Зібрати – Злий

Іван Франко

Зібрати

1. Зібрав його старшим кінцьом. (Жидачів)

Значить побив грубшим кінцем палиці.

Зігнати

1. Він би рад мене зі світа зігнати. (Нагуєвичі)

Значить рад би, щоб я вмер.

2. Зігнало го як гору. (Нагуєвичі)

Спух – мова про трупа.

Зійти

1. Зійди весь світ, то такого прислівjи не почуєш. (Нагуєвичі)

Отже як у нас. Прислів’я тут має значення скандальної історії, погані.

2. Зійти на пшик. (Гнідковський)

Зійти на ніщо. Натяк на оповідання про того лінивого хлопця, що вчився ковальства і по відбутій науці (завішений у коші на стіні кузні, щоб залізо не пекло) замість леміша з заліза зробив пшик. Пор. Етнографічний збірник VI.

3. Зійти ся ні-во-що. (Гнідковський)

Змарнуватися, зледащіти.

4. Зійшли сі обоє як близньита. (Нагуєвичі)

Говорять про дібрану пару. Пор. Adalberg Zejść 3.

5. Зійшли сі, як с-ка з віхтем. (Ценів)

Свій до свого, що до чого відповідне.

6. Зійшлося як г-о з віхтем. (Зазулинці)

Трафив свій на свого, зійшлися речі, що одна придається до другої. Пор. попереднє число.

7. Зійшов на дитинячий розум. (Жидачів)

Про старого чоловіка, що поводиться капризно та нерозумно як дитина.

8. Зійшов на Іцкову (жидівську) суку. (Kolberg Pokucie)

Звівся на слугу, на попихача.

9. Зійшов сі Яким з таким. (Нагуєвичі)

Зійшлися два однакові, звичайно дурні, ледачі. Пор. вище ч. 4.

10. Ще не зійшло, а вже вросло. (Стрільбичі)

Говорять про буйне збіжжя, посіяне на добрій ниві: поки ще зазеленіється, вже стебельця високі і пустило сильне коріння.

11. Як сі зійшло, так сі розійшло. (Нагуєвичі)

Говорять про маєток легким коштом набутий і легко страчений. Пор. Adalberg Zejść 2.

[Доповнення 1910 р.] 12. Зійшло сі сім бід на оден обід. (Снятин)

Говорять, коли чоловіка трафить на раз різнородне нещастя.

Зіленько

1. То ще зіленько, ховай Боже! (Коломия)

Це погана, хитра, напаслива людина. Пор. Wander ІІІ, Pflanze 13.

Зілля [У І. Ф. – Зілє]

1. Є зіллє на всику слабість, лиш на смерть нима. (Кути)

Віра в те, що є зілля на всяку слабість, дуже розповсюджена, пор. Schleicher 169; Adalberg Ziele 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 146; Giusti 203.

2. За море по зіля пішов. (Lewicki, Ількевич)

Пішов, шукаючи чогось фантастичного; пішов і довго не вертається і заставляє ждати на себе.

3. Не кождому те саме зіля помагає. (Гнідковський)

На різні хвороби різні й ліки. Інтересно, що поняття ліку в народній уяві майже ідентіфікується з поняттям зілля.

4. Пішов як за море по зіля. (Кобаки)

Пішов і довго не вертається. Пор. вище ч. 2.

5. По лісу того зіля світ. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Світ – багато, безмежне число.

6. Сховай тото зілє, най сі не пригаджьиє. (Нагуєвичі)

Знайшовши якесь лічниче зіле і знаючи, до чого воно служать, чоловік ховає його з прикладкою: «най сі не пригаджьиє», себто: не дай Боже тієї поганої пригоди, коли воно могло б бути потрібне, а все ж таки на випадок такої пригоди «най буде при хаті».

7. Тебе, як то пусте зілє, де ни посій, там сі вродиш. (Kolberg Pokucie)

Говорять непосидючому, влазливому чоловікові.

8. То погане зілє! (Нагуєвичі)

Поганий накоренок; звичайно про збиточних дітей. Пор. Adalberg Ziele 9.

З’їжа

1. Ззіжі, що й настарчити годі. (Нагуєвичі)

Говорять жінки про многолюдну сім’ю, де треба багато страви готовити.

2. Тут така ззіжа, як саранча. (Цигани)

Жалувалася невістка, що війшла в многолюдний дім і не могла настачити з варенням і печенням.

