Припін – Прокіп

Іван Франко

Припін

1. З припону зірвав сі. (Нагуєвичі)

Первісно про пса, а переносно про чоловіка, що без ніякої рації напастує другого.

Припічок

1. На припічок не годитсі класти ні сокири, ні долота, ні сверлика, бо сі горшки бют. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Приповедінка

1. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка. (Ількевич)

Такий звичай, така установа.

Приповідати

1. Не приповідавши – няй му буде в песю міру – щось му викинуло над оком, гулю оттаку, рак ци що. (Кіндратів)

Вість про таку погану пригоду подають завсігди з оговірками, а показуючи на власнім тілі, додають: най буде в його мірі, або, як ось тут, у песій мірі.

2. Як приповідают люде. (Корчин)

Говориться наводячи якусь приповідку. Пор. Wander IV, Sprichwort 14.

Приповідка

1. Кожда приповідка має свою причину. (Коломия)

Основана на якійсь фактичній підставі.

2. Нема приповідки без правди. (Ількевич, Petruszewicz) … приповістки. (Ількевич)

В кожній в більша або менша частина дійсного досвіду. Пор. Гильфердинг 2892; Liblinský 26; Wander VI, Sprichwort 5.

3. То не приповідка, но правда. (Лучаківський) … а … (Нагуєвичі)

Завважують, коли хтось вимовить якесь влучне і гарне речення.

Приповісти

1. Такого не приповісти. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь дивну новину. Пор. Даль І, 527.

Припоминати

1. Хто припоминає, той ся допоминає. (Ількевич)

Припімнення довгу значить стільки, як припімнення о відданні.

Припуститися

1. Припустив сі в три латі. (Ортиничі)

Гумористична травестація вислову із «Вірую» «при понтийстем Пилате».

Приробити

1. Тот приробит, а тот начькодит. (Ю. Кміт)

Тот-тот в значенні: один-другий.

Природа

1. Природа єдному мама, а другому мачоха. (Гнідковський)

Природа дає одному багато, а другому мало.

2. Природу тяжко відмінити. (Ількевич)

Природа підлягає законам, незалежним від людської волі.

Природжений

1. Як ни буди природжени, ни буди научени. (Жидачів)

В кого нема природних дарів, той не навчиться нічого.

Присівати

1. Мало сі присіват, бо грунту нима. (Ю. Кміт)

Говорять побіднілі бойки.

Присід

1. За єдним присідом вечера з обідом. (Ількевич)

В тіснім часі люди обідають іноді аж у вечір, аби не вечеряти окремо.

Присісти

1. Бодай го короста присіла! (Жидачів)

Прокляття. Короста – чухачка.

2. Присів пес ногу. (Буданів)

Травестія заклятя: Присясто Богу!

3. Присіла, як дим хату. (Голешів)

Характеристика напасної жінки.

4. Присіли, гий саранчи. (Жидачів)

Про дармоїдів, що накинулися на чиєсь добро.

Прислів’я [У І. Ф. – Прислівє]

1. А прислівйи би ті вкрило! (Нагуєвичі)

Прислів’я в значенні нещастя.

2. То ще прислівє буде моє. (Буданів)

Буде якесь диво, скандал.

3. Ще прислівя якого наробиш! (Буданів)

Наробиш лиха.

4. Я ще до якогось прислівя прийду. (Буданів)

Дійду до якогось нещастя.

5. Я ще ту прислівя наробю. (Буданів)

Нароблю лиха, клопоту.

Прислуга

1. Така прислуга, а нічо, то на єдно вийде. (Нагуєвичі)

Про недотепну, ліниву прислугу.

Приснитися

1. Най вам сі щось ладне приснит. (Нагуєвичі)

Приємне побажання.

2. Най ся приснит своїм. (Лучаківський)

Примовляють, коли згадують покійника.

3. Най ти сі Фавель приснит! (Нагуєвичі)

Фавель був жид-онучкар, що довгі літа вештався по Дрогобицькім повіті в 1850-60-их роках.

4. Ще ти сі тото приснит. (Нагуєвичі)

Примовляють, коли зайде розмова на щось страшне.

Присотатися

1. Присотав сі в три дороги. (Коломия)

Приблудився, прийшов блукаючи.

Приспа

1. Приспа – ззідж гімен триста. (Ясениця Сільна)

Мудрування.

Приспора

1. Нема приспори. (Лучаківський)

Нема прибутку, доходу.

