Купувати – Кучмей
Іван Франко
Купувати
1. Аби Бог дав, аби-с остатний раз та послідний купував! (Печеніжин)
Клянуть твердого та неуступчивого покупця.
2. Виділи очи що купувати, тепер і повилазьте! (Красносільці)
Купивши щось даремно жалувати.
3. Всьо купиш, лиш тата і маму ні. (Мінчакевич, Ількевич)
Загальна обсервація.
4. Докупив би ся біди тяжкої, як би ще кропиви купував. (Лімна)
Кропива – лихий бур’ян, якого ніхто й задарма не хоче.
5. Дорого не купуй, дармо не давай. (Дрогобич)
Купецьке правило. Пор. Adalberg Kupić 5.
Замість користі знайшов собі клопіт за свої гроші.
6. Кота в мішку не купуют. (Нагуєвичі)
Не оглянувши речі годі купувати. Пор. Adalberg Kupić 5.
7. За два купив, а за грейцар продав, аби гиндель не стояв. (Кнігинин Р.)
Про лихого купця.
8. Купив собі біду на голову. (Нагуєвичі)
Замість користі знайшов собі клопіт за свої гроші.
9. Купив собі Отинію. (Коломия)
Напитав собі клопіт та біду. [ – містечко у 26 км на північний захід від Коломиї. – М. Ж., 4.05.2021 р.]
10. Купив тай без грошей. (Нагуєвичі)
Значить, украв. Пор. Adalberg Kupić 12.
11. Купити не купити, поторгувати можна. (Ількевич) … торгувати … (Кобринський)
Не кожний торг кінчиться купівлею.
12. Купит, як пса облупит. (Мінчакевич) Купю, як пса влупю. (Кіндратів)
Купив би, а немає чим заплатити. Пор. Adalberg Kupić 10.
13. Купиш, не купиш, торгувати вільно. (Лучаківський) Купив не купив … (Ценів) [Доповнення 1910 р.] Купю не купю, торгувати можна. (Жидачів)
Загально розповсюджена основа торгівлі, пор. ч. 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 2; Wander ІІ, Kramer 20.
14. Купиш, як пса влупиш. (Мшанець)
Сміються, коли хто не має грошей, а впевняє, що щось купить. Пор. ч. 12.
15. Не кождий купит, хто торгує. (Кобаки)
Вільно торгувати й не купити. Пор. Wander ІІ, Kaufen 20.
16. Не купив батько шапки, нехай вуха мерзнут! (Darowski)
Отже батькови на перекір. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 135, 240.
17. Не купуй хати, а доброго сусіда. (Нагуєвичі)
Зле сусідство збридить і хату. Пор. Bebel 75; Симони 1744.
18. Таке купив, ліпше би був гроші в болото верг. (Нагуєвичі)
Про невдачну, непотрібно куплену річ.
19. Тано купи, дорого жадай, то будеш добрий купець. (Дрогобич)
Кепкують ремісники з купців, що багатіють із того, що не заробили. Пор. Adalberg Kupieć 21; Brzozówski Kupieć 4.
20. Треба купити рискаль і мотику. аби заробити на хліба партику. (Рибне)
Говорить зарібний чоловік.
21. Того не купити у нього. (Гнідковський) Того в нього не купити. (Нагуєвичі)
Це у нього задарма, приміром він за що-будь вилає або наб’є.
22. Трафиться глупий, що й тото купит. (Сороки)
Про якусь непотрібну річ. Пор. Купець 6.
23. У мене того не купити. (Ількевич)
Цього у мене багато, я до такого діла скорий. Пор. Brzozówski Kupić 5.
24. Чи купити, чи не купити, а могоричу треба ся налити. (Ількевич)
Це вже такий обряд, що без нього ніякий торг не обходиться.
25. Чого не купити, того й не жалувати. (Ількевич) Що … то не … (Тисьмениця)
Нібито свого, некупованого не жаль.
