Зачепити – Звичай

Іван Франко

Зачепити, зачіпати

1. Зачепи си біду, тай сі не розвjижеш. (Нагуєвичі)

Легко впасти в клопіт, у суперечку зі злим чоловіком, але тяжко позбутися його нападів.

2. Зачіпав го на бесіду. (Лучаківський)

Витягав його, аби розговорився, аби виповів свою тайну.

3. Зачіпила баба в пень тай стояла цілий день. (Буданів)

Про діло, якому стала на перешкоді якась дрібна обставина. Образ узятий із пісні:

Поїхала баба в ліс

Без підтоки, без коліс,

Зачепила в сухий пень

Тай стояла цілий день.

[Приповідка використана у статті І. Франка «Сухий пень» (1905 р.). – М. Ж., 29.04.2021 р.]

4. Не зачіпай баб в селі, бо дістанеш по чолі. (Бірки Великі)

Нема нічого легшого, як накликати на себе ворожнечу мужчин, зачіпаючи їх жінок.

5. Не зачіпай г-а, то смердіти не буде. (Сілець Беньків) … бо буде воньити. (Kolberg Pokucie)

Злого чоловіка не займай, а то він на тебе виллє свою злість.

6. Не зачіпай мені, бо я дочка ксьондза, бо маю перстені з самого мосьондза. (Дуліби)

Кепкували сільські парубки із старомодних попадянок, що гордували ними.

[Доповнення 1910 р.] 7. Не зачіпай сі зі мнов, бо набереш як убогий в торбу! (М. Яцків)

Не зачіпай мене, бо наб’ю.

Зачинити

1. Шось таке ми зачинили, що ніяк до здоровля не прийду. (Карлів)

Значить очарували, отруїли мене.

Зачмелити

1. Зачмелив голову тай іде співаючи. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яного чоловіка.

Зашити

1. Зашив губи, ані пари не пустит. (Нагуєвичі)

Говорять про гордого чоловіка, що до інших не хоче ані слова сказати.

2. Зашив ся як у верету. (Замулинці)

Відсунувся від людей, мовчить на їх допити.

Зашкодити

1. Йому зашкоджу, собі догоджу. (Крехів)

Коли з того не матиму користі, то бодай задоволення.

2. Зашкодити кождий дурень може. (Нагуєвичі)

А от помогти трудніше. Пор. Adalberg Zaszkodzić 4.

3. Коби не зашкодило, а ци поможе, ти знаєш Боже! (Ценів)

Говорить сільський знахар, даючи хворому ліки.

4. Не зашкодило би, як би ті дідько вхопив. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік ненависному сусідові.

5. Як ни зашкодит, так ни завадит. (Буданів)

Жартливо перекручено, замість так не поможе.

Зашляхтитися

1. А де ти сі так зашльихтив? (Нагуєвичі)

Зашляхтитися – заталапатися. Шляхту так звану ходачкову селяни-нешляхтичі декуди вважають нехлюйною; шляхтич, мовляв, не дбає на болото і з гордощів іде серединою дороги, то вже певно «зашляхтиться».

Зашморг

1. Зашморгом дивит ся, а сильцем галушки ловит. (Darowski)

Говорять про скупого, захланного чоловіка.

Заяць

1. Бодай ти заяць дорогу перебіг! (Гнідковський)

Прокляття. Уважають за злий знак, коли заєць перебіжить дорогу. Пор. Тимошенко с. 145. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 32; Wander ІІ, Hase 268; Тимошенко 154; Славейков І, 8, 285; Даль ІІ, 214.

2. Боїшся, як заяць кобили. (Красносілці)

Значить не дуже й боїться.

3. Вибіг як заяць з капусти. (Замулинці)

Вирвався несподівано з якимось глупим дотепом.

4. Вирвався, як заяць з конопель. (Ількевич)

Промовив або зробив щось не до речі.

5. Є таке, що й заяця боїт ся. (Крехів)

Нема границь людській трусливості. Натяк на відомий анекдот, як заєць хотів топитися, бо його ніхто в світі не боїться, але побачивши, як жаба зі страху перед ним скочила в воду, набрав духа і покинув свій намір. Пор. Adalberg Zając 7; Čelakovský 196; Wander II, Hase 17.

6. Заяць му дорогу перебіг. (Нагуєвичі)

Значить трапилося йому щось неприємне, зле віщування чи прочуття.

7. Заяць просив за лисій хвіст, тай свій пострадав. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, що задля чужого багатства втратив своє хоч і маленьке добро. Видно, натяк на якусь казку, але яка вона була, невідомо.

