (Жабє)
Прийшла якась нещаслива пригода.
13. Прийшов з порожними руками. (Нагуєвичі)
Люди нерадо бачать такого, хто приходить до хати, не приносячи нічого з собою. Пор. Даль І, 192.
14. Прийшов на косматицю. (Зіболки) … космату. (Нагуєвичі)
До поліжниці зараз по породі, перед хрестинами, хто прийде до хати, то вітається в господарем не голою рукою а через полу кожуха, потім вип’є горілки; це значить: прийшов на косматицю; в Хирові кажуть: «На галганівку», бо вітається через «галган», себто через полотняну полу.
15. Прийшов не знати відки, найнявся в баби мотати мітки. (Добросин)
Говорили про якогось зайду.
16. Прийшов – не просив сі, пішов – не подьикував. (Ценів)
Про знайду, що ходить під села до села без ніякого діла.
17. Прийшов непрошений, пішов кундошений. (Нагуєвичі)
Непрошеного гостя прогнано з хати стусанами. Пор. Гильфердинг 1541.
18. Прийшов – уже по всьому було. (Нагуєвичі)
Прийшов до церкви по відправі. Пор. Wander І, Fest 31; II, Kommen 281, 284.
19. Прийшов хтось тай взьив щось, пішов бим за ним, та не знаю за ким. (Нагуєвичі)
Примовляють, коли щось пропало загадковим способом.
20. Прийшов час і пора, рушай дівко до двора. (Кукизів)
Натяк на панщизняні порядки, коли дорослу, гарну дівку брали до двора, до панської служби.
21. Прийшов я до одної хати, там пироги роблять; прийшов до другої, там пироги їдять; прийшов до третої, тай води напився. (Котузів)
Говорив бідний сільський учитель, що в неділю по богослуженню ходив по хатах, надармо надіючися гостинності. Пор. Етнографічний збірник VI, 6.
2. «Чого-сь прийшла?» – «Сита, не решета.» – «Що будеш сіяти?» – «Муку, не попіл.» – «Були у вас свати?» – «Таже не воли.» – «Принесли горівки?» – «Таже не води.» – «А підеш замуж?» – «Таже мя не понесут.» – «А вмієш ти пацір?» – «Ет, розговорили-сьте ся.» (Постолівка)
Жартлива розмова з відданицею, що була готова вийти заміж, але не знала молитви.
23. Як ми ту ще раз прийде, то го скажу псами затровити. (Нагуєвичі)
Відгрожувався сусід на нелюбого сусіда.
24. Як прийшло, так пішло. (Лучаківський)
Говорять про змарноване добро, набуте легким способом. Пор. Schleicher 160; Wander І, Gewinnen 2, 112 Даль І, 302: Liblinský 204: Славейков I, 214; Wahl 34; Adalberg Przyjść 4.
25. Як прийшло, так ся розійшло. (Мінчакевич, Ількевич)
Варіант до попереднього ч.
26. Я прийшов за свойов кривдов, а вашов правдов. (Мшанець)
Чоловік, якого в сусіднім селі скривдили, закидаючи йому якусь крадіжку, прийшов станути до очей і виправдатися. (М. Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 27. Прийшли, як табун коней. (Львів)
Прийшли з шумом і стукотом. Мова про веселих або п’яних людей.
[Доповнення 1910 р.] 28. Прийшло ми оттак на слину. (Ізби)
Навернулося слово на язик, сказалося при нагоді.
[Доповнення 1910 р.] 29. Прийшов, як би знав, що го хтось кликав. (Львів)
Прийшов якраз тоді, коли про нього згадано.
Приказка
1. Не приказка, але правда. (Ількевич)
Приказка основана на правдивім спостереженні.
2. Це як тої приказки кажут. (Kolberg Pokucie)
Це таке, як у приказці говорять.
Приклад
1. Лучший приклад, ніж наука. (Ількевич)
Живий приклад ліпше навчає ніж слова. Пор. Wander І, Beispiel 12, 13 Adalberg Przykład 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 73.
2. Ой, ту не з прикладом! (Котузів)
Нема ладу, не знають звичаю.
3. Перший приклад, як наука. (Гнідковський)
Варіант до частини 1. Перший в значенні: старший або ліпший.
[Доповнення 1910 р.] 4. То не до прикладу. (Нагуєвичі)
Це не в’яжеться, не римується.
Прикладати
1. Вона мене до нього прикладат. (Мшанець)
Жалувалася жінка на сусідку, що помовляла її про неправі зносини з її мужем.
2. То він лиш так ніби прикладає ся. (Лолин)
Це він так удає, прикидається.
