Кацап – Кипа

Іван Франко

Кацап

1. Кацап, кацап кацапом, пасе свині загалом, лупит шкіру пазуром. (Підгірки)

Сміються з таких, що називають себе москвофілами.

Качатися

1. Качьию сі як то поліно. (Нагуєвичі)

Я безсильний, хто хоче, то мене копне або кине на бік.

[Доповнення 1910 р.] 2. Він аби сьи качьив, то би вже був дома. (Нагуєвичі)

Аби не йшов, тільки котився дорогою. Говорять про такого, що дуже опізнився.

Качка

1. А бодай вас качки ззіли! (Рибно)

Жартливе прокляття.

2. Бодай тебе качка надоптала! (Теребовля)

Жартливе прокляття. Пор. Adalberg Kaczka 2.

3. Бодай тя качка копла! (Городок) … копнула! (Нагуєвичі)

Пор. попереднє число 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 222.

4. Бодай тя качки здоптали! (Ількевич)

Жартливе прокляття.

5. В літі і качка прачка, а в зимі і Тереся не береся. (Ількевич)

Прання в літі легке, а в зимі трудне.

6. В літі кожна качка прачка, а в зимі жінка неборачка. (Лучаківський)

Інша форма попереднього.

7. Дай, дівчьи, качки! (Нагуєвичі)

Качкою називається також жіночий половий член.

8. Качка каже: «Ой біда!» А когут на оборозі: «Як кому, як кому.» (Мшанець).

Качка в низу не має що їсти, а когут на оборозі ситий.

9. Качки несуться, доки не висиплеся кропива. (Березів)

Господарська прикмета.

10. Качки ногами заганьиє. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яного, що заточується в цей то в той бік. Пор. Adalberg Kaczka 4.

Каша

1. Ваша каша, наша кваша. (Кобаки)

Вам одно, нам друге.

2. Ваші каші, а наш борщ. (Нагуєвичі)

Ви багачі, а ми бідні. Пор. Adalberg Kasza 18.

3. Густа каша дітей не розганяє. (Гнідковський)

Діти залюбки горнуться до неї; образово: достаток притягає до себе людей.

4. До каші, як ласка ваші. (Нагуєвичі)

Жартливо прикликають дітей до їди.

5. За кашу дитину два рази б’ют. (Гнідковський)

Зразу не хотіла їсти каші, то побили, а потім плакала, що замало каші, то ще раз побили.

6. І каші не хочу, і по воду не піду. (Ількевич)

Говорить лінива дівка. Пор. Adalberg Woda 46.

7. І я дурно каші не їв. (Нагуєвичі)

І я чогось у житті навчився; натяк на кашу, що була головною стравою школярів у давніх школах. Пор. Adalberg Kasza 3.

8. Каші, то мати наші. (Нагуєвичі)

То головна страва селянина. Пор. Adalberg Kasza 12.

9. Кипит каша і горох – а для кого? для нас двох. (Мшанець)

Радуються діти.

10. Мене, небоже, з кашею не ззісти! (Крехів)

Я не дам над собою верховодити ані знущатися. Пор. Adalberg Kasza 31.

11. Не дам собі в кашу наплювати. (Тисьмениця)

Не дам собі робити пакості або докори. Пор. Adalberg Kasza 24.

12. Ще багато каші з’їси. (Буданів)

Значить житимеш іще багато літ.

13. Як є з чого, то й дурень кашу зварит. (Нагуєвичі)

З готового легко зробити. Пор. Adalberg Kasza 9.

14. Я малим оттакий горнець каші виїдав. (Нагуєвичі)

Пастуший дотеп: пастухи сидять, а один, якому велено йти позавертати худобу, піднятою одною ногою поводить понад головами всеї компанії, мовляв: ось чому я такий сильний та прудкий.

15. Я ся за кашу не страшу. (Лімна)

Не боюся, щоб її не виїв.

16. Каша наша, татів борщ. (Petruszewicz)

Діти все хочуть чогось ліпшого від батька. Пор. Adalberg Kasza 13.

