Рахман – Рим

Іван Франко

Рахман

1. Постимо як рахмане. (Ількевич)

Рахмани – таємничий народ, що жиє десь за горами і за морями і визначається святістю свого життя. Постити як рахмани значить: не їсти нічого м’ясного ані молочного.

2. Пощу як рахман. (Мшанець)

Одинична форма попередньої приповідки.

3. Рахмани жиют під землев. (Мшанець, Орелець)

Народне вірування.

4. Рахмани постят цілий рік, а на Великдень тече їм молочна ріка. (Мшанець)

Народне вірування.

5. То не чоловік, а рахманин. (Гринява)

«То такі люде за третизнов землев – поясняв гуцул, – дуже добрі. Йик до них від нас доплине шкаралуща з єйце, а він то знайде, то зараз та шкаралуща стане повна, а вони всі тим яйцем обділяться, тай ще повне лишится».

Рахманський Великдень

1. На Рахманський Великдень годит ся сіяти васильок, то буде пахучий. (Орелець)

Народне вірування. Пор. Етнографічний збірник V, 208.

2. На Рахманський Великдень коли приложити вухо до землі і прислухатися добре, то можна почути голос дзвонів; то Рахмани святкуют. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Пор. Етнографічний збірник V, 209.

3. Сего би ждати аж до Рахманського Великодня. (Гнідковський)

Рахманський Великдень випадає на п’яту неділю по Великодні (Преполовеніє). Пор. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 46.

Рахуба

1. Рахуби повні губи, а мошонка порожна. (Гнідковський)

Про чоловіка, що маючи малі грошеві засоби, числить на великі інтереси.

Рахувати

1. Порахуй си зуби, ніж міні маєш роки рахувати. (Нагуєвичі)

Говорить стара баба, яку хтось допитує про те, кілько їй літ. Пор. Носович с. 406.

2. Раховані вівці вовк бере. (Petruszewicz)

Мабуть натяк на те, що само рахування живого товару або живих людей уважалося колись гріхом. Пор. І, Вівця ч. 15; Тимошенко 165; Славейков І, 85: Даль І, 31; Liblinský 80. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 96.

3. Рахувавши сир, масло, то й пирогів не їсти. (Petruszewicz) Рахувати … (Залісє) [Доповнення 1910 р.] Як би став рахувати сир і масло, то би й пирогів не їв. (Ілинці)

При консумційних предметах звичайно не дбається так дуже про їх кошт, аби тільки продукт був добрий.

4. Рахуй свої зуби, не мої роки. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 1.

5. Та як би рахував сир тай масло, то би ніколи пирогів не їв. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 3.

6. То йому всьо буде пораховано. (Нагуєвичі)

Говорять про злого чоловіка, який безкарно кривдить інших: колись сповниться міра його кривд.

7. Як би ти собі рахувала? (Ю. Кміт)

Як ти собі про це думаєш?

Рація

1. Рація рацієв, а шкода шкодов. (Ількевич)

Говорять, коли хтось різними доказами виправдує нанесену шкоду.

Рацьки

1. Рацьки долізу, як пішки не дійду. (Нагуєвичі)

Долізу на руках і ногах.

Рачки

1. Ще ти рачки до мене прилізеш. (Богородчани)

Окалічієш на ноги.

Рвати

1. Аж на собі волосся рву. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік доведений чимось до розпуки. Пор. Даль І, 120, 388.

Рватися

1. Рвет ся, як дурний до образа. (Теребовля)

Дурному або дитині забагається не раз образка зі стіни.

2. Рву ся до хати, ги би ту мід бив. (Ю. Кміт)

Чоловіка тягне до його хати мов до чогось ліпшого.

Ребро

1. Я тобі зараз ребра порахую. (Коломия)

Наб’ю тебе. Пор. Wander III, Rippe 26.

[Доповнення 1910 р.] 2. Можна му всі ребра порахувати. (Нагуєвичі)

Такий худий, сухий, сухоребрий.

Ревти

1. Вже той реве, що воли й горови бере. (Липовиця)

Колись карали за те, як хто в неділю не йшов до церкви і забирали за кару воли або корови. Отже почувши голос церковного дзвону в неділю перелякані селяни говорили: Вже й реве і т. д. Пор. Молот с. 259; Рускій сіон 1878 р. ч. 12, с. 387.

[Доповнення 1910 р.] 2. Реве як віл. (Нагуєвичі)

Про голосний крик. Пор. Giusti 368.

Рекрут

1. З тебе так буде рекрут, як з рака вогер. (Кнігинин Р.)

