Кобеля – Коза
Іван Франко
Кобеля
1. Кобелі за возом не спочине. (Нагуєвичі)
Бо нею все віз підкидає.
2. Мав спокій, як кобелі за возом. (Нагуєвичі)
Віз торкоче, а кобеля, прив’язана ззаду, раз у раз теліпається.
Кобила
1. Вези кобило, хоть тобі не мило. (Ількевич)
Говорять чоловікові, що мучиться над якоюсь нелюбою йому роботою. Пор. Adalberg Kobyła 1.
2. Взяв чорт кобилу, най бере й лоша. (Залісє). Ззів вовк … (Нагуєвичі)
В розпуці мовив чоловік, у якого вовки з’їли кобилу.
3. До білої кобили на зальоти ходили. (Darowski)
Сміються з зальотників, яким відмовлено дівчини.
4. Здохла кобила, най з Богом спочиває! (Ценів)
Побожна згадка про кобилу як про людину.
5. Іншій кобилі давай вівса, вона сі дивит до пса, а іншій давай соломи, то вона піде поволі. (Котузів)
Буває різна вдача. Пор. Adalberg Kobyła 2.
6. Їдь, кобила, хоть єсь три дни не їла. (Ількевич)
Говорить недбалий чоловік, що не пильнує своєї худоби.
7. Кобила за ділом, а лоша без діла. (Darowski)
Лоша біжить за кобилою. Пор. Даль І, 654.
8. Кобила здихає, а ще траву хапає. (Кукизів) … щипає (Крехів)
Мова про ненаситність кінського роду. Пор. Adalberg Kobyła 7.
9. Кобила здохла, але хто дав псам знати? (Лучаківський)
Дивувався чоловік, у якого здохла кобила і зараз позбігалися пси на стерво. Говорять, коли розійдеться по селі якась невияснена новина. Пор. Brzozówski Kobyła 8.
10. Кобилі причіпи хвіст. (Голгочі) Приший кобилі фіст. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що робить або говорить щось не до ладу.
11. Най кобила журиться, що велику голову має. (Ількевич)
Потішають зажуреного чоловіка. Пор. Wander IV, Stute 7 (покликається на польський оригінал, та не цитує його; у Адальберга нема; у Brzozówski Kobyła 4: Kobyła ma większy łeb, to niech mysli, думка відмінна від нашої); Носович 448.
12. На кобилі їде, кобили шукає. (Ценів)
Про нетямучого роззяву та забудька. Пор. Adalberg Kobyła 11.
13. На першім поскоці кобила хомут зломала. (Лучаківський)
На початку невдача.
14. Наша кобила вже сі до пса дивит. (Нагуєвичі)
Мабуть думає здихати. Пор. Adalberg Kobyła 14.
15. Не вірь кобилі в дорозі, бо серед болота скине. (Ількевич)
Пор. вище Кінь.
16. Причіпи кобилі фіст. (Ількевич)
Про пусту роботу.
17. Приший кобилі фіст, а вна свій має. (Нагуєвичі)
Про якусь зайву, недоладну роботу. Пор. Brzozówski Kobyła 10.
18. Спокійний як кобила за возом. (Залісє)
Вона не тягне нічого, а йде собі без діла.
19. Старій кобилі не брикати, старій дівці не цілуватися. (Кобаки)
Літа беруть своє, гасять життєву радість
20. Тягни, кобило, хоть ти не мило! (Лучаківський)
Понукують клячу до роботи.
21. Ци било, ци не било, а ти тьигни, кобило. (Нагуєвичі)
В польськім варіанті Brzozówski Kobyla 5: Jak było, tak było.
[Доповнення 1910 р.] 22. Здохла кобила, воля божа була; впав батько з гори, – лихо го бери! (Товмачик)
Жартливе протиставлення: кобила не здохла без божої волі, а батько знайшов смерть там, де не повинен був її шукати.
[Доповнення 1910 р.] 23. То кобилі на сорочку здалося. (Кобаки)
Жартливо: це не здале ні до чого.
[Доповнення 1910 р.] 24. Я кобилі з під фоста не впала. (Товмачик)
Обороняється дівчина перед пльотками.
