І – Ісус

Іван Франко

І

[Доповнення 1910 р.] 1. І, і, і! Джі, джі, кір мамуню! (Вербовець)

Дражнять того, що легко іритується, і тикають при тім, вказуючи пальцем йому під ніс. (Василь Деркач).

Іван

1. Без Івана не буде пана. (Лучаківський)

Як не буде підданого, робітника, то не буде й пана. Пор. Adalberg Iwan 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Adel 5.

2. Взяв дідько Іванка, най же бере й колиску. (Гринів)

Пропало щось важніше, то й менше важного не жаль.

3. До святого Івана робит муха на пана. (Гнідковський)

Муха-пчола, яка збирає мед головно навесні.

4. Ей Іване, не цюлюй так, не цюлюй, бо бігме, що чоловікові скажу. (Косів)

Говорила п’яна баба, лежачи в рові і чуючи крізь сон, як їй пес рота лизав.

5. Івана коли мана, а Николи аби не було ніколи. (Нагуєвичі)

Свят Іванів протягом року не мало, але свято Миколи чогось було не до вподоби арендареві, мабуть тоді мало пили.

6. Івана Предтечі забрав свєта на плечі. (Добросин)

В часі жнив нема урочистих свят, крім Петра й Павла.

7. Іване, висади кіт на під, блохи попутай тай сьидь собі. (Мединичі)

Так випоряджував жид арендар свойому слузі.

8. «Іване, вставай рано, досвіта поїдемо!» – «О, ще вози не запіяли, а когути вже поїхали!» (Зазулинці)

Так розмовляв арендар зі своїм півсонним наймитом. Рано в звичайній розмові пізніше, ніж досвіта.

9. Іване, встань рано, бо досвіта поїдемо. (Мединичі)

Пор. попереднє ч. 8.

10. «Іване» – «Га!» – «В с-ці ти нога!» (Ясениця Сільна)

Мудрування.

11. «Іване!» – «Га!» – «На ти кусень г-а.» (Ясениця Сільна)

Мудрування.

12. «Іване!» – «Гов!» – «Випий з г-ці кров.» (Ясениця Сільна)

Мудрування.

13. «Іване, ходи но робити.» – «Ой, мене ноги болят.» – «Та ходи їсти!» – «Та вже мушу якось злізти.» (Балигород)

Приповідають лінивому дармоїдові, що чинить себе хворим.

14. «Іване!» – «Чую, чую.» – «Поцюлюй в г-цю стару бочулю.» (Ясениця Сільна)

Мудрування.

15. «Іване!» – «Як?» – «В с-ці ти кімак.»(Ясениця Сільна)

Мудрування.

16. Іван є на біді. (Лімна)

Значить він бідує, зазнав лихої пригоди.

17. Іван зробит, Іван з’їсть. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич) … зробив … з’їв. (Сороки)

Стільки його й заробітку, він не доробиться нічого більше.

18. «Іванихо, – каже цируликів синок, – дайте но міні сливок, мій тато вам за то всі зуби повириває.» (Коломия)

Обіцяв їй велику приємність.

19. Іванко жидівський прощаєся з жидом: «Прощай міні, газдоньку!» – «Ну, ну.» – «І в другий раз!» – «Чому ні?» – «І в третий раз!» – «Іди до дідька!» (Снятин)

Прощання потрійне перед сповіддю.

20. Іван – мотуз, с-ка, бубен, палицє. (Миколаїв над Дністром)

Такими прозивками кепкують з Івана.

21. Іван не пан, а сто золотих не гроші. (Ількевич)

Він ними не збідніє і не обагатиться.

22. Іван ні Богу ні нам. (Гнідковський)

Про нездару, непорядного чоловіка. Пор. Adalberg Iwan 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 742.

23. Іван нічого не мав, а Гарасим дармо Бога просив. (Комарно)

Говорили про двох убогих братів.

