Котячий – Красний

Іван Франко

Котячий

1. Котьичий замок. (Нагуєвичі)

Так називають руїни коло Добромиля.

2. Котьичий тато. (Нагуєвичі)

Так називають любителя котів.

3. Котяча забавка – мишам задавка. (Гнідковський)

Пор. вище Кіт ч. 45.

4. Може би сі просив у Котьичий замок на ніч? (Нагуєвичі)

Є про це якась місцева легенда, як один просився до того замку на ніч і які мав пригоди з демонами, та я чув її дуже недокладно.

Кофель

1. Кофлем вонити. (Гнідковський)

Смердіти чаркою, про п’яницю. Кофель – кухоль.

Кохати

[Доповнення 1910 р.] 1. Хочеш кохати, кохай одного, бо двох за много. (Жидачів)

Промовляє парубок дівці.

Коцюба

1. І коцюба має серце. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] І кацюба має злість. (Буданів)

На що вже неподібна до чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 2. Е, вогори, на коцюбу встань тай вдарит. (Буданів)

Пор. т. ІІ, Кочерга.

Кочерга

1. В кочергах стояти. (Гнідковський)

Стояти в куті біля дверей, де звичайно стають жебраки.

2. Натолоч кочергу, то тя вдарит. (Petruszewicz)

І вона вміє боронитися.

3. Подай ми на піч кочергу, та ти нев двері отворю. (Kolberg Pokucie)

Говорить лінивий і сердитий чоловік, що лінувався злізти з печі і викинути свого противника з хати.

4. Я тобі кочергов головище поскіпаю. (Нагуєвичі)

Кочерга, звичайна зброя жінки.

[Доповнення 1910 р.] 5. Кочерга в куті з никим ся ни вадит, а як хто приступит, по голові вдарит. (Балигород)

Пор. вище Коцюба 2.

Кочувати

1. Хто кочує, той дома не ночує. (Лучаківський)

Бо мусить їздити.

Кошелик

1. І кошелик не поможе, треба умирати, небоже. (Гнідковський)

Ніяке багатство не охоронить чоловіка від смерті.

Кошіль

1. Тото мені не в кошіль. (Гнідковський)

Це мені не жоден зиск.

Кошт

1. Без кошту й зиску нема. (Нагуєвичі)

Без видатку.

2. Більше кошту як хісна. (Нагуєвичі)

Більше видатку, як пожитку. Пор. Adalberg Koszt 2.

3. Виноси ся своїм коштом! (Коломия)

Випрошують із хати нелюбого чоловіка. Пор. Brzozówski Koszt 2.

4. На свій кошт кождий мусит жити. (Товмач)

За свої видатки мусить платити чи грішми чи роботою.

5. Не великий кошт, а велика вигода. (Торки)

Говорять про якусь дешеву а корисну річ. Пор. Adalberg Kosztować 5, аде в відмінній формі і іншім значенні.

6. Низше кошту продає. (Дрогобич)

Говорили про жида-склепаря, що збанкротував і поспішався розпродати свій незаплачений товар.

7. Так я й на свій кошт не вийду. (Нагуєвичі)

Отже продаючи так дешево.

8. Твоїм коштом, моїм заходом. (Нагуєвичі)

Отже осягнемо сю річ: ти даси гроші, а я свою працю.

9. Ти би хотів таким коштом і зараз і богато й доброго! Ще чого не стало? (Нагуєвичі)

Кепкують із такого вигадливого покупця.

10. Я на своїм кошті служу. (Нагуєвичі)

Себто: сам стараю собі удержання, а службодавцеві даю тільки свою працю.

[Доповнення 1910 р.] 11. Кошт пропав, як бих у воду кинув. (Криворівня)

Говорив гуцул про своє ударемне сватання.

Коштний

1. Госпідку, Госпідку, кілько то коштні людім попи! (Косів)

Зітхав мужик, заплативши попові якусь солену требу.

Коштувати

1. Закоштуєш ти ще жовньирського комісньика. (Нагуєвичі)

Будеш служити в війську. [Комісняк – черствий, грубого помолу житній хліб.]

2. Коштувало го – два пальці і страху трошка. (Кобаки)

Говорять про «кишенькового» злодія.

3. Не коштувавши не плюй! (Ценів)

Говорять про напій, коли хтось має лихий звичай плювати перед питтям.

4. Поки не скоштуєш, поти й смаку не вчуєш. (Ценів)

Говорять такому, що не хоче пити.

5. Покоштуй, а тоді виплюнь! (Збараж)

Розуміється, коли буде недобре.

6. Скоштуй, хоць губи замочи! (Нагуєвичі)

Припрошують такого, що не хоче пити. Пор. Brzozówski Kosztować 1.