26. Ще не купив, а вже продає. (Дрогобич)
Сміються з легкомисного покупця, що купує щось непотрібне йому і зараз готов продати.
27. Що куповане, то не дароване. (Нагуєвичі)
Ліпше купити, як брати дармо, Пор. Wander ІІ, Kaufen 23.
28. Що я купила, то продаю. (Львів)
В значенні, що мені казали, те й я кажу. Пор. Adalberg Kupić 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 214, 215; ІІ, ІІ, 167.
[Доповнення 1910 р.] 29. Купив бим вєсь, коли неньондзи десь. (Жидачів) … весь … гроші … (Нагуєвичі)
Жартують із купця без грошей.
[Доповнення 1910 р.] 30. Купив порожнов жменев. (Кути)
Це означує фіктивну продаж або крадіж.
[Доповнення 1910 р.] 31. Купили ми нивидальци. (Жидачів)
Пор. т. ІІ, Невидальце.
[Доповнення 1910 р.] 32. Не купит єдин, то купит другий. (Нагуєвичі)
Так спекулює продавець. Пор. Wander ІІ, Kaufen.
Курва
1. Курва і злодій однов дорогов ходьи. (Сороки)
Близькі собі. Пор. Wander II, Hure 106, 124, 125.
2. Курві плюй в очи, вона каже, що дощ іде. (Ількевич) … плюют … (Petruszewicz)
Вона безсоромна, не почуває стиду.
2. Курва ти мать була! (Львів)
Вулична лайка.
Курець
1. Добрий курець, коли є люлька і тютюнець. (Ількевич)
Тоді можна закурити.
2. Добрий курець усе має люльку, кресило і гаманець. (Добросин)
Мав своє і держить у порядку.
3. Коли-с курець, май кресило і кремінець. (Лучаківський)
Не позичай у інших, дбай сам про себе.
4. Курче, а не закурив бис-си кітці з під фоста? (Нагуєвичі)
Жартують із хлопців, що уперше беруться курити.
5. Хто курит, той смердит як свиня; хто нюхає, той виглядає як свиня; а хто ані курит, ані нюхає, той жиє як свиня. (Камінка Струмілова)
Приповідають курці, коли їм хто докоряє, по що вони курять.
6. Хто курит, той ся не журит. (Крехів)
Потішають себе курці.
Кури
1. Ауш кури на сідало, бо завтра Великдень! (Коломия)
Щоб не було з вами клопоту.
2. Біда тій курці жити, на котрій ястреба вчат ловити. (Гнідковський)
Вона ніколи не певна свого життя. Пор. Adalberg Kura 1.
3. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. (Ількевич)
Пор. попереднє число.
4. Бігме, бігме тай присьистобоже: вломив когут курці ногу, ходити не може. (Бабухів)
Приспівують, коли когут скаче на курку, а вона кричить.
5. Вдало му сі, як сліпій курці зерно. (Яворів)
Пощастило надзвичайно. Пор. Wander ІІ, Huhn 55, 57.
6. Вже нима тої курочки, що дві яєчка несла на день. (Буданів)
Жаль за колишніми добрими часами. Пор. Wander І, Huhn 199. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков 13, 20; Даль І, 368.
7. Грає си, як курка в попелі. (Карлів)
Забавляється чимось пустим та маловажним.
8. Дай курці гряду, а вона летить на баяти. (Ількевич)
Дай комусь щось, а він хоче чогось іншого. Пор. Adalberg Kur 4.
9. Де кури чубаті, там діти пискаті. (Кобиловолоки)
Аналогія дуже далека.
10. За родом кури чубаті. (Нагуєвичі)
Відповідно до своєї породи.
11. Десь у людей і курка піє, а в мене і когут не хоче. (Коломия)
Жалувався чоловік, у якого ніщо не йшло на лад.
12. Загорів, як курка. (Гнідковський)
Зачадився димом, сам не при собі.
13. З курки пйирьи до подушки не дают, бо буде голова боліти. (Нагуєвичі)
Загальне вірування.
