Римар – Робак
Іван Франко
Римар
1. Римар – дідько би го в голову гримав! (Дрогобич)
Кляли якогось уприкреного римаря.
Ринський
1. Дай Боже сто римських! (Калуш)
Жартлива примівка замість: «Дай Боже здоров’я».
2. Ой кумонько, як би я ринський мала, я би сі питала, по чому Сороки. (Сороки)
Говорила бідна жінка, у якої кума хотіла позичити ринського.
Рипатися
1. Не рипайся так дуже, бо ся тебе ніхто не боїт. (Лучаківський)
Рипатися тут у значенні гороїжитися, відгрожуватися.
2. Рипає сі як на ср-чку. (Нагуєвичі)
Рипається тут у значенні бігає часто з хати на двір і з двору до хати.
3. Рипає сі як розвора. (Кутуз)
Розвора скрипить не раз під великим тягаром.
4. Рипай дверми, коли ти кажут. (Нагуєвичі)
Говорять слузі, що спротивлявся наказові господаря.
Рипіти
1. Рипит, як би з нього дідько душу тьиг. (Нагуєвичі) … скиру дер. (Нагуєвичі)
Про якийсь розпучливий крик.
Рискаль
1. Рискаль – отець ти маскаль. (Нагуєвичі)
Мудрування.
2. Рискаль тай лопата, то твоя вся заплата. (Нагуєвичі)
Говорить смерть до чоловіка.
Рити
1. Не будь тим, що риє. (Комарно)
Не будь свинею.
2. Рив би-с тото, що під плотом лишиш! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до такого, що риє під ним, інтригує проти нього.
3. Рив, доки жив, а по смерти його зарили. (Нагуєвичі)
Говорили про відомого в селі обмівника та процесовича.
4. Риє підо мнов, як свиньи в бульбі. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що підкопується під чоловіка і старається пошкодити йому. Пор. Славейков ІІ, 100.
5. Риє підо мнов, як тота кертиці. (Нагуєвичі)
Кертиця (Talpa europaea) риє підземні нори найрадше по городах і коло людських осель.
Рить
1. Чи хоч, щоб тя кінь ритьов забив? (Лолин)
Кепкують із слабосилого чоловіка, що пхався до коней. Рить, ср-а: ритьов забити – забити одним пердом.
Ричагів [У І. Ф. – Речогів]
1. У Речогові повісивсі хлоп на корові. (Миколаїв над Дністром)
– село коло Миколаєва.
Рів
1. А в рів ср-и, як нема своєї хати! (Petruszewicz)
Виганяють безхатного чоловіка.
Рівний
1. Всі смо в Бога рівні. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось вивищує себе над іншими.
Рівно
1. Не рівно Бог людьом ділит. (Нагуєвичі)
Одному дає більше, другому менше.
2. Рівно як утьив. (Нагуєвичі)
Про рівно вимірений грунт.
Рівня
1. Він не моя рівня. (Лучаківський)
Говорять про вік або про стан.
2. Знайде рівню рівня, як болото свиня. (Самбір)
Придасться свій до свого.
3. Знай сі рівня з рівнею. (Львів)
Приставай з рівними собі. Пор. Wander II, Jeder 97.
Рівняти
1. Бог порівнав кождого. (Косів)
Думка та сама, що в приказці: «Всі ми перед Богом рівні», тільки висловлена досить недокладно, бо Бог не творить людей рівними, а дає їм різні прикмети.
2. Порівняв гори з долинами, а багатах з убогими. (Ількевич)
Твердження в значенні неможливості: годі порівняти гори з долинами і бідних з багатими.
3. Рівнают го до мої жінки. (Снятин)
Прикладають, помовляють про якісь нечесні зносини з нею.
[Доповнення 1910 р.] 4. Не рівнай свині до коньи. (Вербовець)
Не рівняй лихого чоловіка з добрим.
Ріг
1. Від рогу до рогу – хто кого ошукає, то хвала Богу. (Ількевич)
Значення приказки від рогу до рогу неясне. Друга половина іронічна.
2. Піднести роги. (Гнідковський)
Загордіти, спаношитися.
3. Показав му роги. (Нагуєвичі)
Поставився до нього остро, в грізній поставі. Пор. Wander ІІ, Horn 40.
4. Притерти кому роги. (Львів)
Присмирити, вкоротити його пиху. Пор. Wander I, Abstossen 16; ІІ, Horn 43.
5. Роги мужови причепити. (Гнідковський)
Говорять про невірну жінку. Пор. Тимошенко 251.
6. Роги на себе поставити. (Гнідковський)
Значення неясне.
7. Як би мали роги, то би всіх поболи. (Ю. Кміт)
Про напасливих людей. «Поболи» від побости, поколоти.
Рід
1. Великого роду, а псього ходу. (Теребовля)
Говорять про підупалого чоловіка, що хвалиться своїм родом.
2. Виділа-м ся з родами. (Лолин)
Роди – ближчі і дальші свояки.