З’їсти [У І. Ф. – Ззісти]

1. А ззів бис чорта тристенного! (Нагуєвичі)

Прокляття, щоб тебе чорт опанував, щоб ти сказився.

2. А ззіла би ті хороба! (Нагуєвичі)

Хвороба уявлена як звір, що потроху з’їдає чоловіка.

3. Вже-м сі ззів тут з вами до останку. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до сварливих та напасливих сусідів.

4. Він би божу лабу ззів. (Нагуєвичі)

Значить з’їв би дуже багато. Чому якраз «божу лабу», невідомо. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Abbeissen 2.

5. Ззів би коньи з копитами. (Нагуєвичі)

Про ненаїсного чоловіка. Пор. Wander І, Auffressen 3.

6. Ззів би хлань. (Нагуєвичі)

Значить прожора, ненаїсний.

7. Ззів єм сі з вами, що ми й полики нема. (Нагуєвичі)

Згризся, стурбувався так, що й лиця людського на ньому не видно.

8. З’їв не з’їв, коли кров на зубах. (Збараж)

Значить очевидий знак свідчить, що з’їв, даремно відпиратися.

9. З’їдж дідька і води напий сі! (Млинки)

Говорив чоловік, що голодний вернувши до хати не знайшов нічогісінько їсти.

10. З’їдж мале, бо велике там часом дороге. (Голгочі)

Говорять такому, хто жалується, що йому мало тієї їди.

11. Ззідж тото, що за собов лишьиєш! (Нагуєвичі)

Говорять сердито голодному, коли нема що дати йому їсти.

12. Ззіла мі гризота. (Березів)

Жалувала жінка, якої сина взяли в жовніри.

13. Ззіли-сте мі вже з кістками. (Нагуєвичі)

Жалувався чоловік, що мав багато дітей, а мало землі.

14. Ззіш дідька, бо хліба нема. (Ясениця Сільна)

Говорить сердита господиня, коли у неї не стало хліба.

15. Коби ззісти – тай з хати. (Березів)

Говорила жінка про мужчин.

16. Няй ї вовце зїдят! (Тухля)

Прокляття. В гірських селах, положених серед лісів, небезпека бути з’їденим вовками грозить кожному, особливо в зимі.

17. Отто ззів за воробцьи. (Нагуєвичі)

Мало що їв, чоловік слабосилий.

18. Тілько мого, що ззім много. (Нагуєвичі)

Потішає себе бідний чоловік, якому часто доводиться жити впроголодь.

19. Тота тілько х-в іззіла, щоби ними цілу Коломию обгородив. (Коломия)

Говорили про жінку ласу на мужеський товар.

20. Хоть дідька ззідж, а правду повідж! (Нагуєвичі)

Значить хоча б тобі прийшлося й загинути.

21. Хто борше з’їсть, той у другого вирве. (Теребовля)

Бо йому свого замало.

22. Ци ти нетлю ззів, ци що тобі таке, що сі не можеш наситити? (Нагуєвичі)

Вірять, що заївши нетлю чоловік усе буде почувати голод.

23. Що ззім тай випю, то моє. (Нагуєвичі)

Значить стільки моєї приємності в житті.

24. Що-с іззів, аби-с того не видихав! (Нагуєвичі)

Прокляття. Мовила жінка до хлопця, що вкрав у неї з саду пару яблок і з’їв у неї на очах.

25. Як єм зьзіла трицєть і сім, то так як би ми завещав писок зовсім. (Пужники)

Говорила про свій обід їстовита жінка. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 155.

[Доповнення 1910 р.] 26. З’їла два раки, понюхала табаки, хопилася за бріх, а все єднакий. (Мшанець)

Мало що їла. Приповідала жінка родом з Вислока, пов. Сяніцького, що замешкала в Мшанці. (М. Зубрицький).

[Доповнення 1910 р.] 27. Хоть нема що з’їсти, коли є з ким сісти. (Мшанець)

Пор. т. ІІ, Їсти 88.

[Доповнення 1910 р.] 28. Хто ззів мєсо, най ззіст кости. (М. Яцків)

Образово говорить жінка чоловікові: збавив ти мою молодість, то шануй мою старість.

Зкозачитися

1. Зкозачила сі дівка. (Нагуєвичі)

Втекла з козаками, образово: зледащіла, зійшла з пуття.

