Проклясти – Птаха

Іван Франко

Проклясти

1. Проклинеш тую хвилю, в котрій тя мама родила. (Великі Очі)

Говорить нещасливий чоловік.

Прокляття [У І. Ф. – Проклятє]

1. Проклятє не йде в ліс дрова рубати. (Нагуєвичі)

Воно паде на проклятого, або на того, що проклинає, або лишається зовсім без наслідку.

Проклятий

1. Ото проклятой! І хліб їсть, і за возом не біжить. (Darowski)

Мова про пса, що не хотів бігти за возом.

Прокупитися

1. Няй бодай тим прокупюся перед Богом. (Ю. Кміт)

Окупити свої гріхи.

Пролежати

1. Пролежала дві ниділі в горячці без себе. (Ю. Кміт)

Без себе – значить непритомна.

Промарнити

1. Промарнила славу і окаянна. (Ю. Кміт)

Змарнувала свою добру славу і зробилася людським посміховищем.

Про мене

1. Най буде про мене, аби не в мене. (Лучаківський)

Нехай говорять про мене поза очі, аби не в очі.

2. Про мене лізь на мене, але що мама скаже? (Рогатин) [Доповнення 1910 р.] А вже про мене лізь на мене, лише що ти мамунє скажут? (Лівчиці)

Говорить дівка до парубка.

3. Про мене, Семене! (Нагуєвичі)

Я не маю нічого проти того.

4. Про мене тай про мої діти. (Kolberg Pokucie)

Нехай станеться щось лихе, аде не торкаючи мене і моїх дітей.

Проміняти

1. Проміняв леміш за швайку. (Крехів)

Проміняти цінну річ за маловартну. Пор. Даль І, 304.

2. Проміньив ситце за решітце. (Нагуєвичі)

Проміняти дрібницю за дрібницю.

Пропадати

[Доповнення 1910 р.] 1. Пропадат за мном, як увця за сіном. (Ізби)

Говорить дівка про парубка.

Пропадьош

1. А пропадьош би ти був! (Нагуєвичі)

Великоруська форма «Пропадеш» ужита в значенні іменника в проклятті – щоб ти пропав. Ремінісценція з походу російського війська в 1849 р.

Пропасниця

1. Била би тобов пропасниці! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пропасниця – лихорадка.

2. Пропасницю відігнати. (Гнідковський)

Її відганяють закляттями, які мають за собою дуже стару і цікаву літературну традицію. В старих текстах «лихорадка» називається трясавиця.

3. Пропасницю спротивити. (Нагуєвичі)

В часі пропасниці хворому забагається особливо деяких страв, квасного, солодкого, або овочів. По народному віруванню для прогнання лихорадки треба їсти якраз противне тому, чого забагається.

Пропасти

1. Аби-с пропав, аби за тобов лиш заклекотіло! (Нагуєвичі)

Прокляття; взяте дослівно: щоб під тобою розвернулася земля.

2. А бодай їсь пропав, як мокрого року мериканка! (Жураки)

Американка – американська картопля удається тільки в сухім році. Коли в Жураках одного сльотавого року вигнила вся американка, зложено оце прокляття.

3. Бодай єс пропав у безвісти! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти заблудився десь у якімось відлюднім місці.

4. Вважай, бо пропадеш! (Ю. Кміт)

Говорять на небезпечнім місці, на стрімкій дорозі або на наглім закруті ріки.

5. Волів бим під землю пропасти, ніж маю таке слухати. (Корчин)

Волів би щоб земля розступила під ним. Ідея та сама, що в ч. 1.

6. Пішло на пропале. (Нагуєвичі) На пропале. (Гнідковський)

Говорять про всяку пропащу річ.

7. Пропав без вісти. (Борислав)

Не стало по нім слуху.

8. Пропав без знаку. (Нагуєвичі)

Не стало його й сліду.

9. Пропав би-сь, не снив би-сь ся! (Ількевич)

Прокляття: щоб ти згиб і не являвся нікому навіть у сні.

10. Пропав капшук і паланиця. (Печеніжин)

Мова про якусь згубу.

11. Пропав бідний без наймита. (Гнідковський)

Іронічний вислів; бідному не потрібно наймита, бо він сам мусить винайматися.

12. Пропав капшук і штири новенькі. (Кобаки)

Варіант до попереднього.

13. Пропав мов під сиру землю. (Борислав)

Ідея та сама, що в числі 1.