3. Він уже з роду такий. (Нагуєвичі)
Унаслідив по родичах певні визначні прикмети.
4. В нашім роді таке сі не находит. (Нагуєвичі)
Говорять про злочини або якісь погані діла.
5. Ми такого роду, жи пємо горівку, як воду. (Жидачів)
Хваляться люди, охочі до чарки.
6. Нема роду без вироду. (Ількевич)
Вироди – осібники, окалічені з природи або злочинні, трапляються в кожнім роді, але деяких бувають дідичні. Пор. Носович с. 178, 426; Дикарев 1137.
7. Ні роду, ні плоду. (Залісє)
Говорить безсімейний, самітній чоловік.
8. Рід як рід, коли ми смрід. (Гнідковський)
Значення не зовсім ясне, мабуть самі погані люди.
9. Родом кури чубаті. (Кобринський, Petruszewicz)
Деякі моральні або фізичні хиби родичів переходять дуже часто на дітей. Пор. Носович с. 421.
10. Роду без приводу: йик би зачьили бити, нікому би відньити. (Гринява) … зачьили … не було кому боронити. (Гринява)
Говорять про великий рід, якого традиція в Гуцульщині і загалом у горах держиться досі сильніше як на долах.
11. Такий його весь рід поганий. (Нагуєвичі)
Говорять про нечесного, напасливого чоловіка.
12. Так му на роду написано. (Коломия)
Таке його призначення, так мусіло з ним бути. Пор. Славейков II, 155.
13. Тілько мого роду й плоду. (Нагуєвичі)
Говорить мати про дочку одиначку.
14. То він уже з роду такий. (Нагуєвичі)
Цього не навчився, це у нього вроджене.
15. То в нього в роді так веде сі. (Нагуєвичі)
Говорять про сварливих, незгідливих людей, охочих до процесів.
16. Ще з нашого роду не було злого заводу. (Орелець)
Хваляться люди своїм чесним, статочним родом.
[Доповнення 1910 р.] 17. Бодай ти рід не в купі був! (Нагуєвичі)
Гумористичне прокляття. Великий рід дуже рідко коли живе в купі.
Рідкий
1. Зійшло на рідке. (Гнідковський)
Говорять про збіднілу родину.
2. На тобі, чоловіче, тото, що рідше та ліпше, а вже тото, що гуще та пуще, то я сама з’їм. (Ценів)
Жартлива примівка про жінку, що давала чоловікові гіршу страву, а сама з’їдала ліпшу.
3. Рідкий гість милий. (Гнідковський)
Він не надокучить.
4. Хоть рідкого, аби много. (Коломия)
Про чоловіка, неперебирчивого на страви.
[Доповнення 1910 р.] 5. Що рідше, то ліпше. (Львів)
Говорять про страву, іноді жартуючи, що вона дуже рідка. Пор. Giusti 18.
Рідко
1. А ср-в би-с рідше води, тонше волоса, а дальше ніж видиш! (Жовква)
Прокляття.
2. Куда рідко, туда дри! (Войнилів)
Утікай в напрямі найменшого опору, де найменше перешкоди. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 263.
3. Рідко посієш, рідко зійде. (Нагуєвичі)
Хліборобський досвід. Пор. Haller II, 13.
Ріжок
1. На ріжки піднимати. (Гнідковський)
Брати на себе щось понад свою силу.
2. Своїм ріжком сам сі вичешу. (Ясениця Сільна)
Рожок у значенні рогового гребеня.
Різати
1. А різала би ті, стругала би ті червінка! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Відрізати ся від кого. (Гнідковський)
Відокремитися, зірвати з ким зі стратою.
3. Мене би ся не дорізав. (Гнідковський)
Говорить худий, малокровний чоловік.
4. Не ріж мене без ножьи! (Нагуєвичі)
Можна різати й прикрими словами. Пор. Даль І, 155.
5. Різало би ті в печені! (Нагуєвичі)
Прокляття.
6. Хоть вріж, то не потече. (Ількевич)
Такий худий та засохлий. Не потече отже кров.
Різдво
1. Від Різдва до Йорданських свят не можна опихати, бо буде худоба храмати. (Лучаківський)
Народне вірування.
2. До Різдва то й зима, а по Різдві то й по зимі. (Кукизів)
Коло Різдва бувають найбільші морози.
3. Зелене Різдво, білий Великдень. (Львів)
Метеорологічна ворожба, що коли на Різдво буває тепло, то на Великдень, буде сніг. Пор. Wander V, Weihnachten 6; Čelakovský 456.
4. Іде не до Різдва, а до Великодня. (Нагуєвичі)
Іде не до зими, але до весни. Пор. Даль І, 162.
5. На Різдво обійде ся без паски, а про мак буде й так, а без олію не зімлію. (Ількевич)
Говорив чоловік чим-будь задоволений. На Різдво справді паски не печуть, а під час Різдвяних свят положена загальниця, отже обходяться без пісних страв, до яких належать страви з маком і олієм.
6. Не дивниця, що в Різдві метелиця. (Мшанець)
На те зимова пора.
