Звізда – Здібний
Іван Франко
Звізда
1. Звізди є, місіцє ни видко. (Жидачів)
Казав один, що видів очка з масті на борщі, а м’яса не знайшов.
2. Не дбаю о звізди, коли ми місяць світить. (Ількевич)
Не дбаю о нижчих, коли маю за собою ласку старшого. Пор. Adalberg Gwiazda 5.
3. Не жури сі звіздами, коли місяць світит. (Городок)
Не дбай про менше добро, коли маєш більше. Пор. Adalberg Gwiazda 5.
4. Під таков звіздов уродився. (Коломия)
Значить така йому доля судилася.
5. Про звізди не видко дороги, коли місяць не світит. (Гнідковський)
В безмісячну ніч не вибирайся в дорогу.
6. Ци на звіздах ворожите? (Нагуєвичі)
Жартують, коли хто в ясну ніч вдивляється в небо.
7. Чекай до першої звізди. (Нагуєвичі)
На святий вечір не годиться сідати до вечері, поки не покажеться перша звізда на небі.
8. Як би хто свою звізду відгадав, зараз би вмер. (Котузів)
Якби хто вгадав, котра його звізда.
9. Як звізда летит, то годиться казати: «Амінь, амінь!» Бо то нечисті падают. Кілько раз повіси «амінь», тілько їх у мазь розіллється. (Крехів)
Вірування про падучі звізди.
Звін
[Доповнення 1910 р.] 1. То лише про великий звін. (Богородчани)
Справа, яку треба широко розголосити, не держати в тайні.
Звір
1. І звір сполошений далеко утікає. (Гнідковський)
Так само чоловік зневажений усувається на бік.
2. Звjирі би ті ззіли! (Нагуєвичі)
Прокляття. Небезпека бути з’їденим від вовків у гірських і підгірських сторонах іще в першій половині XIX в. була дуже значна.
3. Не вір, бо звір: хоть не вкусить, то налякає. (Darowski)
З диким звірем не вдавайся в близькі зносини.
4. Наскочив звір на ловця. (Ількевич)
Добра нагода трапилася такому, що шукав її.
5. Не йде звір сам до рук, ловити го треба. (Гнідковський)
Всяке діло вимагає труду і само не зробиться.
Звіритися
1. Звір же ся тут на нього! (Городок)
Значить не можеш на нього спуститися.
2. Кому сі звір, сам дурньом зістанеш. (Голігради)
Жалувався чоловік: «Я сказав свому доброму, мій добрий сказав знов свому, аж знают піп і ціла громада».
Зводи
1. Я а ним на зводах не був. (Косів)
Зводи – мировий суд, свідки «зведені до ока». Значить я з ним не правувався, він не доказав мені ніякого злого діла.
Зворикати
1. Звориче худоба, їсти просит. (Нагуєвичі)
Говорять, коли скотина з голоду ричить у стайні.
Згаснути
1. Згас як свічка. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що вмер тихо, без болю. Пор. Wander I, Auslöschen 2.
Згатити
1. Згатив го, аж луск пішов. (Нагуєвичі)
Значить набив, сперіщив буком.
Згердекати
1. Як на чвека згердекат, то ані не знаєш, де ся обернути. (Лемківщина)
Характеризують суворого, острого пана, урядника. «Згердекат» походить мабуть з німецького: Herda! себто: Ходи сюди!
Згибати
1. Аби-с ми згибав отут перед очима, то ти не дарую. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у сварці до другого, що чимось скривдив його.
2. Згибає з голоду як пес. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що часто голодує і все більше марніє.
3. Згибай ми з очий! (Нагуєвичі)
Сердито: забирайся, тікай геть від мене.
4. Най згибає, як робити не хоче. (Нагуєвичі)
Говорять про лінивого.
Згинути
1. Згиб без чьису. (Нагуєвичі)
Вмер передчасно.
2. Згиб і полики му не стало. (Нагуєвичі)
Щез і сліди за ним затерлися.
3. Згиб як рак на сонци. (Нагуєвичі)
Пропав якось незамітно.
4. Згиб як сніг у весну. (Нагуєвичі)
Сніг під весну тай і номов щезає невідомо коли й куди.
5. Згинемо як руді миші. (Карлів)
Руді, тобто польові миші гинуть звичайно міліонами весною в повінях.
6. Згинь ми з перед очий! (Нагуєвичі)
Сердито замість іди геть!
7. Ти згинеш, але не свойов смертев. (Нагуєвичі)
Значить тебе чекає шибениця.