14. З курми спати льигай і з курми вставай. (Нагуєвичі)
Найпрактичніший розклад часу в сільськім хазяйстві. Пор. Wander І. Huhn 199. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Huhn 248, 272.
15. І сліпа курка деколи найде зерня. (Ількевич)
І недотепі іноді щастить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 134; Wander ІІ, Henne 11; Huhn 61, 218.
16. І чорна курка білі яйця несе. (Уриче)
Це в її природі. Пор. Wander I, Huhn 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Henne 11; Giusti 128.
17. Його вже й кури запіяли. (Нагуєвичі)
Він запізнився, мав устати перед піянням когутів.
18. Коли курка піє, буде якесь нещістя в хаті. (Нагуєвичі)
Радять в такім разі зловити курку і переміряти нею від стола до порога, за кожним разом обертаючи то головою то хвостом наперед. Випадає на поріг головка – втяти головку, а випаде хвіст, то втяти хвіст. Пор. Wander І. Huhn 166.
19. Не всі кури чубаті. (Нагуєвичі)
Як до породи. Пор. Adalberg Kura 32.
20. Курка збіжжя розгрібає, а в сьміттю зерна щукає. (Ількевич)
Старе господарське спостереження, про чоловіка, що нехтує поважним ділом, а гонить за пустими фантазіями.
21. Курка до гусел. (Гнідковський) … осел до скрипки. (Ценів)
Хто до чого не здібний.
22. Курка каже: кудкудак! знесла-м яйце як ходак. (Нагуєвичі)
Наслідують крик курки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 125; Гильфердинг 1871; Wander ІІ, Henne 43.
23. Курка сі там несе, де вже єйце лежит. (Нагуєвичі)
Без яйця нестися не любить. Пор. Wander I, Huhn 23.
24. Курочко, знеси Мошкови яйце, а Іванови гівенце. (Вікно)
Кепкують з якогось бідного хлопця, що допрошується яйця.
25. Курці все просо на голові. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Курці все просо в голові. (Лучаківський)
Те що їй найлюбіше, про те вона й думає.
26. Курці просо снить сі. (Гнідковський, Сілець Беньків) [Доповнення 1910 р.] Курці просо снит сі. (Сілець Беньків)
Хто що любить, про те й сни бачить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Henne 182.
27. Лучилося сліпій куці зерно, тай то порожнє. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Лучило сі сліпій курці зерно, тай те порожне. (Іванівці К.) Трафило сі … (Нагуєвичі)
Коли сповнення якогось бажання приносить розчарування. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 550.
28. На тоє курка гребе, аби що вигребла. (Ількевич, Petruszewicz)
На те чоловік працює, щоб заробив на життя. Пор. Adalberg Kura 25: Wander I, Huhn 121. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 164. Wander ІІ, Henne 7.
29. Не годуйте так кури, най не здихают. (Кнігинин С.)
Іронічно, коли господиня не дбає про свої кури.
30. Нема вже тої курочки, що по дві єйці нараз несла. (Нагуєвичі)
Нема якогось опікуна та добродія, за яким жилося в достатку Пор. ч. 6.
31. Нипає як курка. (Нагуєвичі)
Шукає чогось сюди й туди.
32. Носит сі як курка з єйцьом. (Нагуєвичі)
Коли хтось задля маловажного діла хвалить себе та величається.
33. Перебирає, як курка в отрубах. (Нагуєвичі)
Про такого, що перебирає в такім, у чім нема що й перебирати.
34. Разом з курми спати йде. (Нагуєвичі)
Про такого, що лягає спати дуже вчасно.
35. Снит ї сі, як сліпі курці зерно. (Нагуєвичі)
Щось таке, чого не має. Пор. ч. 24, 25.
36. Трафило му сі, як сліпі курці зерно. (Нагуєвичі)
Трафилося щось несподіване. Пор. Adalberg Kura 46, вище ч. 27.
37. Собі гребет курка в хребет. (Гнідковський)
Сама землю гребе, яка паде їй на хребет.