7. Ни однако за далеко від Різдва до Великодні, як від Великодні до Різдва. (Kolberg Pokucie)
Від Різдва до Великодня далеко ближче.
8. Різдво яло би ся, а Великдень не снив би ся. (Ількевич)
Значення неясне. Був видно чоловік, якому на Різдво поталанило, а в часі Великодніх свят трафилося якесь лихо.
Різь
1. В мене нема такої різі. (Збараж)
Різь – різачка, хороба живота і кишок.
Рік
1. Вже третин рік, як пішов вік. (Нагуєвичі)
Як минулося добре, щасливе життя.
2. Дійшли му роки. (Мшанець)
Доріс приміром до асентерунку.
3. Йму роки коминами йдут. (Жидачів) … рік комином вийшов. (Жидачів)
Говорять про наймита, що зміняє часто службу.
4. Ідут роки за роками. (Нагуєвичі)
Минається людський вік. Пор. Wander ІІ, Jahr 217.
5. Кілько років, тілько віна. (Львів)
Чим старша дівка, тим більше віно треба дати за нею.
6. Минули вже тоти рокы, як торби оббивали бокы. (Дидьова)
Згадка про панщину та про тісні роки.
7. Пропали ті роки, що розпирали боки. (Голешів)
Минулися часи достатку.
8. Раз в рік Петра. (Тенів)
Раз до року трафляється якась особлива радість або прикрість.
9. Раз у рік колька в бік. (Угринів Горішний)
Про якусь прикрість, що рідко трафляється.
10. Рік ми зійшов, як з батога тріснув. (Львів)
Минув рік швидко або марно.
11. Рік не батогом тріснути. (Сороки)
В однім році чоловік може зазнати дуже багато доброго або й злого.
12. Рік не вік. (Гнідковський)
Говорять про нещасливо прожитий рік, потішаючи себе на будуще. Пор. Носович с. 421.
13. Рік не пальцьом перекивати. (Дрогобич)
Рік не легко прожити.
14. Роком день стає. (Гнідковський) … ми година … (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому дуже тяжко або нудно жити.
15. Сего року жито сівке. (Котузів)
Значення неясне, може занадто скоро дозріло і сиплеться з колоса.
16. Такі тепер стали роки: зима сі зими ймила. (Березів)
Про холодні роки з холодними, сльотавими веснами й літами.
17. Що рік, то прорік. (Нагуєвичі)
Говорять, коли у якійсь сім’ї щороку родиться дитина. Пор. Носович с. 473.
Ріка
[Доповнення 1910 р.] 1. Всі ріки до морьи йдут. (Нагуєвичі)
Звичайне спостереження. Пор. Giusti 249, 339.
Ріпа
1. Запалити кому ріпу на поли. (Гнідковський) … в городі. (Гнідковський) … на коліні. (Ясениця Сільна)
Не можна зробити йому ніякого збитка, ніякої шкоди.
2. Ще будеш суху ріпу їв. (Буданів)
Так ворожать перебирчивим.
[Доповнення 1910 р.] 3. На тім можна би ріпу сіяти. (Нагуєвичі)
Говорять про брудне людське тіло.
Річ
1. Добра то річ із-за чужого плечьи свої ноги попасти. (Нагуєвичі)
Ощадити собі роботи або ходу коштом чужої праці.
2. Коль не річ, то не їдж! (Постолівка)
Коли тобі не смакує.
3. Наша річ просити, ваша річ не йти. (Балигород)
Особливе правило приличності при запросинах на празник.
4. Не велика річ: не варила ніц. А про що? Бо не було що. (Яворів)
Говорила бідна господиня, жартуючи собі зі своєї біди.
5. Не річ наказати, треба показати. (Львів)
Приклад важніший від поучення. Пор. Muka 2478.
6. Оте мені річ! (Лучаківський)
Оце рація, це доказ або рада.
7. Річ му умкло. (Мшанець)
Занімило його, не міг сказати слова.
8. Та сама річ. (Броди)
Те саме сказано.
9. То головна річ. (Нагуєвичі)
Це найважніше.
10. То не моя річ. (Нагуєвичі)
Це мені байдуже, цього не зроблю.
11. Що не до речи, не кладім до печи. (Орелець)
Говорять про щось недоладне, що не йде до діла.
12. Що не річ, то не їдж. (Добросин)
Що не відповідне, того не роби або не говори. Варіант до ч. 2.
[Доповнення 1910 р.] 13. В тім то й річ. (Нагуєвичі)
В тім діло, про це мова.
[Доповнення 1910 р.] 14. Кожда річ має свою міру. (Львів)
В кожнім ділі треба знати міру. Пор. Giusti 317.
[Доповнення 1910 р.] 15. Не витримана річ із тобов. (Нагуєвичі)
Годі видержати. Говорять незносному чоловікові.
Робак
1. Я такий робак, що ще й не подумаю, а вже зробю. (Ценів)
Жартував сам із себе нерозважний чоловік.