Кладка – Князь

Іван Франко

Кладка

1. Стою на кладці, а мила на гадці. (Белз)

Думка про неї не покидає мене.

2. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. (Ількевич)

На те кладки, аби по них переходити через болото.

Клака

1. Клака кудкудака. (Зазулинці)

Клака – толока, що з гомоном пісень іде з поля.

Клам

1. Прийде клам к нам. (Гнідковський) … ід … (Нагуєвичі)

Прийде до нас такай, що гордував колись нами.

Кланцати

1. Кланцає зубами як голодний вовк. (Нагуєвичі)

Про голодного або сердитого чоловіка.

2. Лиш раз зубами клямсну, тай нема ті. (Нагуєвичі)

З’їм, проковтну тебе. Жартував великий чоловік із малого.

Кланятися

1. Кланяй ся голова з вухами, а потилиця й сама похилит ся. (Звенигород)

Жартливе навчання, як кланятися.

2. Хто ся низько кланяє, той високо плює. (Голгочі)

Супроти одних гордий, перед другим гнеться.

Класти

1. Вклав сми си в клеветню. (Жабє)

Сповідався гуцул з такого гріха, що вср-ся в дзвіниці.

2. Де-с не клав, там не шукай. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що шукає чогось у такім місці, де того не положив.

3. Кладе на нього, як на коня. (Крехів)

Накладає великий тягар. Пор. Adalberg Kłaść 2.

4. Кладе ся за газду, а за жебрака не варт. (Снятин)

Говорять про бідного, а гонорного чоловіка.

5. Кладе сі розумним, а він дурний як сак. (Карлів)

Уважає сам себе за дуже розумного чоловіка.

6. Кладу му як лопатов у голову. (Нагуєвичі)

Навчаю, переконую його, та все даремно. Пор. Adalberg Kłaść 3.

7. Кладу ти то на серце. (Нагуєвичі)

Упоминаю тебе, затям собі це.

8. Класти кого на віта. (Белелуя)

Вибирати війтом.

9. Не клади хлопа на пана. (Нагуєвичі)

Жартливо кажуть, коли хтось ївши якусь «панську» страву, зараз потім береться до своєї хлопської.

10. Я го кладу на полицю. (Ількевич)

Я його шаную як щось вище, а він сам принижує себе.

Клебені

1. Бодай ти клебені облізли! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі на клубах, на крижах поробилися рани.

2. Всі ти клебені обібю. (Нагуєвичі)

Погроза: наб’ю по крижах та по плечах.

Клейло

[Доповнення 1910 р.] 1. Клейло, тікай бо паде бук! (Шухевич)

Оклик остороги.

Клепка

1. Тобі видиш третої клепки в голові не стає. (Нагуєвичі)

Ти не сповного розуму. Пор. Adalberg Klepka 1; Носович 324. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 560; Дикарев 1699.

2. Трохи му сі клепки в голові не сходят. (Ценів)

Йому все чогось бракує, він якийсь непритомний.

[Доповнення 1910 р.] 3. Де твої клепки поділися. (Станіславів)

Клепка образово замість розум.

Кликнути

1. Як кликнеш у ліс, так ти сі відкликне. (Нагуєвичі)

Як ти до людей, так люди до тебе. Пор. Гильфердинг 937. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 176.

Клим

І. «Здоров був, Климе!» – «А здоров!» – «А тебе за чим так по полю носит?» – «Заяці ловлю.» – «Богато ж тобі ще до десяти?» – «Лиш девять, за десятим гоню.» (Кобаки)

Насміх із охотника, що вибрався пішки на зайці.

2. Що міні Клим, сховай сі з ним! (Ценів)

Мені з ним нема ніякого діла.

[Доповнення 1910 р.] 3. Чекай Климе, бо твоя не згине. (Миколаїв над Дністром)

Значення неясне.

Клин

1. Засів му клин у голові. (Торки)

Якась думка опанувала його, так що годі її вибити. Пор. Adalberg Klin.

2. І клином му того з голови не вибєш. (Збараж)

Не витолкуєш йому, не відведеш його від якоїсь одної думки.

3. Клин клинам вибивають. (Ількевич, Petruszewicz)

Рівне рівним: усувають або лічать. Пор. Adalberg Klin 2; Гильфердинг 988; Носович 324, 464. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 244; ІІ, 435; Liblinský 1; Славейков І, 123; Тимошенко 93; Wander ІІ, Keіl 5; Čelakovský 86.