Говорять про малорослого і слабосилого парубка.

Рекрутський

1. Рекрутське вухо. (Львів)

Лайка на недотепного рекрута.

Ректи

1. Не рікши му ліпше. (Лучаківський, Гнідковський)

Оговорюються, сказавши про когось лихе слово.

2. Речи, та не втечи. (Гнідковський)

Стій на своїм слові.

Ремесло

1. Найліпше ремесло – леміш та чересло. (Лучаківський) Нема то… як … (Ількевич)

Вищість хліборобських знарядів над іншими.

2. Ремесло – золоте дно. (Львів)

Воно несе певний дохід. Пор. Liblinský 91.

Ремінь

1. Затьигай ремінь на великопісну прьижку. (Нагуєвичі)

У великий піст чоловік звичайно худне і мусить оперізуватися на найдальшу дірку.

2. Проміняв ремінець на личко. (Ількевич)

Про некорисну заміну.

Ремісник [У І. Ф. – Ремесник]

1. Кождий ремесник, а особливо швець, мусит брехати. (Бібрка)

Життєва практика.

2. Ремісник – завів козу в лабузник. (Коломия)

Насміх над чоловіком, що видає себе за якогось ремісника.

3. Ремісник: старі коцюбки направляє, а до нових то майстра наймає. (Пужники)

Жартливе оповідання. Пор. Етнографічний збірник VI, 184.

4. У ремесника золота рука. (Гнідковський)

Він черпає з неї весь свій дохід.

5. Що ми то за ремісник – цупнак! (Комарно)

Цупнаками називають у Комарні оліярників, що вибивають олій льняного або коніпного сімені, від гучного цупання.

Ремя

1. Лиш ремйи єдно з нього сі лишило. (Нагуєвичі)

Ремя – те саме що снасть, контура. Про чоловіка дуже змарнілого і збідженого.

Ренкір

1. Піднесли на мене ренкір. (Лучаківський)

Підняли ропіт, сварку, латинське rancor.

Реньгач

1. Ти реньгачу плюгавий! (Буданів)

Прозвище лайливе неясного значення.

Реп’ях [У І. Ф. – Ріпяк]

1. Ти хочеш, аби сі ріпйик до риби чепив, коли бо риба гладка. (Карлів)

Ріп’яхами називають кілька родів рослин, що мають насіння уоружене тонкими гачками, що по достигненні легко причіпляються чи то до людської одежі чи до скотячої шерсті.

Рехт

1. Рихт маєш. (Тухля)

Зразок рекрутського жаргону, німецьке Recht, твоя правда.

2. Як ти не рехт, то посунь сі, аби я ті не посунув. (Кнігинин С.)

Говорить незгідний чоловік до свого недобровільного сусіда.

3. Як тобі не рехт, то зроби собі рехт. (Львів)

Поговірка львівських уличників.

Решето

1. До сусіди решета, до сусіди сита! (Богутин)

Характеристика так званої сусідської вигоди: за чим-будь до сусіда.

2. Не вдержит сі, як в решеті вода. (Нагуєвичі)

Про балакучого чоловіка, у якого не задержиться ніяка тайна. Пор. Славейков І, 90.

3. Пішов з решетом за долев. (Нагуєвичі)

Пішов сам не знаючи куди і по що.

4. Решетом воду міряти. (Гнідковський) … носити. (Нагуєвичі)

Робити якусь безплодну і безцільну роботу. Пор. Тимошенко 86; Носович с. 122; Wahl I, 160; Славейков II, 141.

5. Ходит як той з решетом за долев. (Нагуєвичі)

Ходить без цілі, блукаючи.

6. Що він робит? Решетом воду міряє. (Нагуєвичі)

Про безцільну і непотрібну роботу. Пор. Симони 2076.

Рештабіги

1. На рештабіги го взьили. (Ясениця Сільна)

Значення неясне. Про якесь тісне, невигідне положення, якийсь дотинок. [У І. Франка: «Через капці ті суціги / У такі впав рештабіги, / Що хоч сядь та вовком вий» – Абу-Касимові капці (1895 р.).]

Ржа

Ржа з’їдає зелізо, а печаль серце. (Гнідковський)

Приповідка книжного походження.

2. Їсть мі, як иржьи зелізо. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що дуже допікає комусь. Пор. Даль І, 145.

Риба

1. А риба не мньисо? (Нагуєвичі)

Риб’яче м’ясо уважається пісним. Пор. Славейков ІІ, 167.

2. Без єдної риби не буде борщ рідкий. (Гнідковський)

Значення неясне. Мабуть недокладно записано.

