Лаба – Латка
Іван Франко
Лаба
1. Лаба як у медведьи. (Нагуєвичі)
Про велику, незугарну руку або ногу. Пор. Adalberg Łapa 1.
2. Лаба як у старого дідька. (Нагуєвичі)
Погана, покорчена рука.
3. Лаба як у старого злодія. (Нагуєвичі)
Довга рука, з довгими пальцями.
4. Чорні лаби в твої баби. (Ясениця Сільна)
Дразнить діти одні одних.
Лава
1. Бував на лаві й під лавою. (Крехів)
Зазнавав честі й нечесті. Пор. Adalberg Ława 1; Wander I, Bank 12.
2. Хто під лавов лежит, того ногами копают. (Завадів)
Хто сам себе не шанує, того й інші понижують. Пор. Adalberg Ława 2.
[Доповнення 1910 р.] 3. Бодай єм ті на лаві застав. (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб я застав тебе вмерлим, наряженим на лаві.
Лавка
1. Лавкою стелитися. (Гнідковський)
Про покірного, підлесного чоловіка, готового всякому служити.
2. Як на лавці лижав, тогди жаль прибував; а як за лавки взєли, тогди жалі відійшли. (Пужники)
Як били, то йому було жалко себе, а як перестали, то забулося. Пор. Етнографічний збірник VI, 67.
3. Я під лавку, вно ся питат: «Ци ти ту, Абрамку?» (Мшанець)
Анекдот про п’яницю в корчмі.
[Доповнення 1910 р.] 4. Ану, лавков сі перед ним клади! (Нагуєвичі)
Образово: коритися перед ким, унижатися. Тобто: і все на дармо.
Лад
1. Аби ладом, аби миром. (Довгополе над Черемошем)
Бажання, щоб усе було в порядку.
2. Ані ладу ані складу. (Ількевич)
Про все безладне, заплутане. Adalberg Ład 1.
3. Буде ту лад! (Буданів)
Не буде порядку.
4. Дай ти Боже лад, аби ти випав цілий зад. (Дрогобич)
Жартливе прокляття.
5. Коли моє не в лад, то я з своїм назад. (Ількевич) … з моїм … (Petruszewicz)
Коли чоловік вмішався в щось таке, куди його не приняли.
6. Най іде своїм ладом. (Ількевич)
Най іде, як звикло йти таке діло, відповідно до своєї вдачі.
7. Коли я з моїм не в лад, то я зі своїм назад. (Lewicki)
Варіант до ч. 4.
8. Лад міні замняв ся. (Красносільці)
Щось поплуталося, хтось збаламутив чоловіка.
9. На лад міні пішло. (Нагуєвичі)
Діло пішло гладко.
10. Не в лад вам мої слова, то не скажу нічого більше. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, чуючи, що слухач не радо слухає його бесіди.
11. Не до ладу сказати, ліпше змовчати. (Яричів)
Остерігають балакучого.
12. Не знає світови ладу. (Лучаківський) … світу … (Нагуєвичі)
Про нетямущого, що не знає світових порядків і звичаїв.
13. Там нема ладу й за грейцар. (Підгірки)
Там вічне безладдя.
14. Я до ладу кажу. (Коломия)
Говорю логічно, доречі.
15. Як до ладу, то і вкраду. (Нагуєвичі)
Як трапиться добра нагода.
[Доповнення 1910 р.] 16. Такого ладу нима на світі. (Ю. Кміт)
«Ладу» тут згірдно, замість безладдя; «на світі» скорочено замість «нігде на світі». (Ю. Кміт).
[Доповнення 1910 р.] 17. Того ладу ни переставиш нияк. (Ю. Кміт)
Те, що становлено здавна, не переміниш.
Ладний
1. Зверха ладне, а в середині хробачливе. (Сороки)
Про яблуко, та про погану вдачу чоловіка, що на зверх виглядає симпатично.
2. Ладна жона а бистрий кінь рівняються смерти. (Гнідковський)
Бо задля них легко наскочити на злу пригоду.
