18. Другий гімн до Гермеса

Переклад Івана Франка

Гермеса співом, хвалю Кллленейця, убійцю Аргея,

Що над Кілленою власть та в гористій Аркадії має,

Посла прудкого богів, що на світ його видала Майя,

Атланта доня, по тім, як любві від Зевеса зазнала

Любоприємна, але уникаючи божого збору

В темній яскині жила. Тут [одначе всезнавець] Кроненко

З німфою гарноволосою [вспів] звеселитися в саму опівніч,

В той час, коли любий сон присипляв білоплечую Геру

Й бачить не міг їх ніхто ні з богів, ні з смертельного люду.

Й ти, отже, радуйся сим, [любий] сину Зевеса й Майяди,

Радуйся, Герме, подателю втіх, провідниче та [снів добрих] давче!

А я, почавши від тебе [сей час] переходжу до іншого співу.

Писано д(ня) 10 марта 1915.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 264 – 265.