Руб – Рука
Іван Франко
Руб
1. Руб сі руба не тримає. (Нагуєвичі)
Говорять про подрану одежу.
Рубати
1. Де рубают, там тріски летьит. (Нагуєвичі)
Де робиться велике діло, там ідуть менші страти. Пор. Wander II, Hauen 7, 12; Славейков I, 162; Adalberg Rąbać 1.
2. Поки рубай по при сук, а раз треба в сук. (Гнідковський)
Чоловік оминав трудності, але нарешті мусить їх побороти.
3. Рубавши коло сука треба раз і в сук. (Мінчакевич)
Варіант до попереднього числа.
4. Рубає як форост. (Kolberg Pokucie)
Рубає загалом, без великого напруження.
5. Рубай коло сука, треба раз у сук. (Ількевич) … потреба раз і в … (Залісє)
Варіанти до ч. 2 і 3.
6. Рубай, рубай коло сука, треба втяти в сук. (Petruszewicz)
Варіант до ч. 5.
7. Ти рубай, а я буду говорити «ге!» (Нагуєвичі)
Говорила жінка до чоловіка, що рубав з великими розмахами, за кожним разом гекаючи, а вона хотіла допомогти йому.
8. Так урубав, як умірив: ні стало, ні лишило сі. (Kolberg Pokucie)
Про майстра, що втяв докладно після міри.
Рубець
1. До рубця змокнути. (Гнідковський)
Говорять, коли хтось промокне.
Руда
1. Не туди до Руди! (Лучаківський)
Руда – село Львівського повіту.
Рудий
1. Рудий як пес. (Нагуєвичі)
Про рудого чоловіка. Руде волосся у нашого народу будить антипатію, у деяких інших, приміром у німців і у старих германців, уважається знаком красоти. Пор. Adalberg Rudy 1.
2. Рудого і кривого стережи сі. (Нагуєвичі)
Вірять, що такі люди з роду недобрі, злі на перехід. Пор. Носович с. 422.
Руйнувати
1. Хто руйнує, той не будує. (Залісє)
Спостереження не зовсім вірне, бо звичайно руйнується старе, аби збудувати нове.
Рука
1. Аби з рук збути. (Нагуєвичі)
Говорять про дешевий, ледачий товар, якого раді б позбутися. Пор. Даль І, 385.
2. Аби ми руку вкулило, як я то брав! (Нагуєвичі)
Кленеться чоловік, якого підозрівають за злодійство.
3. Аби-сте залізні руки мали, то всьої роботи не переробите. (Нагуєвичі)
Говорять до роботящого чоловіка, що рад би зробити як найбільше.
4. Аж мене руки свербйит, так бим го тріснув. (Нагуєвичі)
Говорив розсерджений чоловік, що рад би вдарити іншого.
5. Без його рук сі то не обійшло. (Нагуєвичі)
В тім була його робота, або його вплив. Пор. Wander ІІ, Hand 692.
6. Без того так як без рук. (Нагуєвичі)
Говорять про брак якогось потрібного знаряду. Пор. Wander V, Werkzeug 8.
7. Білі руки роботи боят ся. (Львів)
Говорять робітники про неробочих панів. Пор. Muka 36.
8. Білі руки чужі труди люблят. (Гнідковський)
Від роботи руки грубіють, а у неробочих людей руки бувають білі і ніжні. Пор. Симони 290; Erasm 133. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 613, 658; ІІ, 268.
9. Бодай єс руку з гробу виставив! (Нагуєвичі)
Прокляття, оперте на народнім віруванні, що непокараний за життя злочинець по смерті виставляє з гробу руку, домагаючися кари. Пор. Waud. II, Hand 71.
10. Був у добрих руках. (Нагуєвичі)
Іронічно: його держали остро, били.
11. Будеш мої руки тьимити руський місьиць. (Нагуєвичі)
Наб’ю тебе так, що будеш довго хорувати або вкалічієш.
12. Вдарити по руках. (Нагуєвичі)
Добити торгу. Пор. Wander II, Hand 570.
