Манлій Торкват і римляни

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Той жорстокий вчинок –

Сина усмертити! –

Довго не могли римляни

Манлію простити.

Хоч вояки значно

Послушніші стали,

Проте всякий чин жорстокий

Манліївським звали.

Та проте, що був він

Вояка хоробрий,

Полководець, яких мало,

Й до поради добрий,

Його поважали,

І тріумф справляли,

Й тричі його раз по разу

Консулом ставляли.

І четвертим разом

Став би їм в пригоді:

Війна грозить, ліпших нема,

Без Манлія годі.

«Вибрати вчетверте!» –

Весь народ гукає,

Але Манлій задумався,

Виходу шукає.

«Ні, – каже, – квірити,

Ми ж не малі діти!

Ні ви мене, ані я вас

Не зможем стерпіти».

18/VIII

Автограф № 430, с. 315 – 316

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 214 – 215.

Лист на сайт