Кип’яток – Кінський
Іван Франко
Кип’яток
[Доповнення 1910 р.] 1. На кипйиток треба пироги метати, аби сі не розварили. (Нагуєвичі)
Кухарське правило. Кип’яток – кипуча вода.
[Доповнення 1910 р.] 2. Такого-с ми кипйитку дала, що-м си язик обпарив. (Нагуєвичі)
Докоряє чоловік жінці, що дала йому занадто гарячу страву.
[Доповнення 1910 р.] 3. То самий кипйиток. (Нагуєвичі)
Цим попариш язик, коли схопиш скоро.
Кип’ячий
[Доповнення 1910 р.] 1. З відси кип’яче, а відтам боляче. (Монастирок)
З обох боків лихо.
Кирвавий
1. Я мав кирьвавого полазника. (Мшанець)
Говорять люди, яким погано ведеться в році. Вину того приписують тому чоловікові, що на Воведеніє перший увійшов у хату. Пор. вище І, Воведеніє ч. 2, а також Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 51.
Кирик
1. Світкуй Кирика, не зловит половик курьитка. (Гринява)
Св. Кирик зі своєю матір’ю Юлітою були мучені за Діоклетіана. Їх свято 29 вересня.
Кирило
1. Як би не був Кирило, не був би свинцке рило. (Снятин)
Лають якогось злопакісного Кирила.
Кирниця
1. До доброї кирниці стежка удоптана. (Ількевич)
Так само до доброго чоловіка всі вчащають хто за порадою, а хто за підмогою.
2. До сухої кирниці не йдут водиці. (Гнідковський)
Так само до скупого, нелюдяного чоловіка ніхто не навертається. Пор. Adalberg Studnia 7.
3. На що в кирницю воду лляти? (Ількевич)
Де чогось і без того багато, там не треба додавати. Пор. Adalberg Studnia 5.
Киселиця
1. Киселиці така густа, що би по ні бойко в ходаках перейшов. (Нагуєвичі) По тім кисілю би… (Нагуєвичі)
Говорять про густий вівсяний кисіль.
2. Кисилиця, біб – веселит ся бріх. (Стежниця)
Коли вони єсть, чоловік не боїться голоду.
3. Як попоїсти киселиці і подивити сі на вербу, то зараз сі знов хоче їсти. (Нагуєвичі)
Таке народне вірування.
Кисіль
1. Кисіль любит сіль. (Уриче)
Несолений кисіль, розуміється, вівсяний, не має смаку.
[Доповнення 1910 р.] 2. Не в кисіль головою, не в борщ ногами. (Поділля)
Уговкують чоловіка, що говорить або робить щось не до ладу.
Кислий
1. Ви на кислім хлібі звикли, а ми на ощипку. (Лімна)
Говорить бойко долянинові.
Кисляк
[Доповнення 1910 р.] 1. Кисляк би тє трафив! (Криворівня)
Жартливе перекручення замість: шляк. Кисляк – кисле, квасне молоко.
[Доповнення 1910 р.] 2. Тут кисльика загусло свіжо. (Криворівня)
Мовив гуцул, у якого було свіже кисле молоко.
Киснути
1. Бодай ти скис! (Нагуєвичі)
Щоб стратив свою веселість, занудився.
3. Кисне, як розчина. (Гнідковський)
Про сумовитого, меланхолійного чоловіка, що все журиться.
Кихнути
1. Так би ся борзо кихло! (Гнідковський)
Мабуть те саме, що чихнути. А що чихнення при якімось слові означає по народному віруванню, що це слово справдиться, то можливо, що й оця приказка має таке значення.
Киця
1. Кици і не в г-ци, що ворони кракают. (Ясениця Сільна)
Їй байдуже до ворон. Переносно: такій і такій жінці байдуже, що на неї брешуть.
2. Киць-киць! Марунь-марунь! Періжка-ріжка! (Нагуєвичі)
Кличуть кота або кітку.
[Доповнення 1910 р.] 2. Тото киця на фості принесе. (Нагуєвичі)
Киця – кітка. Дурять дітей, коли вони домагаються такого, чого нема. Пор. Wander ІІ, Katze 659, 674.
Кишеня
1. Як в кишени побренькачі, то сут послухачі. (Княждвір)
Коли оповідач багатий і веселий, то його радше слухають.
[Доповнення 1910 р.] 2. Аж ми кишені полотном стала. (Нагуєвичі)
Жартує чоловік, коли хтось інший думає, що він чогось злякався.