3. Ладна птиця лучше золотої клітки. (Гнідковський)
Гарна панна ліпша від вистроєної ляльки.
4. Ладна-сь, як пропасниця. (Гнідковський)
Про погану, сварливу жінку. Пор. Wander IV, Schön 92 (Schön wie die Sünde).
5. Ладна як з воску вилльита. (Нагуєвичі)
Про гарну дівчину або молодицю.
6. Ладний, бо має ніс меже очима. (Ценів)
Нібито не кожний? Пор. Schleicher 173.
7. Ладному все на лад іде. (Нагуєвичі) … яло ся. (Нагуєвичі)
Ладний тут у значенні зручний. Пор. Wander IV, Schön 73; Носович 411.
8. Ладно пише, як маком сіє. (Нагуєвичі)
Про писаря, що гарно пише.
9. Най буде не ладна, коли серцю мила. (Нагуєвичі)
Оправдується парубок, якому дорікають, що жениться з негарною дівкою. Пор. Adalberg Ładny 9; Wander IV, Schön 35.
10. Така ладна, аж за очи хапле. (Нагуєвичі)
Про вродливу жінку.
11. Така ладна, аж сі ригати хоче. (Ценів)
Про надзвичайно погану жінку. Пор. Wander IV, Schön 93.
12. Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешут. (Войнилів)
Дуже погана. Пор. Тимошенко ч. 284.
13. Така-с ладна, як свиньи в дождж. (Нагуєвичі)
Про погану, нехарапутну жінку.
14. Таке ладне, як каші з маком. (Сороки)
Особливої краси в каші з маком нема.
15. Хоч на два-дни, аби ладне. (Теребовля)
Зітхає чоловік, що бажає мати гарну жінку.
16. Що ладне, то й до всього складне. (Нагуєвичі)
Про гарного, звинного чоловіка. Пор. Wander IV, Schön 67.
[Доповнення 1910 р.] 17. Не то ладне, що добре, але що сі подобає. (Нагуєвичі)
Це річ смаку.
[Доповнення 1910 р.] 18. Така ладна, як цвіріньок. (Жидачів)
Цвіріньок – цвіркун.
[Доповнення 1910 р.] 19. Таке ладне, як вивірка. (Жидачів)
«Ладне» тут у значенні зручне, вертке.
[Доповнення 1910 р.] 20. Таке ладни, аж говорит. (Жидачів)
Говорять про яскраву матерію.
[Доповнення 1910 р.] 21. Ти така ладна, як з болота лялька. (Жидачів)
Говорять насмішливо до поганої, бридкої жінки.
Лазити
1. А лазив бис по чужих коморах! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти зробився коморовим злодієм.
2. Вже сі в тебе не влазит більше? (Нагуєвичі)
Говорять такому, що наситившися не хоче більше їсти.
3. Він уже ледво лазит, лиш ногами суває. (Нагуєвичі)
Про хворого, немічного чоловіка.
4. Лазив бис на штирох ногах! (Нагуєвичі)
Прокляття.
5. Лазит до мене, як жебрак. (Нагуєвичі)
Про впертого а нелюбого гостя, що налазить день у день.
6. Лазит як сновида. (Печеніжин)
Ходить як сам не свій.
7. Хто лазит по ночи, шукає собі немочи. (Лімна)
Волоцюга вночі найлегше наскакує на таких, що його поб’ють.
[Доповнення 1910 р.] 8. Лазит по песячих дебрах. (Станіславів)
Ходить незвичайними, нетоптаними дорогами.
Лайка
1. Лайка – байка, битва – молитва. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Лайка то ще не біда, а от як б’ють, це вже горе. Пор. Wander IV, Schimpf 23.
Лайно
1. Власне лайно ні смердить ні пахне. (Ількевич)
Власні хиби для чоловіка байдужі, він їх і не завважує. Пор. Wander І, Dreck 28.
2. I лайно своє не вонит. (Гнідковський)
Варіант попереднього, з натиском на «своє».
Лайдацтво
1. Без лайдацтва нема богацтва. (Львів)
Певність, що багатство здобувається нечистими способами. Пор. Adalberg Łajdactwo 1.
