Свинячий – Свірж

Іван Франко

Свинячий

1. Свиньичов стежков пішов. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що зосвинився, змарнувався.

Свистати

1. Будеш небоже тонко свистати. (Нагуєвичі)

Будеш у якійсь біді, у клопоті.

2. Вже він тонко свище. (Нагуєвичі)

Говорять про збіднілого, збанкрутованого чоловіка.

3. Він лиш свиснув коньом. (Нагуєвичі)

Поїхав швидко.

4. Не стане свистане за співане. (Нагуєвичі)

Менше вартне не стоїть того, що більше вартне.

5. Свиснув го поза вуха. (Нагуєвичі)

Ударив в лице.

6. Свиснуло, ги з бузька вилетіло. (Підгірки)

Виср-ся швидко, одним кавалком.

7. Свищи попе в кужівку, коли-сь утратив жінку. (Petruszewicz)

Говорять про попа вдівця. Пор. т. II, Кужівка 1.

8. Свищі тепер, єгомость, у палці. (Kolberg Pokucie)

Натяк на якийсь невідомий анекдот.

9. Тот уже в смерековий лист свище. (Сенечів)

Говорять про якесь недоладне діло; смерека не має листя, лише шпильки.

10. Як ти свисну, то ти очи вилізут. (Нагуєвичі)

Свиснути тут у значенні вдарити в лице.

Свистак

1. О, то ще свистак! (Львів)

Говорять про марнотратника, легкодуха.

Свистало

1. Може бись замінєв свистало за дристало? (Буданів)

Приговорюють хлопцям, що ходять та свищуть по вулицях.

Свистіль

1. І за свистіль не стоїть сеє. (Гнідковський)

Свистіль – порожний або хробачливий горіх. Пор. Wander II, Haselnuss 7; ІІІ, Nuss 81.

Свідер

1. Який свідер, така діра. (Лімна)

Свідер – полонізм замість сверлик.

Свідім

1. На людськім свідомі то ся робило. (Лімна)

При посторонних свідках, за відомістю більшої громади.

2. Я того не свідім. (Нагуєвичі)

Не знаю про це.

[Доповнення 1910 р.] 3. Я в тім не свідім. (Криворівня)

Я про це не знаю.

Свідок

1. Свідка бют як дідька. (Яворів)

Свідка, що пошкодив іншому своїм свідоцтвом, не раз побивають після процесу.

2. У свідка очи як у дідька. (Ількевич) … ген в дідька. (Комарно)

Свідок звичайно оповідає більше або менше або не так, як бачив, значить: на одного свідка ніколи не можна спуститися.

3. Хто хоче свідком бути, треба хрестик лизнути. (Ількевич)

Перед зложенням свідоцтва в часі процесу свідка приводять до присяги, давніше заставляли цілувати хрест.

Свідомий

1. А чи не свідомий ти того? (Котузів)

Чи не знаєш ти це?

Свідчити

1. Засвідчив єм сі людьми. (Нагуєвичі)

Запевнив собі свідоцтво щодо якогось факту.

2. Людьми сі свідчу, Богом сі клину. (Нагуєвичі)

Популярно висловлений подвійний принцип процесу, що полягає з одного боку на свідоцтвах посторонніх людей, а з другого боку на власнім визнанню інтересованого, ствердженім присягою.

3. Свідчити кому щось. (Нагуєвичі)

Робити комусь вигоду, обслугувати його.

Свій

1. Аби своє, а не взяте. (Добросин)

Говорить чесний чоловік, що волить перестати на своїм, хоч на малім, ніж попастися чужим добром. Пор. Adalberg Swój 1.

2. Бодай свого не мав, хто чужого не хоче! (Лучаківський)

Жартливе прокляття, а все-таки остільки правдиве, що ніякий чоловік без продукту чужої праці не може вижити.

3. Будемо свої. (Нагуєвичі)

Будемо свояками, поберемося або посватаємося. Пор. Носович с. 423.

4. Вийду я з ним на своє. (Отиневичі)

Зведу з ним рахунки, доб’юся від нього чогось.

5. Де будь, там будь, а свого не гудь. (Яворів)

Своє зароблене чоловік не повинен легковажити ані ганити.

6. Де ся свої бют, чужий не мішайся. (Львів)

Свої поб’ються і погодяться, а чужий дістане з обох боків. Пор. Симони 2231.

