Робітник – Робота

Іван Франко

Робітник

1. Оден робітник тай оден наставник. (Сороки)

Кепкують із бідного господаря, що сам собі пан і слуга.

2. Ой ти мій робітнику непреторопний! (Нагуєвичі)

Говорять нездібному, незручному робітникові.

3. Ох ви мої робітники неплачені! (Нагуєвичі)

Говорять до таких, що роблять те, чого їм не велено.

4. Пізнати робітника по їді. (Миколаїв над Дністром)

Хто більше робить, той більше їсть.

5. Робітник, як з клоча батіг. (Григорів Б., Сілець Беньків)

Про слабовитого, недолугого робітника.

6. Такий з тебе робітник, як з цигана святец. (Коломия)

Про непотрібного, непослушного робітника.

7. То робітник до готової миски. (Львів)

Про дармоїда.

8. То такий робітник, що собі й на Хребті горі світа зайде. (Нагуєвичі)

Про запопадливого, невтомного робітника, що скрізь уміє дати собі раду. Хребта гора – верх Діла над Нагуєвичами, що вистирчає пад лісовою лінією голим шпилем.

[Доповнення 1910 р.] 9. Для охочого робітника діло найде сі. (Тростянець)

Докоряють такому, що не хоче взятися до жодної роботи.

[Доповнення 1910 р.] 10. Такий з него робітник, як з рака огер. (Григорів Р.)

Кепкують із лихого робітника.

[Доповнення 1910 р.] 11. Я з тими робитниками загарукав си тай роботи нема. (Криворівня)

Забалакався з ними, а вони й робити перестали.

Робота

1. А де моя робота? (Нагуєвичі)

Невже вона ні нащо не здалася? Говорять про змарновану роботу.

2. А до сто чортів с таков роботов! (Княждвір)

Кленуть на непотрібну, недоладну роботу.

3. А пся твоя погана робота! (Нагуєвичі)

Лають непутящого робітника.

4. Без роботи день роком стає. (Нагуєвичі)

Нероботящому довжиться кождий день надмірно.

5. Без роботи чоловік не вижиє. (Нагуєвичі) … не вітримає. (Березів)

Робота – неминуча потреба людського життя.

6. Без роботи чоловікові нудно. (Нагуєвичі)

Робота заповнює наше життя, а без неї воно порожнє.

7. Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба. (Нагуєвичі)

Бо чоловік, не хотячи вмерти з голоду, завсіди знайде собі роботу.

8. Бери сі до роботи! (Нагуєвичі)

Говорять такому, що отягається від роботи.

9. Бодай ті моя робота побила! (Нагуєвичі)

Щоб тобі не вийшла на добро. Клене слуга господаря, що не заплатив йому за його роботу.

10. Боїш сі роботи, як дідько свйиченої води. (Нагуєвичі)

Говорять про налогового неробу. Пор. Wander І, Arbeit 154.

11. Буде прут у роботі. (Нагуєвичі)

Грозять дитині, що поб’ють її прутом.

12. Буде с-ка в роботі. (Нагуєвичі)

Грозять побиттям.

13. Будеш у роботі. (Нагуєвичі)

Зазнаєш клопоту, будеш битий.

14. Було там роботи! (Нагуєвичі)

Було трудне діло.

15. Вже по всі роботі. (Нагуєвичі)

Вже по всьому, скінчене діло.

16. Взьив сі твердо до роботи. (Нагуєвичі) … щиро … (Нагуєвичі)

Про завзятого, роботящого чоловіка.

17. Вийшло ми з роботи. (Голгочі) [Доповнення 1910 р.] Вийшло з роботи. (Тростянець)

Відвик я від такої роботи.

18. Вийшов єм з роботи. (Нагуєвичі)

Відвик я це робити, не вмію це зробити.

19. Відвик від тьижкої роботи. (Нагуєвичі)

Звик на легку роботу.

20. Відпав від роботи. (Нагуєвичі)

Спротивився, покинув роботу.

21. Відхотіло му сі тої роботи. (Нагуєвичі)

Покинув її, занехав розпочате діло.

22. Він звис на чужу роботу. (Нагуєвичі)

Привик користуватися чужою працею.

23. Він собі тоту роботу по-лехки бере. (Нагуєвичі)

Має її за байдуже, не прикладається до неї.

24. Він тьижкий до роботи. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, який швидко втомлюється, якому робота приходить важко.

25. Вона така до роботи, як кобила щира. (Підгородці)

Говорять про здорову, роботящу жінку.