Лайцом-пуцом
1. Бодай ти було лайцом-пуцом! (Дрогобич)
Якесь жартливе прокляття.
Лакітки
1. «А їв бис лакітки?» – «Які?» – «Ті, що кури наср-и.» (Нагуєвичі)
Лакітки – ласощі. Говорять хлопцю, що забагає чогось дуже смачного.
Лакомий
1. Лакома душа з’їла би лоша. (Яворів)
Про ненажеру. Пор. Adalberg Łakomy 15; Wander ІІ, Leckermaul 3.
2. Лакомий не наїст си, йик із дзеру бриндзі не зібєт си. (Гринява)
Гуцульська приказка. Дзер – це жентиця, що лишається по видушенню сиру.
3. Лакомий як кіт. (Ясениця Сільна)
Порівняння дуже влучне.
4. Лакомому все за мало. (Нагуєвичі)
Йому ніколи не досить. Пор. Adalberg Łakomy 3.
5. Лакомому ніколи нема годі. (Залісє)
Він усе бажає чогось більше. Пор. Adalberg Łakomy 25.
Ланц
1. Бодай ти ланц був! (Лімна)
У Турчанськім повіті, а бодай у Лімній та Дидьові дуже часто клянуть і лаються ланцом.
2. З ланца би сі зірвав. (Нагуєвичі)
Про неспокійного, непосидючого чоловіка.
3. Іди до ланца! (Лімна)
Прокляття: іди, щоб тебе закували в ланцюхи.
4. Ланц би на тя впав! (Дидьова)
Прокляття.
5. Ланц би тя побив! (Дидьова)
Прокляття.
6. Ланц мамі твоїй! (Лімна)
Немиле бажання.
7. Ланцом би тя тягли! (Лімна)
Прокляття. Пор. Wander ІІ, Kette 23.
8. На ланц би тя взяли! (Лімна)
Щоб тебе прикували ланцюгом як собаку. Пор. Wander ІІ, Kette 23.
9. Сам на себе ланц куєш. (Нагуєвичі)
Сам собі робиш лихо. Пор. Wander II, Kette 20.
10. Якого ланца хочеш? (Лімна)
Якої біди, якого клопоту?
Ланцуховий
1. То ще ланцуховий пес. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже злого чоловіка. Пор. Wander ІІ, Kettenhund 5.
Ланчин
1. Погди, прийдеш ти міні до . (Коломия)
Там я тобі догоджу, наб’ю.
Ланя
1. Яка панська ланя, така й попова свиня. (Лучаківський)
На основі оповідання про те, що пан за вкрадену ланю взяв у мужика свиню.
Лапати
[Доповнення 1910 р.] 1. Не лапай усього, що по воді плине. (Нагуєвичі)
Не підхапуй усяку брехню та сплетню, що ходить поміж людьми. Пор. т. ІІ, Переймати 1, Giusti 268.
[Доповнення 1910 р.] 2. Хутенько-м лапала, бо-м ся додому квапила, бо мені дитина плакала. Нажала-м копу без сорока снопів, ще-м завчасу, ледви-м двері найшла. (Буськ)
«Хутенько лапати» – в значенні пильно робити; «завчасу» іронічно: пізно.
Ласий
1. Ласий як лис на кури. (Нагуєвичі)
Про всякого хапка.
2. На ласий кусок найде ся куток. (Ількевич)
Що смачне, то всякий радо з’ість; що добре, гарне, то всякий рад би мати. Пор. Wander II, Leckerbissen 1; Носович 428.
3. Ото ласа їда, з чосником лобода. (Крехів)
Сміються з такого, що їсть худоб’ячий харч – лободу. Пор. Носович 418.
4. Ото ласий на ковбаси! (Голешів)
Про ласуна, в новіших часах про виборців, що за ковбаси продавали голоси.
Ласиця
1. Кожда ласиця свій хвостик хвалит. (Мінчакевич)
Своє все наймиліше.
Ласка
1. Без такої ласки я обійдуся. (Лучаківський)
Значить: невелика ласка, а хіба лихо.