Приставати

1. З яким пристаєш, таким сам остаєш. (Ількевич) … сі сам стаєш. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] З яким пристанеш, таким сі станеш. (Тростянець)

Про силу товариських зносин, які роблять чоловіка подібним до його окруження.

2. З яким хто пристає, таким сам буває. (Petruszewicz) … стає. (Нагуєвичі)

Інша форма вислову тієї самої думки, що в попередньому числі. Пор. Wahl I, 149, Schleicher 188; Славейков I, 72; II, 76; Даль I, 199; Носович с. 315, 438; Adalberg Przestawać 10.

3. Хто з ким пристає, таким сі стає. (Жидачів)

Варіант до ч. 1 і 2.

4. Хто пристає, тому розуму не стає, а хто зятя приймає, той і сего не має. (Кукизів)

Приставати називається, коли парубок іде до хати жінчиних родичів. Доля такого «пристая» бував звичайно дуже незавидна.

5. Хто пристає, тому світа не стає. (Стежниця)

«Пристати» тут у значенні оженитися з тим, щоб іти до батьківського дому своєї жінки.

Пристати

1. Ви, видно, десь пристали з другого села. (Янів)

Говорять до чоловіка, що виявляє відмінну, незвичайну в даній місцевості ношу або вдачу.

2. Пристань до мене, поможеш з голоду мерти. (Лучаківський)

Говорила дівка бідному парубкові.

3. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку; будеш їсти, будеш пити, довбеньками вуши бити. (Нагуєвичі)

Перед заведенням обов’язкової рекрутації при кінці XVIII віку до війська вербували охочих, ваблячи їх обіцянками щедрої плати і веселого життя.

Присунути

1. Коль я годна присунути, годна й відсунути. (Ю. Кміт)

Говорить доросла дівка, що може посувати якийсь тягар.

Присхнути

1. Присхло як на псови. (Ількевич)

Говорять про якусь рану, або болюче місце, що загоїлося без ліків. Пес гоїть свої рани вилизуванням.

2. Присхне, як на псі. (Жидачів)

Говорять про якусь незначну рану.

Присяга

1. Під присьигов, любочку: як єм сі вродив на Луки, то не було ні хліба ні муки. (Войнилів)

Під присягою отже, сказавши. Говорить чоловік для ліпшого запевненя, що говорить правду. Про празник Луки диви під Лука.

Присягнути

1. Присяг на мене за даремщину. (Великі Очі)

Винуватить пошкодований чоловік якогось свідка в фальшивій присязі.

Присяй-бо

1. В него «присяй-бо», як у жида «ай вай». (Сілець Беньків)

Присяй-бо замість присягаю Богу.

Притик

1. Дає притики до попової кобили. (Голгочі)

Притик – натяк; значення приказки неясне.

Притиснути

1. Так го притис, що ані не пікне. (Нагуєвичі) … тілько дихтит. (Борислав)

Притиснути в двоякім значенні: фізичнім і моральнім, пригнобити, поневолити.

Притока

1. Притоки дає вашій кобилі. (Котузів)

Варіант до Притик ч. 1.

Причепити

1. Ні причіпити до кола, ні до плота. (Збараж)

Про щось негодяще, незгідливе.

2. Ні причіпити, ні прилатати, ні кому дармо дати. (Збараж)

Варіант до попереднього числа.

3. Причепив ся, як глухий до тіста. (Тернопіль) [Доповнення 1910 р.] Причепив сьи, як дурний до кіста. (Вербовець)

Недоладне порівняння.

4. Причепив ся, як кіт до сала. (Сілець Беньків)

Пристрастився до чогось, унадився.

5. Причепив ся як кліщ до ср-и. (Комарно)

Про якогось придирливого напасного чоловіка. Пор. Adalberg Przylgnąć 2

6. Причепив сі, як ріпйик до кожуха. (Нагуєвичі) … як вош … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Причепив сьи, як вош до кожуха. (Вербовець)

Говорять про чоловіка, що пристав до не своєї компанії. Пор. Wander І, Anhängen 2; Adalberg Przyczepiać się 5.

7. Причепилася публіка до чоловіка. (Замулинці)

Публіка – або нечесна особа або якась погана пригода.

8. Так причепився, як свиня до браги. (Лучаківський)

Порівняння не досить відповідне, бо свиня звичайно браги не уживає.

