Кінь

Іван Франко

1. Без коний господар як без рук. (Нагуєвичі)

Не має змоги ні до якої тяжкої праці.

2. Бистрий кінь і ладна жінка, то нагла смерть. (Нагуєвичі)

Нема нічого легшого, як через них утратити життя. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 101; Giusti 341.

3. Бодай ті Бог у жидівського коньи перевернув! (Нагуєвичі) … у піскарського … перемінив. (Львів)

Прокляття: у жидів і в піскарів коням найгірше живеться.

4. Бода-с ходив, як коні крадені ходьит! (Нагуєвичі)

Ідуть з рук до рук, щоб затерти слід їх походження.

5. Брикає як кінь на оброці. (Нагуєвичі)

Про гулящого, добре випасеного чоловіка.

6. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. (Ількевич)

Про бувалого чоловіка, що зазнав немало добра й зла. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 55.

7. Був кінь, та з’їздився. (Вікно)

Образово: був здібний, багатий, чесний чоловік, та змарнувався. Пор. Adalberg Koń 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 364; ІІ, 161.

8. Великий кінь турецький, а дурний. (Нагуєвичі)

Говорять про великого а дурного чоловіка. Пор. Wander III, Pferd 51. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 102.

9. Відпас коні, тілько на батозі приїхав. (Лучаківський)

Стратив, загубив, у нього вкрадено коні.

10. Годуй коньи вівсом, і гони ним як псом. (Нагуєвичі) … коня … жени. (Лучаківський)

Овес – найліпша пожива для коня, від вівса він дужий і прудкий.

11. Дай коньови вівса, а гони го як пса. (Ількевич, Мшанець) … вітак гони … (Комарно)

Тоді він може й тягти гаразд. Пор. Adalberg Koń 15; Носович 289.

12. Дай кому коня, а сам сиди до дня. (Дидьова) … іди пішки. (Нагуєвичі)

Бо сам не могтимеш доїхати. Пор. Adalberg Koń 14, 224, 229.

13. Дарованому коневі не заглядают в зуби. (Ількевич, Petruszewicz)

Купованому коневі завсігди заглядають у зуби. Пор. І, Дарувати 1; Adalberg Koń 17; Гильфердинг 286. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 102; Славейков І, 291; Тимошенко 238; Дикарев 1578; Даль ІІ, 74, 149, 240; Wander V, Zahn 10; Giusti 265.

14. Даси коневі полови, буде робив поволи. (Ількевич)

Він тоді слабий, не має відки набрати сили.

15. «Де коні?» – «Там, де віз.» – «А де ж віз?» – «Там де коні.» (Нагуєвичі)

Говорив візник, що виїхавши з дому возом вернув із дороги з самим батогом, бо коні сполошившися потерли віз і самі втекли.

16. Де ся кінь напас, там ся і стряс. (Лімна) … напасе … стрясе. (Мшанець)

Вибігається і знов голодний. Пор. Adalberg Koń 207. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 199.

17. Дібрали сі, як лисі коні. (Нагуєвичі)

Добралися до пари, мають із собою порозуміння.

18. Добре то кажут: не вір коневи, бо тя може струтити. (Яворів)

Коня не зміркуєш, коли він зноровиться і скине їздця.

19. Добрий кінь за двох тьигне. (Нагуєвичі)

Не легко томиться працею. Пор. Wander Pferd 203.

20. Доброго коня і в стайні купят. (Вікно) … на торг не ведут. (Борки)

Так само й доброго чоловіка самі люди пізнають і знайдуть. Пор. Adalberg Koń 19, 20; Wander III, Pferd 117, 138.

21. До доброго коня доброго їздця треба. (Підгірки)

Що знав би його вдачу і любив його. Пор. Brzozówski Koń 2.

22. Єден коньи сідлає, а другий на нього сідає. (Нагуєвичі)

Один робить діло, а хто інший має з нього користь. Пор. Wander ІІІ, Pferd 133, 170.

