Кава – Камінь

Іван Франко

Кава

1. Без кави пан не ласкавий. (Торки)

Рано поки не вип’є кави, то сердитий, бо голодний.

2. Кава пушит, а горівка розуму учит. (Нагуєвичі)

Від кави дістає чоловік велике черево, а від горівки стає мудріший – так аргументують п’яниці.

Кавалець

1. Такай кавалець, ледво на палець. (Нагуєвичі)

Жалувався чоловік, якого скривдили при якімось поділі, дали йому лиш малесенький шматок.

Кавалер

1. Кавалєр без обмови не оженит ся, панна не віддасть ся. (Комарно)

Звичайна поява сімейного життя.

2. То такий кавалєр, що в піст сватає, а в мясниці го нема. (Львів)

Очевидно спекулянт на сватання.

[Доповнення 1910 р.] 3. Кавалір – старій гусці по коліна. (Винники) Ото кавалір … (Там же)

Кепкують із парубка малого росту.

Кавалок

1. До таких кавалків він майстер. (Дрогобич)

Дотепний на різні штуки та збитки.

2. То ще штука й кавалок! (Дрогобич)

Говорять про якусь смішну пригоду.

Кавза

1. А кавза би ті вкрила! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі стався скандал, зла пригода.

2. Забирайсі до кавзи до тьижкої! (Нагуєвичі)

До лиха, на погану пригоду.

3. Іди, бо наробиш кавзи! (Нагуєвичі)

Наробиш біди, скандалу.

4. Кавза би на тебе впала! (Нагуєвичі)

Впало би на тебе лихо, лиха пригода.

5. То мі якась кавза присіла, що би й не збаг такої. (Нагуєвичі)

Трафилася погана пригода, нечесть.

Кавзувати

1. Кавзує, на чім світ стоїт. (Нагуєвичі)

Лається, нарікає та проклинає.

Кагал

1. Кагалом цілим прийшли. (Нагуєвичі)

Юрбою, безладною та крикливою купою.

2. Там їх цілий кагал! (Нагуєвичі)

Там їх багато, ціла юрба.

3. То ще жидівський кагал. (Нагуєвичі)

Це зорганізована компанія, всі вони в змові з собою.

Кагла

1. Каглою рік вийшов. (Darowski)

Неспостережено, як дим з кагли.

Кадигріб

1. Кадигріб кадигробом. (Нагуєвичі)

Згірдно говорять про попа, мовляв: піп ніколи не покидається свого звичаю.

Кадило

1. Йому тикай під ніс кадило, коли йому ніс засадило. (Нагуєвичі)

Він нічого не занюхає, недоступний ані до похвали, ані до нагани.

2. Міні вже й кадило не мило. (Нагуєвичі)

Говорить хворий або нещасливий чоловік.

Кадити

1. Кади тому, кому під носом смердит. (Дрогобич)

Говорять підлесному і брехливому чоловікові.

2. Не буди (не во гнів вам се слово) там, де кадять. (Головацький Збірки)

Пор. латинське: Ne misceantur sacra profanis.

3. Уміє кадити. (Гнідковський)

Кажуть про підхлібного чоловіка або про самохвалька.

Кадовб

1. Бодай умирати, а в свій кадовб зазирати. (Лімна)

Черпати із власних засобів, не зичити ні в кого.

2. Кадовб повний, то найліпший приятіль. (Нагуєвичі)

Кадовб – старосвітська діжка довбана з одної штуки дерева, часом дуже великого розміру. Туди всипали збіжжя і складали інше добро.

3. Що міні надобі, то маю в своїм кадовбі. (Нагуєвичі)

Маю своє все, чого мені потрібно.

Кадовбані

1. То ще кадовбані, два хлопи не обіймут. (Нагуєвичі)

Говорили про дуже грубу жінку, різничку в Дрогобичі.

Кадук

1. А кадук би ті взьив! (Нагуєвичі)

Прокляття, кадук – божок смерті, властиво його відзнака, caduceus.

2. З яким правом кадука до мене приходиш? (Нагуєвичі)

Правом кадука в Польщі забирано добро, полишене без спадкоємців на фонд державний. Тут значить: не маєш до мене ніякого права.

