Колотня – Корінь
Іван Франко
Колотня
1. Добра колотня, та не кождого дня. (Лучаківський)
Іноді не погано посваритися, але не щодня.
2. Щодня колотня. (Белз)
Говорять про хату, де живуть сварливі люди.
Колотьба
1. Їла би ті колотьба! (Коломия)
Прокляття: щоб тебе шпигали кольки.
Колувати
1. Волю колувати, як просто їхати і бідувати. (Ількевич)
При стані давніх «польських» доріг питання: чи колувати, чи їхати навпростець, було не раз дуже важне для всякого подорожного, бо прості дороги бували найгірші.
2. Хто колує, той дома ночує, а хто дуже простує, той в дорозі ночує. (Ількевич)
Ширше розведена думка приказки ч. 1.
Коляда
1. Від такої кольиди не далеко до біди. (Нагуєвичі)
Говорили про колядування з пиятикою і бійкою, яке давніше часто траплялося.
2. Годі коляди, вже по Рождестві. (Гнідковський)
На що пора, те й роби. По Різдві перестають співати колядок.
3. Кольида-льида, дід бабу гльида; найшов ї в печи, хотів ї спечи. (Нагуєвичі)
Пародія якоїсь колядної пісні.
4. Кольида Стецю, пироги в пецу. (Нагуєвичі)
Також подібна пародія, як ч. 3.
5. Кольидувати по під вікна. (Нагуєвичі)
Ходити попід чужі вікна і заглядати в них, чи то просячи милостині, чи з шпіонськими намірами.
6. Може би-сте кольидували за каганець вівса? (Нагуєвичі)
Так привітав колядників місцевий скупарюга Яць Зарічний.
7. Нема що в коляду класти. (Ількевич)
Це не в рахунок, занадто дрібне.
8. По кольиді ходити. (Нагуєвичі)
Вислів про ходження попід вікнами з колядковими піснями.
9. Справив му кольиду з горьичими ковбасами. (Нагуєвичі)
Набив якогось пакісного колядника. Вживають і в ширшім значенні без зв’язку з колядою. «Справити коляду» – набити, наробити крику.
10. Таку Біг коляду дав. (Ількевич)
«Коляда» в значенні загалом різдвяних свят, але також у значенні клопоту, лихої пригоди.
11. Я того і в кольиду не кладу. (Нагуєвичі)
Це мені байдуже, того нема що й числити.
Колядник
1. Колис кольидник, чого-с заліз в тельитник? (Нагуєвичі)
Питали злодія, якого в часі колядування зловили в телячій стайні і він видавав себе за колядника.
Колядувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Не можна кольидувати, як нема ще копиць сіна. (Вербовець)
Народний звичай, що колядувати від Пилипового пущіння аж до великого пущіння.
Колька
1. Бодай ті сім кольок укололо в саме серце! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Колька тебе бери! (Берлин)
Прокляття: щоб тебе колька колола.
3. Кольки би ті сперли та би ти дихати не дали! (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] А бигдай жи тє кольки сперли! (Жидачів)
Прокляття, особливо жіноче.
[Доповнення 1910 р.] 4. Бодай ті вхопило кольками! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 5. Кольку в бік ти дам. (Нагуєвичі)
Не маю тобі що доброго дати.
Комар
1. Він і за комарьи сили не вгає. (Нагуєвичі)
Безсильний, знеможений хворобою. Пор. Wander ІІІ, Mücke 189.
2. З комара робити вола. (Гнідковський)
З малого робити велике, переборщувати. Пор. Adalberg Komar 7; Wander III, Mücke 141, 132, 134.
3. Комар і царови на носі грає. (Збараж)
Де хоче, то сяде.
4. Комар з дуба впаде та спічне. (Ількевич) … тай ще спочиває. (Комарно)
Впасти з дуба для нього зовсім не небезпечна річ. Пор. Brzozówski Komar 3.
5. Комар осу визиває. (Гнідковський)
Буде страшна війна, іронічно.
6. Там того тілько, як в комара сала. (Батятичі)
Нічого або дуже мало. Пор. Adalberg Komar 6.
Комарно
1. В Комарні біда, бо навколо вода; не ліпше й у Коропужі, бо самі калужі. (Комарно)
Характеризують самі комаренці своє місточко. Коропуж – одно з сусідних сіл. [ – село в 10 км на північний захід від Комарно, обидва в Городоцькому районі Львівської області. – М. Ж., 1.05.2021 р.]