13. Велика рука святила би ся, широкий рот запав би ся! (Мшанець)
Велика рука – образово багато робітників, а широкий рот багато їдців. Пор. Wander ІІ, Hand 370; Liblinský 111.
14. Вже хіба як руки на груди зложу, то тобі догожу. (Сороки)
Говорила нещасна жінка, що не могла догодити свойому примхуватому чоловікові. Руки зложити на груди значить умерти.
15. Взьив го добре в руки. (Нагуєвичі)
Обмежив його самоволю, наложив на нього якісь невикрутні обов’язки. Пор. Wander II, Hand 661; Даль I, 386.
16. Взьив сі руками за підбоки. (Нагуєвичі)
Мова про чоловіка в веселім танцюристім настрою. Пор. Даль І, 386.
17. Він там у добрих руках. (Нагуєвичі)
Находиться в добрих відносинах, у пошанівку. Пор. Wander II, Hand 706.
18. Він то на власну руку зробив. (Нагуєвичі)
Зробив з власного почину, на власну відвічальність. Пор. Wander II, Hand 724.
19. В мене руки чисті. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, почуваючи себе невинним у якомусь ділі. Пор. Wander II, Hand 867; Славейков II, 207.
20. В мене лиш дві руки, не розірву сі. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, обтяжений надміром роботи. Пор. Wander II, Hand 799.
21. В нього руки нечисті. (Нагуєвичі)
Говорять про злодійкуватого, несовісного чоловіка. Пор. Wander II, Hand 863.
22. В одній руці пальці та не однакові. (Ількевич) В єдній руці, та не єднакові палці. (Гнідковський)
В одній родині діти бувають різної вдачі. Пор. Славейков І, 206; Гильфердинг 1551.
23. Вона сі моїх рук не входит. (Нагуєвичі)
Вона попадеться в мої руки, дістанеться в мою власть.
24. Все до його рук приходит. (Нагуєвичі)
На ньому звисає всяке діло, приходить під його осуд. Пор. Wander II, Hand 751.
25. В тебе руки, як у мачохи. (Глещава)
Говорять вітаючися з чоловіком, у якого холодні руки.
26. В тім моя рука. (Нагуєвичі)
Це моє діло, я на це маю вплив. Пор. Wander II, Hand 551.
27. Вхопив сі того обома руками. (Нагуєвичі)
Взявся всією силою за якесь діло. Пор. Wander II, Hand 668.
28. Голіруч прийшов. (Нагуєвичі)
Прийшов не приносячи нічого, з порожними руками.
29. Густою рукою бере. (Лучаківський)
Горне великою жменею, бере багато.
30. Дав єм руку на то. (Коломия)
Поручився за це, дав слово.
31. Дав му теплою рукою. (Коломия)
Дав перед смертю власноручно, не через заповіт.
32. Дайте ми го в руки, най го розірву! (Нагуєвичі)
Рветься розпалений у бійці чоловік до свого противника.
33. Де густа рука, не треба й друка. (Ількевич)
Густа рука замість сильна. Сильний чоловік може силою своїх п’ястуків перемогти своїх противників, озброєних у дрюки.
34. Де много рук, тре й друк. (Комарно)
Говорять про таку роботу, де многі руки при помочи дрюків двигають великі тягарі.
35. Де пильні руки, там голод не близький. (Львів)
Заробок не допускає робочого чоловіка до голодування. Пор. Muka 972.
36. Держати ся за руки. (Гнідковський)
Товаришувати, помагати собі взаїмно.
37. Держи руки при собі. (Нагуєвичі)
Не кидайся до бійки. Пор. Даль I, 387.
38. Держи сі того руками й ногами. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь корисне місце, заняття або посаду.
39. Держи ся обома руками. (Львів)
Держися міцно, не попускай. Пор. Wander II, Hand 823, 831.
40. Де руки і охота, там спора робота. (Ількевич)
До всякої праці потрібно сили й охоти. Пор. Adalberg Ręka 17.
