5. А то злюка, той Ерос!

Мелеагр Гадарець

Переклад Івана Франка

«А то злюка, той Ерос!» – крикну іноді з болю.

«Злюка Ерос!» – іще раз собі крикнуть позволю.

Та бо біль не втихає, і ніяка підмога

Свою долю лихую покладати на бога.

А бог нишком сміється і ще й тішиться, знаю,

Коли я в своїй злості його голосно лаю.

І чим більшу на нього я наводжу крамолу,

Тим він більш росте в силу і мене гне додолу.

Лиш одно мені диво, Афродіто, богине,

Як се сталось, що море тебе вродило сине,

А ти з мокрого вийшла, як піна з хвиль виходить,

І могла таке диво огнянеє породить?

Примітки

Автограф N° 414, с. 163.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 291.