Сон Ціцерона [бл. 50 р. до р. Х.]

Плутарх

Переклад Івана Франка

Ще жили Помпей і Цезар,

І при них жив Ціцерон,

В одну ніч у Ціцерона

Ось який був дивний сон.

Хтось скликав зі всього Рима

Не ніяку шваль і голь,

А синів всіх сенаторів,

Аби йшли на Капітоль.

«Там Юпітер, – повідають, –

Буде всіх їх оглядать,

Щоб одному між усіми

Незвичайну ласку дать».

Повалили горожани

Лавами на Капітоль,

Повалили й сенатори,

А не тільки шваль та голь.

Поставали вколо храму,

Хлопці всі ввійшли у храм,

В туніках із ламівками

Посідали мовчки там.

Раптом відчинилась брама,

Бог при вівтарі явивсь

І приязним, світлим зором

На ту молодіж дививсь.

Всіх у ряд їх хтось поставив

Після того, як зросли,

І гуськом поперед бога

Всі помаленьку пішли.

Кождому бог придивлявся,

Мов у душу заглядав,

Та при многих аж жахався,

Руки на грудях складав.

Ось Октавій молоденький

Скромно йде, як на свій стан,

І простяг Юпітер руку

І сказав до горожан:

«Вашим війнам горожанським

Буде аж тоді кінець,

Як володарем у Римі

Отсей стане молодець».

Глянув Ціцерон на хлопця,

Той на нього подививсь,

І вид хлопця в його душу

В одній хвилі сильно вбивсь.

А як на Марсове поле

Він ішов на другий день,

З гімнастичних вправ виходить

Гарних хлопців подобень.

Тут у значенні: вродлива громада, рій, пор. приказку: «Прибери пень, буде подобень». – Прим. І. Франка.

Поміж ними той сам хлопець,

Що ввижавсь йому у сні.

Ціцерон його питає:

«Чий ти? Се скажи мені».

«Мій татуньо був Октавій,

Буду я Октавіан;

Він умер, не постарівши,

Невеликий був він пан.

Мама Аттія зоветься, –

Мамця також не стара;

Вона, може, вам не звісно,

Буде – Цезаря сестра».

Написано д[ня] 7 вересня 1915 р. на основі Плутархового «Життя Ціцерона», розд. 44.

Примітки

Автограф № 430, с. 261.

Август Гай Октавій (63 р. до н. е. – 14 р. н. е.) – римський імператор.

Марсове поле – площа в давньому Римі, де проводилися військові і гімнастичні змагання. Пізніше Марсове поле стало місцем народних зборів.

Аттія – дочка сестри Цезаря Юлії.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 370 – 372.