7. То мене самого більше кошує. (Нагуєвичі)

За таку ціну не продам.

8. Хто в чім густує, не питає: що коштує? (Дрогобич)

Йому байдуже про ціну, аби лише дістати пожадану річ.

9. Хто не коштує, той смаку не знає. (Белз)

Бо нізвідки інакше не можна й пізнати смак різних речей.

10. Що більше коштує, то ліпше смакує. (Дрогобич)

Говорять про страви. Пор. Adalberg Kosztować 1.

11. Що венци коштує, то ся ліпше шанує. (Яворів)

Говорять про одежу або худобину. Пор. Adalberg Kosztować 2.

[Доповнення 1910 р.] 12. Що коштує, то густує; що не коштує, то не густує. (Берегомет)

Що дорожче, те миліше.

[Доповнення 1910 р.] 13. Я го не коштував ци він добрий. (Нагуєвичі)

Відповідають, коли хто запитає: «Чи це добрий чоловік?»

Кошутська війна

1. То сі тогди діяло, як кошуцька війна була. (Нагуєвичі)

Це було в роках 1848 – 49, в ширшім значенні: то старі часи, давня історія.

Кпи

1. На кпи, шоб ся дивували такі дурні, як ти. (Ількевич)

Говорять такому, що не разуміє іронії. Пор. вище Кеп ч. 3.

2. Я тобі на кпи не здав сі. (Нагуєвичі)

Не смій кпити з мене! Я не твій дурень.

Кпини

1. Сховай кпини на свої хрестини. (Яворів)

Тут тобі нема над чим насміхатися.

2. То не кпини, а щира правда. (Нагуєвичі)

Запевнює чоловік, оповідаючи якусь дивну, неправдоподібну історію.

[Доповнення 1910 р.] 3. Тобі кпини, а в мене христини. (Снятин)

Говорить чоловік такому, що кепкує з його подружжя.

Кпити

1. Закпив собі з нього. (Нагуєвичі)

Одурив його, вистроїв його на дурня.

2. Коли кпиш – не смійся! (Лучаківський)

Удавай поважного, жартуючи.

3. Не кпити з Микити, бо Микита сам уміє кпити. (Лучаківський)

Застерігається чоловік, з якого хтось посмішкується як з дурня. Пор. Adalberg Kpić 2.

4. Не кпи собі з мене, бо підеш за мене. (Нагуєвичі)

Остерігав парубок гордовиту дівку, що кпила собі з нього. Мовляв: як будеш моєю жінкою, то я пригадаю тобі це.

5. Ци кпиш, ци дороги питаєш? (Нагуєвичі)

Відповідь на недорічне питання. Пор. Adalberg Kpić 1; Носович 45.

Кравець

1. Десь від тебе кравець міру згубив. (Нагуєвичі)

Ушив йому або занадто велику, або занадто тісну одежу. Пор. Wander IV, Schneider 78.

2. Кравець, але такий, що лиш міхи вміє шити. (Нагуєвичі)

Кепкують із в нездалого кравця.

3. Кравець попорений жупан носит. (Гнідковський)

Він не має ніколи часу дбати про свій власний костюм. Пор. Adalberg Krawiec 7; Wander IV, Schneider 19; Čelakovský 332.

4. Кравець по сукні крає. (Гнідковський)

Відповідь на жартливе питання: а по чім кравець крає?

5. Кравче, над тобов біда кранче! (Голобутів)

Кравцеві часто грозить безробіття, немовби ворона літала над його головою.

6. Так кравець крає, як му сукна стає. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Статніше або тісніше убране. Пор. Adalberg Krawiec 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 236.

7. Ший камізельку, коли я ни кравец. (Іванівці Ж.)

Коли когось заставляють до роботи, якої він не вміє.

Крадене

1. Взьив краденов річов. (Нагуєвичі)

Украв.

2. За краденим добром голова не болит. (Снятин)

Того не болить, хто краде, він тієї речі не цінить.

3. Крадене все ліпше. (Крехів)

Говорив налоговий злодій. Пор. Adalberg Kradzione 4t.

4. Крадене не спірне. (Нагуєвичі)

Не тривке, швидко минеться. Пор. Adalberg Kradzione 2.

5. Крадене розслизне сі, ще й твоє власне забере. (Нагуєвичі)

Вірять у моральну кару за крадіж.

6. Краденим певне сі не доробиш. (Нагуєвичі)

Воно не виходить злодієві на пожиток.

7. Що крадене, то зразу солодке, а потім гірке. (Дрогобич)

Самому злодієві прикриться дивитися на крадену річ і він спішиться збути її з рук.

Край

1. Від краю до краю. (Ценів)

Від кінця до кінця, на широкім просторі.