24. Іван пє, Іван плате. (Березів)

Сам п’є, сам і платить, не потребує компанії. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Zahlen.

25. Іван сі не обзиває, псу г-цю зашиває. (Ясениця Сільна)

Коли на всі питання, завдавані з наміром змудрування, запитуваний мовчить.

26. Іван тарабан, розбив мішну на ковбан, пішов у млин, повісив на клин. (Лолин)

Кепкують із якогось дурного Івана.

27. Іван хоть пан, Іваном зістане. (Лучаківський)

З хлопського роду, все він буде поводитися по-хлопськи.

28. Іван штінк, бромф трінк, хліба дай, а робити – най. (Бродки)

Так жид характеризує свого наймита.

29. «Івасю, куди йдеш?»– «Болото палити». – « Дурню, мокре, не буде горіти». – «Аби пакість зробити». (Убинє)

Про дурня, що робить безцільні пакості. Пор. далі Чорт.

30. І на Йвана прийде обмана. (Дидьова)

І він дасть себе обдурити, особливо коли до цього візьметься жінка.

31. Кажи Іванови: «Бери сухо!» а Іван заїхав по вухо. (Жидачів)

Про необережного фірмана.

32. Кайся, Іване, як тя не стане. (Стежниця)

Один мужик знайшов у дуплі пчоли, а місцевий учитель відібрав їх у нього і дав йому винагороди за них 20 кр. Коли інші дорікали йому, по що дав себе так окпити, відповів оцією поговіркою.

33. «Куме Іване, троє на панщину!» – «Е, чуєте отамане, моя жінка варила кисіль і біб.» – «За боб – матір собі йоб, а за кисилицю – узни мене в г-цю!» – «Куме Іване, троє на панщину!» – «Е, чуєте отамане, моя жінка варит ковбасу і ще й горівки кварту принесу.» – «Ну, то двоє назад, а як сі поміркує, то сі й трете верне!» (Миколаїв над Дністром)

Сцена з панщизняних часів.

34. Ліпше бути багатим Іваном, як бідним паном. (Лімна)

Байдуже панський титул і гонор, аби був достаток.

35. Нагадав си по Йвані в ягоди. (Орелець)

По св. Івані Купайлі ягоди в лісі минаються.

36. На Івана Богослова хто не посіяв жита, не варта й доброго слова. (Комарно)

Празник Івана Богослова припадає на день 26 вересня, осіння орка.

37. Не дай Боже з Івана пана. (Ількевич)

Загальний догляд, що спаношений мужик гірший від родовитого пана. Пор. Adalberg Iwan 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Herr 279; Knecht 144; V, Bauer 569; Славейков І, 124.

38. He перший раз Іван бідний. (Kolberg Pokucie)

Простому чоловікові це трапляється часто, що біда загощує до нього.

39. Ніхто де дочекає, щоби Іван що мав, але ще не єден на біду перейде. (Лучаківський)

Значить іде до щораз гіршого, до зубожіння простолюддя.

40. Поволи, Іване, бо впадеш в корито. (Миколаїв над Дністром)

Говорять незважному, що йде на потемках і поспішає.

41. По рівній части, як Іванови так і Насти. (Кукизів)

Щоб нікому кривди не було.

42. По святім Івані муха не гадає о пані. (Гнідковський)

Вона тоді годує черву і готується до роєння.

43. Святий Іван Златоуст тому ся називає, бо брав тілько по штири кр. за службу божу. (Дидьова)

Такий погляд висловлюють бойки в докір своїм священикам.

44. «То мій Іван.» – «Ні, мій.» – «А де-с го взьив?» – «На межи.» – «А що робив?» – «Стримів на ножи.» (Нагуєвичі)

Жартливо сваряться два пастухи за третього.

45. Учи Івана на цимбалах, а він заєдно в дудку грає. (Лучаківський)

Його все тягне до старого звичаю.

46. Ци Іван, ци Петро, то міні все одно. (Лучаківський)

Мені байдуже, хто з них щось завинив, але кара їх не мине.

