Козак – Колотити
Іван Франко
Козак
1. Вихопився, як козак з маку. (Ількевич, Мінчакевич)
Вирвався з якимось недоречним концептом, У Ількевича додано в нотці: казка, але не вказано її тексту.
2. Козак з біди не заплаче. (Ількевич)
Його вдача весела, не плаксива.
3. Козаки всі однакі. (Вікно)
Привикли до спільного, товариського життя. Пор. Brzozówski Kozak 2.
4. Козаки як діти: що їм дадут, то ззідьит. (Нагуєвичі)
Говорять про себе парубки, що наробившися не перебирають у їді. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 261.
5. Козаки як діти: хоць богацько з’їдять, то мало наїдяться. (Ількевич)
Ніколи не ситі.
6. Козак мовчит, а все знає. (Замулинці)
Про мовчазливого, собі на умі чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Haus 38.
7. Козак муха, обіс-в сі по вуха. (Снятин)
Насміх з малого хлопця, що обкакався.
8. Козак не гордун, що обірве, то в кавдун. (Ількевич) … в бордун. (Petruszewicz)
Їсть, що дістане, не гордує нічим.
9. Не той козак, що зборов, а той, що вивернувся. (Ількевич)
Жартують із труса, що розпочавши бійку сам перший утік із неї.
10. Оттак по козацки: нема хліба, їсти пляцки. (Ількевич) Так … (Яворів) [Доповнення 1910 р.] От так по козацьки: нима хліба, їжмо пляцки. (Жидачів) По козацки – нема хліба, кушай пляцки. (Камінка Струмілова)
Жартлива поговірка в недостатку.
11. Про єдного козака війна буде. (Нагуєвичі)
Велике діло зробиться й без помочи якогось одного чоловіка.
12. Пропав козак в дудами. (Ількевич, Petruszewicz)
Дуди були його особливою прикметою.
13. Терпи, козаче, атаманом будеш. (Вікно) [Доповнення 1910 р.] (Гнідковський)
Хто більше витерпить, той швидше дослужиться повищення. Пор. Adalberg Kozak 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 488.
14. Той же сам чоловік, а козак. (Darowski)
Виглядає зовсім як звичайний чоловік.
15. У козака душа в тілі, реверенду вуши з’їли. (Нагуєвичі)
Характеризують голодранця.
16. У козака кінь тай кульбака. (Лучаківський)
Тільки його всього добра.
17. Чи так, чи сяк, не боюсь, бом козак. (Адальберг)
Адальберг подає сю приказку по українські, додавши лише польське: owak і не подаючи, відки взяв її.
18. Ще не вмерла козацька мати. (Снятин)
Козацький рід іще не перевівся.
19. Як би-сь то зробив, то був би з тебе козак. (Збараж)
Був би смілий, енергічний парубок.
[Доповнення 1910 р.] 20. З такими козаками по в кропиву втікати. (Іванівці Ж.)
Вони боягузи.
Козик
1. Від козика до ножика, від ножика до коника. (Ількевич)
Прогрес злодія. Пор. Adalberg Kozik 1.
Козячий
1. Козяча голова. (Збараж)
Дурна, вперта голова.
Кокурудз
[Доповнення 1910 р.] 1. Котрий кокурудз не прєв до Іллі, не буде в млині. (Тростянець)
Коли кукурудза пряде, т. зн. шулька випускає на кінці жмут зелених ниток, то на ній під шумилинням осаджуються зернята.
Колач
1. Він колачіма годований. (Нагуєвичі)
Панич, білоручка.
2. Добро й хліб, як нема колача. (Сваричів)
Як нема чогось ліпшого, то треба задоволитися й гіршим. Пор. Adalberg Kołacz 3, 4.
3. Звабиш колачем, не відженеш і бичем. (Гнідковський)
Легше привабити чоловіка, ніж відігнати його.
4. З’ївши колач берися знов до хліба. (Ількевич)
Колач їсти простому чоловікові не часто трапляється. Пор. Adalberg Kołacz 8.
5. І колачем го не звабить. (Ількевич)
Він оминає хату, сердиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 200.
6. Їдут паничі, везут колачі. (Нагуєвичі)
Тішилися попівські служниці при приїзді паничів з міста.
7. Колачом го не привабиш. (Нагуєвичі)
Боїться або сердиться і не хоче прийти.
8. Колач хоче масла, а ощипок соли. (Лімна)
Що до чого відповідне. Бойки мало вживають масла.
9. На колачах виріс, на ощипок не звик. (Лімна)
Оповідали про попівського сина, що гордував бойківським ощипком.