4. Клин му в голову забив. (Ількевич)

Задав якусь загадку, заставив задуматися. Пор. Adalberg Klin 4.

5. Клином меже них заїхав. (Нагуєвичі)

Стався причиною їх незгоди, роздвоїв старих приятелів.

6. Куди кинь, усе клин. (Нагуєвичі)

Що почнеш робити, все наскочиш на якесь обмеження. Пор. Носович 335.

7. Куди клин, туди Клим. (Darowski)

Характеризують податливого чоловіка, що улягає кожному зверхньому напорові.

8. Малий клин великим вибивай. (Березів)

Більшій силі менша уступає. Пор. Adalberg Klin 2.

Клінне

1. Клінне вашеці, на весільи просимо. (Нагуєвичі)

Так просять молода й дружки по хатах на весілля.

Кліщ

1. Впелісив сі, як кліщ до худоби. (Нагуєвичі)

Віссався, причепився, говорять про чоловіка-паразита.

2. Кліщ як віссе ся в тіло, то му черево відорвеш, а голова не пустит. (Крехів)

Видно, що оповідач мав добрі спостереження про кліщі.

3. Причепив сі, як кліщ до голої ср-и. (Нагуєвичі)

Хто довго й уперто держаться свого місця. Пор. Wander V, Zecke 2.

4. Такий ми милий, як кліщ на ср-і. (Нагуєвичі)

Зовсім немилий, нестерпний.

Кліщі

І. Без кліщів горьячого зеліза не возьмеш. (Нагуєвичі)

Бо попечеш руки.

2. Держит го в зелізних кліщах. (Ценів)

Держить твердо, не дає йому ніякої волі.

3. Кліщіма бис го з хати не витьиг. (Нагуєвичі)

Про завзятого домосіда та відлюдка. Dop. Wander V, Zange 9.

4. Стис го як кліщіма. (Нагуєвичі)

Припер до стіни, поставив у безвихідне положення.

[Доповнення 1910 р.] 5. Взєв го, гий в кліщі. (Жидачів)

Довів його до тяжкого положення.

Клопіт

1. Без клопоту нема доходу. (Сороки)

Щоб дійти до чого в житті, треба немало клопотатися. Приказка перейшла й до жидів: Wer will haben Dochod, der muss haben Kłopot. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Genuss 8.

2. Без клопоту не прожиєш. (Нагуєвичі)

Все чоловік має якісь прикрості.

2. Вступи сі без клопоту! (Нагуєвичі)

Себто не клопочи мені голови.

3. За клопотами нема коли й дихнути. (Комарно)

Жалується заклопотаний чоловік.

4. З великого клопоту голова ми сивіє. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік пригноблений усякими клопотами.

5. Клопіт голові, а рукам робота. (Жидачів)

В тім звичайно й упливає людське життя.

6. Клопіт мене допитав сі. (Борислав)

Постигла біда; інтересна персоніфікація клопоту як чужинця, що допитується до чоловіка.

7. На що міні клопоту на здорову голову? (Дрогобич)

Відмовляється чоловік від якогось непевного діла.

8. То з тобов тьижкий клопіт! (Нагуєвичі)

Мовить отець до непослушного, лінивого або збиточного сина.

9. То твій клопіт, не мій. (Жидачів)

Мені це байдуже, ти сам тим журися.

10. То ще малий клопіт. (Нагуєвичі)

Ще нема чим дуже журитися.

11. Через клопіт і їсти чоловік забуває. (Торки)

Йому відходить апетит.

12. Що клопіт, то клопіт, заморока голові. (Белз)

Говорить заклопотаний чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 13. Знайшов собі клопіт. (Тростянець)

Наразив собі когось.

[Доповнення 1910 р.] 14. Коби так з клопоту вилізти, як в клопіт впасти. (Миколаїв над Дністром)

Легше напитати собі біду, як видобутися з неї.

Клопотати

1. Клопоче міні голову. (Нагуєвичі)

Турбує мене, докучає мені своїми питаннями або просьбами.

2. Клопоче сі як курка єйцьом. (Нагуєвичі)

Коли хтось у лихій пригоді кидається на всі боки і не знаходить виходу.

3. Най сі той клопоче, хто мені злого хоче. (Комарно)

Говорить безклопотний, байдужий чоловік.

4. Не клопочи ми голови! (Нагуєвичі)

Дай мені спокій, не хочу займатися твоїми ділами.

5. Хто сі клопоче, той їсти не хоче. (Нагуєвичі)

Всі думки його займає його скрутне положення.