Комашня
1. Комашні про домашні, а празник для чужих. (Нагуєвичі)
Комашня, це гостина з молебном за упокій душ цілого роду, а в празник гостяться чужі.
Комедія
1. Комедію пускают. (Дрогобич)
Говорять про театральні вистави.
2. Надивив єм сі на комедію. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що був свідком якоїсь забавної пригоди.
3. Там така комедия, що й кіятру не треба. (Дрогобич)
Там твориться щось смішне та забавне.
4. Тяжко пережити без кумедії. (Галівка)
Без дивних, смішних пригод.
[Доповнення 1910 р.] 5. Комедія за грейцар. (Тростянець)
Говорять про сварку або гармидер за дрібницю.
Коменда
1. Зробили як на коменду. (Нагуєвичі)
Зробили на приказ, як було велено.
Комендерувати
1. Комендерує мнов, як своїм небожьитом. (Нагуєвичі)
Старшує надо мною, жадає моїх послуг.
Комин
1. Він лиш сі дивит, де сі з комина курит. (Нагуєвичі)
Дивиться, де би можна наїстися. Пор. Adalberg Komin 5.
2. За комином ваше місце! (Нагуєвичі)
Говорять до дітей, аби не пустували по хаті в зимі.
3. За комин сховай сі! (Нагуєвичі)
Говорять дітям, що мішаються в розмову старших.
4. Комином дух вийшов. (Нагуєвичі)
Дух тут у значенні тепло: забули заткати комин і настудили в хаті.
5. Не знаєш, де сі ховати? Влізь у комин і кажи в печи затопити, то ті певно не знайдут. (Нагуєвичі)
Кепкують із боягуза, що любить ховатися в разі якоїсь дрібної небезпеки, приміром приходу жандарма або податкового екзекутника.
6. Такий як у комині завуджений. (Нагуєвичі)
Про сухого, пожовклого чоловіка.
7. Треба сесе в комині записати. (Ількевич) … вугльом у комені. (Нагуєвичі)
Велика новина, щоб не забулася. Пор. Adalberg Komin 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Aufschreiben 2.
8. Хто в комин лізе, той сі вчорнит. (Нагуєвичі)
Хто мішається в темні, брудні діла, той і сам заплямить свою честь. Пор. Adalberg Komin 3.
9. Як би го з комина витьиг, такий чорний. (Нагуєвичі)
Про чорного або незвичайно брудного чоловіка.
Комісар
1. Комісар з Тригубиць: єдна хата, а сім вулиць. (Darowski)
Чому як раз комісар?
2. Комісар – скачиборозда. (Голгочі)
Мабуть мова про фінансового комісари, що слідить за нелегальним тютюном і за втікачами-селянами скаче по бороздах.
Комора
1. В коморі пусто, в стодолі подорожно, а в хаті лиш одна верета. (Кобринський)
Підупале, злиденне господарство.
2. В коморі пусто, хоць копійов гони. (Нагуєвичі)
Нема нічогісінько.
Компанія
[Доповнення 1910 р.] 1. Лиха компанія до стричка доводит. (Львів)
В товаристві лихих людей чоловік деоралізується. Пор. Giusti 65.
Конати
1. А конав би-с три дни, та би-с не міг сконати! (Нагуєвичі)
Прокляття, бажання другому тяжкого і довгого конання.
Кондовіта
[Доповнення 1910 р.] 1. Кепські твої кондовіта. (Нагуєвичі)
Кондовіта – з французького conduite, дослівно супровід, означає кваліфікаційну лісту прикмет і заслуг або провин чоловіка, особливо робітника або урядника.
Конина
1. На конину в полі, на жінку в домі не сподівайся ніколи. (Кобаки)
Одна й друга зрадлива.
[Доповнення 1910 р.] 2. Конина здише, а ще хвостом колише. (Мшанець)
Тесть оповідав про свого зятя, що його поневіряв, а він боронився. (М. Зубрицький).
Коновка
[Доповнення 1910 р.] 1. Не сиди на коновці, як їздиш на кони, бо кінь дістане садно. (Вербовець)
Народне вірування.
Коновця
[Доповнення 1910 р.] 1. Прийшла з коновціма по воду. (Нагуєвичі)
Інтересна форма dialis від «коновця», здріблене від «коновка», а це здрібніле від «конов», gen. «конви». Plural. з «конвами» або «з кінцями».
Конокрад
1. Конокрад гірш розбійника. (Вікно)
Особливо близько російської границі люди багато терплять від конокрадів, яким границя сприяє до переводження і продавання крадених коней.
