10. До афінців по замаху Пісістрата

Солон Саламінець

Переклад Івана Франка

Коли ви через власну злість свою

Велике лихо потерпіли,

То не скидайте на богів вину,

Що ліпше вас не довели до ціли.

Самі-бо ви допомагали тим,

Що вам платять підмоги,

А через те неволя, наче пан,

Вас узяла під ноги.

Самі собі надії ви марні

Робили ви, коли життя було злиденне;

Тепер же, як поліпшало, у гніві,

Немов на ворога, ви дивитесь на мене.

Ви слухаєте тільки гарних слів

Та глядите на мужа вид облесний,

Та жаден з вас розчовпати не вспів,

Чи справді він такий у всьому чесний.

З вас кождий, вроздріб ідучи,

Здається скромний і побожний,

А як зберетеся докупи всі,

Аж, бач, і ум у кождого порожний.

Автограф № 414, с. 270 – 271.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 132.

Лист на сайт