Кишка
1. А в кишках би ті різало! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе напала різачка.
2. Випало ти з кишки? (Нагуєвичі)
Ти зголоднів давно не ївши?
3. Вступи сі, бо з тебе кишки випущу! (Нагуєвичі)
Погроза: бо розріжу тобі живіт.
4. Грубша кишка – грубші гроші; тонша кишка – тонші гроші. (Жидачів)
Мова про різницький товар.
5. За кавалок кишки біг би сім миль пішки. (Лучаківський)… бігла штири милі. (Миколаїв над Дністром)
Характеризують захланність на всякі ласощі.
6. Іди, зламай кишки! (Львів)
Жартливе прокляття, замість зламай карк.
7. Кишка як кімак. (Нагуєвичі)
Наповнилася, чоловік ситий. Див. далі Смак.
8. Кишки му сі збігли, тай їсти не може. (Нагуєвичі)
Вірять, що хто їсть гарячі страви, тому кишки позбігаються і він що раз менше може їсти, поки не вмре з голоду.
9. Кишки сі в мні сварьит. (Нагуєвичі)
Гуркоче в животі в голодного чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 154.
10. Мав бись кишки в голові, а в ср-і розум! (Буданів)
Говорять із кпинами про дурного, нерозважного чоловіка. Пор. польське: Mieć flaki we łbie.
11. Не стане кишка за начинку. (Лучаківський)
Сама кишка мало варта, а тільки начинка додає їй ціни.
12. Ні в кишці, ні в мисці. (Нагуєвичі)
Ніби їв, а голоден, говорять про непоживну страву.
13. Обросла ти кишка лоєм, хлібом моjим. (Яворів)
Докоряв господар малоробучому а їстовитому наймитові.
14. Сідит ми отут у кишках та в печінках! (Нагуєвичі)
Говорять про ненависного чоловіка.
15. Ти кишко надута! (Підгірки)
Говорять пустому а гордому чоловікові.
16. То якийсь без кишок чоловік: їсть, їсть, і ніколи не ситий. (Нагуєвичі)
Говорять про прожору, по якім одначе не видно ніякої ситості.
Кібзувати
1. Сего не кібзую. (Снятин)
Не розумію, не розберу.
Кіл, кілля [У І. Ф. – Кілє]
1. Аби-с му й кільи на голові тесав, то йому байдуже. (Нагуєвичі)
Чоловік покладливий, необразливий, яким комендерують інші досхочу.
2. Аби-с на горячім колі конав! (Криворівня)
Натяк на давню кару саджання на паль.
3. Дає собі кільи на голові тесати. (Нагуєвичі)
Підлягає без протесту чужій волі і чужим збиткам. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 240, 375; Wander ІІ, Holz 283, 313, 339.
4. Єден ків плота не утримає. (Мінчакевич) єдин кіл … удержит. (Ількевич) Оден … (Залісє)
Одним чоловіком господарство не вдержиться.
5. Єдного то плота коли. (Ількевич)
Одного роду, одної вдачі люди.
6. І коли на голові теши му. (Гнідковський)
Говорять про сумирного, на чужі впливи податливого чоловіка. Пор. ч. 1.
7. Кілком стояти. (Гнідковський)
Стояти непорушно, як на варті.
8. Кілок від кілка. (Гнідковський)
Значення мені не ясне.
9. На єднім кілку всего не повісиш. (Гнідковський)
І одним знарядом усього не зробиш, на одного друга всіх своїх клопотів не звалиш.
10. Ні до кола, ні до плота. (Збараж)
Отже невдалий, не стосується.
11. Ні кола, ні двора. (Залісє)
Давня характеристика бездомного чоловіка, пролетарія. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 74, 76; Тимошенко 72; Wander ІІ, Haus 608.
12. Смотри зелізного кілка, а не срібного. (Ількевич)
Дбай більше про солідність і тривкість, ніж про красу та коштовність.
13. Яке кільи, такий пліт. (Нагуєвичі)
Бо на кіллі весь пліт і держиться.
[Доповнення 1910 р.] 14. Кіл, не слово його поправит. (Великі Очі)
Щоб його поправити, дарма впоминати, а треба набити.
Кілко
1. Смотри на задні кілка. (Lewicki)
На задні колеса, тобто на наслідки всякого діла. «Кілка» мабуть полонізм.