14. Пропав як камінь у воді. (Стан., Теребовля) … у морі. (Теребовля)

Камінь кинений у воду не легко віднайти. Пор. Носович с. 322; Liblinský 215; Adalberg Przepaść 2.

15. Пропав як пес у ярмарок. (Ількевич) … у ярмарку. (Терло) … на ярмарку. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Пропав, як кіт на ярмарку. (Вербовець)

Відблукався кудись. Пор. Adalberg Przepaść 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 367.

16. Пропав як Фатьові ходаки. (Дидьова)

Хто такий Фатьо – невідомо.

17. Пропадемо на прах вічний. (Карлів)

Розсиплемося порохом, помремо.

18. Пропало на нинішний депь. (Нагуєвичі) … по нинішний … (Бірки Великі)

Досі не віднайдено.

19. Пропало – розступи сі земле! (Нагуєвичі)

Пропало, немовби його проглинула земля.

20. Пропало, що з воза упало. (Жидачів)

Варіант до І, Віз 16.

21. Пропало, як сім літ. (Жидачів)

Сім літ досить довгий час.

22. Пропало, як у воду впало. (Берегомет)

Що впаде в воду, то поплине з водою або втоне.

23. Уже пропало ледове прало. (Комарно)

В зимі перуть на леду і не потребують дощок. Ледове прало – вигода для прачок.

24. Цілком пропав, як з моста впав. (Залісє)

Про чоловіка, що щез нагло з-поміж людей.

Пропити

1. Він би божу ногу пропив. (Жидачів)

Про безтямного п’яницю.

2. Маєтку це пріпєш, а як і пріпєш, йиннако не озьмеш на тот бік. (Тухля)

Приповідав п’яниця, що почував себе ще багачем.

Проплакати

1. Ми вже його проплакали, так що наші сльози би його втопили, як би сі зібрали до купи. (Вовчківці)

Говорили люди про недоброго пана.

2. Я тя проплачу. (Ю. Кміт)

Обвинувачу тебе своїми словами.

Пропуцувати

1. Пропуцував гроші. (Львів)

Розтратив, пор. німецьке Das Geld verputzen. Правдоподібно слід військової цивілізації.

Прорік

1. Бодай твій прорік у г-ю втік. (Нагуєвичі)

Прорік – пророкування. Говорять, коли хтось віщує комусь нещастя.

Пророк

1. А пророкови що? (Ількевич)

Питання, на яке історія дає одиноку відповідь, його не признавали або побивали камінням. Пор. Носович с. 416; Гильфердинг 2266; Wahl I, 94; Adalberg Prorok 1.

Просвистати

1. Просвистав грошики. (Нагуєвичі)

Розтратити гроші.

Просвітлий

1. Не виджу просвітлої години. (Нагуєвичі) Не маю … (Нагуєвичі)

Жалується нещасливий чоловік. Пор. Даль І, 148.

Просити

1. Де кого не просят, то кійом виносят. (Ількевич, Petruszewicz) … ни просьи, буком віносьи. (Kolberg Pokucie)

Сумна пригода непрошеного гостя. Пор. Adalberg Prosić 4.

2. Де тя дуже просят, там очима переносят. (Балигород)

Раді би бачити його.

3. Де тя не просят, най тя ноги не носят. (Балигород) … няй … (Мшанець)

Туди не ходи.

4. Де тя ніхто не просит, ней [!] тя там не носит. (Комарно)

Там не бувай.

5. Де тя просять, не вчащай, де не просять, не бувай. (Ількевич)

Правило товариської обережності, щоб не надуживати чужої гостинностті.

6. І проси і грози, нічого не помагає. (Нагуєвичі)

Про непослушного і лінивого чоловіка. Пор. Носович с. 382; Даль I, 283

7. Його не треба два рази просити. (Нагуєвичі)

Готов зробити за першим показом. Пор. Wander I, Bitter 42.

8. Кого не просят, того кійом виносят. (Лучаківський)

Варіант до ч. 1.

9. Не дай сі два рази просити. (Нагуєвичі)

Говорять до чоловіка, що відмовляється від якоїсь просьби.

10. Просив єм го під милий Біг. (Нагуєвичі)

Просив його іменем божим.

11. Проси го – надпроси, то не дасть. (Буданів)

Про немилосердного чоловіка.

12. Просили вас сердечно абісте прийшли конечне. (Голгочі)

Запрошують у гостину.

13. Просили – не хотів, казали – мусів. (Ількевич)

Що не хотів по добрій волі, зробив з примусу. Пор. Гильфердинг 62; Adalberg Prośba 17.