41. Дістанеш з доброї руки. (Борислав)
Народне вірування про те, що бувають люди добрі і злі на руку. Дістати щось з доброї руки, то буде чоловікові щастити.
42. Дістати кого в свої руки. (Нагуєвичі)
Осягнути над ним власть або переможний вплив. Пор. Wander II, Hand 660.
43. Добрий на руку. (Нагуєвичі)
Має щасливу руку. Пор. Даль І, 386.
44. До того треба рук не жьилувати. (Нагуєвичі)
Це таке діло, що варте праці. Пор. Adalberg Ręka 55.
45. Єдні руки права пишут, єдні й мажуть. (Ількевич)
Закони установляються людьми, які в міру потреби зміняють або зносять їх.
46. Єднов руков дає, другов відбирає. (Нагуєвичі)
Говорять про скупаря або лихваря. Пор. Wander II, Hand 835; Славейков ІІ, 126. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 192.
47. Зазирати комусь в руку. (Нагуєвичі)
Стояти о чиюсь ласку, жити чиїмось коштом. Пор. Wander ІІ, Hand 654.
48. За короткі руки (Львів)
Мова про недостаточні сили для осягнення якоїсь цілі. Пор. Wander I, Arm 35.
49. За густа рука. (Лучаківський)
Занадто багато рук проти одного.
50. З вільної руки продати. (Нагуєвичі)
Продати за добровільною угодою, без примусу. Пор. Wander ІІ, Hand 533.
51. Здорові руки всюди найдут муки. (Гнідковський)
Знайдуть собі роботу.
52. З легкої руки дати. (Нагуєвичі)
Дати по щирості, з добрим бажанням. Пор. Даль І, 885.
53. Золоті руки має, коли писок пустий. (Підпечари)
Добрий ремесник, але пустий балакун. Пор. Носович с. 812; Даль I, 385, 546.
54. З рук ми рве. (Нагуєвичі) … вирвав. (Нагуєвичі)
Говорять про насильний рабунок або про переторгування. Пор. Wander ІІ, Hand 645; Даль І, 887.
55. Іди з ручки до ручки, аби не було мучки. (Бібрка)
Говорять до дитини передаючи її з одних рук до других.
56. Ідут рука в руку. (Нагуєвичі)
Помагають собі обопільно, поступають разом у згоді. Пор. Даль І, 385: Wander II, Hand 785.
57. Їмив би, та руки короткі. (Нагуєвичі)
Мова про щось таке, чого даними способами не можна осягнути.
58. Коби були руки, робота знайде сі. (Жидачів)
Роботи все більше як рук.
59. Кожна рука до себе горне. (Petruszewicz)
Кожний чоловік дбає поперед усього про себе. Пор. Даль І, 387. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 114.
60. Кожна рука к собі крива. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)… д собі … (Ілинці) [Доповнення 1910 р.] Кожда рука собі крива. (Григорів Р.)
В кожнім чоловіці сидить егоїст. Пор. Wander ІІ, Hand 225; Adalberg Ręka 22.
61. Коли ліва рука свербит, то будеш гроші рахувати, а коли права, то будеш видавати. (Нагуєвичі)
Народне вірування. Пор. Wander II, Hand 87, 830. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 398.
62. Котрі руки права пишут, тоті їх і мажут. (Гнідковський)
Всі закони – діло людських рук.
63. Липкі руки має. (Надвірна)
Говорять про злодійкуватого чоловіка. Пор. Wander ІІ, Hand 688.
64. Маю го в руках. (Нагуєвичі)
Держу його в залежності. Пор. Wander II, Hand 659.
65. Маю тя в руки та коліна цілувати? (Ю. Кміт)
Запитання, чи маю тебе перепросити або просити до шлюбу.
66. Маю я руки на тоти муки. (Ількевич)
Для цього діла є в мене сила.
67. Міцна рука не потребує друка. (Лучаківський)
Сильний чоловік може сам собі порадити і не потребує чужої помочі.
68. Мужика двигає рука, а пана голова. (Ілинці)
Селянин живе з праці своїх рук, а пан міркує, якби поживитися без праці.