3. Без риб не згиб, без олію не зомлію, а кулешу саму зтешу. (Коломия)

Говорить покутянин, у якого кулеша є основою всього його виживлення.

4. Без риб не згиб, а без хліба не вмер. (Комарно)

Риби в селянськім господарстві не грають важної ролі і уважаються розкішшю.

5. Бє ся як риба о лід. (Львів)

Про важке, безвихідне положення. Пор. Даль І, 96, 153.

6. Велика риба, менша від мульки. (Сілець Беньків)

Мулька – найменша рибка, нересниця. Вислів іронічний.

7. Виповзне риба, як за фіст їмати. (Карлів)

Рибу треба завсіди брати за зіви.

8. Від голови рибу чути. (Балигород)

По батькові оцінюють родину, а по начальникові громаду. Пор. І, Голова ч. 61; Тимошенко 295; Славейков ІІ, 19; Гильфердинг 2447; Wander І, Fisch 21.

9. Всьо риба. (Lewicki, Ількевич)

Все одно.

10. Гине як риба за водою. (Ількевич)

Говорять про велику тугу; не може жити без когось. Пор. Даль І, 96.

11. Г-о їм, рибу ловлю. (Гринява)

Гуцули вірять, що коли на Великдень у відповідь на звичайне «Христос воскрес!» сказати оцю приказку, то такому весь рік будуть риби ловитися.

12. Добре рибу ловити в каламітні воді. (Kolberg Pokucie)

Правило не завше практичне, бо іноді в чистій воді риба ловиться найліпше. Пор. Тимошенко 64; Le Roux I, 43; Wander I, Fisch 219.

13. Є досить риби у воді, али їсти годі. (Жидачів)

Бо треба вперед її зловити.

14. Є риба, але в воді. (Богородчани)

Ще не зловлена.

15. Є риба в воді, а їсти її годі. (Гнідковський)

Приговорюють люди, дивлячися з берега, як у воді плавають риби. Пор. ч. 12.

16. І риба не плине проти бистрій воді. (Ількевич) … бистрої води. (Львів)

В часі великих повіней риба звичайно держиться близько берегів, але завсіди в таких випадках волить плисти проти води як за водою.

17. Коли ся риба ловить, тогди хліб не родить. (Ількевич)

Господарська поговірка.

18. Ми з тобою, як риба з водою. (Ількевич)

Говорять дуже щирі приятелі або нерозлучне подружжя. Пор. Носович с. 348.

19. Не все риба, що в воді. (Гнідковський)

Бувають і раки і жаби, не мовлячи вже про всяке хробацтво. Пор. Wander І, Fisch 77.

20. Нема над рибу линину, мясо свинину, ягоду сливину, а дівку Марину. (Ількевич)

Характеристика народного смаку.

21. Нема над рибу липину, над мясо свинину, над ягоду сливку, над попівську дівку. (Терло)

Варіант до ч. 20.

22. Нема над рибу линину, ягоду сливку, дівку Марину. (Petruszewicz)

Варіант до ч. 20 і 21.

23. Нема риби без кости, а чоловіка без злости. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Нема риби біз ости, чоловіка біз злости. (Вербовець)

Загальне спостереження. Пор. Даль І, 56; Славейков ІІ, 99; Schleicher 158; Wander І, Fisch 140; Гильфердинг 1539.

24. Не тілько тих риб, кільком сі нагиб. (Нагуєвичі)

Жалується рибак на невеликий улов, що коштував його багато праці.

25. Ні риба ні мясо. (Львів)

Про байдужого, безхарактерного чоловіка. Пор. Тимошенко 328: Wander I, Fisch 126–8. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 126; Giusti 70.

26. Одну рибу не годит сі нести з ріки до дому. (Нагуєвичі)

Народна повірка.

27. Риба в воді, а він до неї петрушку кришит. (Гнідковський)

Про чоловіка, що робить собі ні на чім не основаній надії.

28. Риба в воді, а їсти ї годі. (Ількевич)

Варіант до ч. 13 і 15. Пор. Wander I, Fisch 27.

29. Риба і гість до третого дне засмердит сі. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Bebel 596; Wander I, Fisch 50, 88.

30. Риба не без ости, чоловік не без злости. (Кобаки)

Варіант до ч. 22.

31. Риба жиє рибов, а чоловік чоловіком. (Миколаїв над Дністром)

Не зовсім вірне спостереження про загальний життєвий порядок, бо не всі риби жиють іншими рибами. Пор. Wander І, Fisch 232. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, Le Roux I, 126; Giusti 70.

