16. Гріб Антіпатра Сідонця

Мелеагр Гадарець

Переклад Івана Франка

Стовпе, се що на версі ти показуєш

Півня веселого, що своїх парою

Крил тих блискучих та морсько-зелених

Скіпетр угору підносить,

А внизу в пазурах гілку пальмовую

На знак побіди держить?

З прибока кість до грання так похилена,

Мовби, падучи, ще зовсім не впала,

Близько до краю стола.

Чи скіптровладний король під тобою,

Побїдоносний не в одному бою,

Вічний знайшов супокій?

Але що кість до грання означає?

І чом могила маленька такая?

Видно, що бідний у ній спочиває,

Що ще вночі, як лише заспіває

Півень, привик уставать,

Щоб на насущний весь день зароблять?

Ні, неможливо! Значить же щось скіпетр.

Видно, лежить чоловік під тобою,

Що побідив, та не в жадному бою,

Премію тільки ногами добув.

Ще не вгадав? Що ж значить отся кістка?

Чи ж би се простий бігун лише був?

Аж тепер маю вже відгадку повну!

Пальма ся не означає побіду,

Лиш вітчину. Фінікійський се край,

А його мати, се тірська твердиня,

Славна юнацтвом своїм і багата, –

От так і знай!

Півень же мужа значить голосного,

В службі Кіпріди, мабуть, визначного,

Що в службі муз доказав також много, –

Вказує скіпетр на те.

Був між майстрами він слова живого, –

Будь його ім’я святе!

Кість же, що впала й не зовсім ще впала,

Мовить, що смерть передчасно спіткала

Чи через чарку, чи, може, у грі;

Камінь же вічним свідоцтвом зістався,

Що Антіпатром сей муж називався,

Предки ж патриції були старі.

Перший впорядчик антології грецьких епіграмів і сам складач многих творів у тім же роді Мелеагр уродився в фінікійськім городі Гадарї, якого назва пізніше ввійшла також у євангелську традицію (Євангел(іє)…) в зв’язку з загадковим щодо свого значення епізодом про те, як тьма демонів, прогнана з людей, з Ісусовим дозволом увійшла в стадо свиней і потопила його в озері; сей епізод у Євангелії подобає на злобний і безцільний каприз: Ісус не пропагує заборонити свинину, хоч сам як юдей не їв її, являється як відгук якоїсь старої фінікійської чи хеттійської саги, що могла мати глибше значення.

Мелеагр уродився коло половини II в., а доживши пізньої старості, вмер коло половини першого віку перед Хр(истом). Молодість провів у Tipi, столиці Фінікії, де й одержав звичайну тоді, досить широку та різноманітну грецьку освіту, а головну часть віку прожив на острові Косі, де також умер. Як «софіст», або мудрець, він, правдоподібно, займався навчанням молодих людей і мав із того й удержання. Поетична діяльність не була його спеціальністю, і тільки на старість, зайнявшися зложенням «Вінка» з епіграмів інших поетів, він доложив до нього також 130 власних творів у тім самім роді. Чи дійсно Афіней наводить три його більші твори – «Бенкет», «Суперечку гороху з сочевицею» та «Харіти», як читаємо в В. Хріста на стор. 534, я не міг справдити, хоч кілька разів за різними авторами перешукував книгу Афінея.

Мої переклади писані в днях 14 мая, 8, 9, 10 червня, а увага в днях 8 – 9 липня 1915 р.

Примітки

XVI. Гріб Антіпатра Сідонця – «Grab des Antipatrus von Sidon». – Griechische Anthologie, Erste Abteilung, с. 53 (ІЛ, № 3437).

Автограф № 414, с. 163 – 164.

…відгук… хеттійської саги… – Хетти, або хесіте, племена, що заселяли східну частину Малої Азії та північну Сірію від XVII до XIII ст. до н. е.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 298 – 300.