6. Ще бим сі не ми з чим клопотати, та тобов. (Нагуєвичі)

Мені до тебе байдуже, твоїми ділами не хочу займатися.

Клубок

1. Понесеш і ти свої клубки. (Гнідковський)

Значення неясне, може: що насукав, значить відповіси за свої діла.

Клоччя [У І. Ф. – Клочє]

1. Такий здалий, як з клоча батіг. (Снятин)

Нездалий ні до чого, недотепний, немічний чоловік.

2. Ци клочі, ци вовна, коби кишка повна. (Зазулинці)

Говорить цупкий їдець, що не перебирає в стравах.

Клямка

1. Вже по всьому, вже клямка запала. (Ількевич)

Справа рішена. Пор. Носович 307.

2. Піди хоць клямку в церкві поцюлюй. (Ценів)

Значить піди до церкви, та вона вже буде замкнена.

3. Хоць би клямков у моїй хаті покалатав. (Снятин)

Жалувався чоловік на свого давнього друга, що тепер оминає його хату.

Клясти

1. Єден кльив, другий бив. (Нагуєвичі)

Розуміється, що перший швидше перестав.

2. Закльив му в недобру годину. (Нагуєвичі)

І його прокляття сповнилося.

3. Клине, аж волосьи на голові стає. (Нагуєвичі)

Про такого, що вміє добірно клясти.

4. Клине, аж сумно слухати. (Нагуєвичі)

Так багато і різнородного лиха просить на чиюсь голову.

5. Клине, аж трава схне. (Яворів)

Про силу прокляття див. далі ч. 7. Пор. Adalberg Kląć 1.

6. Клине в нім дух і тіло. (Нагуєвичі)

Не минає ні одної частини, все проклинає.

7. Клине мати дитині: «Аби-с трісло!» А горшкодрай сидит при столі і правит горнець. По хвилі осьміхаєся і каже: «Ану, заклиніт тепер свої дитині!» А мати видивилася на нього і каже: «Та трісніть ви!» І він тріс на місци. (Нагуєвичі)

Оповідають як приклад фатальної години, в яку справджується прокляття.

8. Клине сі, на чім світ стоїт. (Нагуєвичі)

Проклинає все на світі, пор. Adalberg Kląć 6; німецьке: Er flucht alle Sterne vom Himmel herab, Wander І, Fluchen 18; Носович 334.

9. Клине на чім світ стоїт. (Нагуєвичі)

Запевняє, що правду говорить.

10. Клину ся милим богом, що я не винен. (Лімна)

Клявся циган, якого зловили на крадіжці.

11. Куди йде, то клине. (Нагуєвичі)

Бувають такі сердиті люди.

12. Накльив му, що сі влізло. (Нагуєвичі)

А влізлося певно досить.

18. Ни клини сі, я тобі й так віру. (Kolberg Pokucie)

Запевняє чоловік іншого, скорого до клятьби.

14. Не клини, шкода слини. (Коломия)

Уговкують такого, що любить клясти.

15. Прокльив у мні кождий волосок. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік на прокляття, що кидає на нього злий сусід.

16. Хто клине, той на свою голову клине. (Нагуєвичі)

Тому проклинаному це не шкодить. Пор. Adalberg Kląć 8; Wander I, Fluchen 12.

17. Хто клине, той сі дідькови молит. (Жидачів)

Бо все озивається до нечистої сили. Пор. Adalberg Kląć 7; Wander І, Huchen 13.

18. Хто клине, тому тре дати хліба, аби його хліб побив. (Березів)

Уговкують такого, що любить клясти.

Кляте (adverb)

1. Кльите-м сі перепудив. (Нагуєвичі)

Страшно перепудився, злякався.

Клятьба

1. Його клятьба, як жидова молитва, що по дорозі пацєр мовит. (Постолівка)

Раз у раз проклинає своїх ворогів. На Шльонську кажуть: Er flucht wie der polnische Jude, Wander I, 24

Ключ

1. Він під ключом сідит. (Нагуєвичі)

Під замком, у замкненому місці, в тюрмі.

2. Дав му ключі в свої хаті. (Крехів)

Зробив його господарем і паном у своїм дому. Про господаря, що дав себе оплутати наймитові, любасові його жінки.

3. Золотий ключ кождий замок отворит. (Кукизів) Золотим ключом … отвориш. (Крехів)

Підкупом, пор. Adalberg Klucz 8.

4. Ключом ми сі серце до нього замкло. (Нагуєвичі)

Я стратив до нього всяку прихильність, не можу промовити до нього щирого слова.