17. Отто заварив кашу! (Ценів)

Наробив клопоту, вдався в нечисте діло.

18. Поганої каші наварив. (Ясениця Сільна)

Наробив лиха та клопоту. Пор. Adalberg Kasza 32.

19. Хто каші наварив, той мусить і з’їсти. (Ількевич)

«Каші наварити» тут у значенні: наробити клопоту та біди. Пор. Adalberg Kasza 21.

Кашель

1. Дай му від кашлю! (Дрогобич)

Жартливо: вдар у карк, щоб уся нечисть із горла вийшла.

2. Кашель з мене душу випирає. (Нагуєвичі)

Не дає дихати, душить мене.

3. На кашель слиз помагає. (Нагуєвичі)

Бабське лікарство.

Кашельнути

1. Що кашельне, то пердне. (Голобутів)

Сміються з такого, що кашляючи пердить з натуги.

Кашляти [У І. Ф. – Кашлати]

1. Кашлає, мало му очи не висадит на верха. (Борислав)

Коли хтось дуже сильно кашляє і душиться при тім.

2. Кашляє як дихавичний. (Нагуєвичі) … як стара баба. (Белз)

Говорять про тяжкий, хворобливий кашель. Пор. Adalberg Kaszleć 1.

3. Кашли, кашли, чей би по тебе які прийшли. (Стрільбичі)

Говорять молодій дівці, що кашляє в куті при чужих людях.

4. Тут у воді такі риби кашлают, що варто подивити сі. (Унятичі)

Кликав нас унятицький злісний ловити рибу в однім виру.

Каятися

1. Аби-с сі не каяв потому! (Нагуєвичі)

Осторога: роздумай заздалегідь, щоб потім не жалував.

2. Буде ся десятий каяв. (Лучаківський)

Ця подія буде для всіх пострахом.

3. Закаяв єм сі не робити того більше. (Нагуєвичі)

Зарікся, дав собі слово.

4. Заплати, не будеш сі каяти! (Дрогобич)

Говорить продавець покупцеві.

5. Зробив єм, а тепер сі каю. (Нагуєвичі)

Чоловік жалує свого вчинка.

6. Кай сі та в каглу пхай сі. (Белелуя)

Жартують із чоловіка, що журиться якоюсь дрібницею.

7. Кайте си люде! (Жабє)

Звичайний окрик, коли хтось оповідав щось страшне або дивовижне.

8. Най сі дурний кає, що наперед не думав. (Ценів)

Отже я обдумав своє діло заздалегідь і не буду його жалувати.

9. Най сі сотий кає. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь страшну кару на злочинця, яка наводить страх і каяття на інших.

10. Не кай ся рано встати, а молодо оженити. (Petruszewicz)

Не пожалуєш ані одного, ані другого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 327; Wander І, Freien 54.

11. Не кай ся рано встати, а молодо учити. (Ількевич)

Одно й друге вийде тобі на користь.

12. То то мі закаяло, що не можу сего зробити. (Нагуєвичі)

Щось стало на перешкоді, не позволяє це зробити.

13. Я й доси сі каю, що такий звичай маю, але що ж на нього пораджу? (Нагуєвичі)

Відповів добродушний п’яниця, якого упоминали покинути свій поганий звичай.

Квап

1. Густе як квап. (Нагуєвичі)

Квап, це густий мучний осад при квашенні борщу з муки.

Квапитися

1. Квапит сі, як богач умирати. (Нагуєвичі)

Багачеві зовсім не квапно вмирати.

2. Квапит сі, як дідько до пекла. (Нагуєвичі)

Поспішає до якогось поганого діла.

3. Квапится, як рак з дріжджами. (Гнідковський)

Рак, посланий у велику п’ятницю по дріжджі для паски, прийшов аж за рік і впавши через поріг, збив горщик з дріжджами. Анекдот з циклу Till Eulenspiegel.

4. Кваплю сі, що не маю коли й слова сказати. (Barącz)

Казав сусід до сусіда, який любив багато говорити.