Кімак
[Доповнення 1910 р.] 1. З кімаків виберуть ковбню. (Карлів)
Дурні люди виберуть дурного війта.
Кінва (коновка) [У І. Ф. – Конва (конов)]
1. Він би сі в конві міг скупати. (Ясенів)
Про малого, худого чоловіка.
2. В конву ногами стань та й дрова рубай! (Лолин)
Кепкують з такого, що боїться рубати дрова, аби поліна не побили його по ногах.
3. З конвами по воду, з козубом по ягоди. (Лолин)
Відповіла дівчина на питання: «А куди йдеш, Фенно?»
4. З новими конвами перейти. (Нагуєвичі)
Це щаслива ворожба, коли комусь у дорозі за якимось ділом жінка або дівка перейде дорогу з повними конвами. [Але чому «новими»? Чи не помилка друку замість «повними»? – М. Ж., 1.05.2021 р.]
5. Ци мі хто з пустими конвами перейшов? (Голобутів)
Міркував чоловік, якому не щастило на ярмарці.
6. Цілу конов бим випив тай ще бим хотів. (Нагуєвичі)
Говорить робітник під час літньої спеки в полі.
7. Як з конви дощ жбихає. (Нагуєвичі)
Про напрасний, сильний дощ.
Кіндрат
1. Без Кіндрата пуста хата. (Нагуєвичі)
Жалувала жінка, якій сина взяли до війська.
2. Кіндрат не мій брат. (Нагуєвичі)
Отже я не буду відповідати за нього.
Кінець [У І. Ф. – Конець]
1. Без кіньци й бев (sic) почьитку. (Нагуєвичі)
Говорять про дорогу, а також про невгавне балакання. Пор. Adalberg Koniec 1.
2. Бери за грубший конець! (Нагуєвичі)
Зразу поборюй найбільшу трудність, а менші потім легше буде побороти.
3. Бодай ти конець був! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти вмер. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 118.
4. Від кінця до кінця. (Ількевич)
Від краю до краю, скрізь.
5. Він аби лиш за тонший конець ухопив! (Нагуєвичі)
Лінивий чоловік, що все хапається за легшу часть діла. Пор. Brzozówski Koniec 9.
8. Все на єден конець виходит. (Нагуєвичі)
Усе йде до смерті і переміни.
7. Всім нам Бог конець держит. (Нагуєвичі)
Призначив, що з нами має бути. Пор. Adalberg Koniec 4.
8. Всьому колись конець буде. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Всьому конец буде. (Коломия)
Все минуще, ніщо не триває вічно. Пор. Wander І, Ende 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Alles 20, Ding 35; Ende 1, 61.
9. Де тото? На кінци язика. (Нагуєвичі)
Легко допитатися.
10. Доїхав му кінцьи. (Нагуєвичі)
Осилив, переміг його, зруйнував маєтково або вбив.
11. Зачинай з кінцьи. (Нагуєвичі)
Жартливо, замість зачинай з початку.
12. З кепського кінцьи починаєш. (Нагуєвичі)
Недобрий початок твого діла. Пор. Adalberg Koniec l7.
13. З ним до кінцьи не дійдеш. (Ясениця Сільна)
Не осягнеш мети, не довершиш щасливо діла.
14. З ним не найдеш кінця. (Гнідковський)
Не дійдеш до ладу.
15. Кінці до купи ся не сходят. (Гнідковський)
Приходи з розходами не вирівнюються. Пор. Adalberg Koniec 11; Brzozówski Koniec 8.
16. Кождій справі кінця смотри. (Гнідковський)
Уважай, до чого вона може довести, Пор. латинське: Quidquid agis, prudenter agas et respice finem; Adalberg Koniec 20.
17. Конець – вінець. (Petruszewicz) … і ділу вінець. (Крехів)
Діло зроблено вдатно. Пор. Brzozówski Koniec 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Ausgang 4; Даль І, 646, 647.
18. Конець діло хвалит. (Lewicki, Ількевич, Petruszewicz)
В ньому видний його результат. Пор. Adalberg Koniec 10; Brzozówski Koniec 4; Wander I, Ende 8. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Werk 8; Giusti 139, 262.
19. Конець і Богу слава. (Нагуєвичі)
Звичайно закінчення тексту в старих рукописах, війшло і в народну поговірку при закінченні всякого діла.
20. Конець і вінець. (Lewicki, Ількевич)
Кінець вінчає діло. Пор. Brzozówski Koniec 7.