23. Єдним конем не доробитися хліба. (Гнідковський)

Говорять бідному чоловікова. Пор. Adalberg Koń 51.

24. Єднім коньом далеко не заїдеш. (Нагуєвичі)

Без помочи діла не довершиш.

25. Жени, що кінь вискочит! (Нагуєвичі)

Їдь на коні галопом, що сили коневої.

26. Заважкай коні тай гони сміло. (Котузів)

Заважкати – зануздати.

27. За мором кінь за крейцар дорогий. (Ясениця Сільна)

Там він дешевий, а поки відтам до нас, то буде дорогий. Відповідь на нарікання покупця, що коні дорогі.

28. Заправйий коньи до шлиї, поки молодий. (Нагуєвичі)

Бо старого вже не привчиш.

29. З доброго коня не жаль і впасти. (Лучаківський) … і голову зломити. (Гнідковський)

В добрім ділі не жаль і потерпіти невдачу. Пор. Adalberg Koń 57, 209, 259.

30. З конем не грай, невісті не улігай, грошей сам не ховай, коли не хочеш шкоди мати. (Ількевич)

Моральні поучення в старім стилю.

31. Злий їздець і найліпшого коньи зопсує. (Нагуєвичі)

Зноровить його або заїздить.

32. Знайся кінь з коньом, віл з волом, свиня з свинею, рівня з рівнею. (Ортиничі)

Досадний вислів принципа: рівний з рівним.

33. Зноровлений кінь, то чистий варіят. (Вікно)

Він не хоче йти ані вперед ані взад, фиркає, кусається і т. і.

34. З чужого коньи і на серед дороги злізай. (Petruszewicz) … серед калабухи … (Ількевич) … і в болото злази. (Яворів)

Бо можуть признати тебе конокрадом. Пор. Adalberg Koń 41, 165. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 37, 209; Osm. 308.

35. І кінь над силу не потягне. (Городок) … не скочит. (Нагуєвичі)

Не то, що чоловік над силу мав би робити. Пор. Brzozówski Koń 3; Adalberg Koń 28; Wander III, Pferd 47.

36. І штирма кіньми го не догониш. (Нагуєвичі)

Про прудкого втікача.

37. Їсть як кінь, а робити й за пса не хоче. (Нагуєвичі)

Про їстовитого, але лінивого чоловіка.

38. Кінь би сі з того сміяв. (Сороки)

Це така недоладна, глупа річ.

39. Кінь блищит сі, що би сі в нім можна як у люстрі призирати. (Нагуєвичі)

Про випасеного коня з блискучою шерстю.

40. Кінь дує на воду, поки сі нап’є, і на овес, поки стане їсти. (Нагуєвичі)

Така його привичка. Пор. Wander ІІІ, Pferd 59.

41. Кінь гладкий, що би сі на нім муха розщеховзла. (Нагуєвичі)

Говорять про випасеного, пещеного коня.

42. Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. (Lewicki)

Кожний нехай шукає собі рівного, пор. ч. 32; Adalberg Koń 129, 153.

43. Кінь знає, як му сідло долігає. (Ількевич)

Кожний знає, що йому докучає.

44. Кінь іде до жолоба, а не жолоб до коня. (Крехів)

Кінь іде до своєї поживи. Пор. Brzozówski Koń 21; Wander III, Pferd 67, 91.

45. Кінь кобили не убє. (Залісє)

Вони свої між собою, порозуміються. Пор. Adalberg Koń 119.

46. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. (Ількевич)

Поки молодий, то його ціна стає чим раз вища, а чим більше старіється, тим більше падає його ціна. Пор. Adalberg Koń 183.

47. Кінь над силу не потягне. (Ількевич)

І чоловік над силу не зробить. Пор. вище ч. 35.

48. Кінь на чотирох ногах, а предці потикає. (Ількевич) … штирох … та ся потикає. (Petruszewicz)

Не диво, що й чоловік помиляється. Пор. Симони 1356; Гильфердинг 879, 3315; Носович 332; Мика 1632; Bebel 241; Adalberg Koń 126. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 35; Giusti 112.