3. Кадук його знає, що в нім кіпит. (Нагуєвичі) Ніхто не знає … (Лучаківський)

Говорять про скритного чоловіка.

4. Кадук матери твоїй! (Нагуєвичі) … мамі … (Нагуєвичі)

Прокляття; кадук – смерть, загибіль.

Казання

1. Досить того казаньи! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, знетерпливлений довгою і нудною моралізацією другого.

2. На таке казанє я давно дзвонив. (Торки)

Я це давно говорив та передвиджував, що так буде.

[Доповнення 1910 р.] 3. Втьив казаньи, аж му вуха вйили. (Нагуєвичі)

Насварив, виганьбив його.

[Доповнення 1910 р.] 4. Дам тобі таке казанє, що від сто ксьонзів ни почуєш ліпшого. (Ю. Кміт)

Насварю, виганьблю тебе.

Казати

1. Бодай не казати! (Коломия)

Говорять, згадуючи щось страшне або прикре.

2. Гей той казав. (Ількевич) Ги … (Нагуєвичі)

Формула інтродуковання поговірки.

3. Дооре тобі казати, але міні робити! (Сороки)

Наказати легше як зробити.

4. Кажи йому, що хочеш, а він своє робит. (Нагуєвичі)

Говорять про впертого, неслухняного чоловіка.

5. Кажи, не кажи, а своє слово держи. (Нагуєвичі)

Не потрібно зайвого говорення та викрутів.

6. Кажи правду, легше ти буде! (Нагуєвичі)

Вмовляли злодія, зловленого на гарячім учинку.

7. Кажіт, аби сі не торгувати. (Нагуєвичі)

Кажіть від разу правдиву ціну, не жадайте занадто дорого.

8. Казав пан, зробив сам. (Нагуєвичі)

Кепкує чоловік сам із себе, коли велів зробити щось слузі, а потім мусів зробити це сам. Пор. Adalberg Kazać 1.

9. Казали наші: нас-ру мамі ваші. (Буданів)

Перекликаються сусіди-вороги.

10 Най уже нічого не кажу. (Нагуєвичі)

Полишаю це без уваги, про це не варто говорити.

11. Не до вас кажучи. (Нагуєвичі)

Коли згадується в розмові щось бридке або немиле.

12. Не кажи гоц, а вперед перескоч! (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Ни кажи гоц, поки ни перескочиш. (Жидачів) Ни кажи гоп, доки ни пирискочиш. (Жидачів) … поки … (Там же)

Не нахваляйся наперед, але зроби діло. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 220; Даль ІІ, 295.

13. Не кажи міні нічого, я й без тебе знаю. (Нагуєвичі)

Про якусь сумну або прикру новину.

14. Не кажи того, бо пожьилуєш! (Нагуєвичі)

Остерігають необережного чоловіка.

15. Не кажу ні сяк ні так. (Нагуєвичі)

Не маю про це діло ніякого суду.

16. Не против вас кажучи. (Нагуєвичі)

Про присутних не говорю, хоч скажу щось прикре.

17. Ци я ти кажу, ци хто? (Нагуєвичі)

Говорить господар слузі, значить я маю право тобі це казати, а ніхто інший не має.

18. Щоби нічого не казати! (Лучаківський)

Коли мова зійде на якусь прикру річ, яку бесідник волить промовчати.

19. Що кажут, то роби; що дают, ти їдж. (Нагуєвичі)

Поучав господар новоприйнятого слугу.

20. Що ти кажу, то таке певне, як амінь у пацьири. (Волосів)

Впевняв один чоловік другого.

21. Як казав, так казав, жеби що дав. (Мінчакевич)

Звичайно: як звав, пор. Звати 1.

[Доповнення 1910 р.] 22. Тобі кажи, а ти все своє. (Винники)

Даремно до тебе говорити.

[Доповнення 1910 р.] 23. Тобі хоть кажи, а хоть камінь у руках держи. (Голови)

Хоч говори, хоч бий, ти все-таки не послухаєш.

Казка

1. Без сорома казка! (Вікно)

Хоч соромно сказати, а таки це правда.