8. Ще не згибла руська мати. (Калуш)
Значить ще русинів багато на світі і щораз нові родяться.
Згирити
[Доповнення 1910 р.] 1. Так го згирило, що не вартує ничого. (Ю. Кміт)
Згирити – знищити, зруйнувати.
Згірний
1. Згірний вітер, бойко. (Жидачів)
Бойком на Підгір’ю називають південно-західний вітер, що віє від Карпатських гір.
Згладити
1. Вже го згладив зо світа. (Нагуєвичі)
Значить убив, довів до загибелі.
Зглянутися
1. Зглянь ся на Бога! (Любша)
Значить змилуйся, формула з жебрацької молитви. Пор. Носович 283.
Згода
1. Вийшов на тій згоді, як сіль на воді. (Тухля)
Жалувався чоловік, якого одурили при згоді.
2. Згода: бика за индика. (Залісє)
Згода на зовсім нерівних умовах.
3. Згода дім будує, а незгода руйнує. (Ількевич)
Образово: згода творить спільне діло, а незгода нівечить. Пор. Adalberg Zgoda 19.
4. Зробимо з тим згоду. (Городок)
Значення подвійне: полагодимо сварку, або також: покараємо винуватого.
5. Коби згода, буде могорич. (Дрогобич)
Потішають себе свідки, що асистують при тім, як годяться два противники або покупець з продавцем, бо дійшовши до згоди вони ставлять почастунок для всіх присутніх.
6. Ліпша соломяна згода, як золотий суд. (Лімна)
Бо судовий процес не раз коштує більше як варто все діло.
7. Ліпше в згоді і любові голодному, як у сварни і ненависти ситому. (Балигород)
Приказка виявляє книжкове походження і має форму афоризма, дуже мала уживану простим народом.
8. Ліпше соломяна згода, як золоте право. (Балигород)
Характерний руський нахил до так званих гнилих компромісів, сполучених з власного шкодою. Пор. Wahl ІІ, 77; Wander І, Besser 5; Accord 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 151.
9. Лучша згода, як звада. (Petruszewicz)
Звісно, серед таких обставин, серед яких вона можлива. Пор. Adalberg Zgoda 12.
10. Лучша соломяна згода, як золота звада. (Ількевич) Ліпша … золотий процес. (Яворів)
Говорять про ту згоду, що запобігає процесам. Пор. Adalberg Zgoda 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 318.
11. Напили на згоду тай ухопилися за чуби. (Вікно)
Кепкують із таких, що попившися при «згоді» знов хопилися до бійки.
12. На чім згода? (Нагуєвичі)
Питають противників, що сваряться за якусь річ і не можуть погодитися.
13. Пити на згоду. (Нагуєвичі)
В разі заключення згоди в якійсь важнішій справі частують присутніх могоричем.
14. Приставай на згоду! (Львів)
Говорять у торзі, сторгувавши якусь річ.
15. Трудна згода, де огонь і вода. (Ількевич)
Бувають такі суперечні елементи, між якими неможлива згода, тільки боротьба.
16. Я до згоди, як риба до води. (Львів)
Значить рад згодитися, не стою за сварку. Пор. Adalberg Zgoda 7.
17. Я тут зараз зроблю згоду меже вами. (Нагуєвичі)
Значить наб’ю, покараю обох, щоб жодному кривди не було.
Згоджатися [У І. Ф. – Згаджатися]
1. Згаджаються, як вода з солониною в ринді. (Гнідковський)
Вода долита до розтопленої солонини починає сильно тріщати та прискати. Перенесений на двоє людей цей образ значить: сваряться, б’ються ненастанно.
2. То ся не згаджає одно з другим. (Лімна)
Суперечить одно другому.
Зголодніти
1. Зголоднів як пан цес. (Нагуєвичі)
Жартує чоловік після довшої роботи.
2. Як зголодніє, то буде й печену ріпу їсти. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що з переситу не може нічого їсти.
3. Як зголоднію, де жінку подію? (Ортиничі)
Значить і сам не буду мав що їсти і вона. Говорить бідний чоловік, якому радять женитися.
Згорбитися
1. Згорбив сі як дід столітний. (Нагуєвичі)
Про згорбленого, хоч і не старого чоловіка.
Згордіти
1. Він так згордів, що би му і вс-ов трісков до носа не досьигнув. (Нагуєвичі)
Кплять із гордого, недоступного чоловіка.
2. Так згордів, що й через бороду не плюне. (Нагуєвичі)
Кплять із гордяка, що й слова по-людськи не скаже.