49. Кінь на штири ноги кований, а спотикнеться. (Збараж)

І чоловік хоч би як «підкований» на якесь діло, все може помилитися. Пор. Wander III, Pferd 49; Čelakovský 71.

50. Кінь на штирьох кобилах, тай ся зашпортат. (Мшанець)

Бойківська, ще й жартлива форма приповідки ч. 48. Пор. Етнографічний збірник VI, 68. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 246; Le Roux І, 104; Schleicher 175.

51. Кінь, то прудкий хліб. (Нагуєвичі)

Раз єсть, то знов швидко псується.

52. Кінь турецький великий як віл, а дурний як цап. (Ясениця Сільна)

Кепкують із чоловіка великого на зріст, а дурного або непорядного. Пор. вище ч. 8.

53. Кінь хоть здихає, а їсть. (Жураки)

Він ненаїсний, усе мусить мати пашу перед собою. Говорять, що це йому пішло від того коня чи осла, що стояв при яслах Ісусових в часі Різдва разом з волом. То віл хухав на дитину, а кінь чи осел знай хрупав сіно з-під неї.

54. Кінь чорний як гавка. (Нагуєвичі)

Говорять про вороного коня.

55. Кінь штири ноги має, а про то сі спотикає. (Нагуєвичі)

Тим більше може помилятися чоловік. Пор. Wander III, Pferd 14; вище 48.

56. Кождий би хтів своїм коньом їхати. (Ценів)

Хотів би робити все по своїй волі.

57. Коли впасти, то з доброго коня. (Лімна)

З кепського впасти, то вже сором. Пор. Adalberg Koń 61.

58. Коло туного коня ворони на пушках ходят. (Мшанець)

Тішаться, що незабаром іздохне. (М. Зубрицький).

59. Коневі дай вівса, а він сі дивит до пса; а волові дай полови, то він піде поволі. (Голгочі)

Коневі навіть вівса мало, а віл робитиме й при полові. Пор. Brzozówski Koń 14.

60. Коневи не вір, бо кінь хоть здихає, то хвостом махає. (Дидьова)

Жартлива переробка приказки ч. 53; Adalberg Koń 92, 96.

61. Коненьита як миши. (Нагуєвичі)

Малі, слабосилі коники.

62. Коні лука стают. (Нагуєвичі)

Коли напружуються, тягнучи якийсь надсильний тягар.

63. Коні пасти. (Гнідковський) На паси-коні лежати. (Голгочі)

Лежати на животі підперши голову руками, позиція, в якій звичайно лежать конюхи, пасучи коней.

64. Коні такі гладкі, що аж сі вилискуют. (Нагуєвичі)

Добре годовані і правильно чищені коні.

65. Коні файки закурили. (Сороки)

З них іде пара, втомилися роботою і спотіли.

66. Коні як кати. (Нагуєвичі)

Говорять про бистрі, полохливі коні.

67. Коня в позичку не давай, а жінку в приданки не пускай. (Ількевич)

Бо змарнується твоє добро. Пор. Adalberg Koń 75.

68. Коня керуют уздами, а чоловіка словами. (Ількевич) … вудилами … (Крехів)

Загальна життєва увага. Пор. Brzozówski Koń 12; відмінно Wander III, Pferd 78, 79, 162; Čelakovský 208. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 103; Даль І, 534; Z. D. M. G. XLII, 63; Giusti 231.

69. Коня кують, а жаба ногу підставляє. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Конє куют, а жаба ногу наставлєї. (Винники)

Коли хтось непокликаний і недотепний має претензію до діла, для якого він зовсім нездібний. Пор. Adalberg Koń 98. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Fuss 38; Даль ІІ, 136.

70. Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дразни, коли хоч, щоб статкували. (Ількевич)

Стародавнє господарське поучення. Пор. Adalberg Koń 73.

