Погадати – Покот

Іван Франко

Погадати

1. На що погадав, на то пчихнув. (Підгірки)

Народне вірування, що чихання при якімось вислові потверджує його правдивість. Пор. Даль І, 384.

2. Перше погадай, потім повідай. (Нагуєвичі)

Не говори нерозважно. Пор. Славейков ІІ, 65; Гильфердинг 2428: Даль І; 522. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 274.

Поганий

1. Іди в поганий чьис та в лиху годину. (Нагуєвичі)

Прокляття. Народне вірування в погані так звані феральні часи і години.

2. Погана як ніч. (Борислав)

Говорили про погану жінку. Пор. Wander II, Hässlich 13.

3. Погане му ймньи було! (Нагуєвичі)

Прокляття. Інтересний приклад optativ-а в минулій формі, треба дорозумітися «погане би».

4. Погане му личище. (Нагуєвичі)

Говорять про невродливе або вісповате лице.

5. Поганій за шістак, а ладній такой так. (Коломия)

Говорить парубок про те, яким дівчатам і по якій ціні закличе пива, або горілки; отже, погана заплатить шістак, а гарна вип’є його коштом.

6. Поганому виду нема стиду. (Замулинці)

Поганий вид – тут у значенні моральнім – безличний чоловік.

7. Поганому за шостак. (Ількевич)

Коротший і невиразний варіант до ч. 4.

8. Сім раз погана. (Сороки)

Про препогану дівку або жінку.

Погинути

1. Погинут як руді миші. (Гнідковський)

Руді польові миши гинуть звичайно від великої води.

Погнатися

1. Пігнався на штири вітри. (Лучаківський)

Полетів, побіг невідомо куди.

Поговорити

1. Треба поговорити і з тим і з тим. (Великі Очі)

Обов’язок товариської чемності.

Погода

1. Буде погода, як не потече з неба вода. (Комарно)

Іронізують про сльотаву пору.

2. В часі погоди бійся великої води. (Ількевич)

Бо може прийти нагла злива. Пор. Wander V, Wetter 74.

3. За погоди робити щось. (Нагуєвичі)

Доки гарна погода.

4. І в погоду часом грім ударить. (Ількевич)

І в найспокійнішім часі може часом статися нещастя. Пор. Wander V, Wetter 8.

5. Підбирає сі на погоду. (Нагуєвичі)

Випогоджується.

6. Погода – всім вигода, а слота всім гризота. (Комарно)

Господарське спостереження.

7. Погода робит сіно, а час гроші. (Мшанець)

В погоду висушують сіно, а щоб заробити гроші, треба часу.

8. Погода – спідницю на голову. (Львів)

Жартливий вислів, бо жінки власне в дощ піднимають спідниці на голови.

9. По дощи погода! (Гнідковський)

Природна зміна стану атмосфери.

10. Поломалася погода. (Гнідковський)

Засльотилося. Пор. Wander V, Wetter 19.

11. Така буде погода, аж пси язики повивалюют. (Ясениця Сільна)

Буде спека.

12. То ще песя погода. (Нагуєвичі)

Говорять про погану потоду. Пор. Wander V, Wetter 186.

Погодити (пождати)

1. Нема над погоди. (Ясениця Сільна)

На все в житті приходиться зачекати.

Погорілець

1. Погорілець: хліб з’їв, а солому спалив. (Ількевич)

Жартують із уданого погорільця, що просить на погорілих.

Погоріти

1. Так погорів, що нігде йому не лишилося й кусника нитки, аби раз чим коло пальця обвинути. (Лолин)

Про велику пожежу.

Погризти

1. Котрий кілько погризе, то той тілько понесе. (Добросин)

Може горіхів у лісі.

Погуляти

l. Кортит погуляти, аж ноги лоптят. (Ю. Кміт)

Говорить дівка, охоча до танцю.

Подавник

[Доповнення 1910 р.] 1. Давати подавники за душу небощиків у церкві. (Криворівня)

Народний звичай.

Подарулько

1. Подарулько без штанів ходить. (Darowski)

Подарулько – такий, що любить все своє дарувати іншому. Пор. Носович с. 402.

Подарунок

1. Нате вал малий подарунок за великий! (Нагуєвичі)

Той, що дав подарунок, уважав свій дар за малий, а те, що він дістав, за велике.

