30. Гімн до Гайї, матері всіх

Переклад Івана Франка

Гайю хочу оспівать, усіх матір, основану кріпко,

Найстаршу, що прокормля все, що лиш на землі тій єствує,

Що ходить по божеській тій землі та по [синьому] морю

Або літає, – все теє годується твоїм багатством.

З тебе походять [усі] гарні діти й предобрії плоди,

[Мати] шановна; твоя річ – давати життя й відбирати

Людям смертельним. Щаслив, кого ти своїм духом прихильним

Схочеш почтить, – наплива [щедро] всякий достаток до нього.

Родить такому рілля плодовита, пасовиська вкриті

Множеством скоту, а дім наповняється всякого блага.

Господарі ж по містах із законами добрими, повних

Гарних жінок, управляють; пливе до них щастя й багатство,

Діти ж веселі ростуть і навчаються розуму змалку;

Гарні дівчата в веселім настрої та в хорах святочних

Грають і тішаться по травниках, повних зілля м’якого,

З тих, кого зболиш почтить, преподобна, багата богине.

Радуйся, мати богів, Урана звіздяного подруго,

й ласкаво зволь за сей спів дать життя нам приємне й щасливе!

Я ж і про тебе [не раз] іще в іншому співі згадаю.

Писано д(ня) 12 марта 1915.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 270–271.