8. Ерос у схованці

Мелеагр Гадарець

Переклад Івана Франка

Хай буде відомо отсим усякому:

Як тільки вранці почало світати,

Утік із ліжка, з теплої перини

Ерос неспостережено з моєї хати.

Ще хлопець, над усяку міру балакучий,

Не боязливий та до плачу скорий,

Коли сміється, дуже ущипливий,

Крилатий, з луком і прудкий, не хорий.

Хто був його отець – ніхто не знає;

Ані земля, ні воздух, ані море

Зухвалого за сина не приймає,

Але йому ніяке з того горе.

Ворожий і ненависний усім

Той хлопець. Та всім треба бачність,

Бо раз у раз він сіті наставляє,

Аби людські в них душі уловляти.

Але глядіть! Ось він у засідці засів!

Ага, ти тут, мій невловимий грачу?

Гадаєш, як в очах моєї Зенофілі

Сховався, то вже я тебе так не побачу?

Примітки

Автограф № 414, с. 152 – 153.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 292 – 293.