26. В роботі ми догани не дасте. (Нагуєвичі)

Я добрий робітник, знаю своє діло.

27. Все в роботі, як віл у ярмі. (Нагуєвичі) … як кінь у кираті. (Нагуєвичі)

Про ненастанну, затяжну роботу.

28. Вс-ти сі в таку роботу. (Нагуєвичі)

Вона ні до чого не здала.

29. Всьої роботи до смерти не переробиш. (Нагуєвичі)

Робота все одна і що день інша. Пор. Wander І, Arbeit 77.

30. Годі роботі настарчити. (Нагуєвичі) … дати раду. (Бірки Великі)

Нема сили спромогти всю роботу, яка насувається в даній хвилі.

31. Гони до роботи! (Нагуєвичі) Руш … (Карлів)

Наганяють лінивого робітника.

32. Горит му робота в руках. (Вороців)

Говорять про палкого, невтомного робітника. Пор. Adalberg Robota 13; Даль I, 516.

33. Дідько роботи не возьме. (Нагуєвичі)

Говорить лінивий робітник, якому байдуже про докінчення роботи, аби лише спочити.

34. Добра ми то робота. (Нагуєвичі)

Іронічно про лиху роботу.

35. Добра робота, лише малий день. (Підгірки)

За мало дня для такої роботи.

36. Добрий до роботи. (Нагуєвичі)

Говорять про пильного, роботящого чоловіка.

37. До г-ці з таков роботов. (Нагуєвичі)

Вона ні на що нездала, треба перероблювати.

38. До роботи вас нема, а до миски є. (Нагуєвичі)

Говорить мати до недорослих, лінивих дітей.

39. До роботи закоти рукави тай закуси зуби. (Нагуєвичі)

Закочують рукави, роблячи щось мокре, а закусують зуби, підіймаючи щось тяжке або рубаючи щось тверде.

40. До роботи заправйий від маленьку. (Нагуєвичі)

Селянські діти від малку привикають до різнородної роботи.

41. До роботи мама, до музики я сама. (Сороки)

Говорила весела, танцюриста дівка, що не потягала до роботи.

42. До роботи не лінуй сі. (Нагуєвичі)

Упімнення лінивому чоловікові.

43. До роботи ни силуй, а до їди таки бий. (Kolberg Pokucie)

Говорив циган господареві, наймаючи свого сина на службу.

44. До роботи не силуйте, а до миски, то й бийте! (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього.

45. До роботи ті нема, а до миски ти перший. (Нагуєвичі)

Говорять лінивому а їстовитому дармоїдови.

46. До роботи треба скинути фарботи. (Petruszewicz) … чоботи. (Залісє)

Фарботи – святочне, дороге убране. Деякі роботи робиться босо або в постолах замість чобіт.

47. До тої роботи тре добре рукави засукати. (Нагуєвичі)

Треба добре натужити свою силу. Говорять про важку роботу.

48. Занедбав свою роботу з-за чужого клопоту. (Турка)

Комусь чужому трафилася лиха пригода, і чоловік покинув свою роботу, щоб рятувати чужого.

49. З ним трудна робота. (Нагуєвичі)

Він нетовариський, не слухає ради, тяжкий до роботи.

50. З роботи не виходжу. (Нагуєвичі)

Одну зроблю, друга настигає.

51. З тої роботи хиба язик вивалю тай перед чісом здохну. (Великі Очі)

Говорив чоловік, перетяжений тяжкою роботою.

52. Коби-м така до роботи, як до танцю, до охоти. (Нагуєвичі)

Говорила весела, танцюриста дівка.

53. Коби робота, а руки будут. (Нагуєвичі)

Робити звичайно більше як рук для її виконання.

54. Кому роботи, а панови зальоти. (Нагуєвичі)

Пан має багато вільного часу на залицяння.

55. Мене за роботу любйит. (Нагуєвичі)

Говорив пильний і охочий робітник.

56. Міні тої роботи на єден дух ніщо. (Нагуєвичі)

Вона для мене легка, зроблю її швидко.

57. Мою роботу кожде знає. (Нагуєвичі)

Говорив наймит, що служив у многих господарів.

58. Моя робота вже вриват ся. (Ю. Кміт)

Вже мені не стає сили до роботи.

59. Набрав роботи, як віл на роги. (Нагуєвичі)

Взявся до якоїсь надсильної роботи, або набрав багато зобов’язань на роботу.

60. Надсадив сі роботов. (Нагуєвичі)

Перепрацювався, захворів від надмірної роботи.

61. Найде сі й псу робота. (Нагуєвичі)

І найбільшого лінюха заставлять щось робити.

