Покрасіти – Помана

Іван Франко

Покрасіти

1. Покрасіти не покрасіє, а подобріти подобріє, як схоче. (Лучаківський)

Говорять про дівку, яку віддають замуж.

2. Покрасіти не покрасіє, а поліпшіти може. (Мінчакевич) … а може поліпшіє. (Petruszewicz)

Варіант до попереднього.

Покрасніти

1. Покрасніти не покрасніє, а подобріти подобріє. (Ількевич)

Варіант до попереднього.

Покрова

1. До Покрови давали молока корови, а по Покрові пішло молоко в роги корові. (Березів)

Господарська приказка.

2. Покрова – покрий голова. (Яйківці)

Коло Покрови купують кучми для зимового убрання.

3. По Покрові на зажьен ни час іти. (Ю. Кміт)

Тоді всі поля стоять у стернях або заорані.

4. По Покрові нема що пасти корові. (Літиня)

В жовтні дні звичайно холодні, а часом буває сніг і худоба перестає ходити на пасовиська.

5. По Покрові паси і на глові. (Мшанець)

Для вигону худоби тоді нема границі, бо вже все збіжжя зібрано з поля.

6. По Покрові пішло молоко в роги корові. (Лучаківський)

Варіант до ч. 1.

7. Пресвятая Покровойко, покрий мою головойку, яков таков сітянков, няй зістану християнков. (Мшанець) … яков таков онучею, най ся дівков не мучьию. (Коломия) … хоч ганчіркою, щоби не зістала дівкою. (Літиня)

Примівка дівки, що рада вийти заміж перед Покровою (свято Покрови дня 1 жовтня), бо швидко по тім (дня 11 жовтня) починається Пилипів піст. [Якась помилка у І. Франка, бо Пилипівський піст починається 14 чи 15 листопада, отже 1.5 місяці після Покрови, не швидко. – М. Ж., 25.05.2021 р.]

8. Свята Покрова бабине свято. (Тяглів)

Від Покрови починають поля вкриватися тоненькою, густою верствою павутини, що називається «бабське літо».

9. Хто лежит у Покрові, той на весні продає по корові. (Уриче)

Покрова – термін закінчення осінних робіт, яких занедбання потягає великі страти в господарстві.

10. Хто сіє по Покрові, не має що дати корові. (Ількевич)

По Покрові сівба озимини вже запізнена.

Покрохмалитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Ото сьи покрохмалили! (Винники)

Попилися. Про одного кажеться: ото сьи вкрохмалив! А про двох або більше: покрохмалилися.

Покута

1. Відбув свою покуту вер’ землі святої. (Лолин)

Говорив про себе многострадальний чоловік.

Пола

1. Вдарив сі по полах руками. (Нагуєвичі)

Знак розпуки або наглої втрати.

2. Від нього поли вріж, а втікай. (Нагуєвичі)

Говорять про лихого, напасливого чоловіка. Пор. Носович с. 449.

3. Добрі поли по при себе мати. (Гнідковський)

Не треба ніколи занадто щедритися.

4. Задер поли, а х– голий. (Дрогобич)

Говорить про такого, що бридучи по глибокім болоті, задирає високо поли кожуха або полотнянки.

5. Лиш дві поли має, тай тих коло себе не тримає. (Голгочі)

Про розлейбаного або марнотратного чоловіка.

6. Поли вріж, а від біди утікай. (Стежниця)

Варіант до ч. 2.

7. Поли попідпинати. (Гнідковський)

Жінки, ідучи до міста або до церкви, підпинають поли своїх довгих кафтанів поза крайку в поясі.

8. Урізати полу від кого. (Гнідковський)

Збутися напасті.

Полазник

1. А куш, бідо, до хиж за полазника! (Мшанець)

Примовляють жартливо до лошати, ведучи його рано в день Воведенія до хати за полазника. Полазник диви І, Воведеніє ч. 2.

2. Взяв собі біду на полазника. (Мшанець)

Буде мати кепський рік.

3. Я мав кирявого полазника. (Мшанець)

Кирявий – хирявий, хоровитий, нещасливий.

Поламати [У І. Ф. – Поломати]

1. Поломаю палицю на тобі. (Ю. Кміт)

Погроза.

Поле

1. Вивів його в поле. (Ількевич)

Вивести в поле значить ошукати, одурити. Пор. Adalberg Pole 16.

2. Мене в поле не віведеш. (Снятин)

Мене не здуриш.

3. Не поле кормит, а нива. (Гнідковський)

Різниця між загалом господарської землі, отже ж ріллею і сіножатями, і тою частиною, що родить хліб.

4. Ни мя в поле не пущай, ни мя дома не лишай: в дома горці покажу, а в поли шкоду зробю. (Гусне)

Примівка про непотрібну, збиточну людину.