7. Добре то кажут: свій свому по неволи брат. (Яворів)

Свій свому в першій лінії обов’язаний помагати. Пор. Adalberg Swój 43 Носович с. 424; Симони 2106; Даль II, 118. 353.

8. За своє треба битися. (Ю. Кміт)

Чоловік обов’язаний обстоювати за своїм правом. Пор. Даль II, 132.

9. З ним не вийдеш на своє. (Нагуєвичі)

Не дійдеш до ладу, не виграєш справи.

10. Йому твого не треба, має свого аж надто. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось не хоче мішатися в чужі клопоти.

11. Кожний на своє коло воду тягне. (Кобаки)

Кожний працює на свою користь. Пор. т. II, Колесо 6; Wander II, Jeder 1; Славейков ІІ, 150.

12. Кождий своє май і о себе дбай. (Комарно)

Принцип егоїзму, що творить основу права власності.

13. Кожному своє миле. (Нагуєвичі)

Кожний любить те, що його власне. Пор. Osm. 443; Даль II, 115, 116.

14. Ліпша своя хатка, як чужа палатка. (Замулинці)

Ліпший свій хоч скромний добробут, ніж чуже багатство.

15. Ліпший свого гнів, ніж чужого ласка. (Зазулинці)

Свій хоч посердиться, то все-таки перепроситься, а чужого ласка може бути завсігди зрадлива.

16. Лутша своя сірачина, як чужа сурдутина. (Кобаки)

Чоловік чує себе задоволеним у своїй скромній одежі відповідно до його стану і не бажає чужої, хоч би найпоказнішої.

17. Маю свою біду дос. (Тиханя)

Незвичайний з граматичного погляду вислів замість: маю своєї біди досить.

18. Меже двома своїми сокира загинула. (Ількевич)

Говорять про крадіж, що сталася між двома близькими приятелями, доконана одним у другого.

19. Ми собі щось своє. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до чоловіка, догадуючися, що вони оба якісь свояки.

20. Мушу дійти свого, хоць бим мав і головов наложити. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік упертий в обороні свого права.

21. Навіть кілочка свого не має. (Буданів)

Говорять про бідного, безхатного чоловіка.

22. Ой, вмирай, а в свій горнец зазирай. (Миколаїв над Дністром)

Говорить чоловік, що бажає до смерті не позбутися своєї власності.

23. Пильнуй свого, не кожуха мого. (Зазулинці)

Дбай про своє, а не мішайся в чужі діла. Пор. Adalberg Pilnować 9; Swój 29.

24. Пізнав свій свого. (Залісє)

Порозумілися двоє людей на якімось нечеснім ділі. Пор. Adalberg Swój 40.

25. Поставити на своїм. (Нагуєвичі)

Дійти до своєї мети, осягнути свою ціль.

26. Роздай своє та йди чужого просити. (Нагуєвичі)

Говорить старий батько, якому радять роздати весь маєток дітям, а він не хоче того зробити.

27. Свій борщ хоть не солений, ліпший ніж чужа юшка. (Гнідковський)

Своя страва, хоч плоха, ліпше ситить, як набута неправдою.

28. Свій за своїм як ни заплачи, то бодай сє скривит. (Буданів)

Між свояками все більше симпатії і співчутя, як між чужими. Пор. Adalberg Dopelnienia, Swój 53.

29. Свій зі свого як би міг, то би шкіру здер. (Комарно)

Говорять з докором про самолюбного чоловіка, що кривдить своїх свояків.

30. Свій мені не милий, а при мні го не бий. (Ількевич) … ми ни … мині го ни бий. (Іванівці К.)

Свояк обстає за свояком, хоч немилим собі супроти чужої напасті. Пор. т. ІІ, Милий 8.

31. Свій не свій, не лізь в город. (Ількевич)

Навіть найближчий свояк не має права самовільно робити шкоду своякові.

32. Свій пес найгірше кусає. (Тростянець)

Найближчий свояк може найтяжче покривдити свояка.

33. Свій свого знає. (Теребовля)

Свояк про свояка знає більше як про посторонніх людей. Пор. Носович с. 423; Adalberg Swój 50.

34. Свій свого тєгне з болота сухого. (Миколаїв над Дністром)

Свояк свояка рятує в потребі.

35. Свій свому завсігди рад. (Ількевич)

Свояк волить бачити свояка в добрі, як у нещасті. Пор. Adalberg Swój 45.