5. Квап сі, але помалу! (Нагуєвичі)

Пор. латинське Festina lente! [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Eilen 6, 7.

6. Квапит ся, як попівна замуж. (Тисьмениця)

Ніщо інше вона й не думає, тільки аби замуж. Пор. Adalberg Kwapić się 2.

7. Най сі той квапит, що часу не має, а ми маємо час. (Снятин)

Говорили господарі сидячи в коршмі і бачачи, як жид-шинкар бігав без віддиху сюди й туди услугую чи всім.

8. Не квап сі на чуже, пильнуй свого. (Белз)

Говорять такому, що бігає по празниках та по хапатнях.

9. Не квап ся, бо біду погониш; не отягайся, бо біда тебе погонит. (Гнідковський)

Не переборщуй ані в скорості ані в повільності свого діла. Пор. вище Іти ч. 62; Їхати ч. 1.

10. Не квапся, коли-с ся забавив. (Лучаківський)

Значення як і в дальшім ч. 12.

11. Нема ся коли квапити. (Гнідковський)

Говорив лінивий чоловік, якому за бездільним сидженням нема нічого сквапнішого.

12. Ни квап сі, бо й так ни рано. (Kolberg Pokucie)

Не маєш чого поспішати, бо й так ти вже запізнився.

Квапно

1. Квапно ми сі діє. (Нагуєвичі)

Не маю часу до розмови та стояння.

Кварта

1. Най буде й кварта – тій, що випити варта. (Нагуєвичі)

Говорить парубок, ставлячи горілку для любої дівчини.

Квас

1. Від самого квасу має свою красу. (Лучаківський)

Говорять про дівчину, що гарна, хоч виросла в бідності.

2. Вчора квас, нині квас, – най же дідько мучит вас! (Дрогобич) … а бодай вас перун трас! (Нагуєвичі)

Так написав челядник на своїм варстаті, втікаючи від свого майстра задля лихої їди.

3. І від квасу дасть Бог красу. (Кукизів)

І бідний трафиться вродливий.

4. Квас як у нас, так у вас. (Нагуєвичі)

Одна біда, один недостаток, або також однакові свари та гніви.

5. Наробив квасу меже нами. (Нагуєвичі)

Насіяв незгоди та незадоволення. Пор. Adalberg Kwas 3.

6. Не мав дідько квасу, тай впав у розчину. (Лучаківський)

Коли хтось устряне в якусь погану справу, де йому зовсім не було потреби влазити.

7. Такий квас, як у нас. (Darowski)

І тут не ліпше, як у нас.

8. У нас буває часом з квасом, а порою з водою. (Косів)

Говорить жартливо бідний чоловік про свої достатки. Пор. Adalberg Kwas 1.

9. Хтось ся квасу наїв, а мене оскома напала. (Ількевич)

Говорить чоловік, аа якого несподівано спадає якась клевета та обмова.

10. Я їв квас, як ішов до вас. (Яворів)

Значить, тепер уже більше його не хочу.

[Доповнення 1910 р.] 11. Є квас, та не для нас. (Львів)

Є таке добро, якого нам не дадуть. Пор. Даль І, 282.

Квасити

1. Квасит лице, як би полину докоштував. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось морщить уста з незадоволення.

2. Квасит сі на світі, видиш слота буде. (Нагуєвичі)

Хмариться, гори зачинають куритися.

3. Квасит тоту роботу на Бог-зна коли. (Коломия)

Відложив, порається дуже пиняво та недбало.

4. Чого ви сі квасите на мене? (Нагуєвичі)

Чого сердитеся, чим незадоволені?

Квасний

1. Квасне як вовк … як сто вовків. (Жидачів)

Прикро квасне, занадто квасне.

2. Квасне як дзер. (Нагуєвичі)

Дзер – квасний останок борщу, закваска. У поляків: Kwaśny jak barszcz, jak cerwatka, Adalberg Kwasny 2, 3.