[Доповнення 1910 р.] 9. Причепив сьи, як дурний до мила. (Вербовець)

Смакує в тім, що жодного смаку не має.

Причина

1. От аби причина до смерти. (Сороки)

Про якусь припадкову смерть із благої причини.

Причинити

1. Бодай вам Біг причьинив за вигоду віка і здоровля і многих літ. (Ю. Кміт)

Побожне бажання.

2. Причини гіркого до лихого. (Нагуєвичі)

Хронічно, коли на чоловіка в прикрім подоженню спадає ще якесь лихо.

Причка

[Доповнення 1910 р.] 1. Причка ми сі трафила. (Криворівня)

Причка – незвичайна пригода.

[Доповнення 1910 р.] 2. По всьику причку. (Криворівня)

На всякий випадок, тобто: беру це з собою.

Причком

1. Не причком кажучи. (Ількевич)

Говориться, коли хочеться сказати щось не зовсім виразно або тільки через порівняння.

Причта

1. Без причти віка не пережити. (Гнідковський)

Причта в значенні пригоди або лихої пригоди.

2. Причта ми сталася. (Лучаківський)

Сталася мені якась недобра пригода.

Пришити

1. Ані пришити, ані прилатати. (Ількевич)

Про щось недоладне і ні до чого нездале; первісно про шматок матерії. Пор. Adalberg Przyłatać 1.

2. Приший го і до полтя, то не буде з него сала. (Гнідковський)

Пришити кого до полтя – образовий вислів замість: дати йому як найбільший достаток.

Приятель

1. Вірний приятіль, то найбільший скарб. (Залісє)

Зразок житевого досвіду. Пор. Wander I, Freund 173.

2. Для приятеля нового не пускайся старого. (Ількевич) … покидай … (Львів)

Стара приязнь завше цінніша від нової. Пор. Гильфердинг 85; Wahl I, 85; Adalberg Przyjaciel 9; Wander I, Freund 39, 64. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 116.

3. Ліпше сто приятелів, ніж один ворог. (Ясениця Сільна)

Один ворог може багато нашкодити, а сто приятелів все ж таки можуть дещо помогти. Пор. Adalberg Przyjaciel 28;. Wander I, Frennd 35.

4. Приятелева вода лучша ворогового меда. (Гнідковський)

З добрим приятелем легше жити в найскромніших відносинах як бенкетувати з ворогами.

5. Приятель від миски. (Гнідковський)

Називають себе так слуги, що їдять з одної миски і найчастіше б’ються за їду. Пор. Brzozówski Przyjaciel 21.

6. Хто приятелі лишит у пригоді, ни варт шо по світі ходит. (Kolberg Pokucie)

Некорисний осуд про нещиру приязнь.

[Доповнення 1910 р.] 7. Приятеля лиш в біді пізнати. (Тростянець)

Лиш тоді можна переконатися, чи він вірний.

Прісно

1. Не тому прісно, що не кисло, іно тому, що не розчиняно. (Ількевич)

Говорять про недоладну роботу, розпочату запізно.

2. Тим то прісно, що (не) кисло. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Найпростіша рація.

Прісняк

1. Їж прісняки, заким будуть кисляки. (Ількевич)

Прісняк – прісна паляниця, яку печуть звичайно перед печенням кислого хліба.

Пріська

1. Тікай, Прісько, бо йде військо! (Darowski)

Приказка до імені Приська (Prisca).

Пріти

1. Аж ми голова пріє. (Буданів)

Від великого клопоту або від утоми.

2. Пріє, як попівський наймит при мисці. (Лучаківський)

Виїдання страви – це по народному поняттю головна робота попівського наймита.

Пробачити

1. Пробачте ми, чесні люде! (Ількевич)

Формула перепросин у розмові.

Пробувати

1. Ни пробуй в дурньи розуму. (Kolberg Pokucie)

Бо його розум не видержить ніякої проби.

Провадити

1. Такої провадит, що вуха затикай. (Нагуєвичі)

Таке говорить, що нічого слухати.

Провинити

1. Провинив єм, не жьиль ми й терпіти. (Нагуєвичі)

Признається винуватий чоловік.

Провід

[Доповнення 1910 р.] 1. Без проводу й восько гине. (Іванівці К.)

Сила без порядку не сила.

Проводи

1. Від провід до провід бідуємо. (Снятин)

Інтересний спосіб означення цілого року. Проводи – провідна або Фомина неділя, перша по Великодні.