Кобилячий
1. Кобильича голова, а курьичий розум. (Нагуєвичі)
Про дурну а головату жінку.
2. Кобиляча голова, як на дорозі знайдеш, то ховстай і бий її. (Ількевич)
Бо вона за життя докучила чоловікові.
3. Кобилячу голову і по смерти бий! (Лучаківський)
Пор. вище Кінь ч. 1; Adalberg Kobyła 8.
Кобилецький
1. Кобилецький кози лапав, тай си єйці обталапав; Кобилецька волочила, тай си шмондю замочила. (Ясениця Сільна)
Ущиплива приказка про місцевого загонового шляхтича та його жінку.
2. Кобилецький лапав раки, замочив сі аж до ср-и; жінка йому помагала і спідницю розідрала. (Городок)
Про того ж безталанного шляхтича.
Кобіта
1. Кобіта довгий волос, а короткий розум має. (Petruszewicz)
Кобіта, з польського kobieta – жінка. Пор. Жінка ч. 68, 103; Adalberg Kobieta 32.
Ковадло [У І. Ф. – Ковало]
1. Доброє ковало не боїться молота. (Ількевич)
На те воно грубе й міцне.
2. Ковало не противиться клевцеви. (Гнідковський)
Клевець б’є по нім, скільки треба.
Ковалиха
1. Ковалиха на міху ус-ла ся зо сьміху. (Снятин)
Приповідають, коли хто занадто дуже сміється.
2. Ковалихо, буде лихо! (Нагуєвичі)
Жартують із якоїсь несподіваної біди.
3. Не бачила ковалиха цьвочка. (Незабитовський)
Дивне диво!
Коваль
1. Бігай до ковальи з носом! (Нагуєвичі)
Говорять засмарканому хлопцеві.
2. Добре тому ковалеві, що на обі руки кує. (Ількевич)
Одною рукою держить залізо, а другою б’є.
3. Іди до ковальи з носом. (Коломия)
Говорять до засмарканого чоловіка, особливо хлопця.
4. І коваль зеліза не зімне, поки го не розпече. (Нагуєвичі)
Всяку річ треба заздалегідь підготовити до діла.
5. Коваль без кліщів гірше як без рук. (Нагуєвичі)
Бо голими руками заліза не візьме з огню.
6. Коваль – благословенний талант, усе доробит ся. (Мшанець)
Ні одна громада без коваля не обійдеться. Пор. Wander IV, Schmied 10.
7. Коваль звичайно без сокири, а швець без чобіт. (Коломия)
Такі майстри не мають коли дбати про свої власні потреби. Пор. Adalberg Kowal 11; Wander IV, Schmied 17.
8. Коваль клепле, доки тепле. (Ількевич) … поки … (Залісє, Petruszewicz)
Роби, поки час відповідний до діла, користуйся нагодою. Пор. Adalberg Kowal 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Haller ІІ, 13; Wahl І, 173; Le Roux І, 44.
9. Коваль согрішив, а шевця повісили. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Коваль завинив, щевця повісили. (Городок)
За винного потерпів невинний. Пор. Adalberg Kowal 8.
10. Ковалю, ковалю, зроби міні лялю: і з ручками і з ніжками, най я сі забавлю. (Нагуєвичі)
Жартують із дівки, що надто резолютно залицяється до парубка.
11. Коли-сь не коваль, то рук не погань. (Darowski)
Не берися до діла, на якім не розумієшся. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 545.
12. Кували ковалі то великі то малі. (Нагуєвичі)
Говорять про стук дітей у хаті.
13. На тоє коваль кліщі держить, щоб го в руки не пекло. (Ількевич) … аби в руки … (Petruszewicz) … має … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] На то коваль кліщі тримат, чтобы єго не пекло. (Туринсько)
Для всякого діла люди придумали відповідні прибори. Пор. Čelakovský 381; Wander IV, Schmied 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 187; Wander V, Zange 2; Славейков І, 148, 224.
14. Тогди коваль зелізо кує, коли горяче. (Ількевич, Кобринський)
Образово: тоді роблять діло, коли йому сприяють обставини.