2. Хиба ти старший над конокрадами? (Нагуєвичі)
Кепкують із непочесного чоловіка, що має претензію на якесь старшинство в громаді.
Конопадити
1. Конопадит мі на таке, що й сам не знаю на яке. (Нагуєвичі)
Вабить, покушає мене на щось мені невідоме.
2. Не конопадь ми голови! (Нагуєвичі)
Не мороч голови, не турбуй мене цим ділом.
3. Сконопадили дітину нінащо. (Нагуєвичі)
Замучили, мова про сільську школу.
[Доповнення 1910 р.] 4. Конопадить сі, як курка з яйцем. (Сілець Беньків)
Не може собі знайти місця.
Коноплі
1. Коноплі по стелю, а лен по коліна, аби господиню голова не боліла! (Вікно)
Так віншують господині на святий вечір.
[Доповнення 1910 р.] 2. Його би лиш в колопні за страхопуда поставити. (Нагуєвичі)
Говорять про страшного або обдертого чоловіка. Пор. Даль І, 379.
[Доповнення 1910 р.] 3. Коноплі воробцьови по коліна. (Винники) Ото … (ibid) Страх які … горобцьови (ibid)
Кепкують із дрібних низькорослих конопель. Порядні коноплі повинні бути в ріст чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 4. Конопля повідат, же она є велька мученица: найперше ї за волосся торгают, потім єй бют, чтобы насіня з ней вытрясти, потім єй мочат в воді, потім єй ламлют, потім єй чещут. (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Образове представлення господарського порання конопель.
Конституція
[Доповнення 1910 р.] 1. Він такої консистуції (sic). (Буданів)
Мова про будову тіла, або звичаї чоловіка.
Концурє
1. Концурьом трьисти по під плоти. (Коломия)
Концур’я – лахміття; концур’ям трясти – зійти на голодранців та жебраків. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 419.
Копа
1. Бий на копи! (Сянок)
Значення двояке: або молотити копи, або бий щедро буками, кожному по копі буків.
2. Дай Боже сто кіп, де торік був єден сніп! (Березів)
Примовляють при заорюванню та зажинанню.
3. Копа без сорока снопа. (Нагуєвичі)
Така то й копа, що двох третин бракує.
4. Копа для попа, а дякові буде й по мідякові. (Крехів)
Так у давніх часах платили за треби. Копа – 60 польських грошів, звалася злотий польський.
5. Копа переможе й попа. (Комарно)
Копа – шістьдесять людей.
6. Постав го, най бє копу. (Цигани)
Застав його молотити, не конче по копі на день.
Копець
1. Кіпці за ким сипати. (Гнідковський)
Споминати його пам’ять.
Копил
1. Ти копиле мерзений! (Нагуєвичі)
Лають байстрюка.
Копиланя
1. «А чия то дівка?» – «То, вібачте, копиланя.» (Лолин)
Має матір, а не має батька.
Копито
1. Без копита й швець чобота не зробит. (Нагуєвичі)
Уже на що простий прилад, та й без нього не обійдеться. Пор. Wander ІІІ, Leisten 3.
2. Всім єдно копито. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Всі на єдно копито. (Нагуєвичі)
Всі однакові. Пор. Adalberg Kopyto 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 183; Schleicher 170.
3. Задер бис копита! (Нагуєвичі)
Прокляття коневі: щоб ти здох і відкинув від себе ноги! Клянуть також нелюбого чоловіка. Пор. Adalberg Kopyto 5.
4. З копитами би го ззів. (Нагуєвичі)
Про злого чоловіка, що дуже ненавидить доброго.
5. З копита рушити. (Гнідковський)
Рушити що кінь вискочить.
6. Кождий на своє копито. (Сянік)
Кожний по свойому робить, має свою подобу. Пор. Brzozówski Kopyto 1; Adalberg Kopyto 6.
7. Копитами кінь огню креше. (Нагуєвичі)
В швидкім бігу по каменистій дорозі з-під кіньських копит часто сиплються іскри.
8. На своє копито все набив. (Нагуєвичі)
Повертає на свій лад, на свою міру. Пор. Wander III, Leisten 1; Adalberg Kopyto 61, 10.
9. Не все на єдно копито роби. (Нагуєвичі)
Не все однаково, шаблоново. Пор. Wander III, Leisten 4, 5; Lompa 22.
