Отець під владою сина [325 р. до р. Х.]

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Коли римський консул Квінт Фабій Максім

З самнітами битву велику програв,

Римляни були страх розсерджені сим

І консула зараз до міста позвали,

Зібрали народ і завзято жадали,

Щоб зараз його покарав.

Були там на нього усякі напасти,

Найбільше ж за те, що не вмів він докласти

До батька свойого великих заслуг

Нічого від себе. З його кепкували,

Та навіть до слова прийти не давали,

Немов найпідлішому з слуг.

Отець забрав голос. Щоб люд не дразнити,

Не став свого сина нічим боронити,

Лиш предків заслуги та славні діла

Розвів, та була й увага мала:

«Нічого негідно їх син не вчинить;

Хто його обвинить, усіх нас обвинить;

Він ще молодий і нездібний до зла».

Тут люди відразу добрішії стали,

Старого у табір із сином післали. –

Той зараз самнітів побив,

Здобув табір їх і здобичу велику

Забрав так живенько, без гвалту, без крику,

Немов усе чудом робив.

Римляни тепер їх обох величали;

Хоч сина проконсулом лиш назначали,

Та війська команду йому поручали

З тим тільки, щоб батька при собі держав

Як субкоменданта. Старий не зважав

На вік свій та труд войовного життя,

Все сину корився, як вітцю дитя,

Та радою й ділом все так успівав,

Що в мирі й війні син усе вигравав.

Отак він прожив не щадячи заходу

Для слави Риму й Фабіївського роду.

16/VIII

Примітки

Автограф № 430, с. 301 – 302.

Самніти – одне із староіталійських племен, яке населяло середню частину Апеннінських гір. Самніти вчинили сильний опір римському завоюванню.

У І. Франка туту стоїть дата 467 р. до н. е., але жодент з 5 діячів на ім’я Квінт Фабій Максім в цей час не діяв. Я прикладаю цю звістку до Квінта Фабія Максима Рулліана і його війгни із самбітами в 325 і наступних роках.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 207.