47. Цить, Івасю, панів не переслухаєш! (Ількевич)

Втихомирювала мати сина, що стояв на суді і сварився з панами.

48. Червоний Іван у мене ночував. (Лолин)

Так називають дівчата свою місячку.

49. Чого ся Івась не навчить, того й Іван не буде вміти. (Ількевич)

Треба вчити замолоду, бо старший ум менше податливий. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hans 7; Славейков І, 23.

50. Чоловік не Йван, випє тай поставит. (Ценів)

Іван тут у значенні «простак», що не знає порядку та звичаю.

51. «Що там робиш, Іване?» – «Вмиваю сє.» – «Ну, ну, озьми булку та втри сє.» (Пужники)

Жид з просоня чув, що Іван чогось булькоче і зараз догадався що він п’є горівку. Пор. Етнографічний збірник VI, 74.

52. Я й Івана шіную за пана. (Ворохта)

У мене все одно, чи пан чи простий чоловік.

53. Як-ісь не навчився Івасьом, то Іваном уже ні. (Городок)

Коли не навчився змалку, то в дорослім віці вже годі. Пор. ч. 48.

54. Як на Іваня гримит, будут оріхи захмулені. (Мшанець)

Іваня – празник Івана Хрестителя. В Нагуєвичах кажуть: горіхи позамакають. Пор. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, с. 46.

[Доповнення 1910 р.] 55. «Іване» – «Чо?» – «Вср-не ти чоло.» (Тростянець)

Мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 56. Івани, поліз циган до мами. (Вербовець)

Дразнення.

[Доповнення 1910 р.] 58. Іван Штінк, горівочки трінк, цибулі ес, смердит як пес. (Жучка Стара)

Дразнення. Цибулі ес – з німецького essen, цибулі з’їв.

[Доповнення 1910 р.] 58. Іван-баран котьита пасе, Марушка-петрушка їсти му несе. (Вербовець)

Дразнять Івана й Марію.

[Доповнення 1910 р.] 59. Колись то Івани були мудрі, а тепер ни хотят. (Хотінь)

Тепер їх за дурнів мают. «Івани» в значенні: прості люди.

[Доповнення 1910 р.] 60. Пізний Іван. (Нагуєвичі)

Чоловік, що спізнюється. Пор. Wander ІІ, Hans 91.

[Доповнення 1910 р.] 61. Як на Івана дощ іде, то горіхи замокнут. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 62. Як не на Йвана, то коли мана. (Нагуєвичі)

Тобто: віддам довг. Говорить легкомисний довжник, позичивши щось. «Коли мана» – коли будь, в неозначенім часі.

[Доповнення 1910 р.] 63. «Іване бідний, тьигни періг спідний!» – «Не зашкодить із верха взьити, аби було в що замачьити !» (Григорів Р.)

Жартлива розмова при обіді.

Ігла

1. Аби-м ігли шукав, то бим доси знайшов. (Нагуєвичі)

Сердиться чоловік, що даремно шукав якоїсь речі. Пор. Wander III, Nadel 48.

2. Вез ігли ся не вбере, без ножа не розбере. (Золочів)

Бо мусить раз зашити, а потім розпороти. Кепкують із недбалої жінки, що зашиває все аж тоді, коли треба одягатися.

3. Ігла би не впала. (Гнідковський) Іглі ніде впасти. (Нагуєвичі)

Значить так тісно в хаті, стиск народу. Пор. Wander III, Nadel 50.

4. Ігла всіх одягає, а сама гола. (Крехів)

Загальна обсервація, пор. Čelakovský 35; Wander ІІІ, Nadel 43.

5. Ігла – гіркий заробок. (Коломия)

Кравці й кравчині мусять жити скупим заробітком. Німець каже: ігла кравця годує, Wander III, Nadel 4.