5. Пішло поле в ліс. (Ількевич)

Мова про так звані антібітерні грунти, т. зн. селянські поля, забрані панами і засаджені лісом.

6. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний. (Гнідковський)

В полі голос розходиться без луни, а в лісі лунає. Пор. Adalberg Pole 10. (Pole ma oczy a las uszy).

7. Поле в полю, а біда дома. (Лучаківський)

Поле від полоти, про бідну жінку.

8. Поля чверть, а без хліба смерть. (Мшанець)

Порядний господар давніше сидів на «цілім» грунті, що виносив 12 – 16 моргів; чвертовий господар уважався вже бідним.

9. Тай того польи на заячий скік. (Нагуєвичі)

Про малопольове господарство або про халупника, що має лиш городець коло хати.

Полетіли

[Доповнення 1910 р.] 1. Полетів на-в-напроцапи. (Нагуєвичі)

Побіг наосліп.

[Доповнення 1910 р.] 2. Полетів як дурний з вонучков. (Вербовець)

Побіг сам, не знаючи чого і куди.

Полика

1. Бодай ти полики не стало! (Нагуєвичі)

Прокляття; полика – слід.

2. Вже по нім і полики в селі не стало. (Борислав)

Пропав із села, зруйновано його осідок.

Полин

[Доповнення 1910 р.] 1. Гирке як полин. (Нагуєвичі)

Говорять про прикру страву або про гірке життя. Пор. Giusti 363.

Полиця

1. Я під полицю, вно там має свою столицю. (Мшанець)

Про щось лихе. Натяк на оповідання, пор. М. Зубрицький. Народний календар (Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, с. 56).

Поліно

1. Полінами когось заметати. (Нагуєвичі)

Наробити йому клопотів.

2. Схилився по поліно, та стовк собі коліно. (Ількевич)

Приказка про нещасливе схилення.

[Доповнення 1910 р.] 3. З єдного поліна огню не розложиш. (Нагуєвичі)

Воно само одно не буде горіти. Пор. Giusti 346.

Політика

1. Де богато політики, там щирості мало. (Лучаківський)

Політикою в згірднім значенні називають усяке крутійство або пусту бесіду.

2. Не знає політики. (Нагуєвичі)

Не знає звичайних форм товариського поводження. Пор. Adalberg Politykować 1.

3. Політика є укрита обмана. (Гнідковський)

Песимістичний погляд на фальшивість товариських форм. Пор. Adalberg Polityka 3.

4. «Що то політика?» – «Нещирість.» – «А шпекуляція що?» – «Циганство.» (Ількевич)

Рішучий вислів думок, виражених у ч. 1 і 3.

5. Як буде політика, то буде риль і мотика. (Яворів)

Значення неясне, щось немов мудрування.

Поліцай

1. І поліцай має маму. (Львів)

Жартлива репліка на те, коли хтось признає себе бідною сиротою без батька і матері.

Полова

1. Він ни половов годований. (Kolberg Pokucie)

Виріс у достатку.

2. З полови бич не буде. (Гнідковський)

Про невідповідний матеріал для якогось діла.

3. Куцю, куцю до полови, вовки би ті розпороли! (Нагуєвичі)

Жартливе передразнення кликання свиней до корита.

4. Сип полову на вітер, то ти в очи натрісе. (Ценів)

Це діється звичайно при віянні збіжжя. Пор. Adalberg Plewa 2.

5. Хто з половою змішає ся, того свині з’їдят. (Лучаківський)

Хто сам себе упідлює, тим гордують. Пор. Wander ІІ, Kleien 1; Čelakovský 40; Славейков І, 241, 311.

6. Що мені по полові, коли нема зерна? (Сороки)

Сама полова не дає ніякої поживи, окрім хіба для свиней.

[Доповнення 1910 р.] 7. Не лізь у полову, не з’їдят тя свині. (Балигород)

Пор. т. ІІ, Полова 5.

Половина

1. Хто половину дає, той купець буває. (Лучаківський)

При торгах на ярмарці селяни звичайно дають половину того, що зажадає купець, а потому помалу, ідуть вгору. Пор. Wander ІІ, Kaufen 77.

Половиця

1. Половиця дурниця, треба дати, що годит ся. (М. Яцків)

Говорить купець до того, що торгується й дав лише половину ціни.

Положення [У І. Ф. – Положенє]

1. Ба ви якого положеня? Ци так з панського, ци з хлопського ? (Янів)

Положення – стан, суспільне становище або рід.

Положити

1. Положити лоском. (Нагуєвичі)

Положити плазом, прибити до землі. Говорять про збіжжя, прибите сльотою до землі. Пор. Даль І, 310.

2. Положьи ся, з тов бідов мож спати. (Ю. Кміт)

Ще невелика біда, коли з нею можна спати.