3. Як має бути квасне, то най буде як оцет. (Ясениця Сільна)

Говорять про міцний квас або про щось переквашене. Пор. Adalberg Kwaśno 1.

[Доповнення 1910 р.] 4. Ні квасне, ні прісне. (Криве)

Мова про молоко.

Квасниця

1. Квасниця яблока не зродить. (Городок)

Квасниця – дичка, лісова яблінка.

Кватирка

1. Кватирку осушити. (Нагуєвичі)

Кватирка – чверть кварти, звичайна бляшанка, якою п’ють горілку.

Квочка

1. Гуздрає сі, як квочка на яйцьох. (Нагуєвичі)

Про жінку, що дуже помалу збирається, приміром десь у дорогу.

2. Засиділася як квочка на яйцях. (Лучаківський)

Про домосідку або ліниву жінку.

3. Як зайде квочка о смерці, то наїсть ся корова в пастівниці. (Добросин)

Господарське спостереження; Квочка – сузвіздє Плеяди.

Кекнути

[Доповнення 1910 р.] 1. Най сі на сім кекне! (Снятин)

Най на тім скінчиться.

Келішок

1. Перший келішок як ло леду, другий як по меду, а за третій не питай, лише давай. (Ількевич)

Приговорюють п’яниці.

[Доповнення 1910 р.] 2. Два келішки, а вас штири. (Нагуєвичі)

Кожному вийде по пів.

[Доповнення 1910 р.] 3. Келішок з ворога приятеля робит. (Нагуєвичі)

При горілці люди знайомляться і заприязнюються. Пор. Giusti 319.

Керманич [У І. Ф. – Корманич]

1. Таких корманичів за грейцар багато. (Криворівня)

Кепкують із недотепи, що береться кермувати дарабою.

Кермеш

1. «Кады ідеш?» – «На кермеш.» – «Одкаль ідеш?» – «С кермешу, куска хліба не несу.» (Лабова)

Лемківська приказка. Кермеш, з німецького Kirchmess, празник.

Кеп

1. Каждий кеп своїм строєм. (Petruszewicz)

Кожний дурень на свій лад. Пор. Adalberg Kiep 6, 7.

2. На кпи говорити. (Нагуєвичі)

Говорити жартом, дурячи.

3. «На що ти то говориш?» – «На кпи, аби сі дивували такі дурні як ти.» (Нагуєвичі)

Говорять наївному, що не розуміючи якоїсь бесіди запитує бесідника: «На що ти то говориш?»

Кепкар

1. Чекай, кепкаре, Пан Біг тя скаре! (Комарно)

Говорять такому, що любить кепкувати з інших.

Кепкарство

1. Сховай кепкарство на своє нове господарство. (Голгочі)

Говорять такому, що кепкує з роботи інших.

Кивати

1. Киває сі, як жид на г-ні. (Нагуєвичі)

Довго туманіє на однім місці, гуздрається в якимось дрібним ділом. Пор. Adalberg Kiwać się 1.

2. Кивай сі швидше! (Нагуєвичі)

Підганяють лінивого.

3. Не кивай того, що до тебе не належит! (Нагуєвичі)

Не руш, не бери.

Кивбіска

1. Кивбіска – то татарська душьи. (Нагуєвичі)

Кивбіска (Kiebitz), рід чайки, що гніздиться на болотах. Коли хто наближається до її гнізда, вона летить одалік від гнізда, на більше болото і там крутиться з жалібним криком. Говорять, що коли в часах татарських нападів люди ховалися в очеретах та болотяних заростах, то кивбіски з криком літали над такими втікачами і зраджували татарам їх сховки. Через те й досі називають кивбіску татарською душею.

Кивеніти

[Доповнення 1910 р.] 1. Буде кивеніти, не вийде з того. (Ю. Кміт)

Буде хорувати, або лиш не домагати, пор. польське «kawęczyć».