8. Заяць спит, то очий не жмурит. (Нагуєвичі) … спит, а очима сі дивит. (Ясениця Сільна)

Загальне вірування, що заяць спить з отвореними очима. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков I, 179.

9. Зайця бубном не спіймаєш. (Вікно)

Навпаки, він боїться його дуже. Пор. І, Боятися; Wander ІІ, Hase 40, 60, 88.

10. Лекше стадо зайців допасти, як злої жінки допильнувати. (Крехів)

Старосвітська притча, є в слові Давида Заточника, пор. Wander II, Hase 54.

11. Не було в заяця фоста і не буде. (Ількевич)

Так само у дурного чоловіка розуму.

12. Повиганяв як заяців з гороху. (Вереж)

Задав їм страху, повиганяв із криївок.

13. Спит як заяць. (Нагуєвичі)

Загально вірять, що заяць спить чутко, спить і все бачить. Пор. Bebel 547; Тимошенко с. 138.

14. Такий відважний як заяць. (Теребовля)

Сміються з боягуза.

15. Тож то їй догодив, як заяць кобилі. (Darowski)

Сміються з недібраної пари, де муж малий, а жінка велика.

16. То певно заяць фостом перевернув. (Нагуєвичі)

Значить справа дрібна та нетривка.

17. У заяця тілько стежок, як у клубку ниток. (Рогатин)

Він біжучи що разу завертає в інші боки.

18. Унадив ся, як заяць в капусту. (Замулинці)

Про злодійкуватого чоловіка. Пор. Wander II, Hase 214.

19. Хто два заяці гонить, жодного не здогонить. (Ількевич)

Хто нараз має на оці дві цілі, два діла, жодного не довершить порядно. Пор. Носович 401; Дикарев 1390; Wahl I, 40; Adalberg Zajac 8; Wander II, Hase 105, 141, 152, 3; Čelakovský 220. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander II, Hase 268; Тимошенко 154; Славейков I, 8, 285; Даль II, 214. [Приповідку використано в назві комедії М. Старицького «» (1883 р.). – М. Ж., 20.04.2021 р.]

20. Як заяць чоловіка перебігне, то буде нещістьи, а як лис, то щістьи. (Нагуєвичі)

Загально розповсюджена повірка. Пор. Wander ІІ, Hase 129. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 61.

[Доповнення 1910 р.] 21. Заяців не вільно бити, доки си котьи. (Криворівня)

Стрілецьке правило.

Заячесердіє

1. Його заячесердіе напало. (Львів)

Значить раптом чогось налякався і втік. Пор. Wander ІІ, Hase 146, 200, 204.

Заячий

1. Заяче серце має. (Львів)

Чоловік полохливий, боягуз. Пор. Bebel 546. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hase 182.

2. Заячий піт на мене вдарив. (Нагуєвичі)

Значить я перелякався, пустився тікати.

3. Заячі поти на него бют. (Гнідковський)

Він лякається, гине з тривоги.

4. Заячим тропом побіг. (Дрогобич)

Побіг щодуху, вискоками.

Збавити

1. Збавив єм си часу. (Крехів)

Значить марно стратив час.

2. Збавила-м си днини коло малої дітини. (Голобутів)

Значить занедбала іншу роботу, доглядаючи дитини.

[Доповнення 1910 р.] 3. Що тьи збавит, то тьи й вибавит. (Вербовець)

То саме, як дотум і антідотум: що пошкодило, те й поможе.

Збагнути

1. Ані би збаг, ані би прибаг! (Нагуєвичі)

Говорять про щось незвичайне, несподіване, пор. російське: Уму непостижимо.

2. Не збагнеш, що в нім кіпит. (Нагуєвичі) … що в нього за норови. (Нагуєвичі)

Говорять про підступного, скритого, примховатого чоловіка.

Збан, збанок

1. Доси збанок воду носить, доки му ся ухо не урве (Ількевич) Допоти … поки … (Petruszewicz)

Доти діло ведеться, доки не урветься. Пор. Adalberg Dzban 2; Schleicher 169; Bebel 27; Wahl II, 24; Wander II, Krag 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 182; Le Roux I, 44.

2. До чьису збан воду носит. (Нагуєвичі)

Пор. попереднє число, а також Носович 295, Тимошенко с. 169; Adalberg Dzban 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 55.

Збараж

1. Буде й Збараж, але не зараз. (Тернопіль)

Їхати з Тернополя до Збаража хоч не дуже далеко, але нудно, особливо в зимі. То балагула потішав мене такою приказкою.

2. Збараж гудьмо, в Збаражі будьмо. (Збараж)

Говорять околичні селяни, що звичайно нарікають на збаразькі порядки.