15. То такий коваль, що вміє зробити з зеліза пшик. (Нагуєвичі)
Сміються з недотепного коваля.
[Доповнення 1910 р.] 16. Добрий коваль, коли зелізо горяче. (Львів)
І залізо треба вміти розігріти.
[Доповнення 1910 р.] 17. Коваля їхати. (О. Верхратський, Про говор галицьких лемків) [Опарівка?]
Якась забава.
[Доповнення 1910 р.] 18. Коваль завинив, а цигана повісили. (Кукизів)
Пор. т. ІІ, Коваль 9.
[Доповнення 1910 р.] 19. Коваль коня кує, жиба ногу наставляє. (Жидачів)
Образово характеризують неоправдану претензію.
[Доповнення 1910 р.] 20. Коваль куйи, попердуйи; ковалиха на міху аж сьи вс-а зо сміху. (Вербовець)
Жартлива примівка про ковальську роботу.
[Доповнення 1910 р.] 21. Наїхали ковалі, то великі то малі; а старого ковальи висадили на коньи; посадили на бичка: гатьта, вісьта, козачка. (Вербовець)
Діточа примівка коли одно старше везе менше на плечах.
[Доповнення 1910 р.] 22. То всьо від їдного ковалє джелізо. (Вовчинець)
Діти одної родини, або люди одної вдачі.
Ковальчик
[Доповнення 1910 р.] 1. Ковальчик цьонгат на яр. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Ковальчик – рід пташки, в Нагуєвичах цінкало, der Fink.
Ковбаса
1. Більше днів, як ковбас. (Нагуєвичі)
Не один день треба обходитися й без ковбаси.
2. Годі сі на ковбасі повісити а пирогом зарізати. (Ценів)
Це речі зовсім не для самовбійців, а для живих людей.
3. Довгий а тонкий як ковбаса. (Нагуєвичі)
Про високого, а тонкого чоловіка.
4. Іди там, де ковбасами пліт городжений. (Нагуєвичі)
Говорять чоловікові, ласому на ковбаси.
5. Обахморив ковбасу в борщи. (Нагуєвичі)
Занюхав, добачив щось.
6. Я вкрав ковбасу, зараз завтра принесу. (Нагуєвичі)
Кається злодій і нібито обіцяє поправу.
7. Який ласий на ковбаси! (Ценів)
Кепкують із чоловіка ласого, що за ковбаси готов продати приміром свій голос при виборах. Пор. Wander V, Wurst 1, 78.
8. Як ковбаса та чарка, то мине ся сварка. (Ценів)
Противники швидко помиряться на почастунку. [У М. Старицького є водевіль «» (1872 р.). – М. Ж., 30.04.2021 р.]
Ковбель
1. Ковблі як телефуси. (Нагуєвичі)
Череваті, товсті.
Ковбиця
1. Лиш би агу до ковбиці голову втьити. (Нагуєвичі)
Такий шибеник та непотріб.
2. Шьинувавши ковбиці тай лавиці тай вас яко гречних. (Нагуєвичі)
Жартлива говірка, коли хтось хоче сказати якесь бридке слово.
Ковнір
1. Вона не для мене в вишиваних комньирах ходит. (Сороки)
Говорить парубок про дівку, що гордо носиться і його не любить.
Ковтун
1. Лучше від разу ковтун з голови збути. (Ількевич)
Скинути з голови якийсь докучливий клопіт.
[Доповнення 1910 р.] 2. То самі ковтуни. (Львів)
Ковтунами називають передміщан, що вважають себе міщанами.
Ковут
[Доповнення 1910 р.] 1. Аж в ковут заходит. (Лучаківський)
Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун, латинське Plica polonica.
Когут
1. Без когута хата глуха. (Ількевич)
Піяння когута додає хаті принади. Німець каже: Wo ein Hahn zu Hause ist da steht es wohl, Wander II, Hahn 177.
2. Вже долів когут так ни запієт, йик горі пес загавкає. (Гринява)
Гуцульська характеристика контрасту між горами, де давніше зовсім не держали курей, і долами.