10. Пізнати з копит, що в нім кипит. (Гнідковський)
Первісно певно про коня, та образово також про чоловіка, про його підскоки, шаркання ногою і т. і., з яких пізнають його вдачу.
Копія
1. Хоть і копією гони. (Гнідковський)
Отже то нічого не вигониш, бо скрізь пусто.
Копот
1. Такі копоти, що й світа не видно. (Нагуєвичі)
Така курява або дим.
Копотіти
1. Копотит дорогов, як дідько в хмарі. (Нагуєвичі)
Говорили про пана, що їздив чвіркою все вчвал і збивав страшенну куряву по дорозі; говорять також про осінній вітер.
Корабель
1. Великим кораблем бурні моря плисти. (Гнідковський)
Великоруське: Великому кораблю больше плавание, Даль.
Коралі
1. Були коралі тай пішли далі. (Сороки)
Себто: була гарна жінка тай пішла.
2. Взєв коралі, пішов далі. (Комарно)
Про злодія, що вкрав у господині коралі.
3. Дай коралі продати, я ти куплю гранати такі, що-с не мала і не будеш мати. (Нагуєвичі)
Жартував чоловік із жінки, хотячи видурити в неї коралі.
4. За коралі пхай ще далі. (Ценів)
Говорить дівка парубкові, що за відому ласку обіцяв їй купити коралі.
5. Кому снять ся коралі, той буде плакати. (Коломия)
Народне вірування.
6. Твої коралі міні не здалі. (Нагуєвичі)
Відмовлялася дівка від парубка, що обіцяв їй коралі.
7. Я на ній коралі розсиплю! (Нагуєвичі)
Грозить парубок поза очі дівці. Для чесної дівки нема більше сорому, як коли парубок прилюдно порве на ній коралі і розсипле під ноги.
[Доповнення 1910 р.] 8. Коралі ни оралі. (Жидачів)
Мовив сват, як давали в посагу коралі замість волів.
Корба
1. Корба крутит, льирва грає. (Кобилов)
Говорять дитині, що ні з цього ні того починає плакати.
2. Корба крутит, льирва грає, баба пердит, дід гуляє. (Нагуєвичі)
Пародія лірницької пісні і насміх, коли старі люди пускаються в танець.
Кордюк
1. Кордюк ти на язик! (Нагуєвичі)
Кордюк – рід чирака, що робиться на писку в худобини.
Корж
1. Як коржа, так коржа! Як спечемо, так дамо. (Ількевич)
Дитина просить коржа, мати відповідає. Характеризують цією приказкою всяке безпідставне домагання.
Користати
1. Має нетрудний користати, волит сі трудний не трудити. (Нагуєвичі)
Шкода робити на дармоїда.
Користь
1. З него така користь, як з торічного снігу. (Сороки)
Нема ніякої.
Корито
1. А до корита, коли-с свиньи! (Нагуєвичі)
Випрошують нечемного, п’яного чоловіка з чесної компанії.
2. Знай своє корито! (Нагуєвичі)
Говорять неотесаному чоловікові, що пхається в товариство, в якім не вміє поводитися.
3. Кожного до свого корита тягне. (Лімна)
Кожного тягне до тих відносин та звичаїв, серед яких він виріс.
4. Коритя, братя, не попадіте! (Лімна)
Приказка: будьте обережні в пітьмі. Оповідають, що колядники, ходячи по коляді, були прошені до хати; їх провідник наказав їм, аби співали все за ним. Ідучи передом у темних сінях той провідник спотикнувся на корито і падучи крикнув: «Коритя, браття, не попадіте!» А вони принявши це за початок коляди так і гукнули в сінях усіми голосами.
Корінь
1. Бодай ті до гори кореньом поставило! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб увесь склад твойого життя перемінився і пішов навпаки твоїм намірам.
2. З корене ледащо. (Гнідковський)
До грунту пустий чоловік.
3. З кореньом би ті вирвало! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пропав із цілим твоїм осідком.
4. Міцний у корени. (Дрогобич)
Твердо стоїть на своїм місці, а також має великий та крепкий половий член.
5. То поганого кореньи дітина. (Нагуєвичі)
Лихого роду.
6. Яке корінє, таке й насінє. (Ількевич)
Які предки, такі і його потомки, певно, лише в деякій мірі. Пор. Adalberg Korzeń 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wurzel 22.
[Доповнення 1910 р.] 7. То дідьче коріння! (Стара Сіль)
Згірдний вислів про лихих людей, особливо дітей.