Подати

1. «Подай Боже!» – «Роби, небоже!»

Відповідь на звичайну просьбу: «Подай Господи».

2. «Подай Господи!» – «Не подам, бо-сь мало хліба давав слугам». (Яворів)

Відповів покривджений слуга попові, коли цей під час богослуження виголосив формулу: «Подай Господи!»

3. Подати ся кому. (Гнідковський)

Упокоритися перед ким.

4. Хто ми подаст лижку води й теплої страви губу розмочити ? (Ю. Кміт)

Жалувалася бідна, беззахисна жінка.

Подвір’я [У І. Ф. – Подвірє]

1. На свої подвірю замітати. (Гнідковський)

Зробити лад у себе самого.

Подзюбаний

1. Такий подзюбаний, як би го град побив. (Лолин)

Про дзюбатого, вісповатого чоловіка.

Подивитися

1. Подивився, як би йому батька убив. (Лучаківський)

Подивився грізно, сердито.

2. Подиви сі в воду на свою вроду. (Жидачів)

Говорять невродливій або замурзаній людині. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 140.

3. Подиви ся, жінко, чи латають ся пани? Бо як латають ся, то завтра свято. (Бережниця)

Іронічно про панів, що проти свята латають свої нові сукні.

Подібний

1. Подібний як викапаний. (Нагуєвичі).

Про чоловіка, подібного вродою. Пор. Wander I, Aehnlich 3.

[Доповнення 1910 р.] 2. Подібні до себе, як дві краплі води. (Львів)

Говорять про двох подібних людей або дві подібні речі. Пор. Giusti 370.

Поділещина

1. Ци вже на поділещину по мні йдеш? (Нагуєвичі)

Поділещина – поділ спадку по якімсь помершім. Говорила стара хвора жінка своєму синові, що прийшов із сусідного села відвідати її.

Поділля [У І. Ф. – Поділє]

1. В Поділє ся бери, а дома сій тай ори. (Гнідковський) На Поділя … (Petruszewicz)

Уговкували тих, що в тісні роки під кінець зими вибиралися на Поділля.

2. І на Поділлю пліт ковбасами не горожений. (Гнідковський)

І там нема надто великих достатків.

3. На Поділє їдь, а ріпу сій. (Комарно)

Варіант до ч. 1.

4. На Поділю хліб на кілю, а ковбасами хлів плетений. (Мінчакевич) горожений. (Ількевич)

Жартлива поговірка про достатки Поділля.

5. Пішов у Поділє. (Нагуєвичі)

В тісні роки ішла з Підгір’я значна еміграція на Поділля.

6. Сій та ори, на Поділє ся бери. (Лучаківський)

Варіант до ч. 1 і 4.

Подоба

1. Не дай подоби, уйдеш обмови. (Ількевич, Лучаківський)

Подоба – причина, підстава.

2. Не подоба брудно, а вбратися трудно. (Лучаківський)

Гарно вбиратися приємна річ, але коштовна.

Подужати

1. Хто кого подужьиє? (Нагуєвичі)

Говорять парубки, що стають до «борінки», т. є. починають боротися з собою.

Подумати

1. Перше подумай, а потім повідай. (Гнідковський)

Оповідати годиться тільки таке, що добре передумано.

Подуфання [У І. Ф. – Подуфанє]

1. Вложив на нього подуфанє. (Городок)

Довірився йому.

Подушка

1. Найліпша подушка – кулак під голову. (Нагуєвичі)

Говорять бідні люди, що не мають подушок.

Пожалувати

1. Пожьилував вовк кобилу, та лишив лише фіст і гриву. (Нагуєвичі)

Говорять про захланного чоловіка, що зруйнував свого довжника. Пор. Даль І, 134.

Поживати

1. «Як собі поживаєте?» – «От, часом з квасом, порою з водою.» (Ількевич)

В звичайнім житті чередуються добрі і лихі дні.

Поживитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Хто сі не поживит, то сі цілу ніч дивит. (Товмачик)

Хто голодний ляже спати, той цілу ніч не може заснути.

Пожити

1. Поживем, то й побачим. (Лучаківський)

Будущини не треба вгадувати.