71. Коня, що найбільше тягне, найбільше бют. (Крехів)

Хто найщиріше працює, стрічає також найбільше докорів. Пор. Muka 584; Adalberg Koń 39, 68; Wander ПІ, Pferd 60, 106; Čelakovský 129.

72. Куди коні, туди й віз. (Нагуєвичі)

Бо вони тягнуть, а віз іде за ними.

73. Лишив я коні в лісі на божу волю; вертаю, а божа вольи коньи заїла. (Нагуєвичі)

Оповідав наївний чоловік про те, як його коня вовк із’їв.

74. На кони їде, а коня шукає. (Мінчакевич, Ількевич) … їду … ськаю. (Вудзан)

Про забудька, розтріпаного та нетямучого чоловіка. Пор. Носович 352; Adalberg Koń 191. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 181.

75. На чиїм кони сидиш, тому пісню співай. (Терло)

З чиєї ласки живеш, того й хвали.

76. Не зич нікому коня, кожуха ані жінки. (Скварава)

Бо їх попсують чужі руки. Пор. Wander ІІІ, Pferd 127.

77. Не мій кінь, не мій віз, най сі точе, куди хоче. (Зіболки) … най теркоче … (Березів) Не мої коні … (Нагуєвичі)

Спекується чоловік від чужої справи, в яку не хоче мішатися. Пор. Симови 1688; Носович 809; Adalberg Koń 204.

78. Не може по конях, то хоть по копаницях. (Мінчакевич) … то хоть по голоблях. (Ількевич, Petruszewicz)

Про мстивого чоловіка, що мститься хоч би й на такім, хто йому нічого не завинив. Пор. Adalberg Koń 29, 203. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 307; Дал І, 59; Le Roux І, 104; Тимошенко 180. [Приповідку використано в назві статті І. Франка «Коли не по конях, так хоч по оглоблях» (1897 р.). – М. Ж., 28.04.2021 р.]

79. Не мож по кони, то по кульбаці. (Ількевич)

Отже ударити. Пор. ч. 78; Носович 371.

80. He раз кінь мудріший від того, що на нім їде. (Нагуєвичі)

Він уночі ліпше бачить дорогу, ніж чоловік. Пор. Wander ІІІ, Pferd 72.

81. Не тогди коневі вівса, коли він дивиться до пса. (Ількевич)

Зголодований, змарнілий кінь «дивиться до пса», себто надається псам на стерво. Такому коневі вже овес не поможе. Пор. Adalberg Koń 189.

82. Не тогди коня сідлати, коли на нього сідати. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич)

Про всяку запізнену роботу. Пор. Brzozówski Koń 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 175.

83. Не чудно, що кінь здох, але хто дав псам знати. (Гнідковський)

Дивувався наївний чоловік.

84. Пішов з кіньми на ніч, не сказав добраніч. (Нагуєвичі)

Парубок погнав на ніч коні на пашу, а дівка сердилася.

85. Силуваним коньом не доробиш сі. (Нагуєвичі) … ніхто ся не доробит. (Petruszewicz)

Взагалі з насилля не можна ждати доброго кінця. Пор. Brzozówski Koń 30.

86. Ситий коник попердує, а голодний ані бздне. (Нагуєвичі)

Характеризують різницю між багацькими й бідарськими кіньми. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 116.

87. Сінним коньої, а соломяним волом не далеко заїдеш. (Лучаківський)

Коні й воли вимагають ліпшої паші, щоб були дужі до роботи.

88. Так біжут два коні, як і штири. (Бірки)

Говорять селяни, натякаючи на панські четверні.

89. Так сі на коньох серсть блищит, що би сі міг голити до них. (Нагуєвичі)

Говорить конюх про блискучі, випасені коні.

90. Тогди коня сідлати, як на него сідати. (Терло) … сідлай … сідай. (Нагуєвичі)

Іронізують над безплановою, запізненою роботою.

91. Той кінь уже послідним хрипом хрипит. (Нагуєвичі)

Говорять про дихавичного коня, що вже здихає.