10. Не могла звабити колачем, а потім тяжко було відбити бичем. (Ількевич)
Отже любаса.
11. Ніхто не втікав від колача, але від бича. (Криворівня)
Втікають від зла, а не від добра.
12. Хочеш колачьи, не лежи на печи. (Гнідковський)
Треба попрацювати, щоб ласо їсти. Пор. Даль І, 653.
13. Чекай на колачі, аж колачова тучі буде йти. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що бажає колача.
Колесо
1. Вербове колесо. (Яйківці)
Кружок дівчат. Зворот узятий із відомої веснянки:
Вербовоє колесо-колесо
На вулиці стояло, стояло,
Дивне диво гадало, гадало.
2. Єдним колесом не поїдеш. (Нагуєвичі)
Віз потребує їх чотирьох. Пор. Wander ІІІ, Rad 3.
3. Задні колеса йдут за передними. (Гнідковський)
Молодше покоління за старшим.
4. Зломало му сі колесо. (Нагуєвичі)
Якась несподівана пригода перебила його роботу, попсувала його плани. Пор. Wander ІІІ, Rad 19, 59.
5. I колеса треба мастити, аби добре їхали. (Нагуєвичі)
Всяке діло потребує відповідної запомоги, щоб вийшло успішно. Див. далі Мастити; пор. Wander ІІІ, Rad 28, 32.
6. Кождий на своє колесо воду верне. (Белз) … горне. (Нагуєвичі)
Розуміється: кожний мельник. І загально: кожний дбає про свою користь. Пор. Adalberg Koło 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 150; Wander ІІ, Jeder 1.
7. Колесом іти. (Нагуєвичі)
Гімнастична штука. Простерши руки й ноги мов спиці колеса, сільські хлопці пускаються в рух по землі, роблячи враження колеса, що обертається біжучи.
8. Крутит сі як у колесі. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що не вміє собі дати ради в своїм положенні. У великорусів: Как белка в колесе, Даль.
9. Крутьит му сі колеса перед очима. (Нагуєвичі)
Щось йому привиджується, його розбирає гарячка. Пор. Wander ІІІ, Rad 55.
10. На задні колеса обзиратися. (Гнідковський)
При всякім ділі треба мати на увазі його дальший розвій і наслідки.
11. Найслабше колесо найдужче кричит. (Гнідковський)
Попсоване колесо скрипить. Пор. Wander ІІІ, Rad 4.
12. Немазані колеса – не треба музики. (Калуш)
Вони скриплять і пищать кожне своїм голосом. Чеський музик Л. Куба попробував уловити їх мелодію, див. його Slovanstvo ve svych spěvech.
13. Немащене колесо скрипит. (Нагуєвичі)
Воно важко треться на осі, просить смару. Пор. Wander ІІІ, Rad 33. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 4; Пор. Даль І, 301.
14. Немащеними колесами дідьча їзда. (Скалат)
Жалувався чоловік, замучений їх скрипінням. Пор. Wander ІІІ, Rad 29.
15. Немащені колеса смару просят. (Скварава)
Скриплять і пищать.
16. Не треба ми пйитого колеса в возі. (Нагуєвичі)
Не треба зайвої, непотрібної речі. Про п’яте колесо у возі див. Wander ІІІ Rad 49, 52.
17. Нівроку наших коліс! Самі за кіньми біжат. (Гнідковський)
Наївна радість якогось дурника.
18. Оглядай ся на задні колеса. (Ількевич)
Пам’ятай про пізніші обставини, які можуть виникнути. Пор. Adalberg Koło 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 99.
19. Ой ти моє колесо немащене! (Нагуєвичі)
Говорить мати до плаксивої дитини, що раз у раз скрипить.
20. Пищит як у колесі. (Нагуєвичі)
На колесі колись розпинано і кручено до смерті великих злочинців. Пор. Wander ІІІ, Rad 45.
21. Скрипливе колесо довше їздить як нове. (Ількевич, Petruszewicz) … ходит як моцне. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Скрипливе колесо найдовше біжит. (Григорів Б.) Скрипливе коло дальше поїде, ніж здорове. (Великі Очі)
Бо на нього більше зважають при їзді. Говорять також про хоровитого чоловіка, що шануючи своє здоров’я не, раз довше живе від не одного здорового. Пор. Adalberg Koło 9; Wander ІІІ, Rad 15, 22.
22. Слабе колесо дальше їде. (Комарно)
Певно припадково. Пор. вище ч. 11.
23. То міні пяте колесо в возі. (Крехів)
Це річ зайва і непотрібна. Пор. вище ч. 16, Adalberg Koło 3.