32. Риба рибою живе, а люде людьми. (Ількевич) … жиє … (Petruszewicz)

Варіанти до ч. 31. Пор. Симони 2036; Wander І, Fisch 117.

33. Риба – річ кортьича. (Снятин)

Кожному хочеться її зловити.

34. Риба – розплюйхліб. (Нагуєвичі)

Їдячи дрібні риби, треба випльовувати багато дрібних кісток, при чім випльовуються також кавалки хліба.

35. Риба, свинина не потребує вина. (Ількевич)

По рибі не годиться пити води.

36. Риба шукає де глубше, а чоловік де лучше. (Гнідковський)

Загальне спостереження про так звану боротьбу за ліпше становище в житті. Пор. Носович с. 422; Симони 2100; Даль 1, 353. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 115.

37. Риби вчит плисти. (Гнідковський)

Властиво повинно бути: Риби не вчи плавати. У виданні Вислоцького с. 107 хибно: Гиба. Пор. Wander І, Fisch 248; латинське: Piscem natare doces; Даль І, 541. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 125, 126.

38. Риби перед саком не ловлят. (Львів)

Ніякого діла не треба перехапувати. Пор. Záturecky 151; Čelakovský 264; Adalberg Ryba 34; Симони 1963; Носович с. 274. [Доповнення 1910 р.] Пор. Čelakovský 192; Wander ІІІ, Netz 14; Даль ІІ, 128.

39. Риби як діти ходьит по воді. (Нагуєвичі)

Говорять про великі риби, що плавали в глибокій воді.

40. Сут риби в воді, а їсти годі. (Мшанець)

Варіант до ч. 13, 15 і 28.

41. Суть рибки в воді, коль їх їсти годі. (Загочеве)

Варіант до ч. 28.

42. Там тілько риб, що аж у воді загусло. (Нагуєвичі)

Про многорибну ріку або калабаню.

43. Трісе сі як риба на ости. (Нагуєвичі)

Риба настромлена на вість звичайно дуже мучиться.

44. Хтів би рибу їсти, а в воду не лізти. (Лучаківський)

Про чоловіка ласого на користь без власної роботи. Пор. Тимошенко 326; Симони 2083.

45. Я говорю о рибі, ти відповідаєш о раках. (Гнідковський)

Коли два не можуть зговоритися про щось одне.

46. Як рибу в сак половив. (Ількевич)

Про якусь удачну ловлю або корисно доконане діло.

[Доповнення 1910 р.] 47. Дешева риба, дешева й юшка. (Старі Богородчани) … дешевий борщ. (Тростянець)

Говорять образово про маловартне діло.

[Доповнення 1910 р.] 48. Риба своїм розумо жиє. (Нагуєвичі)

Вона інстинктом знає, де ховатися перед ворогами.

[Доповнення 1910 р.] 59. Риби не хочу, і ср-у не вмочу. (Тростянець)

Говорить такий, що не хоче лізти до води ловити рибу.

Рибак

1. Ніхто не видів з рибака богача. (Снятин)

Рибак звичайно має найменшу користь із зловлених риб.

2. Рибак і музика ніколи хліба не має. (Лучаківський)

Бо оба ті роди зарібників звичайно люди легкомисні.

Рибно

1. Хоть не рибно, але пісно. (Теребовля)

Про пісний обід без риб.

Ригати

1. Ригає ся – душа з Богом говорит. (Львів)

Всі мимовільні прояви людського організму мають в народних віруваннях свою символіку. Пор. Даль І, 399. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 414.

Рижа

1. Гопки, рижа! А в рижої духу нема. (Darowski)

Рижа отже, кобила. Іронічний вислів, коли хто від малосилої або схорованої людини жадає веселості.

Риза

1. Він би з Бога ризу вкрав. (Нагуєвичі)

Говорять про ненатлого злодія. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Begauneven 1.

2. Свята Риза шила і в тот динь положила (Мшанець)

Мова про свято Положення ризи матері божої, яке припадає дня 2 липня. Пор. Матеріали до українсько-руської етнології III, с. 48.

Рик

1. Більший рик, як бик. (Тирява Волоська)

Про малого бика, що сильно реве.

Рило

1. Не будеш ти собі на мні своє свинське рило острити. (Львів)

Говорять докучливому чоловікові, що набивається зі своїм судом.

2. Свинське рило! (Стежниця)

Прозивають влізливого, безсоромного чоловіка.

Рим

1. Бувши в Римі папи не видіти. (Гнідковський)

Тобто: то гріх.

2. Не відразу Рим збудували. (Нагуєвичі)

Не відразу доконується велике діло. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 275.