92. Тай кінь уже сі до рахманів дивит. (Нагуєвичі)

Спустив голову, немов думає про близьку смерть.

93. То кінь до паради, а не до роботи. (Нагуєвичі)

Говорять про великого але слабосилого коня.

94. То норовистий кінь. (Нагуєвичі)

Упертий, полохливий, також про чоловіка.

95. То такий кінь ласкавий, як дітина. (Нагуєвичі)

Він не зробить ніякої пакості.

96. То такі коні, ще коло кождої коршми самі стают. (Нагуєвичі)

Очевидно їх властитель здавна не минав ні одної корчми.

97. То цуговий кінь, не господарський. (Нагуєвичі)

Привик ходити в панськім поїзді, до хазяйської роботи невдалий.

98. То якісь варіяти, не коні. (Нагуєвичі)

Шалені, полохливі та норовисті коні. Пор. вище ч. 83.

99. Турецький кінь великий а дурний. (Нагуєвичі)

Кепкують із високорослого а дурнуватого чоловіка. Пор. вище ч. 8.

100. Чиї коні, того й віз. (Нагуєвичі)

Одно належить до другого. Пор. Симони 2604.

101. Чухай сі кінь з коньом, віл з волом. (Нагуєвичі)

Кожний до свого гурту, до рівних собі. Пор. вище ч. 32, 42; Носович 445; Wahl I, 43, 72.

102. Хоць голову зломю, то бодай із доброго коньи. (Нагуєвичі)

Хоч потерпимо, то за добре діло. Пор. вище ч. 29.

103. Хто коні міняє, все злі коні має. (Уриче)

В своїй пристрасті не вміє пізнати доброго коня. Пор. Brzozówski Koń 19

104. Хто коні міняє, тому хомут гуляє. (Darowski)

Той не може вживати їх до праці. Пор. Носович 456.

105. Хто коня купить, бере й уздечку. (Ількевич)

Такий уже звичай при кінськім торзі. Пор. Adalberg Koń 172.

106. Що два коні, то не єден. (Нагуєвичі)

Одним конем ніякої тяжкої роботи не зробиш. Пор. вище ч. 23; Adalberg Koń 9.

107. Що кінь, то не свиня: шерсть не така і нога тонка. (Ількевич) … і серстина … (Мінчакевич, Petruszewicz)

Розрізняють благородну расу від підлої. Пор. Brzozówski Koń 1.

108. Що такому з коня, що їздити не вміє! (Дидьова)

Кепкують із кепського їздця. Пор. Adalberg Koń 1.

109. Як би го на сто коний всадив. (Ількевич)

Так тішиться, величаються. Пор. Adalberg Koń 45. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 176.

110. Як би кінь свою силу знав, ніхто би сі на нім не всідів. (Нагуєвичі)

Він не знає своєї сили і кориться чоловікові. Пор. Adalberg Koń 4; Wander III, Pferd 77.

111. Який кінь, така й кульбака. (Ількевич)

Для малого коня мала, для великого більша.

112. Як коні вкрали, тоді хлів замкнули. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Як коні вкрали, тогди стайню замкнув.

Такий був дбайливий господар. Пор. Muka 1808. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 103.

113. Як маєш коньи, то не маєш спаньи. (Нагуєвичі)

Мусиш про нього дбати і гонити вночі на пашу.

[Доповнення 1910 р.] 114. Де кінь попоїв, там лайно кинув. (Криворівня)

Пор. т. ІІ, Кінь 16; Даль І, 199.

[Доповнення 1910 р.] 115. Кінь спотикає сі, але поправляє сі. (Тростянець)

Так само й чоловік поправляє свої помилки.

[Доповнення 1910 р.] 116. Конє годуй вівсом, а гони як псом. (Винники)

Варіант до т. ІІ, Кінь 11.

[Доповнення 1910 р.] 117. У коний бік до боку злипається. (Ю. Кміт)

Такі худі.