2. В чужім краю звичаю не знаю. (Коломия)

Говорить чоловік, що зайшов у чужину і не вміє освоїтися з нею.

3. Де тому край! (Нагуєвичі)

Це ще далеко від кінця, діло заплутане.

4. Дійшов до самого краю. (Нагуєвичі)

Дійшов до такого, що нема де далі, до кінця.

5. Доводи до краю! (Нагуєвичі)

Доходи з своїм ділом до кінця, виговори все, що маєш на душі.

6. До свого краю кождого чоловіка тьигне. (Жабє) … всі гадки тьигнут. (Нагуєвичі)

Говорив гуцул, що довгі літа служив у війську в чужих краях.

7. За своїм крайом серце болит. (Нагуєвичі)

На чужині жаль робиться при згадці про рідний край.

8. Ладний край, лиш люди кепські. (Нагуєвичі)

Говорив вояк, що був у Італії. Пор. Wander ІІ, Land 84.

9. Най уже на тім буде край! (Снятин)

Нехай на тім скінчиться, годі вже!

10. На-в край світа йди, то такого не найдеш. (Ясениця Сільна)

Такого дива чи скандалу.

11. На краю світа ми став. (Нагуєвичі)

Хоче заступити мені весь світ, нагнути мене під себе.

12. Нема краю без звичаю. (Ценів)

В кожнім краю свої звичаї та порядки.

13. Та бо тому кінцьи-краю нема! (Нагуєвичі)

Це щось таке велике та довге, що годі роздивитися в цілості.

14. Що край, то обичай. (Petruszewicz)

У кожнім краю свої обичаї. Пор. Симони 2625; Bebel 28; Wahl І, IW; Brzozówski Kraj 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 145; Liblinský 124; Schleicher 160; Славейков І, 151; Giusti 206.

15. Я на краю пропасти. (Батятичі)

Доведеться гинути, не бачу рятунку ані виходу.

16. Я тут з краю, нічого не знаю. (Нагуєвичі)

Отже не знаю, що діється в селі. Вимовляється чоловік, що здалека стоїть від якогось діла.

Країна

[Доповнення 1910 р.] 1. Що країна, то родина. (Гошів)

Говорить чоловік широко розгалуженого роду.

Крайний

1. Котра крайна, тота міні файна. (Нагуєвичі)

Парубок про дівку.

2. Крайне слово ти кажу. (Нагуєвичі)

Останнє, рішуче слово.

3. Крайного все б’ют. (Нагуєвичі)

Його першого попадуть, винен чи не винен.

Крайчик

1. Такий крайчик, що би й панн любили. (Підгірки)

Окраєць хліба звичайно молоді люди вважають якимись ласощами.

Краків

1. І в Кракові злидні однакові. (Крехів)

І там людям не гаразд.

2. Не від разу Краків збудували. (Городенка) Не разом … збудований. (Красноїлля) … за день … (Нагуєвичі)

Не від разу доконано великого діла. Пор. Adalberg Kraków 30.

3. Піди до Кракова, всюди біда однакова. (Ількевич) Піди і до … (Petruszewicz) Іди й до … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Од Кракова до Чакова всяди пісня однакова. (Ізби)

Одно лихо скрізь. Пор. Adalberg Kraków 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 465.

4. Поїдемо до Кракова, і там біда єднакова. (Мшанець) Поїхав … (Комарно)

Пор. вище Київ ч. 1.

Крам

1. Де крам, і я там. (Комарно)

Або що вкраду, або зароблю.

2. Забирай сі з усім твоїм крамом! (Нагуєвичі)

З усім, що можеш забрати.

3. Нема такого краму, де би купив тата й маму. (Лучаківський)

Все інше можна купити в крамі.

4. Що ви тут за жидівський крам розложили? (Нагуєвичі)

Мова про всякі речі, накидані без ладу.

Крамко

[Доповнення 1910 р.] 1. Крамко крамчит як летит. (Камянки – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Мова про крука.

Краплина

1. Дайте хоць краплину, бо бігме що гину! (Нагуєвичі)

Просив п’яниця горівки.

2. Ще-м ні краплини в роті не мав. (Нагуєвичі)

Запевняв чоловік, що постить або голодний.

Крапля

1. Добро пяниці й крапля. (Ількевич)

Він хоч трохи заспокоїться.

2. Мала крапля й великий камінь продовбає. (Гнідковський)

Мала сила, діючи помалу але постійно, доконує великого діла. Пор. Тимошенко 90. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 217.

Краса

1. Дав мені бог красу від самого квасу. (Лучаківський) … Дав їй Господь … (Теребовля)

Говорить бідна, а вродлива дівчина.

2. За молоду красов, на старість мантов вабит. (Лучаківський)

Про стару дівку, що колись була красна, а постарівшися ще дурить людей.