Прикликати
1. Аби прикликати неприсутного, як чоловік або жінка втіче з дому, треба взяти його або її сорочку, обмотати довкола жорнівки і обернути на жорнах три рази в лівий бік і кликати неприсутного по імені, то його підійме на повітря і принесе до хати. (Нагуєвичі)
Народне вірування про прикликування неприсутного і припис, як доконати такого прикликання.
Прикмета
1. Ту добра прикмета на рибу. (Любша)
Прикмета – відповідне місце, вирок.
Прикрий
1. То ще прикрий чоловік. (Нагуєвичі)
Образливий, сердитий.
Прикро
1. Прикро ми жити на світі. (Нагуєвичі)
Невесело, утяжливо.
2. Тут прикро догори. (Нагуєвичі)
Про дорогу або стежку на стрімку гору.
Прикусити
1. Прикуси язик! (Нагуєвичі)
Мовчи, перестань говорити. Пор. Даль І, 529.
Прилипнути
1. Прилип, як лист до голої ср-и. (Нагуєвичі)
Коли хтось уперто пристає до когось.
2. Прилип як пяний до плота. (Ількевич)
П’яний звичайно тримався плота, не можучи встояти на ногах.
Приліпити
1. Що ти приліпит, того ніхто не відірве. (Лучаківський)
Приліпити в значенні: набити.
2. Як Бог приліпит, то й очи засліпит. (Лучаківський)
Варіант до приказки: кого Бог хоче погубити, тому розум відбирає.
Приложити
1. Приложити рук до чого. (Нагуєвичі)
Взяти щось до роботи, зробити. Пор. Даль І, 386.
Примівка
1. Хто звінчьив си з примівки, тому ціле життє пеклом буде. (Манастирско)
Мова про вінчання при помочи чарів, яке ніколи не буває щасливе.
Примова
1. На другого примова, а о собі ані слова. (Ількевич)
Ворожбит сам собі не ворожить і не примовляє.
Примха
1. Примха го бери! (Комарно)
Примха персоніфікована як якась зла сила.
2. Примха го має. (Barącz) … знає. (Коломия)
Про неприсутнього, що віддалився без відомої причини.
Принести
1. Принеси ми води, то ти буду за старосту на весіллю. (Ясениця Сільна)
Говорить старший чоловік до дівчини. Пор. Славейков II, 72.
Приносити
[Доповнення 1910 р.] Не можна приности їдної риби до хати, бо мама вмре. (Вербовець)
Народне вірування, що коли рибак зловить тільки одну рибу, особливо малу, то повинен кинути її назад у воду.
Принука
1. Без принуки кум голодний пішов. (Яворів)
Не було кому припрошувати, тому він і не їв. Пор. Adalberg Przymus 1.
2. Все було, принуки не було. (Нагуєвичі)
Говорять про гостину. Пор. Adalberg Przynuka 2.
Приобрісти
1. Як ся приобріло, так ся і з’їло. (Мінчакевич, Ількевич)
Приобрісти – заробити або дістати якимось іншим способом.
Припадок
1. А припадок би на тебе тьижкий упав! (Нагуєвичі)
Прокляття. Припадок – зла пригода.
2. Без припадку чоловік не прожиє. (Нагуєвичі)
Без злої пригоди. Пор. Adalberg Przypadek 6.
3. Бодай на тя припадок упав! (Лімна)
Прокляття, варіант до ч. 1.
4. Припадок з тов зимов. (Ю. Кміт)
Припадок – нещастя.
Припекти
1. Як го припече, то утече. (Kolberg Pokucie)
Не зможе витримати на якімось місці.
2. Як кого припече, то й сам ся притече. (Лолин) Кого … той сі … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Як припече, сам сьи притече. (Вербовець)
Кому прийде потреба, той сам прийде до певного місця.
Приперти
1. Ага, приперло ті, що-с до мене прийшов! (Нагуєвичі)
Говорить сусід сусідови, що був з ним досі у гніву, а все-таки прийшов, припертий якоюсь наглою потребою.
2. Припер го до стіни. (Львів)
Накликав на нього якусь біду, ввів його в безвихідне положення. Пор. Славейков II, 78.
3. Так го припер, що ані му дихнути не дає. (Нагуєвичі)
Дошкулив йому, притіснив його.
Припитися
1. Припив сі як кліщ або пйивка. (Kolberg Pokucie)
Припитися в значенні приссатися. Пор. Adalberg Przylgnąć 2; Przyczepić się 4.
Припікати
1. Кого не припікає, тот си не відсуває. (Ількевич) … той сі … (Нагуєвичі, Petruszewicz)
Хто не знає біди, той не бережеться її. Пор. Muka 1598.
2. Мене не припікат. (Гринява)
Мені біда не дошкулює.