Хто старший, чи Аполлон, чи Аппій Клавдій? [49 р. до р. Х.]

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Аппій Клавдій, сабінянець, намісник Ахаї,

Вихований у погорді до римської зграї,

Під кінець свойого віку так гордим зробився,

Що навіть самому богу рівним положився.

Ішли тоді в старім Римі новомодні чвари,

Між Помпеєм та Цезарем інтриги та свари;

Аппій Клавдій був цікавий на всякі секрети,

Як намісник шле щоденно запити й штафети.

Шле щоденно листи й почти, питає й шукає,

На відповідь не раз даром і тиждень чекає,

А сам горить з цікавості, а сам аж палиться:

Ну ж пропаде вся держава, весь Рим провалиться?

Захотілося старому ще в бога спитати:

«Що я на землі, не знаю, їм там легше знати

І видніше добачати з неба на долину,

А я тут, намісник бідний, з цікавості гину».

Прийшов посол від Аппія у храм Аполлона,

Знайшов жерця: «Ось тут тобі, золота мамона,

Велить Аппій, наш намісник, надіть еполети,

Щодня йому про Помпея присилать штафети».

Мусить жриця покориться, в душну нору лізти,

Щоб Аппію переслати з того світу вісти.

Витягнули ледве живу; в непам’яті своїй

Лиш мимрила виразніше: «В глибинах Евбої».

Жрець у таких ділах справний, лиш трохи нагнувся,

Зирнув, зітхнув, на відповідь зараз і здобувся:

«На те тобі, римлянине, та твоя мамона,

Щоб ти думав: «Аппій Клавдій вище Аполлона.

Що там Цезар із Помпеєм в Римі виробляє,

Про те, сидячи в Олімпі, Аполлон не знає.

От далеко, йому ближче до участі твої:

Знайдеш спокій і весілля в глибинах Евбої».

Аппій Клавдій, хоч як довго намісникував він,

А в Евбої тій скелястій досі не бував він,

«Їдьмо туди! Досі тут нам було лиш похмілля,

А ось бог мені на старість обіцяв весілля».

Приїхали, розпитують про тую Евбою,

Де весілля той знаходить, хто шука спокою?

«Єсть у нас така яскиня, можна спробувати;

Щоб як сльози заливали, мусиш танцювати».

Війшов Аппій у яскиню, звеселився разом,

Не знав навіть, що дихає веселящим газом.

Танцюй, танцюй до вечора! Уже й спустив духа,

А він іще й по півночі ноженьками руха.

Написано д[ня] 23 січня 1916 на основі Val[erius] Max[imus] (кн. І, розд. 2, уст. І).

Примітки

Автограф № 430, с. 417 – 418.

Ахая – назва Греції як римської провінції.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 401 – 403.