3. Два когути, два дими і дві господині ніколи ся не згодять. (Ількевич)
Бо кожне з них хоче бути паном на своїм місці. Пор. Wander II, Hahn 181, 182, 184, 188; Čelakovský 319.
4. Два когути на єднім подвір’ю, тай дві господині не згодяться ні завтра ні нині. (Гнідковський)
Стара господарська практика. Пор. Adalberg Kogut 2; Wander V, Hahn 185. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wahl ІІ, 40; Schleicher 162.
5. Закокоїжив сі як когут. (Нагуєвичі) Закукурічив сі … (Ясениця Сільна)
Зробив грізну міну, наставився.
6. За ним і когут не запіє. (Нагуєвичі)
Не то, щоб хто з людей вгадав. Говорять про померлого лихого чоловіка. Пор. Adalberg Kogut 10; Wander II, Halm 192, 193, 233, 235.
7. Зле ся там в домі діє, де когут мовчит, а курка піє. (Кобаки)
Образово: де чоловік підлягає жінці. Пор. Adalberg Kogut 13; Wander II, Hahn 172, 176. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 111, Giusti 129.
8. Когут десіть курок водит, а чоловік єдної жінки не може. (Нагуєвичі)
Дуже давнє і загальне спостереження, пор. Wander ІІ, Hahn 73.
9. Когут піє на відміну. (Нагуєвичі)
Коли в полуднє піє, то буде зміна погоди. Пор. Wander II, Hahn 129, 137, 154. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 342.
10. Когут то дзвін у господарстві. (Дорожів)
Він будить сонних рано і віщує погоду. Пор. Adalberg Kogut 6; Wander II, Hahn 27.
11. Когут як піє, то очи жмурит. (Ценів)
Бо він, по толкованню одного мудрого рабіна, знає сю пісню на пам’ять. Пор. Wander II, Hahn 9, 42.
12. Кожний когут на свій гребінь гордий. (Крехів)
Так само й чоловік усе має щось, чим гордиться. Пор. Wander II, Hahn 97, 106.
13. Кожний когут смілий на своїм смітю. (Ількевич)
Хоч невеличкий господар, а на своїм обійстю він пан. Пор. Adalberg Kogut 3; Wander II, Halm 11, 20, 28, 29, 50; Čelakovský 119. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 161.
14. Кому ся веде, тому ся і когут несе. (Ількевич, Кобринський)
Кому щастить, той має користь і з такого діда, яке іншому не приносить користі.
15. Пущу ти червоного когута під стріху. (Нагуєвичі)
Погроза: підпалю твою хату. Пор. Wander II, Hahn 55, 198, 211, 213.
16. Так когут піє, як уміє. (Лучаківський)
Кожний по своєму. У німців: як від старого навчився, пор. Wander II, Hahn 53, 108.
17. Як єден когут запіє, то всі інші й собі ж. (Нагуєвичі)
Звичайна поява. Пор. Wander II, Hahn 154.
[Доповнення 1910 р.] 18. Когут також на пам’ять піє. (Буськ)
Тому піючи зажмурює очі.
[Доповнення 1910 р.] 19. Коли когут на порозі піє, то гості ворожит. (Лучаківський)
Народне вірування.
Кождий
[Доповнення 1910 р.] 1. Кождий собі найблизший. (Нагуєвичі)
Самолюб’я вроджене кожному живому сотворінню. Пор. Wander ІІ, Jeder 64; Giusti 91.
Кожух
1. Без кожуха нема духа. (Ценів)
Нема тепла в зимі.
2. Кожухова латка в зимі як рідна матка. (Лучаківський)
Бо зігріє.
3. Кожух як пава, по саму землю. (Брониця)
Це на долах називається гарний кожух, коли сягає аж до землі; в горах таких не носять.
4. Не гріє мене кожух, лиш слово тішит. (Городок)
Мова про обіцяний кожух.
5. Не скидай кожуха до святого Духа. (Калуш)
Доки трапляються холодні дні. Пор. Wander II, Pelz 21.