Злагодити

1. Злагодив на боже, а дав на дідьче. (Kolberg Pokucie)

Добрі наміри під впливом поганих обставин вийшли чоловікові на шкоду або на сором.

Зладити

1. Зладив їй таке, що би колисати. (Нагуєвичі)

Про парубка-майстра, що зробив дівці дитину.

2. Ще-м сі не зладив, аби-с мі провадив. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік другому, що намовляв його йти разом у дорогу.

Зламати

1. Зламав бис си карк! (Нагуєвичі) … писок! (Дрогобич) … кишки! (Львів)

Прокляття: щоб ти впав і розбився.

2. Зламав го, як сухе поліно. (Нагуєвичі)

Показав над ним свою силу, переміг його.

3. То й за зламаний шелюг не варте. (Нагуєвичі)

Про якусь нікчемну, непотрібну річ.

Злапати

1. Іще не злапав, а вже скубе. (Petruszewicz) … зловив … (Ількевич) … лупит. (Добросин)

Ще не зробив діла, а вже хвалиться та числить його зиски. Пор. Wander ІІ, Henne 139.

2. Яке злапало, таке шкрибало. (Миколаїв над Дністром)

Зійшлися двоє однакові, здеморалізовані, ледачі.

Зле

1. Аби то му зле, то бим не мовила, але йому і в раю ліпше не буде, а він ще собі кривдує. (Нагуєвичі)

Говорила одна жінка другій про свого вередливого чоловіка.

2. Або зле, або й не зле. (Нагуєвичі)

Значить хто ще знає, чи щось зле сталося, чи ні.

3. Ані зле, ані добре, так по середині. (Нагуєвичі)

Говорять про людину, якої характеру не можна зміркувати. Пор. Adalberg Złe 1.

4. Бодай ти то на зле вийшло! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти тим не потішився.

5. Було зле, а на добре сі й не заносит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що в бідуванні стратив надію на поправу свої долі.

6. Зле довго сі пам’ятає. (Нагуєвичі)

Своєї кривди чоловік не легко забуде. Пор. Adalberg Złe 8.

7. Зле з нами буде! (Нагуєвичі)

Грозить батько непокірному синові.

8. Зле на тім вийдеш! (Нагуєвичі)

Значить це не принесе тобі користі, а шкоду.

9. Зле сі маю, вуши рахую. (Бірки Великі)

Відповів один забруджений ріпник другому на питання: як ся маєш?

10. Зле сі там діє, де курка піє. (Ценів)

Піяння курки віщує лихо, пор. Етнографічний збірник V.

11. Зле там ся діє, де когут мовчит, а курка піє. (Залісє)

Образово: де господар хилиться, а жінка старшує. Пор. Гильфердинг 3051; Wander II, Haus 60; Тимошенко с. 102.

12. Зле ти в мене, рушай, Семене! (Дорожів) … від мене! (Нагуєвичі) … на зелене. (Белз)

Говорить господар до нероботящого чи непослушного наймита.

13. I так зле, і так не добре. (Нагуєвичі)

Міркує чоловік у безвихіднім клопоті. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 209.

14. І тут зле і там недогода. (Калуш)

Жалується чоловік, шукаючи собі ліпшого місця.

15. І як же тут не має бути зле на світі! (Нагуєвичі)

Падькав побожний фарисей на вид життєвого зопсуття.

16. Коли тобі зле, зроби си ліпше. (Дрогобич)

Говорять такому, що жалується на лихе поводжене з ним хатних.

17. Кому зле, най сі посуває. (Ценів)

Значить може йти собі деінде шукати добра.

18. Маєш зле говорити, то волиш ся в язик вкусити. (Кобиловолоки)

Говорять обмовникові та сплетникові.

19. Най все зле минає. (Нагуєвичі) … щезає! (Нагуєвичі)

Формула закляття, звичайно в початку з триразовим: Тьфу!

20. Не зле му сі діє: що змолотит, то й провіє. (Завадів)

Іронічно: що заробить, те й з’їсть.

21. Не зле, не зле, лиш троха за мале. (Нагуєвичі)

Говорить купець, торгуючи молоду свиню або товарину.

22. Не зле си заходит, на своє виходит. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що поволі доробляється добра, статкуючи і не задираючися ні з ким.

23. Так ми зле, що й але. (Нагуєвичі)

Значить гірше вже й нікуди.

24. То зле, як мале. (Нагуєвичі)

Говорила жінка про мужеський член.