2. Боже, Боже, най нас твоя ласка споможе! (Нагуєвичі)
Зітхає побожний чоловік.
3. Бодай ви од Бога ласку мали! (Любша)
Із жебрацької молитви.
4. В ласці божій зоставайте сі здорові! (Нагуєвичі)
Формула прощання при відході.
5. Є там того ласка божа. (Нагуєвичі)
Багато, подостатком. Пор. Wander ІІ, Gnade 56; Дикарев 546.
6. Запобігає панської ласки. (Нагуєвичі)
Про панського прислужника і підхлібника.
7. Здав сі на його ласку. (Нагуєвичі)
Піддався йому зовсім. Пор. Wander І, Gnade 6, 55.
8. З ласки на потіху. (Пасічне) … та на втіху. (Залісє)
Коли хтось зробить іншому якусь прикрість, якийсь грубий жарт, я той питає: за що ж ти мені це робиш, то перший відповідає оцією приказкою. Теж і у поляків, Adalberg Łaska 20.
9. Зробіт тото з ласки свої, з просьби мої. (Нагуєвичі)
Просять дуже чемно. Пор. Wander І, Gnade 65.
10. Коби ласка ваша! (Коломия)
Щоб ви захотіли вислухати нас або допомогти нам.
11. Коли ласка ваші, а нам аби каші. (Нагуєвичі)
Говорили слуги до господаря, допоминаючися каші до борщу.
12. Ласка слабіє борзо. (Гнідковський)
Вона продукт хвилевого настрою.
13. Ласки пасти. (Гнідковський) … запобігати. (Нагуєвичі)
Старатися о чиюсь прихильність.
14. Ліпше в ласці, як y гніву. (Нагуєвичі)
Ліпше зробити щось у згоді з іншим, ніж на перекір.
15. Має го в свої ласці. (Нагуєвичі)
Любить, запомагає його. Пор. Wander І, Gnade 57.
16. Не стою нікому о ласку. (Тисьмениця)
Я сам собі пан і не потребую нічиєї ласки. Пор. Wander I, Gnade 63.
17. Не стою попе о твою ласку, як єс посвєтив мині паску. (Миколаїв над Дністром)
По заспокоєнню потреби вже байдуже до того, хто заспокоїв її. Пор. Bebel 24.
18. Ні в ласці ні в гніву жиємо. (Нагуєвичі)
Мовлять сусіди, що не водять із собою приязні, але також не сваряться.
19. Панська ласка до порога. (Ількевич)
Дуже коротка і змінлива. Пор. Wander І, Gnade 1, 11.
20. Панська ласка на бистрім кони їде. (Гнідковський) … їздить. (Нагуєвичі)
Прудко зміняється. Пор. Wander І, Gnade 1.
21. Такої ласки найду і в Парашки. (Ількевич) … дістане й у … . (Лучаківський) … Параски. (Коломия)
Це мені хто-будь зробить, на це не треба ласки. Пор. Adalberg Łaska 16.
22. То не за ласку тато з мамов спав, тілько мусит хрестини справлєти. (Миколаїв над Дністром)
Не з ласки, а з обов’язку.
23. У Бога ласки много. (Лімна)
Бог ласкавий. Пор. Wander І, Gnade 36.
24. У пана ласка на пеньку. (Нагуєвичі)
З ласки велить простягти на пеньку і вибити.
25. Що за ласка в нашого Яська! (Нагуєвичі)
Іронізують над гордяком, що ніби комусь робить ласку.
26. Що чия ласка. (Нагуєвичі)
Отже дати. Просять датку, приміром, на якесь громадське діло.
Ласкавий
1. На ласкавім хлібу жиє. (Нагуєвичі)
З дарунків або з пенсії. Пор. Adalberg Łaskawy 2; Wander I, Gnadenbrot I.
2. Хиба би Бог не ласкав, аби батіг на пуджалі не траскав. (Зазулинці) … аби бич … (Пустомити)
Це така проста, елементарна річ.
