13. Останки любові

Мелеагр Гадарець

Переклад Івана Франка

Зорі й ти, місяцю ясний,

Заходів друже любовних,

Ночі й ти, спалена факле,

Жертва моїх серенад!

Чи не спесиву красуню

Я ще безсонну застану

В ліжку, як про своє горе

Й радощі свої буденні

З лампою десь розмовля?

Чи поділяє хто інший

З нею те ложе? У сінях

Вінці свої поскладаю,

Що від сліз моїх пов’яли,

Хай їй про мене свідчать.

А при них напис положу:

«Сю серенаду останню

Справивши тихо, Кіпрідо,

Повішав ось тут Мелеагер

Останки своєї любові».

Примітки

Автограф № 414, с. 157 – 169.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 296.