2. Нема казки без правди. (Гнідковський)

Якесь правдиве зерно є в кожній казці.

3. От сесе, то казка! (Лучаківський)

Значить: неправда! Коли хтось оповідаючи підпустить надто вже очевидну брехню.

4. Такого би і в казці не переказав. (Снятин)

Таке диво, така красота.

5. Це таке, шо лиш в казці казати. (Kolberg Pokucie)

Це зовсім неподібне до віри.

Казус

1. Воно би такого казусу наробило, що й не приповісти. (Стара Сіль)

Значить таких клопотів, такого скандалу. З латинського casus, спеціально в юридичнім значенні.

2. Такий ми ся казус трафив, що й казати встидно. (Уриче)

Оповідав бойко про свою дивну пригоду.

Кака

1. Де кака, там і папа. (Снятин)

Де робиться гній, там родиться хліб.

2. Всілякої каки намішьила, тай їдж тото! (Нагуєвичі)

Говорив чоловік згадуючи про якусь обридливу страву.

3. Що кака, то не ляля. (Нагуєвичі)

Дітським язиком, іронічно: що погане, то не гарне.

Калабаня

1. Вибило калабаню на два хлопа. (Нагуєвичі)

В ріці повінь вимулила глибоку яму.

2. В калабаню з ним, аби за ним лиш забулькотало! (Нагуєвичі)

П’яниці кинули одного з-поміж себе в воду і він утопився.

3. Заїхав у калабаню, що й вух не видно. (Нагуєвичі)

Про вибоїну на серед дороги.

Калагарівка

1. Я з Калагарівки, то не п’ю горівки. (Вікно)

– село Скалатського пов. Чи там справді самі тверезі люди, чи це лиш іронічно сказано, не знаю.

Каламутити

1. Каламутит воду, аби в ній рибу лапати. (Белз)

Говорять про хитрого інтригана, що ширить між людьми сплетні та свари, аби самому з них користати.

2. Не каламуть світом. (Бірки Великі)

Значить не інтригуй між людьми, не заводь між ними колоту.

Каламуть

1. То якась каламуть, не вода. (Нагуєвичі)

Говорять про мутну воду.

Каланити

1. От каланю своїм світом, як можу. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік на своє бідування.

Каланник

1. То ще каланник, не господар. (Нагуєвичі)

Говорять про бідаря, що не має на чім господарювати як слід.

2. Що ж ти, каланнику, тут наробив? (Нагуєвичі)

Докоряли чоловікові, що наробив якогось лиха для громади.

Калатало

1. Таке, таке калатало. (Дрогобич)

Кепкують із балакучого чоловіка, пустомелі.

2. Тобі би лиш калатало на шию причепити, як тій брикливій корові. (Крехів)

Говорив чоловік до доньки, що любила «збрикатися» і тікати з батьківської хати.

Калатати

1. Треба довго калатати, щоби бабу ошукати. (Ількевич)

Стара баба недовірлива і треба довго намовляти її, щоб від неї щось видерти.

2. Як ті калатну, то ти всі зуби вилетьит. (Нагуєвичі)

Грозить чоловік другому.

Каліка

1. До віка каліка, а пан до чьису. (Нагуєвичі)

Хвалився хромий каліка, коли йому пан не хотів дати милостині.

2. Каліка дітина, бо зубів не має. (Нагуєвичі)

Жартують родичі, відповідаючи на питання сторонніх, чи здорова дитина.

3. Каліка на рани: з переду мокрий, а з заду нас-ний. (Нагуєвичі)

Сміються з малої дитини, що наробила під себе в колисці або в постелі.

4. Каліка не до віка, а пан не до смерти. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Не до віку каліка, не до смерти пан. (Тростянець)

Каліка може видужати, а пан на біду зійти.

5. Не з віка каліка, не до смерти пан. (Мінчакевич Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Ни з віка каліка, ни до смерти й паном. (Іванівці К.)

Окалічів у старших літах, пор. попередні ч.

6. Не на віки каліки, не на віки панство. (Сороки) [Доповнення 1910 р.] Не на віки в каліки, не до смерти панство. (М. Яцків)

Все минуще: і моє каліцтво і твоє панство. [Доповнення 1910 р.] Коли хто вичиняється достатком, а помітує бідним. (М. Яцків).