6. Полатати кожух кому. (Гнідковський)
Набити його по кожусі, подерти йому кожух; пор. німецьке: Einern den Pelz, ausklopfen. Wander III, Pelz 45.
7. Теплий кожух, лиш не на мене шитий. (Ценів)
Він не мій і я не буду ходити в нім. [У Т. Шевченка: «, тілько шкода / Не на мене шитий» (Гайдамаки, 1841 р.). – М. Ж., 30.04.2021 р.]
8. Умий кожух, а не помочи. (Ількевич)
Зроби якусь річ не ушкодивши її. Пор. Adalberg Kożuch 10; Wander ІІІ, Pelz 22, 28.
9. Чужий кожух не гріє. (Нагуєвичі)
Чужим добром ситий не будеш. Пор. Adalberg Kożuch 5; Wander ІІІ, Pelz 1.
10. Що ми по кожусі, як по святім дусі? (Березів)
Про таке добро, що приходить запізно. Пор. Wander ІІІ, Pelz 57.
Коза
1. Байдуже козі за фіст. (Нагуєвичі) … коли го не має. (Ясениця Сільна)
Так само мені байдуже про те, чого в мене нема. Пор. Wander V, Ziege 9.
2. Бути козі на торзі. (Ількевич, Petruszewicz)
Погроза: прийде на тебе черга, зазнаєш лиха. У поляків: Być kozie na wozie, Adalberg Koza 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 261; Wander V, Ziege 64.
3. Де козу припнеш, там вона пасе ся. (Топільниця)
Неприп’ята більше бігає, ніж пасеться. Пор. Adalberg Koza 12; Wander V, Ziege 27, 85.
4. Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа пан, а пана юриста, а юристу триста. (Petruszewicz) … а хлопа жид, а жида пан … (Ількевич) … чортів триста. (Ценів)
Забавний образ світового порядку. Коротше Adalberg Koza 11; Čelakovský 361; Wander V, Ziege 29. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 259.
5. I коза верещит, як мороз тріщит. (Кобаки)
Вона чутливіша на мороз, як вівця.
6. І коза сіль любит. (Нагуєвичі)
Коза дуже ласа на сіль, пор. Adalberg Koza 28; Wander V, Ziege 2, 6, 50.
7. Їж коза лозу, коли сіна нема. (Ількевич)
Треба їсти гіршу страву, як нема ліпшої.
8. Кізми вовка не тровити. (Darowski)
Невідповідним способом ніякого діла не зробиш. Пор. Wander V, Ziege 26. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 126; Erasm 189.
9. Коза – дідьча худоба. (Нагуєвичі)
Селяни у деяких сторонах не люблять держати кіз за їх збиточність.
10. Коза з воза, коням легше. (Гнідковський)
Тай сама вона не любить їхати на возі. Пор. Adalberg Koza 23.
11. Коза і від квасу дістане прикрасу. (Яворів)
Вона їсть що будь. Пор. польське: Koza to najlepsze bydlątko: pod progiem się wyspi, suchą miotłę zje і jeszcze kwartę mleka da, Adalberg Koza 20.
12. Коза лозу дере, вовк козу дере, вовка пастух дере, пастуха пан дере, пана адукат дере, адуката государ дере, а государа сам чорт дере. (Рогатин)
Степенування взаємного здирства, що лежить в основі суспільного устрою.
13. Коза не худоба, грейцар не гроші, фрейтер не шаржа, швед не ремісник, а писар не чоловік. (Городок) [Доповнення 1910 р.] Коза не худоба, дівка не челядь. (Львів)
Згірдні вислови, пор. Adalberg Koza 19; Wander V, Ziege 43 (великий збирач і аматор приповідок цитує при тім нібито польський текст: Osska ne Galwizas, Merga ne Szeimyna – очевидно литовський). [Литовське – худоба; šeimyna – родина, сім’я. – М. Ж., 30.04.2021 р.]
14. Маєш час з козами на торг. (Топільниця)
Це такий товар, який продаси коли-будь. Пор. Wander V, Ziege 64, в іншім значенні: Raus mit der Ziege auf den Markt; Вандер толкує: Frisch gewagt.
