Їда – Йорданський

Іван Франко

Їда

1. Без їди й віл не потягне. (Крехів)

Усякий робітник хоче їсти, щоб мати силу до роботи.

2. Без їди не хоче сі пити води. (Нагуєвичі)

Нема по чім пити.

3. До їди примусу не треба. (Нагуєвичі)

До неї кождий і без того охочий.

4. За саму їду служит. (Нагуєвичі)

Йому крім страви не платять нічого. Так бувало в тісні роки, коли було тяжко за хліб.

5. Їда – горлова справа. (Нагуєвичі)

Жартують, згадуючи давню судову термінологію, де «горлова справа» значила злочин, за який «карали горлом».

6. Ласа їда животу біда. (Кобаки)

Особливо коли її не має. Німець каже: Viel Essen, viel Krankheit, Wander I, Essen 32.

7. Отто ми їда – хліб і вода. (Нагуєвичі)

Кривдує собі наймит, не діставши на обід ситішої страви крім хліба та борщу або якоїсь іншої «водиці.»

8. По їді пізнати робітника. (Миколаїв над Дністром)

Хто добре їсть, той добре й робить, і навпаки, добрий робітник вимагає доброї страви.

9. Худа їда – сирватка й лобода. (Калуш)

Жалується чоловік на переднівку.

10. Яка їда, така й робота. (Нагуєвичі)

Кого кепсько живлять, від того не слід ждати порядної роботи.

11. Як би лише в їду дуфав, то би ніколи нічого ни мав. (Залуче)

Чоловік мусить працювати далеко більше, ніж треба для самого виживлення, щоб доробитися достатку.

Їдець

1. Кепський їдець, кепський робітник. (Нагуєвичі)

Добрий робітник і їсть відповідно.

2. Такий з нього їдець, як воробець. (Комарно)

Він їсть дуже мало.

[Доповнення 1910 р.] 3. Такий ти їдец, як я купец. (Ворохта)

Кепський їдець, що мало їсть.

Їдження [У І. Ф. – Їдженє]

1. До їдженя нема мусу. (Кобаки)

Чоловік іде до нього добровільно. Пор. Їда 3, Wander І, Essen 43.

2. Навет ми їдженя не в говові. (Лемківщина)

Так зайнятий своїм ділом. Пор. Wander І, Essen 46, 53.

Їдіння

1. До їдіня, паночку, бий, а до роботи не силуй! (Гнідковський)

Так говорив циган господарові, наймаючи сина на службу.

Їдло

1. До їдла рачки лізти, а до роботи і кийом не добити. (Добростани)

Про лінивого та ласого на їду.

2. Хто добрий до їдла, той добрий до роботи. (Замулинці)

Мусить бути ситий, щоб добре робив. Пор. Wander І, Essen 42.

Їжак

1. Казав їжак: най буде й так. (Берлоги)

Він сумирний і нічому не противиться.

2. Обізри ся їжу на свою хижу! (Лімна)

Вона занедбана, примітивна.

Їматися

1. Він сі її їмив тай попусту му нема. (Нагуєвичі)

Він закохався в неї і не знаходить спокою.

2. Їмают ся від нього діти. (Мшанець)

Бесідували про місцевого вчителя, від якого діти скоро переймають науку. (М. Зубрицький).

3. Їмив єс в тіснім, їми-но в широкім. (Kolberg Pokucie)

Так говорив циган, коли його зловили в коморі.

4. Ще не їмив, а вже скубе. (Нагуєвичі)

Ще не має пожаданого добра в руках, а вже строїть на тім різні плани.

5. Щесь мя ся їмив. (Тухля)

«Щесь» замість щось. Зачепився зі мною не знаю за що.

Їмінє

1. Сите ймінє лиже ся, а голодне каре ся. (Лімна)

Так само сита челядь любиться, а голодна свариться між собою.

Їмость

1. Ей їмость, там у місті хата на хаті, лата на латі, а такі їмосці як ви жидам воду носьит. (Ценів)

Оповідав наймит, вернувши з великого міста.

Їнош

[Доповнення 1910 р.] 1. Нема з чим їношів прислати, хибань з порожними руками. (Ізби)

Кепкував багатий господар із бідного парубка. «Їноші» – свати.

Їсти

1. Ані ївши, ані пивши скачи дурню ошалівши. (Ількевич, Petruszewicz)

Тюкають на такого, що голодний танцює.

2. Ані ми сі не замане їсти. (Ортиничі)

Не хочеться, і думки про це нема.