38. Уже кури піют, а я в дівчини сиджу. (Ценів)
Засидівся дуже довго.
39. Ще перші кури не піяли. (Нагуєвичі)
Ще дуже вчасно, сама північ. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hahn 251.
40. Що курці сниться? Просо. А що дівці? Молодець. (Ількевич)
Що кому любе, те й сниться.
41. Як курка піє, треба їй голову до порога втьити, бо комусь у хаті смерть буде. (Голобутів)
Народне вірування. Пор. вище ч. 18.
42. Я тобі покажу, куди курка щит! (Нагуєвичі)
Покажу щось таке, чого ти ще не бачив. Пор. Wander II, Huhn 218. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Frau 402; Le Roux І, 141.
[Доповнення 1910 р.] 43. Ваша курка, наш когут, най ся трохи поє-т. (Львів)
Образово про сусідських хлопця й дівчину.
[Доповнення 1910 р.] 44. Голодній курці зерно на думці. (Тростянець)
Пор. т. І, Голодний 34.
[Доповнення 1910 р.] 45. Кожда курка собі гребе. (Львів)
Кожний чоловік про себе дбає. Пор. Giusti 91.
[Доповнення 1910 р.] 46. Курка ми сі вср-а. (Нагуєвичі)
Каже школяр, коли йому з пера капне на папір.
[Доповнення 1910 р.] 47. Курки – бабський гиндель. (Ю. Кміт)
Кури і взагалі дріб по селах – жіноче господарство.
[Доповнення 1910 р.] 48. Сліпій курці добро й зеренце. (Тростянець)
Бідному чоловікові добро й найменша користь.
[Доповнення 1910 р.] 49. Тобі коло того й кури запіют. (Жидачів)
Спізнив роботу до ночі.
[Доповнення 1910 р.] 50. Я в тебе курий не застала, тілько ти в мене. (Ю. Кміт)
Говорить свекруха до невістки.
[Доповнення 1910 р.] 51. Я кури годувала, а ни кури мене. (Ю. Кміт)
Розуміється годувала, щоб мати з них дохід.
Курити
1. Курив, аж очи зажмурив. (Дрогобич)
Його зібрало на сон. Про невправного курця.
2. Бодай сі лиш закурило за тобов, де підеш! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пішов і за тобою лишилася лише курява.
3. Де сі курит, там і горьит. (Нагуєвичі)
По димі огонь пізнають, приміром у лісі. Пор. Wander ІІІ, Rauchen 7, 8.
4. Зі ср-и му ся курит. (Буданів)
Бздить.
5. Курит му під сам ніс. (Нагуєвичі)
Насміхається з нього в живі очі, леститься, підхлібляє йому.
6. Курит так, що й файки з рота не випущьиє. (Нагуєвичі)
Про завзятого курця.
7. Курит у печи, як дика баба в дебри. (Лолин)
Коли в печі дуже куриться і дим іде в хату.
8. Не кури, Куба, хвайки в хатчині, бо викуриш очи дівчині. (Крехів)
Остерігають завзятого курця парубка.
9. Покуру люлька, най ся жінка дома не журит. (Лучаківський)
Говорить чоловік, що десь довго засидівся в гостині.
10. Хто курит, той з димом гроші пущьиє. (Нагуєвичі) … переводит. (Лука)
Докоряють курцям.
[Доповнення 1910 р.] 11. Курит, як із комина. (Львів)
Тобто: люльку. Пор. Giusti 366.
Курманина
1. Курманина, лахманина, а в зимі в великі пригоді стане. (Нагуєвичі)
Як захист від морозу.
Курта
1. Курти му скроїли вище колін, а низше пояса. (Нагуєвичі)
Набили, висікли його.
2. Як курту годуют, так курта бреше. (Darowski)
Курта – назва пса.
Куруз
1. Котрий куруз не запряв до Іллі, той не буде в млині. (Берегомет)
Говорять про пізні кукурузи.