69. На мої руки найду всюда муки. (Ількевич)
Варіант до ч. 51.
70. На руках кого носити. (Гнідковський)
Любити дуже, пестити.
71. На себе самого руку наложити. (Нагуєвичі)
Задати собі самому смерть, повіситися або застрілитися. Пор. Wander ІІ, Hand 783; Даль І, 334, 385.
72. На чужі ручки збирают і вонучки. (Яворів)
Значення неясне.
73. Не було за що руков зачепити. (Нагуєвичі)
Не було ніякого маєтку ані господарства.
74. Не варт він того, аби йому люди руку подавали. (Нагуєвичі)
Говорять про безчесного, зненавидженого чоловіка.
75. Не знає, де руки діти. (Львів)
Говорять, про такого, що в товаристві не знає, що робити з своїми руками.
76. Нема до чого раз руки приткнути. (Нагуєвичі)
Говорять про бідне, незасібне господарство.
77. Не минеш ти моїх рук. (Нагуєвичі)
Грозить чоловік чоловікові бійкою.
78. Немитими руками гріх хліб брати. (Нагуєвичі)
Народне вірування. Пор. Wander II, Hand 858.
79. He пхай руку меже двері. (Нагуєвичі)
Не вдавайся в не своє діло. Пор. Wander II, Hand 273.
80. Не хочу ним рук паскудити. (Нагуєвичі)
Не хочу бити або взагалі зачіпати його. Пор. Дикарев 16.
81. Обома руками дати. (Ількевич)
Дати з великою охотою, щедро.
82. Ото впав ся в добрі руки. (Лучаківський)
Попав у якесь неприємне положення.
83. Пішло з рук до рук. (Нагуєвичі)
Пішло між людей, зміняє раз у раз властителя. Пор. Wander II, Hand 739.
84. Пішло му рукою: жінка за борщем, а він за мукою. (Гнідковський)
Пішло йому щасливо; іронічно: зійшов на біду. Пор. II, Побратися 4.
85. Подайте си руки, най буде згода меже вами. (Нагуєвичі)
Говорить посередник, уплескавши згоду між двома противниками. Пор. Wander II, Hand 894.
86. Подати кому руку. (Нагуєвичі)
Помогти йому, перепроситися з ним, привітатися з ним.
87. Попався в кепські руки. (Нагуєвичі)
Попав у невиносне положення. Пор. Wander II, Hand 521.
88. По під-руки сі повели. (Нагуєвичі)
Пішли взявшися за підбоки, пішли парою.
89. Приложи руку, бо рука не кума. (Ількевич)
Значення неясне. Кумови з кумою не можна заключати подружнього зв’язку.
90. Пройшов крізь добрі руки. (Нагуєвичі)
Говорять про гарного, випещеного коня.
91. Роботящі руки. (Нагуєвичі)
Руки, що привикли до праці. Пор. Даль І, 886.
92. Розвйижи ми руки! (Нагуєвичі)
Звільни мене з обов’язку. Пор. Даль І. 386.
93. Рука кожда к собі горне. (Ількевич) … д собі … (Нагуєвичі)
Кожний працює на свою користь.
94. Рукам волі не давай. (Нагуєвичі)
Не хапайся до бійки без причини.
95. Рука ми сі на нього не підійме. (Нагуєвичі)
Не смію його вдарити або зачепити. Пор. Даль І, 385.
96. Рука ми сі розвила. (Нагуєвичі)
Говорять про біль у руці або про червону пухлину на руці від надмірної роботи.
97. Рука руку миє, аби обі були білі. (Ількевич, Petruszewicz) … і обі білі. (Lewicki)
Чоловік чоловікові робить уступки, аби між ними була згода. Пор. Wahl I, 43; Muka 3393; Носович с. 421; Wlislocki 182; Симони 2035; Liblinský 35; Гильфердинг 2443; Osm. 62; Тимошенко 41; Záturecky 108; Čelakovský 86; Adalberg Przyjaciel 91; Ręka 20, 47; Schleicher 162; Славейков I, 166, ІІ, 101, 102: Даль І, 187, 176, 385; Wander II, Hand 122; Hempel 3929. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 149, 150; грецьку приказку: ἡ χεἴρ τήν χεἴρα νίζειἠ (Епіхарм); Giusti 55.