3. Ані я ся в’їв, ані я ся впив. (Ількевич)

В’їсти і впити, це найкращі спомини з перебутого життя.

4. Бодай ніхто не дочекав їсти, як нема що! (Залісє)

Нарікав голодний чоловік. Пор. Adalberg Jeść 102.

5. Було що їсти, но принуки не було. (Гнідковський) … їсти й пити … (Лучаківський)

Говорять про гостину на празнику. Пор. Adalberg Jeść 4.

6. Він їсть і біда його їсть. (Миколаїв над Дністром)

Хоч не терпить голоду, а все-таки біди не може позбутися. Пор. Adalberg Jeść 73.

7. Вочима би їв. (Буданів)

Захланно, ласо дивиться.

8. Всьо-м видів як їли, лиш єм клочьи не видів як їли. (Нагуєвичі)

Жартують із жида, пор. вище Жид ч. 17.

9. Давали їсти, пити, та не було кому просити. (Нагуєвичі)

Жартують гості на празнику.

10. Дали їсти, а не було де сісти. (Ількевич)

Кривдує собі незадоволений гість.

11. Де їдять, там ся тисни; де гроші лічать, там ся не пхай; а де бють, утікай. (Ількевич)

Де їдять, там і тобі дадуть, де гроші лічать, готові тобі закинути, що ти часть їх украв, а де б’ють, там і тобі легко може дістатися. Пор. Adalberg Jeść 21.

12. Єден їсть, другий слинку ковтає. (Вікно)

Другий не має що їсти. Пор. німецьке: Essen sehen macht nicht satt, Wander I, Essen 41.

13. Зак не їла, не могла; попоїла тай лягла. (Залісє)

Про ліниву жінку, що чиниться хворою, але їсть добре і спить. Пор. Adalberg Jeść 30.

14. Їв би, видиш, аби-с кілько перед нього поставив; ніколи би не казав: буде з мене. (Нагуєвичі)

Говорять про ненажеру.

15. Їв би, пив би, а красти ані руш. (Миколаїв над Дністром)

Докоряв злодій свому вирідному синови.

16. Їв би-с із під себе! (Нагуєвичі)

Прокляття ненаїсному, або такому, що не заробить, а допоминається їсти.

17. Їв бис си печінки! (Нагуєвичі) … пальці! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти з голоду їв своє власне тіло.

18. Їв, пив, по бороді текло, а в горлі сухо було. (Сороки)

Насміхаються з того, що розповідав, як то він десь там був у сутій гостині. Пор. Adalberg Jeść 33.

19. Їв, тай ще буду, а тобі як плохе, то ни їдж. (Тухля)

Мовив бойко жидові, що насміявся з нього, що їсть солонину.

20. Їдж, аби-с тріс про мене! (Нагуєвичі)

Сердитий окрик господині, коли хтось допоминається їсти, пор. Adalberg Jeść 79.

21. Їдж не їдж, пий не пий – прийде час: милий, забирай сі! (Коломия)

Говорять про гостя, що занадто довго сидить і заважає в хаті.

22. Їдж, ни питай, щоби тілько шкіра витримала! (Лучаківський) … нічого, коби … (Barącz)

Жартують заохочуючи ненажеру, аби їв ще більше.

23. Їдж, пий і весели ся, завтром не жури ся. (Тернопіль)

Парафраза євангельських слів, вложених в уста багача. Пор. Wander І, Essen 79, 100.

24. Їдж, поки свої коліна видиш! (Березів)

Як зробиться черевань, то не буде їх бачити.

25. Їдж і розпережи ся! (Гнідковський)

Дай собі волю, їж кілько можеш вмістити.

26. Їдж тай хвали, аби ще дали. (Кнігинин Р.)

Звичайне правило гостей, що в гостині повинні для чемності хвалити все, що їм дають.

27. Їджте, аби-сте сі порозпукали! (Нагуєвичі)

Говорить хазяйка, подаючи їсти якимось нелюбим та наприкреним людям, дітям або слугам.

28. Їджте, бода-сте не видихали того, що ззісте! (Нагуєвичі)

Кляне хозяйка, даючи їсти нелюбим людям.

29. Їджте, бода-сте сі папороти понаїдали! (Нагуєвичі)

«Папороть» тут у злім значенні, отрута (па-пороть, така що псує, вбиває чоловіка).

30. Їджте, гостеньки, аби-сте не говорили. (Ценів)

Припрошував господар своїх гостей, не бажаючи аби поніміли, але щоб потім не обмовляли його.