Калічити

1. Калічит по руськи, як німєць з Бригидану. (Голобутів)

Кепсько говорить. Бригидан, німецька колонія близько Стрия. [Бригідан, від 1947 р. – село Стрийського району. – М. Ж., 26.04.2021 р.]

Калинник

1. В калиннику ти руки, а не в хлібу свjитім! (Нагуєвичі)

Докоряє чоловік жінці, що невмитими руками береться місити хліб. Калинник – горнець або інша глиняна посудина, в якій розроблюють глинку, що нею мастять щодня піч і припічок, коли витопиться в печі.

Калуш

[Доповнення 1910 р.] 1. Калуш сам собі пан. (Підгірки)

Він був вільний королівський город. [Село нині включене до складу Калуша. – М. Ж., 26.04.2021 р.]

Калюжа [У І. Ф. – Калужа]

1. А в калужу з свиньми, не за стіл з людьми! (Нагуєвичі)

Лаяли п’яницю, що зблювався за столом у гостині.

2. Вже сі з тої калужі не видобуду. (Нагуєвичі)

З тієї погані, з тих клевет і пліток.

3. Він з тої калужі й не вилазит. (Нагуєвичі)

З тієї погані, приміром, із п’янства.

4. Змішьив го з калужев. (Нагуєвичі)

Змішав з болотом, зганьбив, опоганив.

5. Я до тої калужі води пити не піду. (Нагуєвичі)

Говорив парубок, якому радили женитися з дівкою п’яницького роду.

Камаші

1. Будеш ти ще в камашох танцювати. (Нагуєвичі)

Говорять гулящому парубкові, що його незабаром візьмуть до війська.

2. Дали міні камаші, заплакали всі наші. (Нагуєвичі)

Приказка з пісні про рекрутчину.

3. Ми разом камаші не фасували. (Красносілці)

Ми собі не компанія, не товариші.

Камінець

1. І малий камінець зробит синець. (Гнідковський)

Коли ним сильно вдарити.

2. І малі камінці роблять синці. (Ількевич)

Див. попереднє ч.

Камінь

1. Аби з каменьи був, то ще би сі змилував. (Нагуєвичі)

Говорять про якесь тяжке горе, яке мусить зворушити всякого чоловіка.

2. Аби ту чоловік камінь глодав, то не поможе. (Буданів)

Такий голод, так тяжко добитися чого-будь.

3. Ані каменя не дадуть голову провалити. (Ількевич)

Такі скупі та захланні.

4. Бодай сі то і на камені родило! (Нагуєвичі)

Говорять про всяке пожиточне зілля, особливо про картоплю.

5. Він на тебе каменьом, а ти на него хлібом. (Lewicki)

За зло віддаєш йому добром.

6. В камінь стріляти, стріли теряти. (Гнідковський)

Говорити до твердосердого чоловіка, марно тратити слова.

7. Ги би ми камінь із серцьи зпав. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, позбувшися якогось клопоту. Пор. Adalberg Kamień 5.

8. За мій хліб він на мене каменьом. (Нагуєвичі)

За моє добро платать мені невдякою та пакістю.

9. За мьиткий камінь на тверде зерно. (Сороки)

Говорять про жорна, які задля м’якого каменя погано мелють і пускають у муку шматки каменя. У поляків інакше, див. Adalberg Kamień 2.

10. Іде му як з каменьи. (Нагуєвичі)

Ведеться погано, все коштує багато труду. Пор. Adalberg Kamień. 9.

11. І камінь би сі порушив від такої неправди, не то чоловік. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь болючу кривду. Пор. Adalberg Kamień 3.

12. І на камени доробит сі. (Нагуєвичі)

Говорять про працьовитого і запопадливого чоловіка, диви вище ч. 4.

13. І я не на камени виріс. (Дрогобич)

І я не з поганого роду, не ледащо. На камені ростуть тільки найлихші, невжиточні рослини, мхи та порости.

14. Каменьи би видиш укусив. (Нагуєвичі)

Такий голодний. Пор. Adalberg Kamień 25.