2. Як ся кукуруза на Іллі не пряде, то нічого і в млині не буде. (Заставці)
Галицький варіант.
Куря
1. І курята ранні ліпші. (Гнідковський)
Всяке діло чим вчасніше зроблене, ліпше від запізненого.
2. Марцьові курята найліпші. (Березів)
Саджені в марті.
Курячий
1. В курьичі льигоми спати йдемо. (Ценів)
Значення те саме, що й Кури ч. 14.
2. Куряча мама не загине. (Лучаківський)
Кури не перестають множитися.
Курячка
1. «Що їш!» – «Курьички». – «Дай міні!» – «Йди си під сідалом назбирай». (Нагуєвичі)
Кепкують із чоловіка, що рад би знати, хто що їсть.
Кус
[Доповнення 1910 р.] 1. Мині ни кус ни йде на перед. (Ю. Кміт)
«Ни кус» – ані трохи.
Кусати
1. Ані мя кусай, ні цілуй; ані мя стирай, ні смаруй. (Гнідковський)
Не роби мені ані добра, ані зла, не хочу з тобою мати ніякого діла.
2. А кусав би ти кремінь! (Буданів)
Прокляття.
3. Вкуси сі в язик, як маєш то сказати. (Нагуєвичі)
Вкушення в язик запобіжить непотрібній балаканині.
4. Закуси землев! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пішов землю їсти.
5. Кусай тілько, аби-с міг пролигнути. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Кусай, аби-с прожер. (Тростянець)
Осторога лакомому.
6. Кусати собі з ким горіхи. (Гірне)
Сваритися, дрочитися.
7. Кусь мене, бабонько, хоць зубів не маєш. (Darowski)
Старої, беззубої баби він не боїться. Пор. Wander I. Beissen 28
8. Менше вкушу, борше ликну. (Горог) … вкусиш … лигнеш. (Нагуєвичі)
Менші плани уложу, борше їх виконаю.
9. Не бій сі мене, я не кусаю. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що боїться приступити. Пор. Wander I, Beissen 31, 34
10. He кождий той кусає, що вусом рушає. (Городок)
Може лише грозить або зовсім що інше думає. Пор. Wander I, Beissen 8.
11. He кусай купа, бо не ликнеш. (Сороки)
Не набирай на себе багато діл, бо не доконаєш усіх.
12. Не кусай, не стрижи, не лижи. (Мінчакевич)
Варіант приповідки ч. 1.
13. Тільки вкуси, що можеш ликнути. (Лучаківський)
Роби діло в міру своєї сили.
Кусень
[Доповнення 1910 р.] 1. Впаде ті кусень, як тото зробиш? (Нагуєвичі)
Чи тебе убуде, чи ти зробишся менший або гірший?
Кусок
1. Як добрий кусок, то найде ся куток. (Стара Сіль)
Що добре, те всякий прийме.
Кут
1. Ні в кут ні в двері. (Миколаїв над Дністром) [Доповнення 1910 р.] Ні в кут, ні в ворота. (Вербовець)
Безвихідне положення, безрадність.
Кутати
1. Чей тоді був би гаразд, аби ніхто нікому ни кутав. (Гринява)
Не зичив, не вигоджував.
Кухар
1. Два кухарі, лихий борщ. (Нагуєвичі)
Говорять про незгідних або невмілих кухарів. Пор. Wander ІІ, Koch 70, 74.
2. Добрий кухар і з кропиви борщ зварит. (Дрогобич)
Це й не велика штука, бо з кропиви борщ зовсім не поганий.
3. Кухар з голоду не згине. (Тисьмениця)
Вся його праця на приготовлюванню страв. Пор. Adalberg Kucharz 9; Wander ІІ, Koch 22, 60. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 91, 192.
4. Кухаря, що вмре з голоду, годит ся поховати під сухою вербою. (Ценів) … не годиться ховати на цвинтарі. (Збараж)
Такий кухар то або дурень, або самовбійця. У поляків: nie chowają na cmentarzu. Пор. Adalberg Kucharz 26; Wander ІІ, Koch 11; Čelakovský 333.