3. Краса дре носа. (Гнідковський)

Доводить дівчину до гордощів.

4. Краса як майова роса. (Коломия)

Вона швидко минає.

5. Краси на тарели не крають. (Ількевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Красу на тарели ни покраю. (Жидачів)

Вона сама не нагодує: до красної жінки треба й маєтку. Пор. Adalberg Piękność 1. [Доповнення 1910 р.] Казав чоловік, що мав бридку, але добру жінку.

6. Краси не будеш на тарели краяти. (Лучаківський)

Варіант попореднього.

7. Краси на стіл не подаси. (Вікно)

Краса не заступить страви. Пор. Adalberg Piękność 2.

8. Красою ситий не будеш. (Кукизів)

До краси треба маєтку.

9. Пустила красу в блуд. (Лолин)

Про дівчину, що задля своєї краси пішла блудом.

10. Росте краса до пояса. (Лолин)

Про доростаючу дівчину.

[Доповнення 1910 р.] 11. Не дивися на красу, а на тривалість. (Тростянець)

Що красне, то звичайно не довго триває.

[Доповнення 1910 р.] 12. Ото краса ланчинська! (Коломия)

Говорять на вид дуже красних осіб. Коло Коломиї є село , а в нім дуже гарні люди.

Красів

[Доповнення 1910 р.] 1. У Красові вмер чоловік на засові. (Миколаїв над Дністром)

– село коло Миколаєва. Мудрування.

Красіти

1. Красіє як рак в окропі. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, якого припікає всяка біда.

2. Покрасіти не покрасіє, але подобріти подобріє. (Нагуєвичі)

Говорить батько про невродливу, але добру дочку, або муж про таку ж жінку.

Красний, красно

1. Буде час красно ходити, коби в чім. (Гнідковський)

Потішають себе бідні люди, що не мають звідки гарно вбиратися.

2. Красна як з каменя вибита. (Нагуєвичі)

Як мармурова статуя.

3. Красна як чічка в городі. (Березів)

Про дівчину квітку.

4. Красне як кармазин. (Нагуєвичі)

Колір кармазину хапає за очі, подобається.

5. Красний як намальований. (Нагуєвичі)

Про парубка, що цвіте молодою красою.

6. Красний як тота під корчом. (Нагуєвичі)

Як гадина. Про обридливого чоловіка.

7. Красное личко – серцю непокій. (Ількевич)

Родить часто грішні бажання.

8. Красное пірє на вудвуді, але сам смердить. (Ількевич)

Бував й у людей фізична краса, що відтручує від себе задля поганої душі.

9. Красному всьо яло сі. (Нагуєвичі) … всьо до лицьи. (Ценів)

Красна дівчина хоч убереться не особливо, то проте все їй до лиця.

10. Красно сі поводит меже людьми. (Нагуєвичі)

Хвалять молоду жінку або чоловіка, що вміє чемно поводитися з людьми.

11. Ліпше краще, як поганче. (Kolberg Pokucie)

Кожний волить.

12. Нема найкращого на вроду, як ясна зоря в погоду. (Гнідковський)

Подив для красоти зорі (Венери).

13. Не пізно красно ходити, коби було в чім. (Нагуєвичі)

Можна й на старість красно ходити, коли є звідки. Пор. ч. 1.

14. Не то красне, що красне, але то, що сі подобає. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Не то красне, що красне, але то, що ся кому любит. (Синевідсько)

Це залежить від особистого смаку. Пор. Adalberg Piękny 3.

15. Такий красний хоць цілуй. (Замулинці) … малюй. (Замулинці)

Говорить дівка про любого парубка. Пор. Adalberg Piękny 6.

16. Такий красний, що аж ригатися хоче. (Коломия)

Насміх вад невродливим, поганим чоловіком.

17. Такий красний, як би го з воску улляв. (Ількевич)

Воскові ляльки бувають іноді дуже гарні.

18. То так не красно робити. (Нагуєвичі)

Нечемно, погано.

19. Хоть не красне, але власне. (Ількевич)

Своє все наймиліше, говорить мати про дитину.

20. Що краснійше, то смачнійше; що староє, то гидноє. (Ількевич)

Говорять про різницю між молодими і старими.

21. Що красне, то й добре. (Нагуєвичі)

Так нам звичайно здається. Пор. Adalberg Piękny 1.

22. Що красне, то не погане. (Нагуєвичі)

Не можна мішати.

[Доповнення 1910 р.] 23. Красний, що аж за око бере. (Ю. Кміт)

По неволі задивишся на нього.

[Доповнення 1910 р.] 24. Так красно на дворі: як би хто нині вмер, то б ся каяв. (Стара Сіль)

Говорять про гарний погідний час.