98. Рука як лопата. (Нагуєвичі)
Говорять про руку з широкою долонею
99. Руки би му покулило! (Нагуєвичі)
Прокляття.
100. Руки би му ся святили! (Гнідковський)
Благословлять такого, що побив когось по справедливості, приміром діти вітця.
101. Руки білі, а сумлінє чорне. (Ількевич)
Говорять про несумлінного пана білоручку.
102. Руки вмити по чім. (Гнідковський)
Вигородити себе з якогось діла.
103. Руки го свербйит. (Нагуєвичі)
Кортить його щось зробити або когось побити. Пор. Wander II, Hand 880.
104. Руки загрібущі, очи завидющі. (Коломия)
Говорять про ненаситного деришкіру. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 208.
105. Руки лишити при чім. (Гнідковський)
Значення неясне. Мабуть стратити, зопсувати.
106. Руки му ся трясут, як на веретені. (Корчин)
Про дріжучі, несмілі або незручні руки.
107. Руки опустити. (Гнідковський)
Стратити надію, знесиліти.
108. Руки тремтят, ни донесут страви до губи. (Ю. Кміт)
Говорять про старого, знесиленого чоловіка.
109. Руки як граблі. (Нагуєвичі)
Руки сухі, костисті, з довгими пальцями. Пор. Даль 1, 386; Adalberg Ręka 30.
110. Рук си не чую від тьижкої праці. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, утомлений тяжкою працею.
111. Руку би та вкулило! (Нагуєвичі)
Прокляття. Варіант до ч. 99.
112. Сідит зложивши руки. (Нагуєвичі) … із заложеними руками. (Львів)
Дармує, не робить нічого. Пор. Даль І, 386.
113. Стережи сі моїх рук, бо не житьи твоє. (Нагуєвичі)
Грозить противник противникові убійством.
114. Ті руки вже давно зогнили, що то зробили. (М. Яцків)
Про стару, гарну й тривалу майстерську роботу.
115. То все в божих руках. (Ростоки)
Говорить чоловік, що не покладаючи рук здається на божу волю.
116. То все через його руки переходит. (Нагуєвичі)
Він тим завідує, приймає і видає власноручно. Пор. Wander II, Hand 736.
117. То золоті руки! (Нагуєвичі)
Руки щасливі, зручні до праці.
118. То його права рука. (Ількевич) … моя … (Нагуєвичі)
Говорять про вірного, учинного товариша. Пор. Wander I, Arm 36; II, Hand 709; Даль I, 385.
119. Треба го ка руку вести як дітину. (Нагуєвичі)
Говорять про невласновільного, покладливого чоловіка, що потребує чужого проводу.
120. Тут мене його рука не досьигне. (Нагуєвичі)
Тут він мене не здибле, не здужає мені пошкодити. Пор. Wander II, Hand 883.
121. У мене тьижка рука: де вдару, там трава не росте. (Ценів)
Говорить силач, що чує силу своїх рук. Пор. Даль І, 386.
122. У нього довгі руки. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка злодійкуватого, але також про такого, що має великі впливи. Пор. Даль І, 384; Славейков І, 262; Тимошенко 61; Adalberg Ręka 12.
123. У нього легкі руки. (Нагуєвичі)
Зручні до роботи, щасливі на привітання. Пор. Wander II, Hand 629.
124. У нього руки зв’язані. (Львів) Руки ми … (Гнідковський)
Він обов’язаний до чогось, мусить щось зробити. Пор. Wander II, Hand 604; Даль 1, 386.
125. У нього щіслива рука. (Нагуєвичі)
Йому все щастить, удається всяке діло.
126. Упхав руку в осьиче гніздо. (Нагуєвичі)
Опинився в якімось прикрім товаристві, наробив собі ворогів.