62. Напер на роботу. (Нагуєвичі) Нагрів … (Березів)

Взявся жваво, всією силою до роботи.

63. На роботі з заду волоче сі, а за хлопцьом троха не встече сі. (Сороки)

Про ліниву і кохливу дівку.

64. На роботу вигнали. (Нагуєвичі)

Говорять про панщизняну або шарваркову роботу.

65. На роботу нема свйита. (Нагуєвичі)

І свято не обійдеться без роботи.

66. Насіла на мене трояка робота. (Нагуєвичі)

Настигли разом три роботи.

67. Не виведе кінцьи тій роботі. (Бірки Великі)

Не довершить її, не добере в ній ладу.

68. Не даш ти ради тій роботі. (Нагуєвичі) … ладу … (Бірки Великі)

Не виконаєш, не довершиш її.

69. Не квап сі з роботов. (Нагуєвичі)

Роби звільна, але порядно.

70. Не може сі наїсти тої роботи. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якому ніколи не досить роботи.

71. Ніхто всеї роботи не переробит. (Нагуєвичі)

Але кожний повинен зробити, що може.

72. Ніяка його робота. (Лімна)

Про недотепного робітника, що трудиться безуспішно.

73. Ото ми робота! (Нагуєвичі)

Про якесь незвичайне діло або наглу пригоду.

74. Пильнуй свої роботи! (Нагуєвичі)

Не мішайся до чужої.

75. По роботах празники. (Гнідковський)

В часі літніх робіт нема урочистих свят, а вони починаються з кінцем серпня. Пор. Wander I, Arbeit 108.

76. По роботі й спочити не гріх. (Нагуєвичі)

В літі таким днем спочинку буває неділя, в яку по обіді всі хатні звичайно йдуть спати. Пор. Adalberg Robota 14.

77. По роботі пізнати майстра. (Ількевич)

Лихий майстер доброго діла не зробить. Пор. Wander I, Arbeit 2, 81; Adalberg Robota 33.

78. При роботі весело. (Нагуєвичі)

Коли мірно йде гуртова робота, то всі тішаться. Пор. Wander I, Arbeit 11.

79. При роботі черева не випасеш. (Нагуєвичі)

Бо часто треба його вгинати. Череватих людей не люблять, уважаючи їх неробами.

80. При роботі швидко чьис минає. (Нагуєвичі)

Чоловік не тямить про час, проведений у роботі. Пор. Wander I, Arbeiten 38.

81. Прихопив сі до роботи, як голодний до росольинки. (Нагуєвичі)

Про такого, що раптово і швидко робить якусь не дуже приємну роботу.

82. Проїла ми сі тота робота. (Нагуєвичі)

Надокучила, назвірилася.

83. Робота мі згорбила, не розкіш. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, що згорбився від роботи.

84. Робота му споро йде. (Нагуєвичі)

Він жваво доводить її до кінця.

85. Робота не дає журбі журитися. (Вікно)

За роботою чоловік забував про свою журбу. Пор. Wander І, Arbeit 11, 29, 32.

86. Робота не напасть. (Нагуєвичі)

Вона – соціальний обов’язок.

87. Робота не стид. (Львів)

Пор. Wander I, Arbeit 37, 55; Adalberg Robota 17.

88. Робота не чекає. (Нагуєвичі)

Її легко спізнити.

89. Робота сі робит, то й хліб сі їсть. (Нагуєвичі)

При гарячих роботах минається багато хліба.

90. Робота чоловіка на світі держит. (Карлів)

Вона – основа людської цивілізації. Пор. Wander I, Arbeit 12.

91. Робота, що нема коли дихнути. (Нагуєвичі)

Спішна, загарлива робота.

92. Роботи без кінця і міри. (Станіславів)

Нарікає чоловік на надмір роботи.

93. Роботи по вуха. (Нагуєвичі)

Нема свобідної хвилі, просто вільної години.

94. Роботі ніколи кінця нема. (Нагуєвичі)

Одна робота насуває багато інших.

95. Розвйизав бим сі з тов роботов. (Нагуєвичі)

Закінчив її або спекався її, покинув.

96. Розложила роботу, як Марисі танец. (Жидачів)

Танець в часі літніх робіт відкладають звичайно на суботу.

97. Сім робіт, тай тим охота. (Комарно)

Говорять про чоловіка, що з однакою охотою робить рівночасно різні роботи.

98. Смердит му робота. (Нагуєвичі)

Про лінивого, апатичного чоловіка. Пор. Adalberg Robota 28.