25. То ти на зле не вийде. (Нагуєвичі)

Значить роби сміло, не пожалуєш того.

26. Хоч би гірше, коби інше. (Городок)

Вислів знетерпливлення чоловіка, що живе в незносних та однотонних обставинах і бажає зміни. Пор. Adalberg Zły 2.

27. Ци зле, ци добре, приймай і Богу дьикуй! (Нагуєвичі)

Говорить зрезигнований чоловік, що вже не надіється великого добра в житті.

28. Що сі зле зачьило, зле сі й скінчит. (Ясениця Сільна)

Звичайне пророкування людей, непевних своєї сили.

29. Як нам зле йде, то сі й колесо зломит. (Нагуєвичі)

Так собі чоловік у дорозі віщував лихо, коли йому колесо зламалося.

30. Як що зле вдало сі, то вже не направиш. (Нагуєвичі)

Говорять чи то про злу дитину, що про невдале діло.

Злетіти

1. Злетіли сі, як ворони, на стерво. (Нагуєвичі)

Говорять про вірителів, що збіглися на вість про смерть неоплатного довжника. Пор. Adalberg Zlatywać się 3.

2. Рад би птахом злетіти до неї. (Нагуєвичі)

Тужить за нею, рад би її побачити.

Злий

1. Богато злого на одного. (Ількевич)

Говорить чоловік, на якого спадає всяке лихо. Пор. Adalberg Złe 57.

2. Більше в світі злого, ніж доброго. (Нагуєвичі)

Песимістичний погляд, в основі невірний. Пор. Adalberg Złe 60.

3. Бодай єс на злу дорогу не ступив! (Нагуєвичі)

Формула благословення. Ступити на злу дорогу значить іти назустріч якомусь нещастю.

4. Бридит ся злим, а йде за ним. (Стежниця)

Про недоладність людської вдачі в боротьбі між інстинктами і розумом.

5. В злім способі до мене говориш. (Нагуєвичі)

Говориш зі злобою і ненавистю.

6. Від злого не чекай добра. (Нагуєвичі)

На те він і злий, щоб добра не чинити. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 23.

7. Від злого поли вріж і втікай! (Нагуєвичі)

Мабуть натяк на біблійне оповідання про Йосифа і Пентефрієву жінку. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 140.

8. Він злий на перехід. (Нагуєвичі)

Віра в перехід здавна числилася поганським забобоном.

9. Він нині злий, бо му кіт дорогу перебіг. (Кнігинин С.)

Перехід кота вважається злою прикметою.

10. Він усьому злому привідця. (Нагуєвичі)

Говорять про шкідливого, збиточного, напасливого чоловіка.

11. До злого бита дорога. (Нагуєвичі)

Легко до злого дійти, до доброго трудніше.

12. Єден злий тай другий не ліпший. (Нагуєвичі)

Говорять про злих сусідів. Пор. Adalberg Zły 11.

13. За много злого два на єдного. (Нагуєвичі)

Говорять у бійці, коли два кидаються на одного.

14. Зле доброго не любит. (Нагуєвичі)

Це природні вороги. Пор. Adalberg Złe 67.

15. Зле довше ся памятат, як добре. (Мшанець) … сі тьимит … (Нагуєвичі)

Загальна прикмета людської натури; навпаки, історія більше підносять і студіює добре, ніж зле. Пор. Adalberg Złe 9.

16. Зле злого не забере. (Залісє) [Доповнення 1910 р.] Зле злого не возьме. (Нагуєвичі)

Зле тут значить злий дух, який щадить своїх прислужників у житті. Пор. Adalberg Zły 51. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 192.

17. Злий аж сі мече. (Нагуєвичі)

Сердиться, кидається мов з болю або з пересердя.

18. Злий, бо му баба дорогу перейшла. (Кнігинин С.)

Коли хто сердиться з благої причини. Перехід старої баби ворожить неуспішність зачатого діла.

19. Злий доброго зопсує, а сам добрим не стане. (Нагуєвичі)

Така його вдача. Пор. Adalberg Zły 75.

20. Злий зле погибає. (Гнідковський)

Приказка книжкового походження, вислів загальної думки, що злі вчинки тягнуть за собою лихий конець їх учинника.

21. Злий злого все найде. (Нагуєвичі)

Щось їх тягне одного до другого. Пор. Adalberg Zły 91.

