Трибуни й сенат

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Зрозуміли се трибуни від першої хвилі,

Що вони ухвал сенату змінити не в силі.

А до курії сенату доступу не мали,

Щоб послухать, які в раді западуть ухвали.

Та щоб ухвали сенату проконтролювати,

Мусили для себе право таке здобувати,

Щоб в передпокою зали засідань сенату

Була лавка для потреби плебейському брату.

Тут трибуни в час засідань сенату сідали,

Копії ухвал сенатських всі переглядали,

Чи нема що противного інтересам люду, –

Знайти таку закарлюку не щадили труду.

А як знайшли, зараз в сенат назад завертали,

Бо не можуть одобрити такої ухвали.

І ввійшло у Римі в звичай, що кожда ухвала

Сенаторська букву т підписану мала.

Се був знак, що і трибуни її одобрили, –

Отак гордощі сенату вони покорили.

І зносили ті магнати, хоч із тяжким болем,

Що плебейські урядники стали їх контролем.

Написано д[ня] 24/1 1916 на основі Val[erius] Max[imus] (кн. II, розд. 2, уст. 7).

Примітки

Автограф № 430, с. 419.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 417.