6. Ігла моя, але вушко не моє. (Нагуєвичі)

Сперечалася швачка з швачкою. Пор. І, Говка 1.

7. З-за ігли богата не будеш. (Дрогобич)

Іглою, кравецтвом не заробиш багато.

8. З іглов до росолу не сідают. (Ценів)

Для всякого діла треба відповідних для нього знарядів.

9. Іно-що з під ігли. (Нагуєвичі)

Значить нова одежа, свіжо вшита.

10. «Кажи: ігла.» – «Ігла». – «Мати ти зльигла.» (Нагуєвичі)

Мудрування.

11. Коби ігла пройшла, а нитка мусит. (Любша)

Щоб зробити перший початок діла, а там воно піде далі. Пор. Adalberg Igła 1; Wander ІІІ, Nadel 24.

12. Крізь йигли вухо би проліз. (Голобутів)

Таким чиниться тонким та сумирним та гладким.

13. Куди ігла, туди й нитка. (Нагуєвичі)

Куди старший у родині, туди й челядь за ним. Пор. І, Говка, 2; Wander ІІІ. Nadel 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 197; Славейков І, 159.

14. Так сі видно, хоць ігли збирай. (Нагуєвичі)

Говорять про ясну ніч. Пор. Wander ІІІ, Nadel 52.

15. Хоба ігла єдну роботу робит. (Мшанець)

А чоловік мусить робити всяку.

16. Як на іглах сидит. (Крехів)

Нетерпливиться, що хвиля встає і знов сідає. Пор. Wander ІІІ, Nadel 35, 56.

Ігумен

1. Ігуменови як ігуменови, а черцеви засі. (Головацький Збірки)

Ігуменови вільно дещо таке, на що чернець не може собі позволити. Іронізують приміром над ігуменом п’яницею або чужоложником.

2. Коли ігумен за чарку, то братія за кварту. (Головацький Збірки) [Доповнення 1910 р.] Ігумен за чарку, а братія за фляшку.

Досить старшому дати малий злий приклад, то вже його підвладні підуть далі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 219; Даль І, 197.

Ізслизнути

1. Бодай ізслиз як сніг на весні! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб зійшов ні нащо.

Ілінці

1. З Ілінец на Тростянец, то вже світови конец. (Снятин)

Кепкують із домосіда, що ніде не бував. [Село лежить у 5 км на південний захід від села , обидва у Снятинському районі Івано-Франківської області. – М. Ж., 24.04.2021 р.]

Ілля

1. До Іллі рій під гилі, а по Іллі рій на гилі. (Ількевич)

В часі коло Іллі пчоли рояться.

2. Іллі громове свято. (Батятичі)

Вірять, що св. Ілля громами завідує і що його празник головна пора громів.

3. Лиш до Іллі добрі білі. (Kolberg Pokucie)

Білі – рід грибів гіркого смаку. Вони однаково недобрі по Іллі як і перед. Іллею, але по Іллі вже ростуть інші, кращі, то білих ніхто не бере.

4. На Іллі новий хліб на столі. (Теребовля) [Доповнення 1910 р.] На Гілі хліб на столі. (Вербовець) на Ілі … (Снятин)

Кінець переднівку.

5. На Іллі с-и у білі. (Печеніжин) [Доповнення 1910 р.] На Ілі наср-и в білі. (Іванівці К.)

Тоді вже їх ніхто не хоче брати.

6. Ни запрьиде до Іллі, то ни буде у млині. (Kolberg Pokucie)

Мова про кукурузу, що до Іллі повинна вже запрясти шульки, а то потім у осени вимерзне.

7. Тілько до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гилі. (Ількевич)

Ті, що пізніше вирояться, вже не здужають назбирати собі поживи на зиму і звичайно потім гинуть.

8. Як не буде волоти в Іллі, то не буде ся молоти в млині. (Мшанець)

Волоть – урожай.

9. Як не волоти в Іллі, то не буде зерна в млині ані хліба на столі. (Бистре)

Пор. попереднє ч.