Згоріти
1. Згорів Ка. (Нагуєвичі)
Бойківську назву горівки «згорівка» поясняють оповіданням про якогось Ка, що винайшов горівку і сам напившися згорів від неї. Пор. І, Горівка 43.
2. Ще-м не згорів. (Коломия)
Значить мене не припекло, не палаю сильним бажанням до цього діла.
3. Я так за тим згорів, як пес за пjитов ногов. (Орелець)
Значить мені це байдуже.
Згуба
1. Вернула сі моя згуба. (Нагуєвичі)
Хвалиться чоловік, що віднайшов згублену річ.
2. Вже то, видно, від разу на згубу йшло. (Нагуєвичі)
Якась річ губилася і віднаходилася пару разів, поки не пропала зовсім. Інтересний об’яв віри в свого рода волю чи хитрощі неживих предметів, віри, яку навіть у високоінтелігентного чоловіка підглянув і змалював німецький письменник Теодор Фішер, див. Th. Vischer, Auch Einer і його інтересні уваги про «Tucke des Objektes».
3. Мала згуба, малий жаль. (Тлумачик)
Говорять, загубивши якусь малу річ або по смерті нововродженої дитини.
4. Моя згуба комусь буде люба. (Борщів)
Потішає себе чоловік, що згубив якусь цінну річ.
5. Моя згуба – чиясь користь. (Збараж)
Один згубить, другий знайде.
6. Не мало ми бути на згубу. (Любінь Малий)
Значить хоч загубив якусь річ, але потім віднайшов.
7. Чия згуба, того гріху повна губа. (Ількевич)
Бо він звичайно нарікає на інших або підозріває зовсім невинних людей. Пор. Adalberg Zguba 1.
[Доповнення 1910 р.] 8. Чия згуба, того й гріх. (Львів)
Пор. т. ІІ, Згуба 7; Giusti 118.
Згубити
1. Де-с не згубив, там не шукай. (Нагуєвичі)
До чоловіка, що шукає собі якоїсь ключки до сварки. Пор. Wander VI, Verlieren 56.
2. Згубив – не смутив сі, знайшов – не веселив сі. (Сороки)
Про зайву, мало вартну річ.
3. Згубити не штука, а знайти штука. (Станіславів)
На це треба уваги і щасливого випадку.
4. Згубиш – не жалуй, знайдеш – не тіш ся. (Вікно)
Осторога, подиктована життєвим досвідом.
5. Лекше згубити, як знайти. (Тисьмениця)
На це вистачить трохи невваги. Пор. Wander IV, Verlieren 14
6. Чень тото згубю, чого не любю. (Лолин)
Відповів чоловік, що йшов до міста з нелюбою жінкою, а сусід запитав його: «Та куди йдете?»
7. Чого-с не згубив, того не шукай. (Ценів)
Жартують із чоловіка, що шукає чогось, а сам не знає або не хоче сказати, чого. Пор. Schleicher 183.
8. Ще добре, що-с голови з плечий не згубив. (Нагуєвичі)
Докоряють недотепі, що згубив якусь річ.
9. Яке згубив, таке найшов. (Кобаки) … згубиш … найдеш. (Городок)
Говорять про чоловіка, що другий раз оженився і так само нещасливо, як перший раз.
10. Я не згубив, тілько сі цим дідько вдавив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, стративши якусь річ, якої він, здається, добре пильнував, а вона проте щезла.
[Доповнення 1910 р.] 11. А згубив бис свій дурний розум! (Нагуєвичі)
Кленуть п’яниці або забудькові.
[Доповнення 1910 р.] 12. Згубив би й голову, як би му сі на вйизах не телімбала. (Нагуєвичі)
Говорять про недбалого, забудькуватого чоловіка. Пор. т. ІІ, Згубити 8.
[Доповнення 1910 р.] 13. Згубив дорогу. (Цигани)
Збився з дороги, блудить.
[Доповнення 1910 р.] 14. Згуби ся від мене! (Львів)
Сердитий окрик: відстань, іди геть від мене.
[Доповнення 1910 р.] 15. Чого-с не згубив, того не шукай. (Нагуєвичі)
Говорять розсіяному, або напасному чоловікові, що шукає собі причини до сварки. Пор. Wander IV, Verlieren 57.
[Доповнення 1910 р.] 16. Згубиш – не смути сі, знайдеш – не весели сі. (Ценів) Згубиш, не смути ся; як знайдеш, не тіш ся. (Грабовець Я.)