Пожиток

1. Такий з нього пожиток, як з торічного снігу. (Лучаківський) … хосен … (Нагуєвичі)

Говорять про непотрібного чоловіка або про непотрібну річ.

2. Тілько пожитку, що з торічнього снігу. (Стоянів)

Варіант до попереднього.

[Доповнення 1910 р.] 3. Тільки з него пожитку, яу з цапа вовни. (Монастирок)

Нема з нього ніякої користі, непотрібний чоловік.

Позбутися

1. Хочиш сі позбути гроший, знайди си приятилє. (Жидачів)

Отже, позич гроші приятелеві.

2. Коли хочиш приятеля позбути сі, то позич му гроші. (Жидачів) … то му позич грошей. (Ількевич)

Він правдоподібно не віддасть довгу і не покажеться більше. Пор. Носович с. 456; Adalberg Pożyczać 1; Даль ІІ, 18; Liblinský 104; Wander III, Leiten 3; Čelakovský 276.

Позволити

1. Як Пан-Біг ни позволит, то змия ни вкусит. (Ю. Кміт)

По народному віруванню вкушення змії уважається за допуст божий.

2. Як Пан-Біг позволит, пшениці сі вродит. (Нагуєвичі)

Із приспівки «Многая літа», до якої додають іноді: Літа, літа, літа, посіяв я жита, як Пан-Біг позволит і т. д.

Поздихати

1. А поздихали би ви всі! (Станіславів)

Прокляття. Здихати говориться звичайно тільки про звірів, та в прокляттях це слово прикладається і до людей.

Позеленіти

1. Аж позеленів зо злости. (Нагуєвичі)

Про розсердженого чоловіка.

Позика

1. Кождий позика собачого язика. (Darowski)

Хто позичає, той звичайно бреше, представляючи свої відносини в можливо найкориснішім світлі.

Позичати

1. Легко позичити, тьижко віддати. (Нагуєвичі)

Говорять про невиплатного чоловіка. Пор. Muka 3046.

2. Лучше мати, як позичати. (Ількевич)

Мати – значить своє.

3. Люльки а жінки нікому не позичай. (Ількевич)

Бо попсують одну й другу.

4. Не позичай, злий обичай: як віддає, то ще лає. (Ількевич)

Звичайна життєва поява, що позичене віддається нерадо. Пор. Adalberg Pożyczać 8.

5. Не позичай скрипки, бритви і жінки. (Теребовля)

Варіант до ч. 3. Пор. Wander III, Leihen 175.

6. Не позичай у сусіда розума. (Ількевич)

Лихий господар, що йде до сусіда радитися в звичайних життєвих справах.

7. Позичає на зелений овес. (Кобиловолоки)

Позичає на дуже слабку поруку.

8. Позичене не з’їджене. (Лучаківський)

Бо треба віддати. Пор. Adalberg Pożyczony 1.

9. Позичив на вічне відданє. (Кобаки)

Позичив, щоб не віддати ніколи. Пор. Adalberg Pożyczać 14; Liblinský 205; Носович с. 404.

10. Позичив собі у пса писка тай бреше. (Лучаківський)

Згірдно говорять про брехуна.

11. Позичити не штука, але яку рукіму він дасть? (Лімна)

При всякій позичці важне питання про запоруку.

12. Чого позичу, то позичу, а розуму не позичу. (Нагуєвичі)

Розум кожен мусить мати сам свій.

Позичка

1. Нема пички на позички. (Нагуєвичі)

Відповідають такому, що легкомисно жадає позички при всякій нагоді.

Позір

1. Дай там позір! (Городок)

Дати позір – звернути увагу або держати щось в постійному догляді.

Позлодіяти

1. Дармо мене позлодіяв. (Нагуєвичі)

Назвав мене злодієм без підстави.

Познака

1. Доскочив доброї познаки. (Нагуєвичі)

Зазнав якогось добра.

Познанський

1. Пізнаєш ти пана Познанського. (Яворів)

Образово замість: пізнаєш якусь річ. Про pana Poznańskiego пор. Adalberg Poznański 1.

Поїсти

1. Вже поїв свої парастасники. (Комарно)

Парастасник – хліб, що приносять до церкви на парастас за упокій померших.

Поїхати

1. Днись поїду єнчов дорогов. (Ю. Кміт)

Сьогодні буду говорити на іншу тему.