22. Злий злого не направит. (Нагуєвичі)

Це не в його вдачі. Пор. Adalberg Zły 102.

23. Злий приклад і доброго псує. (Коломия)

Загальнолюдська обсервація. Пор. Adalberg Zły 12.

24. Злий сам себе бє. (Снятин)

Всяке зло мститься на своїм авторі. Пор. Носович 556.

25. Злий, як би в г-о вступив. (Кнігинин С.)

Коли хто сердиться за марницю.

26. Злий як дідько. (Нагуєвичі)

Значить сердитий, напасливий. Пор. Adalberg Zły 35.

27. Злий як кропива. (Нагуєвичі)

За кожним дотиком попече. У поляків Zły jak cierni, jak chrzan. Adalberg Zły 78, 79.

28. Злого де не посій, там він зайде. (Нагуєвичі)

Все трапиться такий, щоб напакостити.

29. Злого ксьондз не поправит, а доброго й коршма не попсує. (Миколаїв над Дністром)

Це вже потроху фаталістичне вірування, якого досвід часто не оправдує.

30. Злому все недогода. (Нагуєвичі) … все зле. (Завадів) … все не всмак. (Голобутів)

Він з усього кривдує собі. Пор. Adalberg Zły 67.

31. Злому всюди зле буде. (Нагуєвичі)

Бо він скрізь знайде собі зачіпку, кожному напакостить. Пор. Adalberg Zły 66.

32. Злому добра не роби, бо не подьикує. (Нагуєвичі)

Навпаки, будь певний, що ще й нашкодить тобі при нагоді. Пор. Adalberg Zły 31.

33. Злому й зчий злим пахне. (Нагуєвичі)

По виду пізнати, що він злий.

34. Зо злими й я вмію бути злий. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, напрактикований життєвими незгодами.

35. І на злого сонце світит. (Ценів)

Значить Бог і ним опікується та провадить його.

36. На злого і я злий. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що любить і вміє мститися за свою кривду.

37. На зле все ще щось гірше найде сі. (Нагуєвичі)

Нема такого лиха, щоб його не перемогло інше лихо.

38. Не бери мені то за зле. (Нагуєвичі)

Не гнівайся, я це не зі злої волі зробив.

39. Не дурно він такий злий, коли його вже Бог назначив. (Нагуєвичі)

Вірять, що горбаті, криві, руді та зизоокі все бувають злі і що це сам Бог назначив їх. Пор. Adalberg Zły 58.

40. Нема злого, щоби на добре не вийшло. (Ількевич, Petruszewicz) … нічого злого … (Нагуєвичі)

Вислів вродженого оптимізму людської натури, яка все надіється добрих наслідків навіть із найгіршої дійсності. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 123; Giusti 132.

41. Не таке зле, як недобре. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь річ або людину і не те щоб злу, а все-таки неприємну, нелюдяну.

42. Не штука злим бути, а ти будь добрим. (Коломия)

Уговкував чоловік свого сердитого противника. Пор. Adalberg Zły 26.

43. Ніхто собі не злий. (Нагуєвичі) … зла не зичит. (Нагуєвичі)

В кожного чоловіка вроджений егоїзм. Пор. Adalberg Zły 15.

44. То чимось злим пахне. (Нагуєвичі)

Із цього можна надіятися якогось лиха.

45. То ще зла, як гадина під корчом. (Нагуєвичі)

Про лиху жінку. Пор. Adalberg Zły 82.

46. То ще злий дух якийсь! (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що кожного намовляє на зло.

47. Що від злого добра чекати? (Нагуєвичі)

Зла вдача проявляє себе все злом. Пор. Adalberg Zły 34.

48. Що злому по образах в дому? (Гнідковський)

Злий чоловік усе злий, хоч напускає на себе подобу святості. Пор. Wander І, Böse 17.

49. Я нікому зла не зичу. (Нагуєвичі)

Говорить чесний чоловік.

50. Я ти зле не раджу. (Нагуєвичі)

Нарозумлює батько сина або загалом старший молодшого.

51. Я тобі то за зле маю. (Нагуєвичі)

Значить гніваюся на тебе за це, ти зробив мені цим кривду.

[Доповнення 1910 р.] 52. Ани злий, ани добрий, старий і тілько. (Ю. Кміт)

Говорила молода жінка про старого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 53. Легше злим стати як добрим. (Тростянець)

Попсуватися легше, як направити себе самому.