15. Навіть козі фоста завйизати не вмієш. (Нагуєвичі)
Кепкують із дурня, Пор. Adalberg Koza 14.
16. Нагадай козі смерть; коза ходит, та все пердь. (Печ) [Доповнення 1910 р.] Нагадай козі смерть, коза біжит, а все пердь. (Іванівці К.) … ходит тай … (Вербовець)
Дразнять людину, що довго носиться в якоюсь неприємною думкою.
17. Нагадай козі смерть, то все буде «ме». (Ількевич) … буде реготіти. (Petruszewicz)
Пор. попереднє ч. 16.
18. Не борони козі ліса, але аби її вовк не з’їв. (Гнідковський)
Треба її і в лісі пильнувати.
19. Не бороню ти козо в ліс, але як ті вовк іззість? (Нагуєвичі)
Що робиш, роби на свою одвічальність.
20. Не буде з тої кози мяса. (Городок)
З цього діла по буде пожитку. Пор. Adalberg Koza 44.
21. Не вродит коза барана, а все лиш цапа. (Жабє)
Прикмети людські йдуть також за родом. Пор. Wander V, Ziege 15.
22. Не рада коза на торг, а ведут. (Топільниця)
Не хоче дівка йти заміж, а дають. Пор. Adalberg Koza 13, 20; Wander V, Ziege; Čelakovský 281. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 10; Wander V, Ziege 20.
23. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. (Ількевич)
Ширша форма до ч. 2 і 22.
24. Не тра козі боронити брости попоїсти. (Стрільбичі)
Це ж її найлюбіша страва.
25. Нехай і коза знає, коли свитає. (Ількевич)
Треба її вчасно гнати на пашу.
26. Не хоче коза на торг, то її ведут. (Darowski)
Не раз і чоловік не хоче, а мусить щось зробити. Пор. ч. 22.
27. Одну козу пасти більша морока, як десять коров. (Топільниця)
Вона лазить по всяких звишках і не любить пастися на місці. Пор. Wander V, Ziege 45.
28. Пізнає і коза, коли полуднє. (Ількевич)
У неї тоді приливає молоко.
29. Прийде коза до воза тай скаже бе! (Нагуєвичі)
Як зголодніє. Пор. Adalberg Koza 39.
30. Прийде коза до воза, скаже «ме». (Ількевич)
Прийде на чоловіка потреба і він мусить покоритися.
31. Прийти козі к лозі. (Гнідковський)
Її до лози тягне.
32. Раз козі смерть! (Нагуєвичі)
Треба скінчити це дідо, все мені одно. Пор. Adalberg Koza 39.
33. Раз тілько козу на лід нагнати можна. (Ількевич)
Вона не вміє ходити по леду і паде що кроку. Пор. Wander V, Ziege 18; Čelakovský 43.
34. Стара коза тверда на луплінє. (Жабє)
Загальне спостереження. Пор. Wander V, Ziege 1.
35. Тобі би лиш кози пасти. (Топільниця)
Бо любиш спинатися по горах як кози. Пор. Adalberg Koza 8, тут у значенні: ти ні до чого іншого нездалий.
36. У кози дідько фіст урвав. (Нагуєвичі)
Кепкують із козячого хвоста. Пор. Adalberg Koza 10.
37. «Що хочете за тоту козу?» – питалися злодії чоловіка, що вів на торг корову. (Дрогобич)
Характеризують ошуканця, який у живі очі впирає чоловікові, що приміром, його корова – коза. Пор. Wander V, Ziege, але в противнім значенні: Wer wird eine Ziege kaufen und dann sagen, es sei eine Kuh!
38. Як би кізка не скакала, то би ніжки не зломала. (Топільниця)
Якби чоловік не пустував, не потерпів би шкоди. Пор. Adalberg Koza 31, 45.
[Доповнення 1910 р.] 40. Знай козо, коли полудни. (Жидачів)
Тоді можеш спочити, бо й пастух потребує спочити.
[Доповнення 1910 р.] 41. І козі можна роги втяти. (Жидачів)
І найупертішу жінку можна уговкати.