Збивати

1. Збиває суму несуменну. (Косів)

Громадить і складає великі гроші. Говорять про великого купця, банкира, спекулянта.

Збирати

1. Збираю сі в остатну дорогу. (Нагуєвичі)

Мовив чоловік, що лагодився вмирати і покликав людей для оголошення їм свого заповіту. Пор. Wander III, Reise 44.

2. Хто хоче збирати, мусить добре засіяти. (Ількевич)

Чим кращий засів, тим кращі звичайно й жнива.

3. Я збирав, а ти розсипаєш. (Нагуєвичі)

Говорить старий батько до розтратного сина.

Збити

1. Збив го на гродзів мак. (Ясениця Сільна)

Значить майже до смерті. Що це за «гродзів мак», невідомо.

2. Збив го на квасне ябко. (Нагуєвичі)

Квасне яблуко селянські діти б’ють доти, доки не зм’якне і тоді можна його їсти.

3. Збив му пиху з носа. (Нагуєвичі)

Присоромив його, щоб не пишався даремно.

3. Збий і цілий ліс, а він однаковий біс. (Токи)

Говорять про лихого, непоправного чоловіка, якого дармо і багато бито.

Збитки

1. На збитки не вмру. (Березів)

Себто на перекір тим, що бажають моєї смерті.

2. Ой, ти на збитки мудрий! (Станіславів)

Мудрий на те, щоб робити іншим пакості.

3. Отже на збитки Бог не возме! (Снятин)

Отже мене до себе, хоч мої вороги бажають моєї смерті.

4. Через збитки пропали мої вжитки. (Нагуєвичі)

Збитки тут у значенні: легкодушність, пусті жарти.

Збиткуватися

1. Хто не хоче, то ся над чоловіком збиткує. (Великі Очі)

Значить чоловік живе у загальній зневазі та безправності.

Збиточник

1. То ще збиточник, де го не посій, там він зійде. (Нагуєвичі)

Говорять про веселого жартуна або шкідника.

Збіг

1. Збіг Богородиці. (Нагуєвичі)

Так називається третій день різдвяних свят, по церковному Собор пресв. Богородиці.

Збіліти

1. Ти бідна так збіліла, гей та повітова рада в Жидачеві. (Жидачів)

Коли будинок повітової ради, досі пожовклий від сльоти, побілено ярко білим вапном, стали його вживати в приповідці в значенні, як коли жінка вистроїться або коли хто поблідне з переляку.

Збрехати

1. Аби не збрехати і правди не сказати. (Ценів)

Таку дефініцію жарту дають селяни.

2. Збрехав і не захлиснув сі. (Нагуєвичі)

Вірять, що надто груба брехня повинна чоловікові стати в горлі. Пор. Adalberg Kłamać 18. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 233.

3. Збрешеш раз, то вже до віку не маєш віри. (Снятин)

Говорять чоловікові прилапаному на брехні. Пор. Славейков 1, 13; Adalberg Kłamać 13, 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 298.

4. Скоро збреше, вже му лекше. (Тисьмениця)

Про налогового брехуна.

5. Як збрешу, то не я збрешу, а моя біда збреше. (Снятин)

Вимовлявся бідний чоловік, якому докоряли: О, вже почне старий брехати.

Зброя

1. Хто не має зброї, най не йде в бої. (Ількевич)

Без відповідних засобів не берися до діла. Пор. Adalberg Zbroja 1.

Збути

1. Збув го ні сим ні тим. (Нагуєвичі)

Значить відправив без виразної відповіді.

2. Збув сі біди з карку. (Нагуєвичі)

Аж легше стало, немовби тягар з карку скинув.

3. Збув сі тато клопоту: хату продав, фузію купив. (Нагуєвичі)

Кепкують із марнотратного чоловіка. Слово «фузія» уживається в двоякім значенні, конкретнім – стрільба, отже: купати фузію – податися на злісного або на стрільця, і в переноснім – усяка несподівана пригода, авантюра, отже тут: пустився на непевне, мандрівне життя.

4. Ледви-м го збувся. (Синевідсько)

Ледве спекався, скараскався.

5. С-ньи бжджіньом не збудеш. (Ясениця Сільна)

Важнішого діла не заступиш легшим.

Звада

1. Звада третому пан. (Гнідковський)

Де два вадяться, там третій користає.

2. Коли ся зачинає звада, не поможе і рада. (Ількевич)

Бо звада засліплює розум і робить чоловіка неприступним для розваги. Пор. Adalberg Zwada 3.

