Манлій Торкват (р. 394)

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Коли стали проти себе

Кельтів і римлян ряди,

Вийшов між них король кельтів,

Зично крикнув: «Стій! Пожди!

Що нам биться і раниться?

Стільки люду молодого?

Як хто з римлян осмілиться,

Нехай вийде й прицілиться

Лиш до мене до одного!

Лиш на луки визиваю

Я по своїй добрій волі, –

Радо з лука я стріляю

Орлів, супів в чистім полі».

Вийшов Манлій з рядів римських,

В правій руці лук тримає.

«По ланцюзі твоїм бачу

Королівську твою вдачу, –

Манлій визов твій приймає».

Король стрілив – в рам’я вцілив,

В праве плече – кровця тече.

Манлій мовить: «Я мав перше!»

Стрілив, вцілив в саме серце.

Упав король, лиш тріпався.

Манлій к ньому підбігає.

Золотий ланцюг цяцькований,

Камінцями накований,

З його шиї він здіймає

І на свою накладає.

Збіглись інші товариші,

Радуються таким хватом.

Зброю з короля здіймали,

Манлія поздоровляли

Й нарекли його Торкватом.

15/VIII

Примітки

Автограф № 430, с. 291.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 201 – 202.