3. Як си положит спйичник під голову, то буде спати. (Тиханя – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Спячник – якесь зілля.

[Доповнення 1910 р.] 4. Положіт, положіт! (Львів)

Жінка схилилися, бо їй привиділося, що на землі лежить щось таке, що можна підняти. Чоловік, що надійшов проти неї і бачив, як вона схилилася, а потім знов підняла руку не знайшовши нічого, скрикнув до неї жартливо: «Положіт, положіт!»

Полокати

1. Полокати чиї кости. (Борислав)

Обмовляти кого.

Полон

1. Полон з усіх сторон. (Нагуєвичі)

Говорять про багатий урожай. Полоном називають також великі громади дрібних, білих черв’ячків, що довгим рядом тягнуться по лісі в сльотаве літо. Побачити такий полон значить щастя, багатство.

Полонина

1. Був бим і на полонині, коби добре було мині. (Лімна)

Міг би жити зовсім далеко від людей, аби лише мався добре.

Полотно

1. Збілів як полотно. (Ю. Кміт)

Зі страху або з хвороби.

2. Полотно як лепусина. (Нагуєвичі)

Полотно тонке і слабе, що розлазиться під пальцями.

3. Полотно як луб. (Нагуєвичі)

Полотно грубе, міцне.

4. Ци ни маєте полотна зрібного, завити нибощика бідного? Вже три роки, як умер нибощик на вроки, тай ще голий лижит. (Пужники)

Жартливе оповідання про вдову по біднім чоловіці. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 62.

Полоть

1. Пілтя ніхто не мастить. (Ількевич)

Полоть називається бік вепрової туші з ребрами, м’ясом і солониною.

Полудне

1. Тогди полудне, як черево схудне. (Жураки)

Коли хочеться їсти.

Полукіпок

1. Полукіпок у сім гранок. (Котузів)

Дуже штудерний полукіпок, бо звичайно кладуть полукіпки в п’ять або шість гранок.

Полумацьок

[Доповнення 1910 р.] 1. Свій полумацьок святив би ся, а купчий не снив би ся! (Мшанець)

Домашній полумацьок, або чвертка; купчий, яким жиди в крамах міряють. (М. Зубрицький).

Полюдіти

1. Коби полюділа, а покрасіє. (Kolberg Pokucie)

Про дівчину, що доходить до людей, то значить до дозрілих літ.

2. Як полюдіє, то й пофайніє. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 1.

Поляк

1. Мудрий поляк по шкоді: коли коня вкрали, тогди стайню замикає. (Гнідковський)

Подібним способой кепкували із необережності різних народів. Пор. Erasm с. 23, 421; Accepto damno ianuam claudere; Malo accepto stultus sapit; Rebus peractis et Cleon Prometheus, с. 636; Osm. 181; Bebel 543: Claudere stabulum post equorum amissionem; Sero seram ponis stabulis, post furta latronis; Adalberg Polak 35.

2. поляк і заяць, то все їдно. (Угрин. Городок))

Про полохливість поляків.

3. Поляка на світі не було, він сє з русина народив. (Буданів)

Погляд на те, що перекиньчиків більше ніж родовитих поляків.

4. Поляки співають: «Najświętsza Matko, suń się za nami!» Або: «Najśw. Matko, mur się zawalił!» (Кнігинин Р.)

Передразнюють слова польської літанії: «Najświętsza Matko, módl się za nami».

5. Сидит поляк за корчем тай їсть г-о копачем. Прийшов русин, каже: фе! Поляк каже: давай ще! (Лисець)

Жартлива примівка про ненаситність поляка.

6. Який я поляк? З москалями не бив ся! (Белз)

Після повстання 1863 р. уважалося честю для кожного поляка, що він бився з москалями. Не битися з москалями значило не бути польським патріотом.

[Доповнення 1910 р.] 7. Нема в поляка справедливості, у жида правди, а в цигана богацтва. (Тростянець)

Характеритика різних народностей.

Полька

[Доповнення 1910 р.] 1. Полька не напише по-руськи, аби їй руки обтєв. (Криворівня)

Народний погляд на нетолеранцію польок на урядових становищах учительок, або поштарок.

Польський

1. Польський міст, німецький піст, турецьке набоженство, то все блазенство. (Головацький Збірки) … а жидівське г-но – всьо єдно. (Гнідковський) … лютерський піст, німецьке … вшитко … (Старий Самбір)

Гумористичне порівняння різних непутящих речей. Пор. Bebel 43; Adalberg Polski 7.

2. Польські гостинці, а німецкі пости, а жидівске набоженство – то всьо блазенство. (Невід.)

Варіант до попереднього ч.