Кидати

1. Аби тобов кидало, як святим Валентим. (Нагуєвичі)

Щоб ти бився в епілепсії. Легенда про св. Валентія, що був славний лікар, а просив Бога, щоб від нього всі люди відступалися з жахом, і за те дістав напади епілепсії, див. Житє і слово II, 18. [На цю тему написана поема І. Франка «Святий Валентій» (1886 р.) – М. Ж., 28.04.2021 р.]

2. Кидав дідько бідними, а тепер сі до богатих узьив. (Нагуєвичі)

Коли багач упаде на дорозі або попаде в який клопіт.

3. Кидає сі, як гадина до очий. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що роздразнена гадина може кинутися чоловікові до очей і осліпити його. Пор. Adalberg Rzucać się 7.

4. Кидає сі, як опарений. (Коломия)

З болю або з гризоти.

5. Кидає собов, як чорт по озері. (Комарно)

Про неспокійного, непевного чоловіка, що раз у раз міняє свої симпатії й свої плани.

6. Кидай очима помеже дівчьита. (Дрогобич)

Говорили дурному, який потім нарізавши овець повибирав їм очі і тими очима почав кидати на дівчат. Пор. Етнографічний збірник VI.

Київ

1. Від Київа до Кракова всюди біда однакова. (Залісє)

Допікає однаково українцям, як і полякам.

2. Київ не від разу збудований. (Ількевич)

Всяке велике діло повстає помалу.

Кий [У І. Ф. – Кій]

1. Варувався кія, та палкою дістав. (Ількевич)

Таки його не минуло.

2. Кій на кій вадит, а хліб на хліб не вадит. (Теребовля) [Доповнення 1910 р.] Кій на кій шкодит, а обід на обід ні. (Камінка Струмілова)

Жартують припрошуючи гостя до їди, коли він вимовляється, що вже їв дома.

3. Кія ся убояв, а палкою дістав. (Гнідковський)

Ніби церковна форма приповідки під ч. 1.

4. Не з кійом ся вирвало, нікому в лоб не дало. (Ількевич)

Оправдується бесідник, якому докоряють за якесь грубе, невідповідне слово.

5. Не кійом, то палков. (Lewicki) … то го палков. (Ількевич) Як не кійом, то палицев. (Нагуєвичі)

Як не цим, то тим способом укривдити когось.

6. У кія два кінці. (Ількевич)

Дістав один одним кінцем, може другий дістати другим кінцем. Пор. Wander IV, Stock 25. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 58.

7. Як кійом, так костуром. (Лімна)

Однаково болить.

[Доповнення 1910 р.] 8. Я тя кыйом зралю, же тя поразит! (Злоцке)

Небезпечна погроза.

Кинути

1. Бодай ті кинуло у горьичку. (Жидачів)

Прокляття.

2. Кинув як у болото. (Жидачів)

Стратив марно, проциндрив, приміром гроші.

3. Коли-тогди треба тьижчим кинути на землю. (Косів)

Позбутися якогось клопоту.

4. Куда кинь, туда кинь, то все голим на пяту. (Ількевич)

Ні сяк ні так бідному ніщо не виходить на добро.

5. Куда не кинь, то клин. (Ількевич) Куда кинь … (Залісє) … то все клин. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у безвихіднім положенні.

6. Я ти казав: кини ногами! (Жидачів)

Казав побігти, втікати геть.

[Доповнення 1910 р.] 7. Ти мене кини, а я тебе збуджу. (Косів)

Кинути замість кивнути, торкнути.

Киндибал

1. А їв бис киндибали і стріхопади! (Дрогобич)

Жартливе прокляття, яким лякають дітей. А що значать ті киндибали і стріхопади – не відомо. Киндибалом інколи називають цукрові лакітки.

Киндрус

1. Наїв бис сі киндрусу! (Дрогобич)

Киндрус, з німецького Kienruss, смерекова сажа. Жартливе прокляття.

Кипа

[Доповнення 1910 р.] 1. Кипить кипа без засипа, тай кипить, тай кипить!

Кипа тут у значенні окріп. Приспівувала до танцю жінка, якій скупий чоловік не дав круп засипати в окріп на огні, а вона пішла в гостину.