24. У нього дрешайба в голові. (Львів)
Дрешайба, німецьке Drehscheibe, велике дощане колесо, яким перекручують залізничні вагони з одних шин на другі. Значить, йому в голові закрутилося, говорить баламуцтва. Пор. Wander ІІІ, Rad 62, де мова про звичайне колесо.
25. Чим слабше колесо, тим гірше скрипит. (Снятин)
Домагається направи. Пор. Adalberg Koło 2; Wander III. Rad 9, 11;. Čelakovský 81.
[Доповнення 1910 р.] 26. Храпливе колесо далі зайде як здорове. (Миколаїв над Дністром)
Пор. Даль І, 301; 567; Schleicher 157.
Коли
1. Коли? Тогди, кой ті до кобили вели. (Нагуєвичі)
Мудрування на питання: «Коли?»
Колисати
1. Колисав би-с сі на шибеници! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе повісили і ти хитався б на мотузі.
2. Колисала баба діда від поранку до обіда; не могла го вколисати, мусіла му цицьки дати. (Нагуєвичі)
Жартлива примівка, коли баба занадто панькається зі своїм дідом. Пор. 1, Баба 36
3. Колише, колише, а не раз залише. (Замулинці)
Отже мати дитину.
4. Колише ми сі зуб. (Нагуєвичі)
Хитається, треба його вирвати.
5. Колише плотами. (Нагуєвичі)
Про парубка, що вночі перелазить через плоти, ходячи за дівками.
6. Колише сі як пяний на ногах. (Нагуєвичі)
Заточується то в цей то в той бік.
7. Колишу ті доки колишу, а як заснеш, то ті лишу. (Нагуєвичі)
Примовляє мати до дитини, вколисуючи її до сну.
8. Ци ще-с сі не виколисав з малу, що сі й тепер колишеш? (Нагуєвичі)
Докоряють старшому хлопцеві, що гойдається в колисці.
[Доповнення 1910 р.] 9. Не колиши порожнов колисков, бо дитина не буде спати. (Вербовець)
Народне вірування.
Колиска
1. Від колиски. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Від колиски до гробової дошки. (Нагуєвичі) … до гробу (Нагуєвичі)
Від уродження, «от юныя версты», як говорили старі русини. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wiege 39.
2. Ци ще ти колиски треба? (Нагуєвичі)
Говорять старшій дитині, що вже виросла з колиски.
3. Яке з колиски, таке й до дошки. (Комарно)
Про злого чоловіка: який був лихий дитиною, такий остався й до смерті.
[Доповнення 1910 р.] 4. Хто порожну колиску колише, той у ній дідька колише. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
Колись
1. Колись і до нас прийде «прийдіте поклонімо ся». (Ількевич)
Будемо змушені поклонитися комусь.
Колінковатий
[Доповнення 1910 р.] 1. То колінковате стебло. (Нагуєвичі)
Стебло, що має багато колінець і не легко ламається від вітру.
Колінкувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Маю перед тобов колінкувати? (Ю. Кміт)
Колінкувати – стояти на колінах, клячати.
Коліно
[Доповнення 1910 р.] 1. Виверг велике коліно. (Нагуєвичі)
Пішов навпростець і обійшов великий скрут дороги.
[Доповнення 1910 р.] 2. З коліна то того не вилупю. (Нагуєвичі)
Не дам, бо не маю.
[Доповнення 1910 р.] 3. Колінами на груди наваливсі. (Нагуєвичі)
Жалувалася жінка на чоловіка, що мучив її таким сособом.
[Доповнення 1910 р.] 4. На коліна кого поставити. (Нагуєвичі)
Образово: присмирити, принизити.
[Доповнення 1910 р.] 5. На теплі коліна го запросила. (Львів)
Запросила на любовні сходини.
[Доповнення 1910 р.] 6. По самі коліна заросивсі. (Нагуєвичі) … застрьиг. (Нагуєвичі) … заталапавсі. (Нагуєвичі)
Говорять про пішохода.
[Доповнення 1910 р.] 7. Там треба велике коліно обходити. (Нагуєвичі)
Треба обходити далеко, кривулями.
[Доповнення 1910 р.] 8. Ще ми з колін не злазит. (Нагуєвичі)
Говорять про малу дитину, яку треба часто держати на колінах.
Колія
[Доповнення 1910 р.] 1. До колії саком-паком, від колії з голов ср-в. (Жидачів)
Кепкують із емігрантів, що дармо проїздилися в чужу сторону.
Коло (adv)
1. Коло мене, аби не на мене. (Ількевич)
Отже нехай діється якесь лихо.