[Доповнення 1910 р.] 10. Їле, з’їж г-о біле. (Тростянець)

Мудрування. Їле – vocat. від Ілля.

[Доповнення 1910 р.] 11. На Іллі перший осінній день. (Криворівня)

Так міркують у горах, де не раз швидко після Іллі на верхах паде сніг.

[Доповнення 1910 р.] 12. По Іллі – по граді. (Тяглів)

Пізніше вже град не паде. Свято Іллі припадає 20 липня старого стилю.

[Доповнення 1910 р.] 13. Святий Іля наробит гниля. (Тяглів)

Коли в ту пору сльота, то збіжжя зогниє.

Ім’я

1. Во імня отца й сина, Каська й Марина такі ми портки вшила, що на переді тісно, а з заду трісло. (Нагуєвичі)

Жартує парубок із дівчат.

2. Во імя отця і сина, щоб не зісталася ні крупина. (Кукизів)

Хрестяться з такою примовою, сідаючи до столу.

3. Імя отця за отця, і сина за Максима, і святого за сліпого, і духа за Андруха, і амінь за камінь. (Бабухів)

Травестія формулки, якою хрестяться.

4. Огидне му імньи та нечесне. (Нагуєвичі)

Лають нечесного та поганого чоловіка.

5. Най буде таке мня, яке си приніс. (Мшанець)

На якого святого по календарю уродилася дитина, таке їй звичайно ім’я на хресті дають.

6. Панське імньи, а жебрацька торба. (Нагуєвичі)

Кепкують із жебрака з шляхетським іменем. Пор. Adalberg Imie 8.

Іней

1. Як на дві неділі перед Різдвом рісний іней, то перед Петром буде на гречці рісний цвіт. (Комарно)

Господарська прикмета щодо будущого врожаю.

Іно

1. Ой коби йно! (Лучаківський)

Значить мені байдуже, аби лише стільки всього було.

Інтерес

1. Добрий інтерес, коли повний черес. (Ількевич)

Коли чоловік має гроші, то може робити всякі купівлі.

2. Кожда Тереса має свої інтереса. (Нагуєвичі)

У кожного своє діло, свої секрети.

3. Я в таких інтересах не бував. (Нагуєвичі)

Значить на таких ділах не розуміюся.

Іскра

1. Аж му іскри з очий скачут. (Нагуєвичі)

Такий злий, сердитий. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 509.

2. Бий, аби аж іскри з г-ці скакали! (Нагуєвичі)

Бий цупко та болюче.

3. Зла іскра все поле спалила і сама згасла. (Ількевич) спалит … згасне. (Нагуєвичі)

Говорять про лихого чоловіка, що іншому нашкодить, хоч сам із того не має ніякої користі. Пор. Adalberg Iskra 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wahl І, 80. [Приповідка використана в назві драми І. Карпенка-Карого «» (1896 р.). – М. Ж., 24.04.2021 р.]

4. З малої іскри великий огонь. (Ількевич, Petruszewicz)

З малої причини бувають великі наслідки. Пор. Adalberg Iskra 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 313; Даль І, 203; ІІ, 30; Гильфердинг 2121; Wander І, Funke 3; Le Roux І, 45; Bebel 69; Дикарев 137; Симони 1507; Giusti 71, 546.

5. Прудкий як іскра. (Нагуєвичі)

Про енергічного чоловіка, бистрого на слова і на діла.

Іспит

1. Пришоў іспит на него. (Бонарівка)

Випробовують його розум, працьовитість та точність.

Ісус

1. Воскрес Ісус от гроба, на всіх жидів хороба; якоже прорече – а них холера притече. (Дрогобич)

Пародія відомої пісні з воскресного канона.

2. «Слава Йсу.» – «Припічок мащу.» – «А ваш де?» – «Як замащу, так буде.» (Снятин)

Пародіюють розмову з глухою жінкою.