127. Хрести сі лівов руков. (Нагуєвичі)
Говорять брехунові, що божиться на неправду.
128. Хрести сі обома руками. (Нагуєвичі)
Говорять чоловікові, який впирає в іншого щось таке, чого він не зробив. Пор. Дикарев 19.
129. Хто сі в його руки попаде, той бідний. (Нагуєвичі)
Говорять про завзятого, сильного чоловіка. Пор. Wander II, Hand 912.
130. Це міні не на руку. (Ценів)
Це мені не корисно або неприємно. Пор. Даль І, 385.
131. Чужими руками добре гадину лапати. (Дрогобич)
Добре робити якесь небезпечне діло. Пор. Wander II, Hand 847; Славейков ІІ, 140.
132. Чужими руками йно добре вогонь брати. (Миколаїв над Дністром)[Доповнення 1910 р.] Чужими руками добре вогонь лапати. (Вербовець)
Добре виручатися чужого бідою із своєї власної. Пор. Adalberg Ręka 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 197; ІІ, 119.
133. Чужими руками лем огонь вигартати добре. (Балигород)
Варіант до попереднього числа. Пор. Даль І, 386.
134. Чужими руками не доробишся. (Сороки)
Приказка не зовсім вірна, бо власне найбагатші люди доробляються чужими руками. Пор. Носович с. 467; Гильфердинг 722, 2938; Славейков II, 37.
135. Чужими руками тілько добре огонь замітати, бо сі не попечеш. (Богородчани) … хиба грань загрібати. (Іванівці К.)
Варіанти до ч. 133. Пор. Славейков II, 76, 143.
136. Чужі рука добрі, йно не пожиточні. (Миколаїв над Дністром) … легкі, але … (Яворів)
Ними не зробиш того, що зробиш своїми власними. Пор. Adalberg Ręka 10.
137. Що возьме в руку, то все зробит. (Дидьова)
Говорять про зручного майстра.
138. Що дась руками, виходиш ногами. (Лучаківський) … не виходиш … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Дай руками, а не виходиш ногами. (Монастирок)
Легко дати позичку, але тяжко видобути її назад. Пор. Даль I, 142; Дикарев 1592; Adalberg Ręka 6.
139. Я би йому руки не подав. (Нагуєвичі)
Уважаю його за ледащо.
140. Я вже на тім попік собі руки. (Нагуєвичі)
Зазнав на тім ділі шкоди або страти. Пор. Wander II, Hand 892.
141. Як є рука, не тре друка. (Заставці)
Як є сила, не треба помочи.
142. Як ті вхопю в руки, то з тебе кишки випущу. (Нагуєвичі)
Погроза противникові.
143. Як ті пірву в свої руки, то з тебе гною наробю. (Нагуєвичі)
Погроза одного противника другому.
144. Я собі з своїми руками скрізь світа знайду. (Нагуєвичі)
Говорить робочий чоловік, що знайде собі скрізь заробок. Пор. Даль І, 387.
[Доповнення 1910 р.] 145. З рук до рук, а стояла єк друк. (Тростянець)
Говорять про туманувату дівку, яку різні парубки брали до танцю.
[Доповнення 1910 р.] 146. Кому в руках, кому в зубах. (Іванівці К.)
Що вхопить руками, те й з’їсть.
[Доповнення 1910 р.] 147. Не на то руки, аби дармо кивали сі. (Тростянець)
Вони повинні робити корисне діло.
[Доповнення 1910 р.] 148. Руки роблят, а голова кормит. (Тростянець)
Самою роботою без розуму чоловік не проживе в добрі, бо його кожний визискає.
[Доповнення 1910 р.] 149. Свої руки свйитили сі, а чужими грань гребсти. (Криворівня)
Пор. т. ІІІ, Рука 135.
[Доповнення 1910 р.] 150. Як би руков підоймив. (Нагуєвичі)
Біль перестав від ліку, або від самого дотику чиєїсь руки. Пор. Даль І, 646.