14. Просимо з собою, за лижкою додому. (Залісє)

Просили в таку гостину, при якій йому не дадуть нічого їсти.

15. Просимо – їмо, а хто прийде, тому ложкою по зубах дамо. (Сілець Беньків)

Просять прихожого до обіду, але не допускають його до нього.

16. Просимо – їмо, а як прийдете, то в лоб дамо. (Darowski)

Варіант до попереднього ч.

17. Просимо, кой їмо, але лижки не дамо. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 13 і 14.

18. Просимо на хліб, на сіль, на що Бог дав. (Нагуєвичі) … на що маємо … (Нагуєвичі)

Запрошують гостей, що прийшли на храм до села. Пор. Славейков II, 126. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 362.

19. Просити під милий бік. (Ю. Кміт)

Варіант до ч. 7.

20. Проси сі, дарую ти житьи. (Нагуєвичі)

Коли два борються і один перемагає другого, то примовляє до нього таким способом.

21. Проси як найбільше, а бери, що дають. (Ількевич)

Життєва мудрість, а почасти купецьке правило. Пор. Adalberg Prosić 19.

Проскура

1. Чи вна пече проскури, жеби ї не бити? (Бітля)

Проскурниця уважалася в давніх часах почасти духовною особою, яку не можна було бити.

Прослідок

1. Нема й прослідку, де що було. (Лучаківський)

Нема найменшого сліду.

Просо

1. В чуже просо не пхай носа. (Дмитровичі)

Не встрявай у чуже діло. Пор. Ніс. ч. 26.

2. Не моє просо, не мої воробці, не буду відганьити. (Нагуєвичі)

Не моє діло, не буду мішатися до нього. Пор. Adalberg Proso 1, 7.

3. Тогди просо засіває ся, як глухий дуб розвиває ся. (Заставці)

Дуб розвивається найпізніше з усіх лісових дерев.

Проспатися

1. Проспит сі, добрий стане. (Нагуєвичі)

Сердитий чоловік проспавшися звичайно добріє.

Простертися

1. Простер би ти ся йому завтра до схід сонця. (Корчин)

Простертися в значенні упасти трупом, лягти без життя.

Простибіг

1. Меш мати прости біг. (Коломия)

Формула подякування за вчинене добро, в значенні: будеш мати ласку божу, Бог тобі відплатить.

Простий

1. Таке просте, як пяному дорога з шинку. (Підгірку)

Про щось дуже криве, зигзагувате.

Простити

1. Най Бог простит, коли кортит. (Берегомет)

Коли чоловіка на що скортить, то він іноді не уважає на жоден божий наказ.

Просто

1. Просто з моста на бігущую воду. (Ількевич)

Прокляття, отже, щоб ти кинувся з моста в воду. Пор. Adalberg Prosto 3.

Простувати

1. Хто простує, той дома не ночує, а хто колує, той дома ночує. (Токи)

Проста дорога в давніших часах бувала найнебезпечніша і найутяжливіша так, що звичайно ліпше було їхати об’їздами.

Просянка

1. Або я хочу просянки? (Буданів)

Гра слів: просянка дослівно значить поле, на якім зжато просо, але тут має значення чогось прошеного.

Просьба

1. Просьба мур пробиває. (Petruszewicz)

Зм’якшує і найтвердіші серця. Пор. Adalberg Prośba 7.

2. Просьба панська рівно з наказом ходить. (Ількевич)

Коли пан просить, то підданий мусить уважати це за наказ. Пор. Adalberg Prosić 16.

3. Просьба стіну переб’є. (Ількевич)

Варіант до ч. 1.

Противитися

1. Не противтесі тому, що скажу, бо то не з мої голови, то старі люде говорили. (Вовчинець)

Оговірка чоловіка, який хоче іншим сказати якусь прикру правду.

[Доповнення 1910 р.] 2. Я ся тому не противлю, що ся дурний гой скрутив. (Хлівчани)

Не дивуюся тому, що дурний говорить, це мені не образа.

Противний

1. Не будте противни, же ми собі вип’ємо. (Лемківщина)

Говорили п’ющі до неп’ющого горілку.

Протокол

[Доповнення 1910 р.] 1. Взьити кого на протокул. (Нагуєвичі)

Допитувати в нього правди.

Прохват

1. З прохвату мене збудив.

Збудив нагло з твердого сну.

Проценята

[Доповнення 1910 р.] 1. Пропали проценята. (Криворівня)

Проценята – жартливо замість проценти.