3. Сохрани Боже від польського моста, від калуського батога і від галицької справи! (Головацький Збірки) … від скалатського болота, від панської карности і від людської ненависти. (Вікно)

Порівняння різнорідних лих. Пор. Adalberg Polski 14.

4. Який польський міст? На міст чотирма кіньми, а з моста на голову. (Головацький Збірки)

Кепкують із польського моста, в якім звичайно бували лігарі, а не було поперечних делин.

5. Як коло польського Різдва, так коло польського Петра; як коло руського Різдва, так коло руського Петра. (Добросин)

Метеорологічна характеристика різниць календарів григоріанського від юліанського.

Польща

1. Ого, зараз видно, що ту нема крільи в Польщи! (Нагуєвичі)

Окрик, коли хто входить у хату, в якій панує безладдя, бо діти були полишені без дозору.

2. Якої Польщі ви мині тут наробили? (Сколє)

Якого неладу, клопоту.

3. Як Польща знов настане, тогди Марія Тереса з пекла вийде. (Ясениця Сільна)

Вірування шляхтичів загонових.

Помагайбіг

1. Був у млині, дав помагайбіг свині. (Криворівня)

Говорять про такого, хто йдучи попри чоловіка не скаже йому помагайбіг.

2. Впала раз – кажу: то допіро «помагайбіг»; впала другий – то «дай Боже здоров’я»; впала третий – «в Тройци Бог пробуває!» (Львів)

Жартливе оповідання про жінку, що на улиці покритій ожеледою три рази впала на тім самім місці.

3. «Помагайбіг!» – «Богдай здоров!» (Ількевич)

Формула привітання, коли два стрічаються при одній роботі.

4. «Помагай Біг, Гриню!» – «Копаю, паночку, глину.» – «Взни мі в ср-у, Гриню!» – «Буде ми, паноньку, на всю зиму.» (Лолин)

Гумористична передача розмови пана з глухим Гринем.

5. «Помагайбіг!» – «Бог дай здоров’є.» – «А де йдеш?» – «До ліса.» – «По що?» – «По кий.» – «По який?» – «По дубовий.» – «На що?» – «На біяк.» – «Буде з тебе так і так.» (Малківці)

Жартлива розмова.

6. «Помагайбіг, Гриню!» – «Копаю, пане, глину.» (Ількевич)

Недоладна відповідь на поздоровлення. Варіант до ч. 4.

7. Яке «Помагай біг», таке «Дай Боже щастя!» (Сілець Беньків) … подайбіг … (Княждвір)

Яке привітання, така відповідь. Пор. Симони 2242.

8. Який «помагайбіг», такий «бодай здоров». (Лев, Ількевич) Яке … таке … (Petruszewicz) Який … таке … (Красноїлля)

Варіанти до попереднього числа. Пор. Muka 1468.

Помагати

1. Помагаєш ми з гори віз тягнути. (Гнідковський)

Поміч зовсім зайва, бо віз з гори котиться й сам. Пор. Wander ІІ, Helfen 141.

2. Помагає, як мертвому кадило. (Ількевич)

Про бабські ліки. Пор. Wander ІІ Helfen 134, 135.

3. Помагай, а не руш! (Лучаківський)

Жартують. із такого, що помагає незручно.

4. Помагай з голоду вмирати. (Нагуєвичі)

Говорив бідний чоловік до другого такого ж. Пор. Славейков І, с. 115.

5. Помагай собі, Бог тобі поможе. (Ількевич)

Заохота до життєвої енергії. Пор. Le Roux I, 12; Wander ІІ, Helfen 47, 57.

6. Помагайте мовчати. (Ценів)

Жартують із балакучого чоловіка.

7. Помагайте сідати. (Нагуєвичі)

Жартом до такого, що входить до хати, де сидить численна компанія.

8. Се так помагає, як бабі кадило. (Невід.) Це таке помогло … (Орелець)

Гумористичні варіанти до ч. 2.

9. То так помагає, як сухі г-ці попіл. (Печеніжин)

Не помагає нічого.

Помазати

1. Не помажеш – не поїдеш. (Ількевич) Як помастиш, то поїдеш. (Сілець Беньків)

Буквально про віз, а образово про всяку протекцію. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Gehen 45.

Помалу

1. Помаленьку і стару зловимо. (Ценів)

Варіант до Поводи ч. 1.

2. Помалу бояри, помалу, бо се буде молодий гнівати. (Пужники)

Натяк на анекдот. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 52.

3. Помалу йди, ніхто ті ни гонит. (Нагуєвичі) … за тобов не біжит. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто йде занадто скоро. Пор. Wander І, Gemach 24;

Помана

1. Помана го до мене занесла. (Бірки Великі)

Нечиста сила.

2. То якась помана, не чоловік. (Нагуєвичі)

Про злого, облудного чоловіка.