При всяких пригодах у житті треба заховати до певної міри спокій і рівновагу духа, пор. Горацієве Aeguam servare mentem. Пор. т. ІІ, Згубити 4.
[Доповнення 1910 р.] 17. З ним ні згубити, ні знайти. (Львів)
Це чоловік незгідливий, у всьому знайде причину до сварки. Пор. Wander IV, Verlieren 60.
Згудити
1. Доки не згудит, доти не купит. (Ценів)
Говорять про покупця, що насамперед гудить товар як невдалий, а потім купує.
2. Не згудиш, не купиш. (Станіславів)
Покупець твердить, що купуючи треба гудити товар, а то продавець буде занадто дорожитися. Пор. Wander Tadeln 13; Čelakovský 103.
Здалий
1. Здале, як з клоччя батіг. (Крехів)
Значить нездале, нетривке.
2. Здалий до того, як корова до сідла. (Коломия)
Значить це до нього не йде, він для цього діла невідповідний.
3. Коби здале, то би сі собі здало. (Нагуєвичі)
Значить не здале, то й продаю. Говорять про худобину або іншу непотрібну річ.
4. На що вам то здале? (Городок)
По що вам це придалося? Який з того пожиток?
5. Такий до того здалий, як коза на садівника. (Нагуєвичі) … як цап … (Нагуєвичі)
Значить зовсім невідповідний, шкідливий.
6. То таке здале, як старі бабі кадило, що її скрутило. (Княждвір)
Говорять про якусь ні до чого нездалу, зайву річ.
Здатися
1. Здав би сі, не снив би сі! (Нагуєвичі)
Згадують покійника, що в оцій пригоді був би порадив або поміг, та рівночасно додають звичайну формулу відвертання покійників: не снив би ся!
2. Здали ся разом. (Тухля)
Добралися до пари одно другому.
3. Здаю би сі не єдно, та нема відки. (Нагуєвичі)
«Здало би ся» тут у значенні: було би потрібне.
4. Она ся здає на тебе, а ти і світа дімаш. (Мшанець)
Вона покладає на тебе свою піддержку, а ти їй не даєш жити. Говорили в громадськім суді чоловікові, що бив і поневіряв свою жінку.
5. Так би сі здав, що аж сі молит. (Kolberg Pokucie)
Значення не зовсім ясне. Здав би ся, значить потрібний – але хто молиться?
Здекуція
1. Здекуції ми не пришле до хати. (Нагуєвичі)
Значить він не присилує мене до цього.
2. То ще не здекуція! (Нагуєвичі)
Значить то ще не примус, я цього не мушу робити.
3. Ци ви до мене на здекуцію прийшли? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до непрошених або нелюбих гостей, що прийшли в його хату.
Здибати
1. А здибало би ті тьижке нещістє! (Нагуєвичі)
Клянуть такого, що вибирається йти кудись, де йому не велено.
2. Здибав сі Яким з таким. (Нагуєвичі)
Значить зійшлися два однакові, однаково дурні.
3. Здибав сокирку за лавкою. (Сілець Беньків)
Знайшов щось таке, чого не згублено, покористувався найпростішою нагодою.
4. Здибали ся в кірци маку. (Лучаківський)
Зійшлися два дібрані з далеких сторін.
5. Здибали ся на слові. (Замулинці)
Значить один і другий сказали разом те саме слово, згодилися думками.
6. Ще я се з ним здибю в вузкій вулици. (Буданів)
Значить попаду в таких обставинах, що не буде міг обминути мене ані викрутитися від мене.
7. Яке здиблеш, таке бери. (Нагуєвичі)
Що знайдеш, приміром у лісі, шукаючи грибів, те й бери. Кепкують із такого, що не розуміючися на грибах іде в ліс збирати їх.
8. Я то здибав, що люде обминули. (Нагуєвичі)
Знайшов щось нікчемне, що не варто було й уваги.
Здименіти
1. Бодай єс здименів! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти щез як дим.
Здиміти
1. Здиміло зовсім. (Гнідковський)
Щезло, розвіялося димом. Говорять про неправдою добуте добро.
Здирство
1. Доробит ся здирством, як сіль на воді а вода на решеті. (Комарно)
Неправедно здобуте добро щезає, не держиться рук.
Здитиніти
1. Здітинів до решти. (Нагуєвичі)
Зробився як дитина, постарівся.
Здібний
[Доповнення 1910 р.] 1. Мені все здібне є. (Криворівня)
Все встає в пригоді, здасться на щось.