31. Їджте, гостеньки! Ріжте си печінки, крайте си серце. (Нагуєвичі)

Припрошував господар своїх гостий, подаючи їм печінки й серце з корови.

32. Їджте-мачайте, а за решту вибачайте. (Турка)

Припрошують гостей, що сидять за столом.

33. Їдж що здиблені, роби що хочеш. (Нагуєвичі)

Улюблений оклик лінюхів і прожорів. Пор. Wander І, Essen 50.

34. Їдж хоть з хробаком! Хробак здохне, і тебе дідько возьме. (Ценів)

Говорять, коли хтось знайшовши в страві червяка, виявляє велике обридження.

35. Їдят ся, як пси скажені. (Богородчани)

Гризуться, б’ються між собою. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 220.

36. Їж, аби ти сі цигани ни снили. (Kolberg Pokucie)

Таким, що йдуть спати голодні, сняться цигани. Що в тім таке страшне – не відомо.

37. Їж гірко, кисело, солоно, – умреш, а не зогниєш. (Ількевич)

Заохочують до вживання гірких, квасних та солоних страв.

38. Їж, коли дают, скачи, коли грают. (Торки)

З людьми треба все по-людські. Пор. Adalberg Jeść 37.

39. Їж тай диви сі, аби мій борщ, ни був по селу. (Kolberg Pokucie)

Щоб ти не зробив його притокою до якоїсь обмови на мене.

40. Їжте борщ, капусту, бо пироги не суть. (Ількевич)

Припрошував бойко своїх гостей, та підгірянин не хотів їсти, надіючись, що справді вже несуть пироги, і лишився голодний.

41. Їжте, бузьку, масну юшку. (Гнідковський)

Припрошують гостя.

42. Їжте, гостеньки, а ви діти, нуже! (Гнідковський)

Господар припрошує гостий, серед яких посадовив і своїх дітей.

43. Їж, що дають, а роби, що кажуть. (Ількевич)

Так навчають свіжо нанятого наймита. Пор. Wander І, Essen 89; Adalberg Jeść 35.

44. Їла би ті колотьба! (Березів)

Прокляття: щоб тебе сперли кольки.

45. Їла би ті тота, що під корчом сідит. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе вкусила гадина.

46. Їла як паня, а наляпала як свиня. (Darowski)

Сміються з нехарної, а гонорної жінки.

47. Їли би очи, та губа не хоче. (Лучаківський)

Наївся, а ще очима пожирає страву.

48. Їли як пани, а наробили як свині. (Теребовля) … наляпали … (Сянок)

Про захланних і нехарапутних їдців.

49. Їло би ся смачно, а робити страшно. (Лучаківський) … масно, ходило би ся красно … . (Мшанець)

Приговорюють лінивому, що любить ласо поїсти, але робити не хоче. Пор. Wander І, Essen 80; Adalberg Jeść 6.

50. Їм, їм, і від’їсти сі не можу. (Нагуєвичі)

Так мені засмакувало.

51. І сам не їсть і другому не дасть. (Ількевич)

Про скупого самолюба.

52. Їсти би їв, а красти не хоче. (Лучаківський)

Нарікав злодій на сина, що не вдався в батька.

53. Їсти є кому, а робити нема кому. (Лучаківський)

Говорить господар, що мусить годувати багато неробочих дітей або старих.

54. Їсти ніхто не забуде. (Нагуєвичі)

Голод сам озивається. Пор. Wander І, Essen 37.

55. Їсти, пити було, а принуки не було. (Ількевич)

Про гостину, на якій господар не припрошував тай гості онималися їсти. Пор. вище ч. 5.

56. Їсть, аж му сі вуха рушьиют. (Нагуєвичі) … аж му вуха ходьит. (Нагуєвичі) … аж за вухами тріщит. (Ценів)

Говорять про цупкого їдця.

57. Їсть аж сі давит. (Нагуєвичі) … душит. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, хто їсть захланно і швидко.

58. Їсть за двох, а робит як єден дурень. (Нагуєвичі)

Про лінивого а їстовитого робітника.

59. Їсть ми очи. (Нагуєвичі)

Значить докучає мені, упоминається чогось.

60. Їсть мі очима. (Нагуєвичі)

Сердиться і люто позирає на мене.

61. Їсть пес і свої власні блювотини. (Ценів)

Перерібка з церковного: «аки пес на своя блевотины возвращаяся», про поганого чоловіка, що робить таке, що ганив уперед.

