Крук – віщун смерті Марка Кв[інта] Ціцерона [43 р. до р. Х.]

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

З братом Марком Туллієм

Марк Квінт не рівнявся.

Тому й смерті насильної

Теж не сподівався.

Супокійно жив в Каєті

У своїм фільварку,

Аж раз смерть мов запитала:

«Чи ждеш мене, Марку?»

Не чув слів тих старий Марко,

Тільки страх без стриму;

Велів зараз віз готовить:

«Поїдем до Риму».

Аж тут крук влетів в кімнату,

Мов смерті причинник,

Не оглянувся й сіда на

Сонячний годинник.

Вхопив дзьобом за вказівку,

Тягне, витягає, –

Витяг, кинув, мов, «для тебе

Вже й часу немає».

Дрижить Марко, рад би втекти,

Рушити в дорогу,

Та крук злетів на долівку,

Здержує за тогу.

Держить, торга, не пускає,

Мов несамовитий.

Аж ось стук, брязк, їдуть їздці,

Мають Марка вбити.

Val[erius] Max[imus], [кн.] І, [розд.] 3а, [уст.] 5. 27/ХІ 1915.

Примітки

Автограф № 430, с. 391 – 392.

Ціцерон Марк Квінт (102 – 43 рр. до н. е.) – римський політичний і військовий діяч, молодший брат славетного оратора Марка Туллія Ціцерона.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 204 – 205.