Званий

1. Много званних, а мало ізбранних. (Жидачів)

Євангельська цитата, часто уживаний і простим народом на означення, як то мало людей здібних до якогось важного діла.

Звар

1. Такий звар, що дихати не дає. (Нагуєвичі)

Говорять про велику літню спеку.

Зварити

1. Зварив єм сі на печерицю. (Березів)

Говорить упрілий чоловік в часі спеки.

2. Зварити зелізо. (Нагуєвичі)

Говорять про коваля, що розпікши два шматки заліза склепує їх у одно.

3. Як звариш, так пообідаєш. (Березів)

Як зробиш, такі й здобутки збереш.

[Доповнення 1910 р.] 4. Добре звариш, добре ззіш. (Нагуєвичі)

Образово: добре зробиш, в добрі й поживеш. Пор. Schleicher 168.

[Доповнення 1910 р.] 5. Ни ту ни звару, ни у сусіда, бо бис вікна вибив. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, не можучи дійти до ладу зі своїм чоловіком.

Зварич

1. Зваричі взьили г-о на бичі. (Дрогобич)

Сміються з дрогобицьких передміщан на так званому Зварицькому передмісті.

2. Зваричі з Солоного ставка. (Дрогобич)

Так прозивають мешканців часті Дрогобича, що зоветься Солоний ставок, хоч вони зовсім не Зваричі.

Звати

1. Як звав, так звав, коби що дав. (Lewicki) … аби … (Ількевич)

Байдуже про назву, аби сама річ була реальна. Пор. Wander III, Rufen 3.

Зватина

1. Зватина – пся дітина. (Мшанець)

Зватиною називають адоптовану дитину.

Звезти

1. Колись му ся всьо до купи звезе. (Лучаківський)

Значить усе йому почислять і за все відплатять.

Звергтися

1. Зверг сі контракту. (Нагуєвичі)

Відкинувся, зірвав контракт.

Зверха

1. Зверха уй, під сподові фуй. (Миколаїв над Дністром)

Мова про речі зверха показні і принадні, а на правду гидкі.

2. Твоє мусит бути зверха. (Жадач)

Ти мусиш поставити на своїм, показати себе правим.

Звести

1. Звів сі на нінащо. (Нагуєвичі)

Стратив що мав, знищив здоров’я.

Звиватися

1. Звиває сі гий муха у мази. (Жидачів) [Доповнення 1910 р.] Звивайи сьи, як муха в мази. (Вербовець)

Іронічно: в біді стоїть безрадний та безпомічний, не ратується.

2. Звиває сі, гий муха у в окропі. (Жидачів)

Про чоловіка, що в якімось клопоті даремно бігає, шукаючи помочи і поради.

3. Звиває ся, як посолений. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Звиває сі як пискир.

Отже пискор. Пискорів свіжо зловлених солять і вони серед розпучливого пискоту вертяться доти, доли не погинуть. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 370.

4. Звиває сі як шершінь. (Золочів)

Про напасливого, невідступного ворога, що шукав нагоди до зачіпки.

[Доповнення 1910 р.] 5. Звиває сі як гадина. (Нагуєвичі)

Говорять про сердитого чоловіка, що крутиться зі злості. Пор. Giusti 370.

Звикнути

1. Звик пес за возом бічи, то біжит і за саньми. (Ценів)

Чоловікові легко одну привичку змінити на іншу подібну.

2. На що бик звик, до тото й реве. (Нагуєвичі)

На що чоловік звик, того й бажає.

3. Не звик наш бик. (Мшанець)

Говорять про чоловіка, що опирається якомусь непривичному для нього ділу.

4. Хто на що звик: пан на гонор, жид на гроші, хлоп на працю. (Пужники)

Так характеризують різні верстви, що складають суспільність села. Пор. оповідання Етнографічний збірник VI, 163.

Звинутися

1. Звинув сі як з бича тріснув. (Жидачів)

Упорався швидко, зробив своє діло справно.

2. Ніж се звине, то всьо добро мине. (Буданів)

Говорять про лінивого, непроворного чоловіка, що пропустив добру нагоду.

Звиснути

1. Він лише на то звис. (Нагуєвичі)

Значить на це тільки й надіється, з того жде собі користі.

Звичай

1. Святий звичай: не позичай. (Нагуєвичі)

Остерігають перед позичками. Пор. Adalberg Pożyczać 8.

2. Старого звичаю не попускай сі. (Нагуєвичі)

Вислів характерного селянського консерватизму, наскрізь міжнародного, пор. Wander І, Gewohnheit 1, 7.

3. Я ся звичаю не допущаю. (Уриче)

Говорив старий війт.