99. Спорит му сі робота. (Нагуєвичі)

Іде швидко наперед, наближається до кінця.

100. Стьигнув єм сі при роботі. (Нагуєвичі)

Охляв, ослаб, виснажився.

101. Така робота ні для пса ні для кота. (Нагуєвичі)

Недоладна, несистематична робота.

102. Така робота псу на буду. (Львів) … на онучі. (Голобутів) … на ходаки. (Нагуєвичі)

Непотрібна, ні до чого, нездала робота.

103. Така твоя робота, як голодного с-ньи. (Нагуєвичі)

Говорять, коли комусь робота йде пиняво і мляво.

104. Така то му робота ся водила. (Липовець)

Така бувала його робота, добра або лиха.

105. Тепер у нас горьича робота. (Нагуєвичі)

Говорять в часі косовиці, жнив або возовиці.

106. Тебе так бире сі робота, як горох сціни. (Жидачів)

Докоряють лінивому чоловікові.

107. Тебе так робота бире сі, як вогень води. (Жидачів)

Йому зовсім не хочеться робити.

108. Ти така до роботи, як я до книжки. (Жидачів)

Говорив неписьменний чоловік до лінивої жінки.

109. Ти така до роботи, як я до танцю. (Жидачів)

Говорять старі жінки молодим.

110. Ти такий до роботи, як я до пюра. (Жидачів)

Варіант до ч. 108.

111. Тілько роботи, що нема сі коли в голову пошкробати. (Нагуєвичі)

Говорять в часі, коли припаде нараз кілька пильних робіт.

112. Тобі, бачу, робота не пахне. (Нагуєвичі)

Не тягне тебе до неї. Пор. Adalberg Robota 10.

113. Тобі за тою роботою зазулі закує. (Сороки)

Говорять про запізнену, ліниво ведену роботу.

114. То пуста робота. (Нагуєвичі)

Непотрібна або безплодна.

115. То така пенява робота, що годі. (Котузів)

Робота затяжна, яку годі швидко скінчити.

116. То така робота, що може почекати. (Нагуєвичі)

Не пильна робота.

117. У мене як робота, то робота. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що не любить відриватися від розпочатої роботи.

118. Ци тілько всьої роботи? (Нагуєвичі)

Питає роботящий чоловік по скінченні якоїсь одної роботи.

119. Цікавий до роботи. (Лолин)

Охочий, зручний до праці.

120. Шкода роботи. (Нагуєвичі)

Не варто було починати.

121. Шукай си роботи! (Нагуєвичі)

Не дармуй, знайди собі якесь діло.

122. Щось мі не тьигне до тої роботи. (Нагуєвичі)

Не вірю в її успіх, не маю до неї охоти.

123. Що ті сі за робота взьила? (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось робив якусь непотрібну або невідповідну роботу.

124. Я вам сі в роботи віддьичу. (Нагуєвичі)

Стану вам у пригоді в часі жнив або косовиці.

125. Я вас у роботи послухаю. (Нагуєвичі)

Прийду вам робити в часі жнив або косовиці.

126. Я від роботи не втікаю. (Нагуєвичі)

Я не цураюся роботи.

127. Яка робота, така заплата. (Ількевич)

Загальна життєва практика. Пор. Schleicher 150, 183; Muka 1462, 1467; Wahl II, 15; Liblinský 96; Hempel 4180, 4181; Wander I, Arbeit 60, 104, 142; Adalberg Robota 7.

128. Як на роботу не нагрієш, то вна тобі на карк сьиде. (Стратин)

Занедбана робота мститься на чоловіці і на його господарстві.

129. Я при тій роботі здоровйи положив. (Нагуєвичі) … стратив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, хворий із перепрацювання.

130. Я свою роботу зробю по видку, бо в вечір нездало. (Богородчани)

Говорить чоловік, кваплячися скінчити свою роботу завидна.

131. Я сі роботов не надаражьию. (Нагуєвичі)

Не цураюся її, не добираю собі, роблю, що треба.

132. Я сі свої роботи не повстидаю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік певний того, що зробить своє діло добре. Пор. Adalberg Robić 49.

[Доповнення 1910 р.] 133. В него одна робота: в писок наливати, розплодником випускати. (Тростянець)

Говорять про п’яницю, що мало їсть, а багато п’є.

[Доповнення 1910 р.] 134. Робота мучит, кормит і учит. (Тростянець)

Вірне спостереження з життєвої практики.

[Доповнення 1910 р.] 135. Робота не заяц, не втече. (Карлів)

Всієї роботи чоловік не переробить.