Проволокти

1. Хоть ся проволоче, то не утіче. (Petruszewicz)

Про якусь затяжну справу. Пор. Гильфердинг 3486, 3563; Adalberg Przewleć się 1.

2. Що сі проволоче, то не втече. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа.

Програти

1. Або пріграю, або віграю. (Лолин)

Важиться чоловік на двоє між зиском і стратою.

2. Програв піп парафію. (Petruszewicz)

Говорять про всяку страчену, програну справу.

3. Хто не програє, той не виграє. (Львів)

Хто боїться вдаватися в гру і стратити в ній, той не виграє. Пор. Даль І, 323; Adalberg Przegrana 2.

Продавець

1. Що продавец зафалює, то купец ганит. (Гошів)

Звичайна життева практика.

Продати

1. Ані продати, ані проміняти, – лучше було не брати. (Ількевич)

Говорить чоловік про невдалу жінку.

2. Ані що продати, ані що проміняти. (Стоянів)

Кругла бідність.

3. Ні продати, ні проміняти. (Миколаїв над Дністром)

Говорить батько про свою дівку на відданню.

4. Продав коні, продав віз, на заді сі домів віз. (Комарно)

Примівка про марнотратника або легкодуха.

5. Продав кота в мішку. (Дрогобич)

Ошукав на продажі. Пор. Гильфердинг 2191; Adalberg Przedawać 2, 3.

6. Продав пса за лиса. (Ількевич)

Допустився ошуканства.

7. Продай биці, купи киці. (Нагуєвичі)

Продати пожиточну річ, а купити непотрібну.

8. Продай і кай ся. (Лучаківський)

Кається чоловік, коли продасть занадто дешево. Пор. Гильфердинг 2312.

9. Продаўа баба корову і купиўа терферле на гоўову. (Усте Руське – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

За продану корову купила дорогу хустку на голову.

10. Продам Бар і Руду, заграю ляхам в дуду. (Лучаківський)

Приказка про якогось польського магната.

11. Продати биці, купити куці. (Гнідковський)

Продати бики, купити свині. Варіант до ч. 7.

12. Треба продати вола, ніж виправувати когута. (Ясениця Сільна)

Процесове доходження найдрібнішої справи коштує багато.

13. Що не продам, то такій дам. (Нагуєвичі) … дармо … (Дрогобич)

Говорив маючий купець, що не дуже дбав про те, аби випродати весь свій товар.

14. Яке продав, таке купив. (Дрогобич)

Лихе продав, лихе купив. Пор. Muka 1461.

15. Як хочеш продати, то ся мусиш подати. (Довжанка)

Мусиш попустити із первісної ціни.

[Доповнення 1910 р.] 16. Продав ге, купив люшки. (Чернелів Руський)

Сказав господар про другого, що продавши воли купив лошата.

Продір

1. Продір – отець ти злодій. (Нагуєвичі)

Мудрування. Продір – голка з відломаним ушком.

Продрогнути

1. Продрог до кости. (Нагуєвичі)

З великої студені.

Проїстися

1. Проїв би сі крізь Дів. (Нагуєвичі)

Говорять про ненажерного чоловіка. Пор. Liblinský 160.

[Доповнення 1910 р.] 2. Проїсти сі крізь бульбйину гору. (Нагуєвичі)

Говорять про ненаситних людей. Натяк на анекдот про село Дармоїди.

Пройти

1. Пройшло, минулося. (Ю. Кміт)

Про все минуле.

Прокіп

1. Біжит Прокіп, кіпит окріп; як з Прокопом, так і без Прокопа. (Лучаківський)

Примівка до імені Прокіп.

2. Всадив Прокіп руку в окріп тай каже: Середа. (Кобаки)

Гумористична примівка до імени Прокіп.

3. Прийшов Прокіп, налляв окріп; іде Гаврило – ще ся не зварило; прийшов Денис, налляв сім мис; прийшов Тарас, ззів всьо нараз. (Мшанець)

Гумористичне оповідання про якесь невидатне вариво. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 70.

4. Як з Прокопом, так і без Прокопа. (Лучаківський)

Як з ним, так без того, про Прокопа байдуже. Пор. Носович с. 462; Adalberg Prokop 1.

[Доповнення 1910 р.] 5. На Прокопа жита копа. (Снятин)

Свято Прокопа припадає на 8 липня старого стилю.