62. Їсть пес пса, коли ся їсти хоче. (Wurzbach)

Значить голод не вважає на братерство та свояцтво. Пор. Wander II, Hunger 45.

63. Їсть пес пса, як нема барана. (Нагуєвичі)

Голод не питає свояцтва.

64. Їсть як би не своїм писком. (Нагуєвичі)

Їсть без апетиту, ліниво. Пор. Adalberg Jeść 43.

65. Їсть, як шовком шиє. (Гнідковський)

Їсть делікатно, з манерами.

66. Їсть, їсть, і його біда їсть. (Буданів)

Те що їсть, не виходить йому на пожиток.

67. Їжте і розпережіть ся. (Балигород)

Значить наїдайтеся досита, їджте, кілько хочете.

68. Коби їла, то набере тіла. (Нагуєвичі)

Говорять про худу скотину або жінку.

69. Коби міг, то би їв два рази одно – з під себе г-о. (Балигород)

Такий захланний та скупий.

70. Мало їсть, богато с-ре. (Крехів)

Жартують із дівки, що при людях стидається їсти до ситості. Пор. польське: Małojadka, а gówno jak klatka. (Дрогобич).

71. На, їдж, дурню, бо то з маком. (Ількевич)

Значить це дуже добре. Пор. Adalberg Jeść 36. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 475.

72. Не їв – зімлів, наївся – розболівся. (Мінчакевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Не їв – зімлів, а наївся – розболівся. (Товмачик)

І в однім і в другім випадку не заховав міри. Пор. Wander І, Essen 83. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 480.

73. Не їдучий, не піючий. (Лучаківський)

Про скупого, стремезливого чоловіка. Пор. Wander І, Essen 263.

74. Не їж, не пий, а весело жий. (Лучаківський)

Не показуй по собі, що терпиш недостаток.

75. Не їж того, бо ти язик у ср-у забігне! (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що їсть щось занадто ласо, приміром мід. Пор. Adalberg Jeść 38.

76. Не їла – не могла, попоїла тай льигла. (Ценів)

Жартують із лінивої жінки, що вдає хвору. Пор. вище 13.

77. Не маєш що їсти, їдж сир. (Дрогобич)

Радив голодним людям пан, що сам не любив сира.

78. Ні їсти, ні пити – Прокопа женити! (Отиневичі)

Робити щось таке, для чого нема підстави ані засобів.

79. Ні що їсти, ні де сісти. (Гнідковський)

Пуста, негостинна хата, характеризують стан крайньої бідності.

80. Ні я в’їв, ні я впив, ні грошей не маю. (Сороки)

Говорить про себе чоловік, що весь вік прожив у бідності.

81. Ні я в’їла, ні я впила, ні красно входила. (Нагуєвичі)

Згадує жінка свій убогий вік, проведений у бідності.

82. Очи би їли, коли губа не хоче. (Миколаїв над Дністром)

Про чоловіка, що захланно дивиться на страви, хоч уже сам ситий.

83. Поки їм, поти жию. (Нагуєвичі)

Без їди жити не можу. Пор. Wander І, Essen 94.

84. Прошу тя, не їдж мене! (Богородчани)

Дай мені спокій, не докучай мені.

85. С-и, їдж, масти груди, лекше души твої буде. (Залуче)

Жартують із чоловіка, що журиться всім і нарікає при інших на свої недостатки.

86. Тим, що він їсть, я ситий не буду. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось оповідає про ситі обіди якогось багача.

87. Три дни не їдж, а весело ся диви. (Лучаківський) … востро … (Комарно) [Доповнення 1910 р.] Три дни не їсть, весело сьи дивит. (Вербовець)

Значить не показуй по собі, що тобі долягає. Пор. Adalberg Jeść 83.

88. Хоть нема що їсти, аби коло кого сісти. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Хоть нима що їсти, аби лиш з ким сісти. (Жидачів)

Говорить чоловік, що оженився з бідною, але вродливою і любою дівчиною.

89. Хто богато їсть і пє, той в розум не тиє. (Ількевич)

Наслідуване латинського Plenus venter non studet libenter.

90. Хто їсть фляки, то гадає, шо кождий такий. (Kolberg Pokucie)

Кождий судить іншого по собі самім.

91. «Хто тут їв, жиде?» – «Або свині, або панове вояки». (Нагуєвичі)

Мовив жид, запрятуючи решти по вояцькім обіді.