Прошак

1. І бідний прошак – гість, так як богач бануш з’їсть, не лиш борщ і кулешу. (Гринява)

Прошак – жебрак; коли дадуть добре їсти, то він такий сам гість як багач.

Прошений

1. Де не прошений, там ковдошений. (Добросин)

Варіант до Прийти ч. 17.

2. Прошений хліб не ситий. (Коломия)

Жебрацтво не збагачує чоловіка.

Прут

1. Виросли, як прутом вигнав. (Нагуєвичі)

Мова про дітей, гусята або курята.

2. Возмем прута тай освітимо воду. (Іванівці Ж.)

Грозять дитині тілесною карою.

3. Гни прут, поки сирий, бо як висхне, то ся зломе. (Берегомет)

Так і чоловіка навчай, поки молодий і податливий.

4. На прут кого вигнати. (Гнідковський)

Значення неясне.

5. Прут – ріка дика, викидає з хати без процесу і параграфів. (Снятин)

На Пруті трафляються наглі і страшні повені.

Прядка

1. Добра прьидка, за сім неділь нитка. (Жидачів)

Про ліниву прядку.

2. Яка прьидка, така нитка. (Ількевич)

Лиха пряха лихі нитки пряде. Пор. Adalberg Prządka 2.

Пряжа

1. Яка пряжа, таке й полотно. (Ількевич)

Пряжа – нитки, намотані в мітки.

2. Яка пряжа, такі й мітки. (Уриче)

Бо мітки намотуються з тієї самої пряжі.

Прясти

1. Напрьила кітка півтора мітка, а кіт сі розіграв тай пірвав. (Kolberg Pokucie)

Жартлива приказка про невдалу пряху.

2. Прьиду, прьиду, тай нема рьиду, а на мені дрантя. (Коломия)

Говорила бідна пряха, що пряла на заробок.

3. Хто пряде в перший день великого посту, у того в сиpy будут хробаки. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Псалтира

1. Пішла його псалтира на перець. (Ількевич)

Її подери на завивання перцю.

[Доповнення 1910 р.] 2. З псалтири му поворожив. (Нагуєвичі)

Так ворожили старі дяки: хто прийшов за ворожбою, повинен був віткнути ніж у зачинену книжку Псалтирі, а на котру сторінку трафило вістря ножа, з тієї вичитував дяк ворожбу. Пор. Wander І, Buch 47.

Псубрат

1. Ти псубрате! (Буданів)

Лайка.

Псючок

1. Добрий з тебе псючок. (Буданів)

Лайка на брехливого, підлесного чоловіка.

Псякров

1. Псякров, ти холеро кінська! (Підгірки)

Лайка. Про «пся кров» див. Песій ч. 6.

2. Така пся кров, як катиці. (Жидачів)

Про лиху жінку. Катица – fem. від кат.

3. Така пся кров, як копиці. (Жидачів)

Про грубу, черевату жінку.

Псяюха

1. Псяюха – не рікши му крашше. (Борислав)

Псяюха те саме, що пся кров.

Птах

1. Він не нашого піря птах. (Кобаки)

Він не нашого роду людина, не подібний до нас.

2. Злий то птах, що в своє гніздо каляє. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Лихий то птах, що своє гніздо каляє.

Злий чоловік, що поганить свою родину або своє домашнє огнище. Пор. Гильфердинг 539; Носович с. 299; Liblinský 51; Wander ПІ, Nest 40. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 401; Le Roux I, 123; Wander ІІ, Hofiren 1.

3. Кождий птах у свій ніс співає. (Гнідковський)

Співає так, як йому дзьоб виріс. Пор. німецьке: Er singt, wie ihm der Schnabel gewachsen ist.

4. Коли про молодих птахів, що ще в гнізді, заговорпти при огни, то їх мурашки поїдят. (Коломия)

Народне вірування.

5. Птаха пізнати по пірю, а пана по холявах. (Лімна)

Пізнавання по холявах диви вище Пан ч. 112. Пор. Bebel 45; Schleicher 157, 184; Erasm 157. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 122.

6. Ранні птахи зуби теребьит, а пізні очі продирают. (Нагуєвичі)

Ті, що рано повставали, зараз понаїдалися, а ті, що заспали, протирають очі. Пор. Симони 2034.

7. Файні птахи, тілько що голови великі. (Утіхів)

Мова про совині діти.

Птаха

1. Кожда птаха своє гніздо хвалить. (Ількевич)

Кожда господиня хвалить свою хату.

2. Нікому сама птаха в руки не вскочить. (Ількевич)

Треба її якимось способом зловити.