8. Два шляхи

Переклад Івана Франка

Все бачить око Зевеса, і всякі видні йому речі,

Те також по своїй вподобі він бачить без жодної тайни,

Що в якім місті за лад і які там права та встанови.

Я б тепер сам на землі не хотів майже праведним бути

Ані мій син, бо біда справедливому в наш час усюди,

Бо більше право тепер собі скрізь присвоїло безправ’я.

Та сподіваюсь, що все те ще змінить якось Громовержець.

Персесе, ах, положи те собі ти гаразд в своє серце:

Завше закону пильнуй, як огню, стережися насильства!

Сей заповіт положив Кронієнко високий всім людям.

Правда, що риби морські, хижі звірі та хижії птахи

Жруть одні одних, жиють лиш розбоєм і права не знають;

Людям, одначе, дав бог справедливість, і се в них найвище

Благо, бо хто має волю закон голосить, як сам розуміє,

Того поблагословить бог Зевес, що карає громами;

Але хто криво свідчить, присягає фальшиво з розмислом,

Бреше й ширить клевету з невлічимої зависті й злості,

Того рід гине у тьмі, пропадає у безвість навіки;

Хто ж присягає по правді, того плем’я житиме в честі.

Щиро скажу тобі ще, Персе мій малоумний! Дивися!

Злом можна тут здобувать чого хочеться купу на купу

І без труда; гладка стежка до зла, близько до його дому;

Але перед чесноту піт поклали боги несмертельні,

Довга до неї й стрімка, мов під гору вузенька стежина,

Зразу важка та страшна, але як ти піднявся на гору,

Легше на серці стає, хоч і як утяжливий був вихід.

Той муж найліпший зі всіх, що про все сам роздумає бачно,

Те обміркує, що ще колись може вкінці буть корисним.

Добрий не менше і той, що послуха корисної ради.

Та хто не думає сам, ані інших не слухає ради,

Щоб її обміркувать, той до всього буває нездібний.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 364 – 365.