92. Хто хоче їсти мусит лізти. (Мшанець)

Значить мусить іти до роботи.

93. Хто чого не їв, того й смаку не знає. (Лучаківський)

Кепкують, коли хтось хвалиться, що їв такі й такі добірні страви.

94. Ци біда, що нима ся кому їсти зо мнов? (Тухля)

Не біда, що не маю такого (жінки), хто би гризся зі мною.

95. Ци я з тобою їв ци пив, що ти на мене виговорюєш? (Заліщики)

Найчастіше виговорюють на господаря власне ті, що в нього гостилися.

96. Чи їв, чи не їв, а за обід рахуют. (Гнідковський)

Значить обід був дуже скупий, не було що їсти. Пор. Adalberg Jeść 97.

97. Що будети їсти, гостоньки: прибуток, ци відбуток, ци кап? (Пужники)

Прибуток – то солонина, відбуток – то сир, а кап – то яйце. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 200.

98. Що з’їм, то моє. (Нагуєвичі)

Цього вже ніхто мені не відбере. Пор. Adalberg Jeść 82.

99. Як їм з хлібом кашу, то гріхи розстрашу. (Пужники)

Мовив наймит до побожної, а скупої господині, що сварилася на нього, на що бере хліба до каші. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 212.

100. Як їсть дитина, тішиться родина, та як їсть родина, то плаче дитина. (Кукизів)

Дитина рада лиш тоді, коли інші дбають про неї.

101. Як маєш їсти, то їдж, а як маєш робити, то роби. (Замулинці)

Порядний робітник потребує й їсти порядно.

102. Як на велию попоїм, то душа як в подушці лежит. (Кривча)

З приємністю згадував бідний чоловік своє задоволення по святовечірній вечері.

[Доповнення 1910 р.] 103. Бодай єс їв, що за хатов увидиш! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пор. Wander І, Еssen 34.

[Доповнення 1910 р.] 104. І їсти би масно і ходити би красно, та робити страшно. (Старі Богородчани)

Варіант до т. ІІ, Їсти 49.

[Доповнення 1910 р.] 105. Їв би, аби му сі горлом вертало. (Нагуєвичі)

Говорять про ненажеру.

[Доповнення 1910 р.] 106. Їв би, поки би видів. (Нагуєвичі)

Говорять про вічно голодного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 107. Їв би видиш разом з псами. (Нагуєвичі)

Не гордує і не бридиться нічим.

[Доповнення 1910 р.] 108. Їдж, аби-с тріс та лус! (Нагуєвичі)

Говорять, ненависно подаючи їсти. Пор. Wander І, Fressen 89.

[Доповнення 1910 р.] 109. Їдж, аби ти очи повилазили! (Нагуєвичі)

Говорять ненаситному.

[Доповнення 1910 р.] 110. Їдж, Семене, хоч несолене. (Ценів)

Жартливі припросини.

[Доповнення 1910 р.] 111. Їдж, щоби-с лиш міг видихати. (Нагуєвичі)

Їдж, кілько хочеш.

[Доповнення 1910 р.] 112. Їдж, що є перед тобов. (Нагуєвичі)

Їдж, що тобі подали.

[Доповнення 1910 р.] 113. Їдж, що сі влізе. (Нагуєвичі)

Їдж, доки не наситишся.

[Доповнення 1910 р.] 114. Їж, поки рот свіж; як умреш, то не будеш. (М. Яцків)

Їдж поки живий.

[Доповнення 1910 р.] 115. Їсти дай-ко, а робити най-ко. (Тростянець)

Докоряють лінивому.

[Доповнення 1910 р.] 116. Їст, що колін му не видко. (Тростянець)

Докоряють череватому.

[Доповнення 1910 р.] 117. Їсть аж му сі горлом вертає. (Нагуєвичі)

Говорять про захланного, що їсть не в міру багато. Пор. Wander І, Fressen 53.

[Доповнення 1910 р.] 118. Їсть аж скира пукає. (Нагуєвичі)

Уже ситий, а їсть іще.

[Доповнення 1910 р.] 119. Їсть на весь писок. (Нагуєвичі)

Їсть ненажерливо, з добрим апетитом. Пор. Wander V, Zahn 209.

[Доповнення 1910 р.] 120. Їж – не обїдай сі, пєш – не обпивай сі. (Тростянець)

Правило життєвої обережності.

[Доповнення 1910 р.] 121. Їсть як кінь, а ходит як тлінь. (Нагуєвичі)

Говорять про сухітника, що їсть багато, а марніє чим раз гірше.