5. Лихий кухар або не досолит, або пересолит. (Голобутів)
Ніколи не має міри ані смаку.
6. На то він кухар, аби в пальці хухав. (Коломия)
Бо їх часто попече або попарить окропом. Пор. Wander ІІ, Koch 79.
7. Не кухар варит, а огонь. (Нагуєвичі)
Оправдується кухар, коли страва недоварена або переварена. У поляків Nie warzy miarka, ale dobra kucharka, пор. Adalberg Kucharz 13.
8. Так пан їсть, як кухар зварит. (Вікно)
Пан залежний від нього. Пор. Adalberg Kucharz 14; Wander ІІ Koch 4.
9. Як би ти був добрий кухар, то бис добре в огонь хухав. (Яричів)
Умів би добре розпалювати огонь.
10. Який кухар, такий борщ. (Калуш)
Злий кухар і борщу недоброго наварить.
Кухарка
1. Де багато кухарок, там їсти нема що. (Голови)
Жодна не береться до варення.
2. Кухарка дасть міні шкварка. (Нагуєвичі)
Говорили діти, заскакуючи коло кухарки, щоб їм дала щось ласеньке.
3. Кухарка самою парою сита. (Городок)
Жартують із кухарки, що вимовляється їсти при обіді разом з іншими. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль I, 91, 192. Пор. Adalberg Kucharz 11; Wander ІІ, Koch 23.
4. Недосіл на столі, пересіл кухарці на чолі. (Дрогобич)
Коли страва пересолена, то кухарці сором.
5. Просімо кухарку, аби нам дала по шкварку. (Ясениця Сільна)
Говорять діти, зібрані біля печі, в якій вариться і смажаться щось.
Кухта
1. Куди кухті до патини! (Дрогобич)
Із кухти не буде попа.
Куций
1. Єден куций усіх помучив. (Красне)
Про куцого пса, що не дався цілій сворі, а також про моторного чоловіка.
2. Куди куцому до заяцьи! (Нагуєвичі)
Куцому псу, він заяця не зловить. Куций тут: безхвостий.
3. Куца би ти година була! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти швидко вмер.
4. Куцо скроїли тай куце вшили. (Голобутів)
Про коротку, тісну одежу.
Куць
1. Куць виграв, куць програв. (Дрогобич)
Хто чи що таке «куць», не знати. Вживають у значенні «або–або».
Куча
1. Або тоту кучу тручу, або ї розвалю. (Нагуєвичі)
Говорять про обдерту, занедбану хату, або про дійсну свинську кучу.
2. Аса до кучі, свине! (Нагуєвичі)
Кричать на п’яного, свиноватого чоловіка.
3. Розвалю тоту кучу, най сі в ній не мучу! (Нагуєвичі)
Кричав чоловік, доведений до розпуки, і кинувся рубати стіни своєї хати.
4. Тихо будь, бо до кучі підеш! (Нагуєвичі)
Грозить мати розплаканій дитині. Давніше досить часто лучалися по селах випадки, що виродні матері садили своїх дітей до кучі, де їх з’їдали свині.
[Доповнення 1910 р.] 5. Йди до кучі, та й бесідуй із свиньими. (Ю. Кміт)
Куча – свинячий хлів. Вислів погорди недотемному розмовникові.
Кучки
1. Аби кучки, то дождж буде. (Ценів)
Жиди дуже люблять, коли в їх свята звані кучками капає їм крізь настелену на такій кучці хвою рясний дощ.
Кучма
1. Кучма на завісах. (Дрогобич)
Кучмою називають високу баранкову шапку; коли вона складена, так що одним боком у подовж розрізана і защіпається барвистими стяжками, то називається кучма на завісах. Уживають цього звороту також загально для характеристики чоловіка, що держиться старої моди і старих звичаїв.
Кучмей
1. Що кучмей, то богач. (Нагуєвичі)
Такий, що носить велику кучму.