12. Післанниця
Мелеагр Гадарець
Переклад Івана Франка
Все скажи їй, Дорцю люба!
Ну, ну, йди та поспішай!
Але не забудь нічого,
Особливо – постривай!
Ще щось маю доказати,
Повторяю другий раз…
Не забудь же ані слова!
Йди, бо вже остатній час!
Та лети ж бо! Ні, хвилину
Підожди ще! Адже я
Не сказав тобі ще всього…
Ой, неволенько моя!
Чи ти слухала уважно!
Тямиш слово в слово все?
Дорцю, може котра інша
Се їй ліпше донесе?
Але ж там потрібно конче
Доповісти – так і знав!
Адже я про найважніше
Тобі досі не сказав.
Бо ти знаєш, ось в чім діло!
Ні, не скажеш того ти.
Найліпше скажи їй просто,
Що не можу сам прийти.
Або ні, сього не треба!
Адже в мене вільний час!
Я, властиво, сам не міг би…
Ну, ходім обоє враз!
Примітки
Автограф № 414, с. 153 – 156.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 295 – 296.