36. Свій свому паленичку спік. (Гнідковський)

Зробив йому якусь немилу прислугу.

37. Свій усе до свого. (Нагуєвичі)

Свояк до свояка найрадше удається у всякій потребі. Пор. Krumbacher 15; Adalberg Swój 37.

38. Свій хоть не заплаче, то ся скривить; хоть ся не скривить, то не висміє. (Ількевич)

Просторіший варіант до ч. 28.

39. Свій хоть не милий, при мні го не бий. (Гнідковський)

Варіант до ч. 30.

40. Свій як не заплаче, то бодай скривит сі, а чужий і ни подивит сі. (Яворів)

Свояк у нещасті хоч не поможе, то бодай спочуває, а чужий відвертається.

41. Свій як упече, то в саме боляче. (Гнідковський)

Свояк своякові може найтяжче докучити.

42. Своє бери, а чужого не кини. (Жабє)

Своїм розпоряжай як хочеш, а чужого не руш. Кинути замість кивнути, рушити.

43. Своє взяв тай прав. (Ількевич)

Говорить чоловік, що відібрав від іншого свою річ, неправно забрану.

44. Своє миле, хоть зогниле. (Нагуєвичі)

Своє власне, хоч менше добре від чужого, миліше як чуже. Пор. Симони II, 120.

45. Своє не видить під носом, а чуже видить під лісом. (Ількевич)

Своїх хиб чоловік звичайно не бачить, а на чужі звертає найпильнішу увагу.

46. Своє піде і за кулаком, а чуже не піде й за калачом. (Лучаківський)

Говорить батько родині, що по старій традиції може присилувати до чогось свою дитину, а чужої не може.

47. Своє святоє, а чуже найсвятійше. (Ількевич)

Висловлюється почуття справедливості, що чужу власність треба більше шанувати, як свою.

48. Своє то піде й за кулаком, а чуже й за калачом не хоче. (Бордуляки)

Варіант до ч. 46.

49. Свої в кут, як гості сут. (Креховичі)

В присутності гостей найближча родина і челядь господаря усувається на бік.

50. Своя губа ближча. (Гнідковський)

В однакій потребі чоловік помагає швидше собі, ніж другому.

51. Своя піч найліпше гріє. (Гнідковський)

У своїм добрі чоловік найбільше задоволений.

52. Своя покришка, своя хвата. (Стоянів)

Свою покришку в кожній хвилі положиш і здіймеш.

53. Своя хата, своя правда, а комірщина гірка. (Сороки)

Господар має більше права у своїй хаті, як комірник у чужій.

54. Тадже ми си щось своє. (Нагуєвичі) … гей ніби … (Нагуєвичі)

Говорять люди, що по якійсь неприємній пригоді пізнають себе ближче.

55. Ти своє, а він своє. (Нагуєвичі)

Говорять про суперечку двох таких, що не можуть погодитися на щось одне.

56. «Ти чий?» – «Я сам свій, а ти мій дурень.» (Снятин)

Питання: ти чий? містить в собі певну зневагу, бо основане на панщизняних традиціях, що кожний селянин був власністю якогось пана.

57. Хоть єсь свій, а в горох не лізь. (Ясениця Сільна)

Варіант до ч. 29.

58. Хто свій хліб має, той їсти не просит. (Darowski)

Бо може наїстися в кожній хвилі своїм власним хлібом.

59. Хто своє носит, чужого не просит. (Лучаківський)

Задовольняється своїм. Пор. Adalberg Swój 18; Носович с. 459.

60. Шо ни своє, того ни рушьий. (Kolberg Pokucie)

Не своє замість чуже. Пор. Adalberg Cudze 9, 10.

61. Штири мили бігай, у чужого видри, а свому дай. (Миколаїв над Дністром)

Злодійська етика.

62. Я свеї, ти свеї. (Нагуєвичі)

Ти мене не переконаеш, я тебе не переконаю. Пор. Adalberg Swój 4.

[Доповнення 1910 р.] 63. Кождий своє по свому говорит. (Нагуєвичі)

Своє діло кожному настільки близьке, що вміє про нього сказати все потрібне. Пор. латинське: In sua causa quisque disertus.

Свірж

1. «Де-сь був?» – «На Свержи.» – «Що-сь дістав, то держи.» (Коростів)

Мудрування до назви ріки Свірж, що впадає з лівого боку до Дністра.