Колода
1. При готові колоді добре огень класти. (Мінчакевич, Petruszewicz) … огник розкласти. (Ясениця Сільна) [Доповнення 1910 р.] При готовій колоді огонь розложити. (Богородчани) … хто будь огонь розложит. (Зіболки)
При данім уже запасі добре починати нове хазяйство.
2. Сядьмо на колоді, говорім о пригоді. (Яворів)
Говорили два подорожні.
Колодійство
1. Вчи його колодійства, а його тьигне до злодійства. (Дрогобич)
Говорив майстер колодій про свого злодійкуватого ученика.
Колоколин
[Доповнення 1910 р.] 1. Колоколин – нидобрі люди. (Підмихайлівці)
Сусідська поговірка. [ – село в Рогатинському районі Івано-Франківської області; – сусіднє село, що у 4 км на південний схід. – М. Ж., 1.05.2021 р.]
[Доповнення 1910 р.] 2. Колоколин такий гиркий, як полин. (Підмихайлівці)
Сусідська поговірка.
Коломийка
1. Ей, наробиш ти ще коломийки! (Нагуєвичі)
Наробиш біди, клопоту, замішанини.
2. Тут буде коломийка! (Нагуєвичі)
Себто: танець, бійка, клопіт.
Коломия
1. «А де Коломия?» – «На кінци язика.» (Сороки)
Сміються з такого, хто не знає, де Коломия. Зрештою відповідь значить: можеш допитатися. [ – четверте село від Коломиї, якщо їхати на північний схід (26 км). – М. Ж., 1.05.2021 р.]
2. Біда в Коломиї: йде штири ниділи на місяць, а штири гилетки на кориц. (Пужники) [Доповнення 1910 р.] Біда в Коломиї: шустка фасолі коштує дванадціть крейцарів, а штири ділетки ідут на корец. (Журавно)
Так відповів підгірянин подолянові на питання: що чувати в Коломиї? Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 370.
3. Біда в Коломиї; шістка фасолі коштує десьит грейцарів. (Львів)
Жартливе нарікання на коломийську дорожню.
4. Біда в місті Коломиї: штири хрущі за два грейцарі. (Львів)
Кепкують із коломийської дорожнечі.
5. Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо. (Ількевич)
Говорять коломийські місцеві патріоти. Пор. Brzozówski Kołomyja 2.
6. Коломия не помия, Коломия місто. (Нагуєвичі)
Нема собі що її легковажити. Пор. Brzozówski Kołomyja 1.
7. Нема над коломийські миски і над брідські хустки. (Нагуєвичі)
Приповідали жінки в давніших часах, у 1860-их роках.
Колос
1. Від колоса не чути й голоса. (Березів)
Про рідко засіяне збіжжя.
2. Де повне колосся, там ниві яло ся. (Уриче)
Там вона має гарний вигляд, любо на неї глянути.
3. Іде в колос жито, а пшениці в веретінце. (Нагуєвичі)
Колос жита інакший при першім розвою, як колос пшениці.
4. Колос за колосом кличе. (Нагуєвичі)
Про рідко засіяне поле.
5. Колос повний гне ся до землі, а пустий до гори стирчить. (Ількевич)
Так і чоловік солідний держить себе скромно, а шелихвіст гороїжиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 85; Wander І, Aehre 5, 13, 14.
6. Нема колоска, то й стебла не потрібно. (Лучаківський)
В колосках головна вартість збіжевої рослини.
7. Пустий колос горі пне ся. (Гнідковський)
Так і пустий чоловік задирає ніс у гору. Пор. Adalberg Kłos 3; Brzozówski Kłos 1.
Колоти
1. Аж мі під грудьми коле зо сміху. (Нагуєвичі)
Так розреготався.
2. А кололи он ті кольки! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе кололо в боці.
3. Коле ті то в зуби? (Нагуєвичі)
Не смакуєш цього, приміром вівсяного хліба.
4. Тож то мене коле! (Нагуєвичі)
Це мені прикро, недогода.
Колотити
1. Заколотив єм сі, як у виру вода. (Нагуєвичі)
Збаламутився, не знає куди повернути.
2. Заколотив, як Марко в пеклі. (Орелець)
Наробив колоту, крику та сварки. Про Марка в пеклі див. далі під Марко.
3. Колотит мною, як вир водою. (Лучаківський)
Говорять про інтригана, що баламутить чоловіка для своєї користі.
4. Тогди ся в хаті колотит, як ся в гумні молотит. (Лучаківський)
Поки ще нема нового зерна, то в хаті сумно і клопітно.
5. Щос наколотив, то віпий. (Kolberg Pokucie)
Що напакостив, за це потерпи кару.