15. Каменьом до Бога не довержу. (Нагуєвичі)

Говорив бідний чоловік, жалуючися на свою кривду, на яку не має кому й жалуватися.

16. Каменьом у Бога кидати. (Гнідковський)

Бути невдячним за все його добро.

17. Камінь би сі здригнув, а йому байдуже. (Нагуєвичі)

Про скупого, нечутливого чоловіка.

18. Камінь голова, камінь! (Нагуєвичі)

Кричать діти, коли піде перший весняний дощ; вони тоді вибігають на той дощ з голими головами і прикладаючи камінець до тім’я, кричать так, щоб увесь рік голова не боліла.

19. Камінь на камени сі не лишив. (Нагуєвичі)

Говорять про цілковиту руїну якоїсь будівлі. Пор. Adalberg Kamień 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 150, 259.

20. Камінь на місци порастає. (Petruszewicz) І … поросте. (Нагуєвичі)

Так і чоловік на місці доробляється добра. Пор. Adalberg Kamień 22. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 294. Даль І, 333, 353; Schleicher 180.

21. Камінь не дзвонит. (Гнідковський)

Тільки глухо стугонить. Яке образове значення – не догадуюся.

22. Навіть каменьи не дасть, чим голову провалити. (Нагуєвичі)

Про скупого, захланного чоловіка, диви вище ч. 3.

23. На добрий камінь що насипле, то змеле. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] На добрий камінь, що сип то змеле. (Вербовець) … всиплеш … (Монастирок)

Так само добрий робітник що йому дадуть, те зробить.

24. На камінь і воду гнати. (Гнідковський).

Обертати всяку річ на свою користь.

25. О, щоби-с замісць того, що посієш, каміня горяче збирав, аби ти до него пальці прилипали! (Лолин)

Прокляття сівачеві.

26. Сьидь каменьом і сіди на місци. (Нагуєвичі)

Сиди непорушно, не мотайся. Говорить мати непосидючій дитині

27. Так як би ми камінь на голову впав. (Нагуєвичі)

Говорять про якесь нагле, нічим незаслужене нещастя. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 29.

28. Тверде, як камінь. (Нагуєвичі)

Говорять про все тверде, головно про засохлу землю, засохлий хліб і т. п.

29. То буде, як на камени пісок зійде. (Сілець Беньків)

Не буде ніколи.

30. То камінь віри. (Гнідковський)

Це чоловік вірний і твердий на своїм слові.

31. То міні як з каменьи приходит. (Бірки Великі)

Тяжко того добитися.

32. То на мій камінь вода. (Нагуєвичі)

Ця річ виходить мені на користь.

33. Тьижко йде, як з камене. (Нагуєвичі)

Не можна доробитися ані дати собі ради.

34. Хто на тебе каменем, ти на него хлібом. (Ількевич)

Обов’язок платити зло добром, пор. вище ч. 8.

35. Чого стоїш каменьом? (Нагуєвичі)

Говорять до нерухливого, мов остовпілого чоловіка.

36. Ци в камінь головою ци каменем у голову. (Ількевич)

Отже то тобі все одно. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 269.

37. Чи каменем о голову, чи головою о камінь, все тобі лихо. (Гнідковський)

Відмінок попереднього.

38. Ці тебе в камінь, ци в тебе каменьом, то тобі все єдно. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке нещастя, що спадає на чоловіка з цієї чи іншої причини.

39. Як з каменьи води не витиснеш, так із нього доброго слова. (Нагуєвичі)

Говорять про сердитого, твердосердого чоловіка Пор. Adalberg Kamień 8.

40. Як камінь у воду. (Нагуєвичі)

Отже пропало, щезло.

41. Як на камени не веде сі. (Нагуєвичі)

Камінь пустий і неплодючий. Говорить бідний чоловік, що ніяк не може доробитися.

[Доповнення 1910 р.] 42. Камінь за камінь, хліб за хліб. (Великі Очи)

В житті платять злом за зло, а добром за добро.

[Доповнення 1910 р.] 43. Хоть каменем у сову, а хоть совов у камінь, то все таки сові біда. (Голови)

Варіант до т. ІІ, Камінь ч. 36, 37, 38.