29. Гімн до Гестії й Гермеса

Переклад Івана Франка

Гестіє, ти, що в домах превисоких богів несмертельних

І земнородних людей неминущий осідок дістала,

Почесть після старшинства, гарний дар одержавши й почесний, –

Не обійдеться без тебе й один у смертельних обід [або бенкет],

При якому би старший тобі першій і тобі останній

Не присвятив один зливок вина. Й ти теж, вбійче Аргея,

Сину Зевеса й Майяди, післанче блаженних, що різку

Носиш в руці золоту, благ подателю, будь мені ласкав

Враз із шановною та дорогою Гестією! Ви-бо

В парі в домах земнородних людей живете, й добрі діла

Знаєте, й піддаєте добрі помисли в юнії душі.

Радуйся, Кронова доню, й ти, Гермесе золоторізкий!

Я ж і про вас [ще не раз] і у іншому співі згадаю.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 270.