21. Конець – пішли баби у танець. (Рук. Осс. 2189)
Жартливе закінчення діла.
22. Конець собі зроблю! (Ясениця Сільна)
Наложу сам на себе руки, уб’ю себе.
23. Ледво-м до кінцьи дотьигнув. (Нагуєвичі)
З трудом довершив діла.
24. Ліпше си конець зробити, як отак бідити. (Ценів)
Говорив чоловік у розпуці.
25. Най ми раз конець буде! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, доведений до крайності чи то хворобою, чи грижею.
26. Най но, як конець покаже. (Нагуєвичі)
Тоді й побачимо, чи це діло добре, чи погане. Пор. Adalberg Koniec 9.
27. На такий конець я не пристаю. (Нагуєвичі)
Не годжуся на такий результат діла, вестиму його далі.
28. На який конець ти тото робиш? (Нагуєвичі)
По що? З якою метою?
29. Не вйижут ми сі кінці. (Нагуєвичі)
Не сходяться мої рахунки, не сповняються заміри. Пор. Adalberg Koniec 16.
30. Нема му ні кінцьи ні мньри [sic; мньири?]. (Нагуєвичі)
Високий чоловік, або коли мова про простір, поле, дорогу – великий розмір. Пор. Brzozówski Koniec 1.
31. Не сходьит сі кінці. (Сороки)
Діло не виходить на лад. Пор. Brzozówski Koniec 8. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 39, 548.
32. Ни сходьи му сі кінці до купи. (Kolberg Pokucie)
Не виходить до ладу в своїм господарстві, доходи не покривають видатків.
33. Ні кінця, ні міри. (Гнідковський)
Про щось довге і велике, приміром довгу сльоту.
34. Остатний конець ми приходит. (Нагуєвичі)
Я опинився в безвихіднім положенні, близький смерті.
35. Паскудний му конець був. (Нагуєвичі)
Говорили про такого, що повісився.
36. Роби, що роби, а кінця гляди. (Крехів)
При всякім ділі. Пор. Brzozówski Koniec 3.
37. Старшим кінцьом го потьигнув. (Нагуєвичі)
Ударив старшим, грубшим кінцем кия. Пор. Brzozówski Koniec 10.
38. Таж то конець світа! (Нагуєвичі)
Якесь нечуване лихо, кривда, насильство. Пор. Brzozówski Koniec 5, 6.
39. Ти з ним кінця не виведеш. (Лучаківський)
Не осягнеш своєї мети.
40. Тут тобі конець і амінь буде! (Нагуєвичі)
Пропадеш, стратиш у сій справі.
41. Ще тому не конець, є ще хвостик. (Комарно)
Жартливо: ще справа не скінчена.
42. Що на кінци буде, то найважніше. (Нагуєвичі)
Покажуться результати всякого діла.
[Доповнення 1910 р.] 43. Він всьому виведе конець. (Станіславів)
Доведе все до ладу.
[Доповнення 1910 р.] 44. Конець то покаже. (Нагуєвичі)
По наслідках пізнати доконане діло. Пор. Wander І, Ausgang 11.
[Доповнення 1910 р.] 45. Не годен тому кінця вывести. (Ізби – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Не може ладу дати, або ладу знайти.
[Доповнення 1910 р.] 46. Не можу з вами кінця врвати. (Ю. Кміт)
Не можу договоритися, дійти до згоди.
Кінчити
[Доповнення 1910 р.] 1. Дай Боже так кінчити, як ся почало! (Богородчани)
Побожне бажання.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ліпше кінчити, як зачинати. (Жидачів)
Хто зачинає, той робить на непевне, а хто кінчить, той бачить уже готове.
Кінський [У І. Ф. – Кіньський]
1. Кіньський слід свйитив би сі! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, роздумавши про пожиток коня.
2. Кіньську голову де здиблеш, то заховстай. (Нагуєвичі)
Тим більше живого коня, який чого-будь перелякається і сполошиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 286.
3. Кіньську скіру на банти вішьий, а бий! (Сороки)
Погляд, що коня треба бити, аби його вдержати в послусі.
4. На кіньськім оброці годований. (Нагуєвичі)
Говорять про веселого, жвавого хлопчика.
5. То кіньську силу треба мати, аби тото зробити. (Нагуєвичі)
Говорять про важку працю.
6. То ще кіньська залупа. (Нагуєвичі)
Говорять про роззяву, непорядного та повільного чоловіка.