[Доповнення 1910 р.] 122. Не їдж другому за плечима, бо му силу відїсь. (Вербовець)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 123. То їсти не просит. (Нагуєвичі)

Говорять про таку річ, що лежить у хаті хвилево без ужитку. Пор. Wander І, Fressen 43.

[Доповнення 1910 р.] 124. Хто не має що їсти, тому легко постити. (Нагуєвичі)

Для того піст – примус, а не саможертва. Пор. Wander ІІ, Haben 205.

Їстовитий

[Доповнення 1910 р.] 1. Їстовиті – пса би ззїли. (Вербовець)

Кепкують із захланних людей.

Їхати

1. Їдеш скоро – біду надибеш; їдеш поволі – біда тебе надибе. (Кобаки)

Біда в житті неминуча. Пор. Іти 81.

2. Їдь, гадки не май! (Нагуєвичі)

Коли хтось боїться їхати задля лихої дороги або іншої небезпеки.

3. Їхала, везла си, на порозі знесла си. (Довгополе над Черемошем)

Говорять про жінку, що вертаючи з дороги до дому вродила дитину.

4. Їхав сім миль по під землю зі Львова до Лємбергу. (Лімна)

Жартують із такого, що хвалиться своїми подорожами.

5. Їхала, їхала, надибала Міхала, надибала Івася, по під боки взялася. (Іваниківка)

Дітський віршик.

6. Їхало твою маму! (Товсте)

Лайка: щоб чорти взяли твою маму.

7. «Куди їдеш?» – «Та то кінь їде, а я ся везу.» (Климець)

Так відповів бойко на запитання: «Куди їдеш».

8. На двох дишлях їхати. (Гнідковський)

Говорять про дволичного, нещирого чоловіка.

9. Ні їхала, ні йшла, ні гола, ні одіта. (Нагуєвичі)

Взято з казки, де пан задає дівчині таку трудну задачу. Говорять про ліниву, занедбану жінку.

10. Ні їхала, ні йшла, шустака дала, що розвори сі чепила. (Миколаїв над Дністром)

Так оповідала молодиця про свою мізерну їзду до міста.

11. Отто виїхав против мене! (Нагуєвичі)

Вихопився з дурним дотепом, пустив сплітку.

12. Поволи їдь, то дальше заїдеш. (Лучаківський)

Швидка їзда псує і коні й віз. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 2406; Schleicher 170, 176.

13. Там їхати, перше висповідати сі. (Жидачів)

Дорога туди утяжлива і небезпечна, можна надіятися смерті.

14. Ти горов їдеш! (Богородчани)

Ти дуже дуєшся, гордуєш.

15. Ходімо їхати, поки нам ся пішки трафит. (Бібрка) [Доповнення 1910 р.] Тра їхати, зак си пішки трафит. (Вербовець)

Жартлива переставка замість: ходімо пішки, заки нам ся фіра трафить.

16. Хто їздит на кім, потім їздят на нім. (Комарно)

Хто верховодить над іншими, того з часом беруть під ноги.

17. Хто з молоду їзди, той на старість пішки хода. (Сороки)

Хто з молоду гордо носиться, буяє фантазією, той на старість зупиняється на малім.

18. Яке їхало, таке й здибало. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Яке їхало, таке здибало. (Жидачів)

Про двоє однакових, ледачих. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 197; Симони 1271; Wander І, Gleich 39.

19. Який їхав, таку здибав. (Яворів)

Зустрілися однакові муж і жінка.

[Доповнення 1910 р.] 19. Їдьте, куди хочете, волос вам з голови не спаде. (Ю. Кміт)

Дорога безпечна.

Йолуп

1. А ти йолупе від світа! (Львів)

Лайка: ти тумане, дурню.

Йор

[Доповнення 1910 р.] 1. Йор-йори, летів дяк з гори; як летів, то пердів; як упав то сі вс-в; як усів, то все ззів. (Лолин)

Дразнять дяка.

Йордан

1. Перед Йорданом переверни сани до гори ногами. (Котузів)

По що?

2. По Йордані не годится дві неділі прати в ріці, бо вода свячена. (Солуків)

У свяченій воді грішно випирати бруди. В хаті вільно.

Йорданський

1. Ані в йорданські воді сі не вмиєш. (Нагуєвичі)

Це має бути найчистіша вода. Говорять чоловікові, якого признали за брехуна та клеветника.