2. На мні не поїдеш! (Лолин)

Я не дам собі розказувати.

3. Поїхав верхом на палици. (Нагуєвичі)

Пішов пішки. Пор. Даль I, 333.

4. Яке поїхало, таке й повернуло. (Ількевич)

Про щось невдатне або недоладне в значенні: як було вперед, так і потому.

[Доповнення 1910 р.] 5. Поїхали, як з пропойом. (Вербовець)

Поїхали кінно, купою. Пропій – весільне товариство, що проводжає молодих до шлюбу.

Показувати

1. Не на вас показуючи. (Ількевич)

Говорять, коли показують на когось пальцем. Показувати пальцем уважається за річ неприличну або навіть шкідливу.

2. Покажу я тобі, де раки зимуют. (Нагуєвичі)

Покажу якусь річ, якої ти не знаєш, навчу тебе розуму.

3. Показав му зуби. (Нагуєвичі)

Поставився до нього грізно. Пор. Wander V, Zahn 138.

4. Показав му ср-у. (Нагуєвичі)

Викпив його, оказався невдячним.

5. Показав ся, тай сховав ся. (Ількевич)

Про чоловіка, що рідко буває в товаристві.

6. Показав ся як пан, а зробив як Іван. (Замулинці)

Про пишно убраного нетактовного чоловіка. Поступив собі як простак.

7. Показує грушки на вербі. (Нагуєвичі)

Обіцяє якісь неможливі речі, дурить обіцянками. Пор. Даль І, 235. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 295.

8. Показує фіглі ги марот. (Ю. Кміт)

В марті звичайно погода дуже змінна.

9. Тибе йно за гроші показувати. (Жидачів)

Як якесь дивовище.

10. Я тобі покажу, куди стежка в город. (Городенка) … в горох. (Нагуєвичі)

Покажу тобі, куди не треба ходити, навчу тебе не робити того.

11. «Я тобі покажу, як я його бив.» – «Ей, не показуй! Та міні так покажеш, як вовк попові свини.» (Ценів)

То значить: показуючи, готов мене набити.

Покарати

1. Його Бог покарав не горов, али сподом. (Буданів)

Значення неясне.

2. Мене би Бог покарав і земля не приняла, аби я від малих дітий пішла на великі. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, що маючи свої малі діти не хотіла йти за вдівця з дорослими дітьми.

Покаяниє

1. Бодай го Бог на покаяниє видав! (Нагуєвичі)

Прокляття. Видання на покаяння було доткливою церковною карою.

Покаятися

1. Покай ся або втопи ся! (Замулинці)

Говорять грішному чоловікові, не конче й жартом.

Поквапний

1. Не будь поквапний, не будеш утратний. (Комарно)

Хто квапиться, звичайно не добре робить свою роботу.

2. То всьо з поквапної роботи. (Замулинці)

Говорять про невдачу в якомусь ділі.

Покидатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Не покидай сі кожуха до світого духа. (Старі Богородчани)

Пор. т. ІІ, Дух 20.

Покинути

1. Покинь живе, та хапай мертве. (Гнідковський)

Іронічний вислів про чоловіка, що займається непотрібними справами, занедбуючи потрібні.

2. Покинути кирницю та йти в колибу по водицю. (Гнідковський)

Про якусь недоладну роботу.

Покликати

1. Іди та поклич пару сусідів, няй їм з-усна повім. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, готуючися на смерть і бажаючи усно виявити свою останню волю.

Поклін

1. Бий поклони, аби було чоло червоне. (Махновець)

Б’ючи поклони в церкві селяни часто досить гучно дотикаються чолами до помоста, уважаючи це знаком більшої побожності.

2. Поклін шуби не з’їдає. (Гнідковський) … не зділає. (Нагуєвичі)

Поклін не робить уйми чоловікові.

3. Поклін шуби не строїт. (Лучаківський)

Варіант до попереднього.

Покора

1. Покора нікому не вадит. (Гнідковський)

Часом і вадить. Пор. Adalberg Pokora 1, 2.

2. Покора стіну пробиває. (Ількевич) … мур … (Нагуєвичі)

Погляд, що покорою можна осягнути найтяжчу ціль. Пор. Adalberg Pokora 3.

Покот

1. За покотом положити. (Нагуєвичі)

Положити рядом.