5. На ключ замкнули. (Нагуєвичі)

Замкнули за ним двері, ув’язнили.

6. Не поможе ключ і колодочка, коли ся вдасть бісови дочка. (Лучаківський)

Таку ні прип’яти, ні заперти, все втече.

7. Отто му з ключьи свиснув. (Нагуєвичі)

У значенні: отто здивував, отто перелякав, іронічно.

8. Так як би з ключьи стрілив. (Нагуєвичі)

Діти не раз пропиловують у діравім ключі близько ручки дірку, набивають ключ як пістолет, підсипають дірку порохом і запалюють. Такий вистріл із ключа дуже слабий. Приказки вживають, коли хтось у товаристві скаже щось недотепне.

9. Хто ключ знайде, той щастє має. (Сороки)

Широко розповсюджене народне вірування. Пор. Wander IV, Schlussel 47.

10. Ци на ключ ти зуби замкло? (Нагуєвичі)

Говорять такому, що розсердившися не хоче ні з ким говорити.

Ключинє

1. Він би ключинє з хати зняв. (Крехів) … кізлинє. (Нагуєвичі)

Говорять про пустого, непосидючого хлопця, що любить лазити не звишках. Ключинє, це кізли, якими на версі хати приложено солому стріхи.

Ключка

1. Знайду я ще ключку на тебе. (Ясениця Сільна)

Грозив чоловік другому, що знайде чим пошкодити йому.

2. Ключка ми сі трафила. (Нагуєвичі)

Сталася мені мила або немила пригода.

3. Ключки си на мні шукає. (Нагуєвичі)

Зачіпається, шукає собі напасті.

4. Ключки шукати. (Гнідковський)

Зачіпки шукати.

5. Не шукай собі ключки на мні! (Нагуєвичі)

Не зачіпайся, не шукай притоки до сварки або бійки.

Ключове зілє

1. Він мав ключове зільи. (Нагуєвичі)

Ключове зілля, кажуть, таке, що при його помочи кожний замок отвориться. Говорять про злодія.

Кметиця

1. Не обговорит кметиця, ино пометиця. (Гнідковський)

Порядна жінка не любить обмовляти нікого.

Кметь

1. Два кметі, пан третій. (Ількевич)

Такі бували в Польщі маєтності.

2. Про такі кметі буде пан ходити в вереті. (Petruszewicz)

Кметі вбогі або неробочі.

[Доповнення 1910 р.] 3. Такий кміть єден, як другий. (Тухля)

Згірдно: такий один ледащо, як другий.

[Доповнення 1910 р.] 4. Такі кметі – два в єдній вереті. (Нагуєвичі)

Згірдно про бідних господарів.

Книжка

1. І я вмію в чорній книжці читати. (Нагуєвичі)

Отже женихатися з дівками.

2. Хто над книжков їсть, той памньить іззість. (Нагуєвичі)

Тому заборонюють дітям їсти над книжкою.

[Доповнення 1910 р.] 3. Він усе в книжках бабрає сі. (Нагуєвичі)

Згірдно говорять про письменного чоловіка, що любить читати, і за тим іноді занедбує іншу роботу. Пор. Wander І, Buch 46.

[Доповнення 1910 р.] 4. В книжках є історія з мерзєчков. (Тисьмениця)

В книжках бувають гарні і погані речі.

[Доповнення 1910 р.] 5. Дали му книжьку і з нев пішов за море. (Ю. Кміт)

Говорять про емігранта, що взяв в уряді робітницьку книжечку, яка дає право вийти з села на заробіток.

[Доповнення 1910 р.] 6. Книжка не дає загинути. (Ямниця)

Лектура піддержує дух чоловіка, дає розраду в тяжкім положенні.

[Доповнення 1910 р.] 7. Книжку отворену не годиться лишити, бо памьить із неї вилетит. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 8. Над отворенов книжков гріх їсти, бо памйить стратиш. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Книш

І. Сита душа і без книша. (Збараж)

Відпрошується чоловік, якому по обіді дають ще книша.

2. Сім книшів, сім хлібів, а осьмий книш, а ти, мій милий, спиш. (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Приговорювала жінка до сонного чоловіка, отже вставай їсти.

3. Тобі дают книш, а ти спиш. (Ценів)

Коли щось дають сонному, приміром кличуть його до вечері.

Князь

[Доповнення 1910 р.] 1. Князь без люльки, як весілля без музик. (Нагуєвичі)

«Князь» у горах значить тільки що «війт».