Ластівка
1. Єдна ластівка не робить весни. (Ількевич, Petruszewicz) Одна … (Залісє)
Ластівки появляються іноді на кілька тижнів перед справжньою весною, отже з їх появи не можна твердити, що вже весна. Пор. Adalberg Jaskółka 2; Schleicher 17; Тимошенко 30; Leutsch 189; Krumbacher 83; Wahl II, 47; Wander IV, Schwalbe 2, 12, 15; Čelakovský 290. [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 85; Гильфердинг 627; Le Roux І, 76; Giusti 239.
2. Коли ластівка перелетит по під корову, то корова стратит молоко. (Пацір) … в корови буде молоко з кровю. (Березів)
Народне вірування.
3. Ластівка весну приносит. (Нагуєвичі)
Коли їх налетить багато. Пор. Erasm 554; Wander IV, Schwalbe 1.
4. Ластівки вилітають, погоду обіцяють. (Ількевич)
Народне віщування з лету ластівок.
5. Ластівонька прилітає, а ластівкою відлітає. (Гнідковський)
Зразу вона всім люба, а потім збайдужіє. Пор. Wander IV, Schwalbe 17.
6. Як ластівка влетит до хати, то в хаті хтось умре. (Нагуєвичі)
Загальне вірування.
7. Як ластівки низко літают, то буде дощ. (Нагуєвичі)
Це такий прогностик, Пор. Adalberg Jaskółka 3; Muka 842; Wander IV, Schwalbe 28, 33.
[Доповнення 1910 р.] 8. Аби ти сьи ластівка не вср-а на голову, бо будещ лисий. (Вербовець)
Народне вірування, що кому ластівка вс-ться на голову, то той полисіє.
[Доповнення 1910 р.] 9. Гластівка на яри повідат: «Были стіжкы, оборіжкы, теперь не є ничь!» (Радозина)
Лемківська приказка про поворот ластівки весною з вирію.
Ласун
1. Ласун лиш баки світит. (Зазулинці)
Підхлібляється, щоб дістати смачно попоїсти.
Лата
1. Хоць у нього на латі лата, а він з паном за пані брата. (Ясениця Сільна)
Загоновий чи ходачковий шляхтич, що колись рівнявся з панами.
Латати
1. Латаний будеш, як відти не підеш. (Стрий)
Латати в значенні бити.
2. Латати кому скиру. (Нагуєвичі)
Бити.
3. Ліпше латане, аби но не хватане. (Зазулинці)
Ліпше хоч мізерне, аби не крадене. Пор. Adalberg Łatane 3.
4. Ліпше своє латане, як чуже хватане. (Гнідковський)
Ліпше ходити в убогім одязі, ніж красти чужий. Пор. Adalberg Łatać 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Kleid 19; Čelakovský 142; Liblinský 79; Носович с. 453.
5. Сяк-так полатавши. (Нагуєвичі)
Відповідь на питання, як вам поводиться. Пор. Adalberg Łatać 1.
Латинник
1. Латинник – лапсвинник. (Дрогобич)
Сміялися колись із учеників гімназії.
Латка
1. Де діра, там латку пришивай. (Нагуєвичі)
А не обік діри. Пор. Wander I, Fleck 2.
2. Кожухова латка в зимі як рідна матка. (Нагуєвичі)
Амбіція кожного газди велить мати хоч один кожух у домі.
3. Латка все більша від діри. (Жидачів)
Бо інакше її ні до чого пришити. Пор. Wander I, Fleck 3.
4. Латка – рідна матка. (Коломия)
Бо закриває діру. Пор. Adalberg Łata 1.
5. Латку кому причепити. (Гнідковський)
Обмовити, докорити когось Пор. Adalberg Łata 6.
6. Ліпша латка як діра. (Нагуєвичі)
Ліпше штуковане, як діраве. Пор. Wander I, Fleck 1.
7. Нове з старими латками. (Нагуєвичі)
Сміються з такого, що своє полатане убрання видає за нове. Пор. Wander I, Fleck 12, 13.
8. Як зігріє вівча латка, не загріє так і рідна матка. (Мшанець)
Про кожух, хоч би й куций.